Рішення № 139377312, 01.09.2026, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" вересня 2026 р. справа № 300/6443/23

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Біньковської Н.В.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Івано-Франківської митниці про визнання протиправною та скасування картки відмови та рішення про коригування митної вартості товарів від 14.08.2023,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Кузик В.І., звернулася до суду з адміністративним позовом до Івано-Франківської митниці, відповідно до змісту якого просить: визнати протиправною та скасувати картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA206030/2023/000145 від 14.08.2023; визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів Івано-Франківської митниці №UA206000/2023/000115/2 від 14.08.2023.

На обґрунтування позовних вимог зазначає, що відповідачем в порушення статей 49 - 54, 57 Митного кодексу України, за наявності всіх документів, які підтверджують заявлену декларантом митну вартість товару - транспортного засобу марки Volkswagen, модель Tiguan, номер кузова НОМЕР_1 , за ціною договору (контракту), протиправно здійснено визначення митної вартості товару, який ввозиться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту за резервним методом. Стверджує, що згідно долучених до декларації документів оплата вартості придбаного автомобіля становить 13150 євро і була здійснена позивачем у готівковій формі, про що свідчить відмітка продавця польської фірми «KES AUTO» у фактурі №VAT 48/08/2023. Оскільки оплата здійснена у готівковій формі, про що було відомо відповідачу, то у позивача не могло бути банківських документів про здійснення такої оплати, які витребував відповідач. Також зазначає, що визначення митної вартості підтверджувалося належними та допустимими документами, у тому числі рахунок-фактурою, декларацією країни відправника та іншими долученими до декларації документами, які містять усю необхідну інформацію про автомобіль та його якісні характеристики. Позивач стверджує, що згідно акту про проведення фізичного огляду товарів та інших предметів від 04.08.2023 автомобіль позивача містить чисельні пошкодження по кузову, а також незадовільний стан салону авто. Зазначені обставини з урахуванням пробігу авто більше 336 тисяч км. суттєво знижують вартість автомобіля у порівнянні з автомобілями без пошкоджень та з меншим пробігом. В оскаржуваному рішенні та картці відмови не зазначено пробіг автомобіля для порівняння, а також наявності у нього пошкоджень. Просить позов задовольнити.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду відкрито провадження в справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, в якому стосовно заявлених позовних вимог заперечив. Зазначає, що декларантом для митного оформлення одночасно із митною декларацією подано відповідачу ряд документів для підтвердження митної вартості товару. Однак, не надано жодного касового чеку про оплату за товар готівкою, рахунок-фактура (FAKTURA VAT 48/08/2023) від 01.08.2023, з логотипом KES AUTO 1996, не підписана жодною із сторін. Відповідач стверджує, що у митного органу наявна інформація щодо вищої митної вартості подібних товарів, що призвело до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товару. Зазначає, що після прийняття рішення про коригування митної вартості декларантом було подано нову митну декларацію, за якою вказаний товар був оформлений за резервним методом. Просить у задоволенні позову відмовити (а.с.48).

У відповідності до вимог ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.

Суд, розглянувши матеріали адміністративної справи, дослідивши в сукупності письмові докази, встановив наступне.

04.08.2023 декларантом ОСОБА_2 , в інтересах ОСОБА_1 , як одержувача товару, подано до митного органу митну декларацію №23UA206030005301U4, якою задекларовано для митного оформлення товар, який ввозиться на територію України, автомобіль легковий, який був в експлуатації, марки Volkswagen, модель Tiguan, номер кузова НОМЕР_1 , тип двигуна бензин, об`єм двигуна 1395 см3, потужність двигуна 110 кВт, рік виготовлення та модельний рік 2018, колісна формула 4х4, країна виробник DE, загальна кількість місць - 5, потертості по периметру кузова та передньому і задньому бампері, вм`ятини на передньому правому крилі, дверях та на задній арці, призначення автомобіля для перевезення пасажирів по дорогах загального користування (а.с.53).

У вказаній митній декларації декларантом у графі 42 зазначено ціну товару 13150,00 EUR, у графі 43 митної декларації визначено 1 метод, в графі 45 митної декларації наведено суму коригування 533885,19 (що, із врахуванням даних графи 23 декларації курс валют 39,99140000, еквівалентно 13150,00 EUR). Також у графі 47 декларації вказано 200 EUR транспортних витрат.

Одночасно із митною декларацією декларантом надано ряд документів для підтвердження митної вартості товару і обраного методу її визначення. Зокрема, додано рахунок-фактуру VAT 48/08/2023, декларацію про походження товару б/н від 03.08.2023, свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу №20-12565690 від 30.07.2018, №е007050069 від 30.07.2018, договір про надання послуг митного брокера №14 від 01.08.2023, паспорт громадянина України НОМЕР_2 від 14.11.2013, акт огляду від 04.08.2023, аукціон від 23.12.2022, заява на огляд від 04.08.2023, дата виготовлення від 03.08.2023, рапорт пошкоджень від 23.12.2022, фото від 04.08.2023, копія митної декларації країни відправлення 23PL402010E1192577 від 03.08.2023.

О 11:02 год. 14.08.2023 відповідачем направлено декларанту електронне повідомлення: Початок митної консультації. Відповідно до норм ч. 2 ст.53 МК України подати документи: якщо рахунок сплачено, банківські платіжні документи, за наявності інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації товару (а.с.77).

У відповідь агентом митного оформлення Прицепою Л.М. надано повідомлення про те, що надати вказані документи немає можливості. Просить винести рішення про коригування митної вартості товарів достроково (а.с.80).

14.08.2023 за результатами розгляду поданої митної декларації №23UA206030005301U4 від 04.08.2023 Івано-Франківською митницею винесено оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів №UA206000/2023/000115/2 від 14.08.2023.

В обґрунтування вказаного рішення (графа 33) зазначено, що митна вартість імпортованих товарів не може бути визнана за вартістю визначеною декларантом, у зв`язку з невідповідністю обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару. Відповідно до п.1 ч. 4 ст. 54 МКУ здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі використаних при обчисленні митної вартості - заявлена митна вартість цих товарів нижча від подібних і аналогічних товарів митне оформлення яких здійснено. Відповідно до ч.3 ст. 53 МКУ декларанту виставлена вимога про надання додаткових документів, на підставі яких митна вартість буде визнана: банківські платіжні документи про оплату. Документи не надано. Відповідно до вимог ч. 6 ст. 54 МКУ неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, значених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, є підставою для відмови у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю. Проведено консультації з декларантом згідно зі ст. 57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст.59 МКУ) та методу 2б (ст.60 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу. Митний кодекс України від 13.03.2012, розділ III. Джерелом Інформації для коригування митної вартості слугувала МД від 07.07.2023 №UA205170/2023/19375, за якою здійснено митне оформлення подібного (аналогічного) автомобіля: 1. Легковий автомобіль, б/у, марка VOLKSWAGEN, модель TIGUAN, ідентифікаційний номер (кузова) НОМЕР_3 , календарний рік виготовлення 2017, модельний рік виготовлення 2017, двигун бензиновий, робочий об`єм циліндрів 1395 см3, потужність 110 кВт, колісна формула 4x2, тип кузова універсал, категорія ТЗ М1, загальна кількість місць, включаючи місце водія 5, призначений для перевезення пасажирів по дорогам загального використання. Здійснено коригування на різницю року виготовлення. Визначена митна вартість - 15000 євро.

При цьому, у графі 30 коригування зазначено вартість 15000,00 EUR, а у графі 31 наявна інформація про коригування за шостим методом (а.с.10).

Також Івано-Франківською митницею винесено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за №UA206030/2023/000145 від 14.08.2023, відповідно до якої декларанту відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів з тих причин, що «митна вартість імпортованих товарів не може бути визнана за вартістю визначеною декларантом, у зв`язку з невідповідністю обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару. Відповідно до п.1 ч. 4 ст. 54 МКУ здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі використаних при обчисленні митної вартості - заявлена митна вартість цих товарів нижча від подібних і аналогічних товарів митне оформлення яких здійснено. Відповідно до ч.3 ст. 53 МКУ декларанту виставлена вимога про надання додаткових документів, на підставі яких митна вартість буде визнана: банківські платіжні документи про оплату. Документи не надано. Відповідно до вимог ч. 6 ст. 54 МКУ неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, значених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, є підставою для відмови у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю. Проведено консультації з декларантом згідно зі ст. 57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст.59 МКУ) та методу 2б (ст.60 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу. Митний кодекс України від 13.03.2012, розділ III. Джерелом Інформації для коригування митної вартості слугувала МД від 07.07.2023 №UA205170/2023/19375, за якою здійснено митне оформлення подібного (аналогічного) автомобіля: 1. Легковий автомобіль, б/у, марка VOLKSWAGEN, модель TIGUAN, ідентифікаційний номер (кузова) НОМЕР_3 , календарний рік виготовлення 2017, модельний рік виготовлення 2017, двигун бензиновий, робочий об`єм циліндрів 1395 см3, потужність 110 кВт, колісна формула 4x2, тип кузова універсал, категорія ТЗ М1, загальна кількість місць, включаючи місце водія 5, призначений для перевезення пасажирів по дорогам загального використання Здійснено коригування на різницю року виготовлення. Визначена митна вартість - 15000 євро».

Також роз`яснено вимоги, виконання яких забезпечить можливість прийняття митної декларації, митного оформлення подати митну декларацію згідно прийнятого рішення про коригування митної вартості №UA206000/2023/000115/2 від 14.08.2023. Декларанту доведено можливість оскарження цього рішення (а.с.13).

15.08.2023 декларантом ОСОБА_2 , в інтересах позивача, як одержувача товару, подано до митного органу митну декларацію №23UA206030005605U2, якою задекларовано для митного оформлення товар, який ввозиться на територію України, автомобіль легковий, який був у використанні, марки Volkswagen, модель Tiguan, номер кузова НОМЕР_1 , тип двигуна бензин, об`єм двигуна 1395 см3, потужність двигуна 110 кВт, рік виготовлення та модельний рік 2018, країна виробник DE, загальна кількість місць - 5, потертості по периметру кузова та передньому і задньому бампері, вм`ятини на передньому правому крилі, дверях та на задній арці, призначення автомобіля для перевезення пасажирів по дорогах загального користування. У вказаній митній декларації декларантом у графі 42 зазначено ціну товару 13150,00 EUR, в графі 43 митної декларації проставлено 6 метод, в графі 45 митної декларації наведено суму коригування 534080,10 (а.с.81).

Не погоджуючись із відмовою відповідача у прийнятті митної декларації та коригування митної вартості, позивач звернувся до суду з метою захисту свого порушеного права шляхом визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає наступне.

Згідно із частиною 1 статті 248 Митного кодексу України (надалі також - МК України, в редакції, станом на спірних правовідносин) митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Відповідно до статті 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою (частина 1 статті 52 МК України).

У випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (частина 1 статті 53 МК України).

Згідно з частиною 2 статті 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною 3 статті 53 Митного кодексу України визначено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно із частиною 4 статті 58 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

У відповідності до частини 5 статті 58 Митного кодексу України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

За змістом частини 2 статті 52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Згідно з частиною 1 статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Відповідно до частини 2 зазначеної статті Кодексу основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

За приписами частини 1 статті 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Згідно з частиною 2 статті 58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Відповідно до частини 3 статті 58 Митного кодексу України у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Частиною 3 статті 57 Митного кодексу України передбачено, що кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. Наведене передбачено частинами 4, 5 статті 57 МК України.

При цьому, відповідно до частини 6 статті 57 Митного кодексу України, кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

У відповідності до частин 1, 2, 3 та 5 статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Як передбачено частиною 6 статті 54 Митного кодексу України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до частини 1 статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Отже, на декларанта покладено обов`язок доведення митної вартості товару. Митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковим, оскільки саме з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти подальших дій, спрямованих на визначення дійсної митної вартості товарів.

Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Необхідність витребовування додаткових документів передусім є способом упевнитися у тому, що декларант правильно визначив митну вартість. Не надання декларантом витребовуваних контролюючим органом документів може бути підставою для коригування митної вартості у випадку, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують об`єктивних сумнів щодо достовірності наданої декларантом інформації.

Як встановлено судом, митну вартість імпортованого транспортного засобу, що вказана декларантом у митній декларації №23UA206030005301U4 від 04.08.2023, визначено за основним методом, а до самої митної декларації додано документи, які підтверджують заявлені відомості про митну вартість товару за ціною договору.

Зокрема, додано рахунок-фактуру VAT 48/08/2023 від 01.08.2023, укладену продавцем KES AUTO Sp. z.o.o. та покупцем ОСОБА_3 , предметом якої є автомобіль Volkswagen Tiguan, НОМЕР_4 . Також зазначено, що заплачено кошти в розмірі 13150,00 євро. Спосіб оплати готівка (а.с.15).

Згідно оскаржуваних рішень відповідача підставою для відмови у митному оформленні вказаного вище транспортного засобу марки Volkswagen, модель Tiguan, номер кузова НОМЕР_1 за заявленою декларантом у митній декларації митною вартістю автомобіля, є не надання банківських платіжних документів, переказів на оплату товару.

Однак, зі змісту тексту рахунку-фактури VAT 48/08/2023 від 01.08.2023, слідує, що позивач, 01.08.2023, при виданні нерезидентом KES AUTO рахунку-фактури на продаж автомобіля марки Volkswagen, модель Tiguan, номер кузова НОМЕР_1 , сплатила нерезиденту вартість товару саме в сумі 13150,00 євро, про що зазначено в цьому документі. Умовою оплати за вказаний товар була готівка.

Вказаний документ має всі обов`язкові реквізити, зокрема, містить ідентифікуючі дані продавця та покупця, їх адреси, місце виставлення рахунку, дата, товар, який був предметом продажу, спосіб оплати та дату сплати, а саме готівкою, 01.08.2023. Крім того, як зазначає позивач та не заперечується відповідачем, під час митного оформлення позивачем повідомлено Івано-Франківську митницю про те, що придбання автомобіля було здійснено у готівковому розрахунку між сторонами у зв`язку із чим відсутні банківські платіжні документи.

Згідно змісту акту про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 04.08.2023 на автомобілі марки Volkswagen, модель Tiguan, номер кузова НОМЕР_1 наявні вм`ятини на передньому правому крилі, дверях та на задній арці, потертості по периметру кузова та на передньому та задньому бампері (а.с.54-55).

Відповідач не довів наявності розбіжностей у документах, поданих позивачем, також не довів ознак підробки в них або відсутності всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар.

Також відповідач не надав суду жодного доказу, який би спростував зміст рахунку-фактури VAT 48/08/2023 від 01.08.2023, в тому числі будь-які відомості про отримання від компетентних органів Польщі інформації щодо підтвердження чи не підтвердження обставини відчуження позивачу продавцем нерезидентом KES AUTO автомобіля марки Volkswagen, модель Tiguan, номер кузова НОМЕР_1 , та отримання або не отримання від позивача готівкою коштів в сумі 13150 євро, та/або іншої суми за відчужений вказаний транспортний засіб.

В спірному випадку у суду відсутні підстави приходити до висновку про не подання декларантом документа, визначеного пунктом 4 частини 2 статті 53 МК України, зокрема, банківського платіжного документа, що засвідчує оплату рахунку за оцінюваним товаром. Коментована норма закону чітко регламентує вид документа про оплату "банківський платіжний документ", який може бути виданий виключно у випадку оплати по рахунку через фінансову установу, яка володіє відповідною ліцензією на певний вид банківський послуг. А у випадку, що досліджується судом, мова не йде про обставину оплати через банківську установу.

Більше того, пункт 4 частини 2 статті 53 МК України чітко зазначає банківський платіжний документ, як підтвердження оплати по "рахунку", як один із видів документах, які можуть засвідчувати обставину придбання транспортного засобу згідно переліку, визначеного підпунктом "б" пункту 2 Правил митного контролю та митного оформлення транспортних засобів, що переміщуються громадянами через митний кордон України, затверджених наказом Державної митної служби України від 17.11.2005 за №1118, чинного на час спірних правовідносин (надалі також Правила №1118).

У спірному ж випадку факт набуття права власності підтверджується рахунком-фактурою VAT 48/08/2023 від 01.08.2023, який є одним із документів, що відповідно до пункту 4 частини 2 статті 53 МК України і підпункту "б" пункту 2 Правил №1118 підтверджує митну вартість товару та є одним із видів документів на підтвердження обставини придбання транспортного засобу.

Варто зазначити, що у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Умови оплати безпосередньо ціни товару не стосуються та не можуть у зв`язку із цим бути підставою для відмови у визнанні митної вартості. Згідно з частиною сьомою статті 58 МК України платежі необов`язково повинні бути здійснені у вигляді переказу грошей (зокрема, але не виключно). За наявності документів, що достовірно підтверджують митну вартість задекларованого товару, сама по собі оплата готівкою коштів та проставлення про це відмітки на інвойсі (рахунку-фактурі) за відсутності доказів підроблення відомостей та недоведеності обставин порушення вимог законодавства при придбанні певного товару недодання до митного оформлення касового ордеру, касового чеку чи іншого документа про прийняття визначеної суми готівкою не може класифікуватися як обставина, що свідчить про штучне формування показників митної вартості.

Такого висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 01.04.2021 в справі №260/695/19.

В той же час, суд звертає увагу, що згідно правових висновків Верховного Суду України, викладених в постанові від 11.09.2012 в справі №21-262а12, та Верховного Суду, викладених в постанові від 30.10.2018 в справі №826/25605/15, ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Таким чином, суд зазначає, що позивачем при здійсненні імпортування товару на митну територію України, а також на вимогу митного органу, на підтвердження заявленої ним митної вартості товару за ціною договору було надано повний пакет документів, у відповідності до переліку, закріпленого частиною 2 статті 53 Митного кодексу України.

В оскаржуваному рішенні зазначено, що джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала МД від 07.07.2023 №UA205170/2023/19375, зі змісту якої слідує, що брокером Денейчук В.Є., в інтересах ОСОБА_4 , задекларовано для митного оформлення товар, який ввозиться на територію України, автомобіль легковий, який був у використанні, марки Volkswagen, модель Tiguan, з бензиновим типом двигуна, номер кузова НОМЕР_3 , календарний рік виготовлення 2017, модельний рік виготовлення 2017, робочий об`єм циліндрів 1395 см3, потужність 110 кВт, колісна формула 4x2, тип кузова універсальний, загальна кількість місць, включаючи місце водія 5, призначений для перевезення пасажирів по дорогам загального використання, країна виробник DE.

З цього приводу суд зауважує, що наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості, жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.

В спірному випадку відомості, вказані у декларації від 07.07.2023 №UA205170/2023/19375 та у поданій позивачем митному органу декларації 04.08.2023 різняться.

Крім того, в декларації від 04.08.2023 №23UA206030005301U4 вказано про наявність у автомобіля марки Volkswagen, модель Tiguan, номер кузова НОМЕР_1 , пошкоджень - потертості по периметру кузова та передньому і задньому бампері, вм`ятини на передньому правому крилі, дверях та на задній арці. Дані про наявність пошкоджень у автомобіля, задекларованого для митного оформлення МД від 07.07.2023 №UA205170/2023/19375, відсутні.

Суд звертає увагу на те, що у автомобілів зі схожими технічними характеристиками технічний стан, рівень експлуатації не є однаковим. Разом з цим, відповідачем не надано суду доказів з`ясування технічного стану автомобіля, зазначеного в декларації від 07.07.2023 №UA205170/2023/19375, показників одометра транспортного засобу.

Отже, при коригуванні митної вартості задекларованого позивачем товару відповідачем безпідставно використано як джерело інформації митну декларацію від 07.07.2023 №UA205170/2023/19375.

Інших обставин, які б впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості товару не встановлено, тобто основні документи містили всі числові дані, необхідні для визначення вартості, зазначеної позивачем в митній декларації.

Підсумовуючи вищенаведене суд зазначає, що позивач під час митного оформлення надав усі необхідні документи, які чітко ідентифікували товар та містили об`єктивні і достовірні дані, що підтверджували заявлену декларантом митну вартість товарів за ціною договору, водночас відповідач не довів наявності обґрунтованого сумніву у правильності визначення позивачем митної вартості товарів за основним методом, що свідчить про відсутність підстав для коригування митної вартості імпортованого товару та протиправність оскаржуваного рішення про таке коригування.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують.

Відтак, суд дійшов висновку про те, що рішення про коригування митної вартості товарів №UA206000/2023/000115/2 від 14.08.2023 та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA206030/2023/000145 від 14.08.2023, є протиправними та такими, що підлягають скасуванню, а тому, позовні вимоги ОСОБА_1 слід задовольнити.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відтак, підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача понесені ним судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 2147,20 грн.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Івано-Франківської митниці про коригування митної вартості товарів №UA206000/2023/000115/2 від 14.08.2023.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Івано-Франківської митниці №UA206030/2023/000145 від 14.08.2023.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Івано-Франківської митниці (код ЄДРПОУ 43971364) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 ) сплачений судовий збір в розмірі 2147,20 грн. (дві тисячі сто сорок сім гривень 20 копійок).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя /підпис/ Біньковська Н.В.