Рішення № 139377148, 31.08.2026, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

31 серпня 2026 року м. Ужгород№ 260/2842/26 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Плеханової З.Б. розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом Головного управління ДПС у Закарпатській області (вул. Августина Волошина, буд. 52, м. Ужгород, Ужгородський р-н, Закарпатська обл.,88000)

до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

про стягнення податкового боргу

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДПС у Закарпатській області звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу.

Позовні вимоги позивач мотивує тим, що за відповідачем рахується податковий борг у розмірі 167 807,04 грн пені за платежем 85 11010500 «Податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування».

Контролюючим органом було здійснено всі визначені законодавством заходи щодо стягнення податкового боргу, в тому числі, скеровано на адресу такого платника податків податкову вимогу. Однак, такі дії не призвели до позитивного результату, а тому сума податкового боргу підлягає стягненню в судовому порядку.

Ухвалою від 04 травня 2026 року Закарпатського окружного адміністративного суду було відкрито спрощене провадження і запропоновано відповідачу надати відзив на позов та докази, які в нього є в термін протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання даної ухвали.

Від представника відповідача 20 травня 2026 року надійшов відзив на позовну заяву. Представник відповідача звертає увагу суду, що Закарпатським окружним адміністративним судом уже розглядалася справа №260/7832/24 між тими самими сторонами, щодо того самого предмета спору та з тих самих фактичних і правових підстав, у межах якої Головне управління ДПС у Закарпатській області зверталося до суду з вимогою про стягнення із ОСОБА_1 податкового боргу у вигляді пені у розмірі 167 807,04 грн за платежем 85 11010500 «Податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування». Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2025 року у справі № 260/7832/24 у задоволенні позовних вимог Головного управління ДПС у Закарпатській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу відмовлено повністю.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб`єктом владних повноважень в основу своїх дій, зважаючи на доводи адміністративного позову, суд дійшов висновку про безпідставність позовних вимог щодо стягнення податкового боргу 167 807,04 грн пені, який є неузгодженим та у задоволенні позову було відмовлено. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2025 року у справ № 260/7832/24 апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Закарпатській області залишено без задоволення, а рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2025 року у справі №260/7832/24 - без змін.

Таким чином, звернення Головного управління ДПС у Закарпатській області з даним адміністративним позовом фактично свідчить про повторне ініціювання спору між тими самими сторонами, щодо того самого предмета спору та з тих самих фактичних і правових підстав, які вже були предметом судового розгляду та щодо яких судами надано остаточну правову оцінку.

Так, як у межах справи №260/7832/24, так і у даному адміністративному провадженні предметом позову є вимога Головного управління ДПС у Закарпатській області про стягнення із ОСОБА_1 податкового боргу у вигляді пені у розмірі 167 807,04 грн за платежем 85 11010500 «Податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування», нарахованої на підставі податкового повідомлення-рішення форми «Р» №0047371704 від 04 листопада 2014 року (що підтверджується повідомленням № 5031/6/07-16-13-05-08 від 19.03.2026 року).

Водночас підстави заявленого позову також є повністю тотожними, оскільки в обох випадках позивач обґрунтовує свої вимоги одними й тими самими юридично значимими обставинами, а саме: наявністю у відповідачки пені у розмірі 167 807,04 грн, нарахованої відповідно до положень статті 129 Податкового кодексу України у зв`язку з несвоєчасною сплатою грошового зобов`язання, визначеного податковим повідомленням-рішенням форми «Р» №0047371704 від 04.11.2014 року. При цьому позивачем у межах даної справи не наведено жодних нових обставин, нових доказів чи нових правових підстав, які не були предметом безпосереднього дослідження та правової оцінки суду під час розгляду справи №260/7832/24.

У зв`язку з вищевикладеним, представник позивача про сить суд відмовити у задоволенні позову.

28 травня 2026 року від представника позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву. Представник позивача зазначила, що при поданні позовної заяви до суду Позивач повідомив про наявність справи №260/7832/24 за позовом Головного управління ДПС у Закарпатській області до фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу в розмірі 167 807,04 грн пені за платежем 85 11010500 «Податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування» та надав копії рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 20.02.2025 та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17.12.2025 року по вказаній справі.

Водночас, в позовній заяві було зазначено, що при розгляді справи №260/7832/24 суди дійшли до висновку, що відповідач була необізнана про наявність нарахованої пені. Так, обов`язковість інформування платника податків про суму узгодженого грошового зобов`язання, яке не було ним сплачено у встановлений строк, та непогашеної пені, а також про обов`язок їх погасити, факт виникнення податкової застави та можливі негативні наслідки непогашення податкового боргу у встановлений пунктом 95.2 статті 95 ПК України строк у вигляді контролюючим органом примусових заходів з його погашенні, передбачених главою 9 Розділу ІІ ПК України закріплена законодавцем як передумова для виникнення у контролюючого органу права на вжиття заходів з погашення цього боргу.

При цьому суди визнали, що Головне управління ДПС у Закарпатській області, у відповідності до п. 59.5 ст. 59 ПК України, не могло надсилати додаткову податкову вимогу платнику податку, оскільки податковий борг не був погашений у повному обсязі.

Таким чином, справа №260/7832/24 не розглядалась по суті позовних вимог та звернення Головного управління з позовом до суду було передчасним.

Із урахуванням висновків викладених в рішенні ЗОАС від 20.02.2025 року та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17.12.2025 року по справі №260/7832/24 позивачем направлено ОСОБА_1 листа №5031/6/07-16-13-05-08 від 19.03.2026 про наявність податкового боргу, у тому числі у вигляді пені у розмірі 167 807,04 грн за платежем 85 11010500 «Податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування» та повідомлено про необхідність сплатити наявний податковий борг у строки визначені ПК України.

Указаний лист направлено засобами поштового зв`язку на податкову адресу Відповідачки по справі рекомендованим відправленням ( АДРЕСА_2 ), однак поштовий конверт було повернуто у відповідності до довідки Ф. 20 (№8960013820174).

Ураховуючи наведене вище, за правилами пункту 2 частини першої статті 170 КАС України судові справи №260/7832/24 та №260/2842/26 не є тотожними, оскільки мають різні підстави для звернення до суду.

03 червня 2026 року від представника відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, у яких зазначено, що представник позивача залишає поза увагою ту обставину, що як у межах справи №260/7832/24, так і в межах даного адміністративного провадження предметом позову є одна й та сама вимога Головного управління ДПС у Закарпатській області про стягнення із ОСОБА_1 податкового боргу у вигляді пені в розмірі 167 807,04 грн за платежем 85 11010500 «Податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування».

Крім того, підстави заявлених позовів також є повністю тотожними, оскільки в обох випадках позивач обґрунтовує свої вимоги одними й тими самими юридично значущими обставинами, а саме наявністю у відповідачки пені в розмірі 167 807,04 грн, нарахованої відповідно до положень статті 129 Податкового кодексу України у зв`язку з несвоєчасною сплатою грошового зобов`язання, визначеного податковим повідомленням-рішенням форми «Р» № 0047371704 від 04.11.2014 року.

Більше того, доводи позивача про відсутність обов`язку щодо направлення податкової вимоги відповідно до пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України лише підтверджують, що спірний податковий борг, заявлений до стягнення у даній справі, є тим самим, який був предметом судового розгляду у справі №260/7832/24. При цьому Головним управлінням ДПС у Закарпатській області після завершення розгляду зазначеної справи не було направлено відповідачці жодної податкової вимоги, а тому відсутні будь-які підстави стверджувати про виникнення нових правовідносин або нових підстав для звернення до суду.

У межах даної справи позивачем не наведено жодних нових фактичних обставин, не подано жодних нових доказів та не зазначено жодних нових правових підстав, які не були предметом безпосереднього дослідження та правової оцінки суду під час розгляду справи № 260/7832/24.

При цьому судами під час розгляду справи №260/7832/24 вже було встановлено, що нарахована пеня у розмірі 167 807,04 грн обліковується контролюючим органом як податковий борг відповідачки. Водночас сам факт набуття відповідною сумою статусу податкового боргу не свідчить про наявність у контролюючого органу безумовного права на її примусове стягнення в судовому порядку.

Як вбачається з листа Головного управління ДПС у Закарпатській області №5031/6/07-16-13-05-08 від 19 березня 2026 року, останній містить виключно інформацію про облік за ОСОБА_1 податкового боргу станом на 18 березня 2026 року, а також відомості про склад такого боргу та підстави нарахування пені. Разом з тим зазначений документ за своєю правовою природою та формою не є податковою вимогою у розумінні статті 59 Податкового кодексу України, не містить ознак рішення контролюючого органу та не породжує жодних юридичних наслідків, пов`язаних із виникненням права на примусове стягнення відповідної суми.

Більше того, з моменту ухвалення Закарпатським окружним адміністративним судом рішення від 20 лютого 2025 року у справі №260/7832/24, яке залишено без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2025 року, і до моменту звернення позивача з даним позовом не було вчинено жодних юридично значимих дій, які могли б слугувати самостійною підставою для нового звернення до суду. Контролюючим органом не сформовано податкової вимоги та не виникло жодних нових обставин, які б змінювали характер спірних правовідносин між сторонами.

Наведене беззаперечно свідчить про те, що предмет та підстави даного спору є тотожними предмету та підставам спору, який уже був предметом розгляду та вирішений судами у справі №260/7832/24, а тому повторне звернення позивача фактично зводиться до спроби повторного судового розгляду тотожних вимог.

Натомість рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2025 року у справі №260/7832/24, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2025 року, уже встановлено відсутність правових підстав для стягнення із відповідачки вказаної пені та прямо констатовано неузгоджений характер заявленого контролюючим органом податкового боргу.

Таким чином, звернення Головного управління ДПС у Закарпатській області з даним адміністративним позовом фактично свідчить про повторне ініціювання спору між тими самими сторонами, щодо того самого предмета спору та з тих самих фактичних і правових підстав, які вже були предметом судового розгляду та щодо яких судами надано остаточну правову оцінку

12 червня 2026 року від представника позивача надійшли додаткові пояснення. Представник позивача зазначає, що в позовній заяві було зазначено, що при розгляді справи №260/7832/24 суди дійшли до висновку, що відповідач була необізнана про наявність нарахованої пені. При цьому суди визнали, що Головне управління ДПС у Закарпатській області, у відповідності до п. 59.5 ст. 59 ПК України, не могло надсилати додаткову податкову вимогу платнику податку, оскільки податковий борг не був погашений у повному обсязі. Таким чином, справа №260/7832/24 не розглядалась по суті позовних вимог та звернення Головного управління з позовом до суду було передчасним.

У своєму запереченні представник відповідача визнала наявність листа №5031/6/07-16-13-05-08 від 19.03.2026, в якому повідомлено відповідача про наявність податкового боргу, у тому числі у вигляді пені в розмірі 167 807,04 грн за платежем 85 11010500 «Податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування» та повідомлено про необхідність сплатити наявний податковий борг у строки визначені ПК України.

Таким чином, Головним управлінням виконано вказівки суду, щодо повідомлення Відповідачки про наявність податкового боргу у вигляді пені в розмірі 167 807,04 грн за платежем 85 11010500 «Податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування». Ураховуючи наведене вище, за правилами пункту 2 частини першої статті 170 КАС України судові справи №260/7832/24 та №260/2842/26 не є тотожними, оскільки мають різні підстави для звернення до суду. По-друге, щодо строків звернення з позовом до суду.

Представник Відповідачки помилково вважає, що Головне управління пропустило строк подання адміністративного позову № 4026/5/07-16-13-03-04 від 29.04.2026 до суду та у самому позові і у відповіді на відзив наводило доводи поважності причин пропуску такого строку.

Однак, Позивачем строк звернення до суду не пропущено, а наведені норми законодавства пояснюють, що звернення відбулося у межах строків звернення до суду. Таким чином, ураховуючи наведене вище, позивач правомірно звернувся до суду з адміністративним позовом про стягнення податкового боргу.

Обставини встановлені судом

ОСОБА_1 (далі Відповідач), ІНФОРМАЦІЯ_1 , має реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .

У ОСОБА_1 наявний податковий борг у розмірі 167807,04 грн пені за платежем 85 11010500 «Податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування».

20 лютого 2025 року Закарпатський окружний адміністративний суд у справі №260/7832/24 за позовом Головного управління ДПС у Закарпатській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу прийняв рішення, яким у задоволені позову відмовлено.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2025 року по справі № 260/7832/24 апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Закарпатській області залишено без задоволення, рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2025 року без змін.

Суди прийшли до висновку, що відповідач була необізнана про наявність нарахованої пені. Так, обов`язковість інформування платника податків про суму узгодженого грошового зобов`язання, яке не було ним сплачено у встановлений строк, та непогашеної пені, а також про обов`язок їх погасити, факт виникнення податкової застави та можливі негативні наслідки непогашення податкового боргу у встановлений пунктом 95.2 статті 95 ПК України строк у вигляді контролюючим органом примусових заходів з його погашенні, передбачених главою 9 Розділу ІІ ПК України закріплена законодавцем як передумова для виникнення у контролюючого органу права на вжиття заходів з погашення цього боргу.

При цьому суди визнали, що Головним управлінням ДПС у Закарпатській області, у відповідності до п.59.5 ст.59 ПК України, не могло надсилатись додаткової податкової вимоги платнику податку, оскільки податковий борг не був погашений у повному обсязі.

Головним управлінням ДПС у Закарпатській області направлено ОСОБА_1 листа №5031/6/07-16-13-05-08 від 19.03.2026 з повідомленням про наявність податкового боргу, у тому числі у вигляді пені у розмірі 167 807,04 грн за платежем 85 11010500 «Податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування» та повідомлено про необхідність сплатити наявний податковий борг.

Указаний лист надіслано засобами поштового зв`язку на податкову адресу ОСОБА_1 , поштове відправлення №8960013820174.

Мотиви і норми застосовані судом.

Згідно підпункту 14.1.162 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України), пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов`язань, не сплачених у встановлені законодавством строки.

Порядок нарахування пені платникам податку визначено статтею 129 ПК України.

Так, відповідно до підпункту 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 ПК України нарахування пені розпочинається при нарахуванні контролюючим органом податкового зобов`язання у встановлених цим Кодексом випадках, не пов`язаних з проведенням перевірки, або при нарахуванні контролюючим органом грошового зобов`язання, визначеного за результатами перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків такого зобов`язання, визначеного в податковому повідомленні-рішенні згідно із цим Кодексом.

Підпунктом 129.3.1 пункту 129.3 статті 129 ПК України передбачено, що нарахування пені закінчується (крім пені, передбаченої підпунктами 129.1.2, 129.1.4 пункту 129.1 цієї статті)у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів на відповідний рахунок платника податків та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов`язань.

Відповідно до абзацу першого пункту 129.4. статті 129 ПК України, на суми грошового зобов`язання, визначеного підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 цієї статті (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) та в інших випадках визначення пені відповідно до вимог цього Кодексу, якщо її розмір не встановлений, нараховується пеня за кожний календарний день прострочення сплати грошового зобов`язання, включаючи день погашення, з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.

Відповідно до пункту 129.5. статті 129 ПК України, зазначений розмір пені застосовується щодо всіх платників та всіх видів податків, зборів та інших грошових зобов`язань, крім пені, яка нараховується за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності, що встановлюється відповідним законодавством.

Порядок ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженим Наказом Міністерства фінансів України 12.01.2021 року №5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.03.2021 року за №321/35943 (далі Порядок №5) визначає правила ведення в податкових органах оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок). Відповідно до п. 6 Підрозділу 2 Розділу ІІІ Порядку №5 у разі погашення податкового боргу автоматично проводиться розрахунок пені відповідно до пункту 129.1 та підпункту 129.3.1 пункту 129.3 статті 129 розділу II Кодексу та відображається відповідними операціями щодо нарахування пені в ІКП.

Суми пені зараховуються до бюджетів або фондів загальнообов`язкового державного соціального і пенсійного страхування, до яких згідно із законодавством зараховуються відповідні платежі та єдиний внесок.

Моніторинг повноти та своєчасності відображення в інформаційній системі сум пені, нарахованих на податкові зобов`язання, визначені платником податків, у разі їх несвоєчасної сплати (крім пені у разі здійснення платником податків самостійного коригування відповідно до підпункту 39.5.4 пункту 39.5 статті 39 розділу I Кодексу), забезпечується керівником структурного підрозділу територіального органу ДПС, який здійснює облік платежів.

Законом України від 17.03.2020 № 533-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-2019)» (набрав чинності 18.03.2020) підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ доповнено пунктом 52-1.

Згідно з положеннями абзацу одинадцятого пункту 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню.

Згідно даних облікової картки платника податків пеня відповідачу була нарахована 13.12.2019 року, а тому не підлягає списанню.

Так, згідно даних облікової картки платника податків, відповідачу 13.12.2019 зараховано 178626,25 грн (стягнення в межах виконавчого провадження платіжне доручення №6118 від 12.12.2019) у рахунок погашення податкового боргу з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування (8511010500). На підставі наведених положень ст.129 ПК України та у зв`язку з несвоєчасною сплатою за податковим повідомленням-рішенням №0047371704 від 04.11.2014, відповідачу було проведено нарахування пені на борг минулих років (з урахуванням вимог Закону України щодо періоду поширення коронавірусної хвороби (COVID-19) 134517,49 грн; 160,18 грн; 33629,37 грн, а всього в розмірі 168307,04 грн.

Відповідачем частково сплачено суму податку у розмірі 500,00 грн, у зв`язку з чим, залишок до сплати по такому складає 167807,04 грн. Указана суми пені залишається відповідачем не сплаченою.

Відповідно до ст.67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Статтею 16 ПКУ передбачено, що одним із обов`язків платника податків є обов`язок сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПКУ податковий борг сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до ст.59 ПКУ у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

У силу пп.14.1.153 п.14.1 ст.14 ПКУ податкова вимога письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

У зв`язку з несплатою узгоджених сум Відповідачу на підставі п.59.1 ст.59 ПКУ, виставлено податкову вимогу від 31.03.2015 №1588-25 про наявність податкового боргу за узгодженими податковими зобов`язаннями, яку було надіслано засобами поштового зв`язку та вручено 02.04.2015 (№8960000760938).

Відповідно до пп.20.1.19 п.20.1 ст.20 ПКУ органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов`язань та/ або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб`єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до п.87.11 ст.87 ПКУ орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Відповідно до пп.20.1.34 п.20.1 ст.20 ПКУ, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Щодо твердження представника позивача, у межах справи №260/7832/24, так і у даній адміністративній справі предметом позову є вимога Головного управління ДПС у Закарпатській області про стягнення із ОСОБА_1 податкового боргу у вигляді пені у розмірі 167 807,04 грн за платежем 85 11010500 «Податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування», нарахованої на підставі податкового повідомлення-рішення форми «Р» №0047371704 від 04 листопада 2014 року, суд зазначає наступне.

20 лютого 2025 року Закарпатський окружний адміністративний суд у справі №260/7832/24 за позовом Головного управління ДПС у Закарпатській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу прийняв рішення, яким у задоволені позову відмовлено.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2025 року по справі № 260/7832/24 апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Закарпатській області залишено без задоволення, рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2025 року без змін.

При цьому суди визнали, що Головне управління ДПС у Закарпатській області, у відповідності до п. 59.5 ст. 59 ПК України, не могло надсилати додаткову податкову вимогу платнику податку, оскільки податковий борг не був погашений у повному обсязі.

Таким чином, справа №260/7832/24 не розглядалась по суті позовних вимог та звернення Головного управління з позовом до суду було передчасним.

В подальшому, Головним управлінням ДПС у Закарпатській області направлено ОСОБА_1 листа №5031/6/07-16-13-05-08 від 19.03.2026 про наявність податкового боргу, у тому числі у вигляді пені у розмірі 167 807,04 грн за платежем 85 11010500 «Податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування» та повідомлено про необхідність сплатити наявний податковий борг у строки визначені ПК України.

Указаний лист направлено засобами поштового зв`язку на податкову адресу Відповідачки по справі рекомендованим відправленням однак поштовий конверт було повернуто у відповідності до довідки Ф. 20 (№8960013820174).

Відповідно до п. 58.3 ст. 58 ПКУ у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення. Отже в силу вимог статті 58 ПК України вищевказаний лист-повідомлення №5031/6/07-16-13-05-08 від 19.03.2026 вважається врученим.

У відповідності до статті п. 2 ч. 1 ст. 170 КАСУ суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо:

- у спорі між тими самими сторонами,

-про той самий предмет

-і з тих самих підстав

є такі, що набрали законної сили, рішення або постанова суду, ухвала про закриття провадження в адміністративній справі.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 238 КАСУ суд закриває провадження у справі: якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав;

Ураховуючи наведене вище, за правилами пункту 2 частини першої статті 170 КАС України судові справи №260/7832/24 та №260/2842/26 не є тотожними, оскільки мають різні підстави для звернення до суду.

Ті самі підстави позову за практикою Верховного Суду це сукупність тих самих юридичних фактів (обставин), якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги.Згідно з висновками Верховного Суду, підстави позову поділяються на дві складові: Фактична підстава конкретні життєві обставини та юридичні факти, які стали причиною порушення прав. Правова підстава посилання на норми закону (або юридична кваліфікація цих обставин), які визначають право позивача на захист. Подання нових фактичних обставин, яких не було в первісному позові означає звернення з іншими підставами.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду із вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів, які характеризують суть конкретного позову, його зміст та правову природу, а саме предмета і підстави позову.

Предметом позову є безпосередньо матеріально-правова вимога позивача до відповідача, щодо якої особа звертається до суду за захистом своїх прав чи інтересів, а предметом спору є об`єкт спірних правовідносини, матеріально-правовий об`єкт, з приводу якого виник правовий конфлікт між позивачем і відповідачем.

Подібна правова позиція щодо визначення предмета спору викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 12 червня 2019 року у справі № 916/542/18, від 01 серпня 2019 року у справі № 916/1743/18.

Підстава позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Такі обставини складають юридичні факти, які тягнуть певні правові наслідки. Підставу позову становлять фактична й правова підстава.

Фактична підстава позову - це юридичні факти, на яких ґрунтуються позовні вимоги позивача до відповідача.

Правова підстава позову - це посилання в позовній заяві на закони та інші нормативно-правові акти, на яких ґрунтується позовна вимога позивача. Правильне встановлення підстави позову визначає межі доказування, є гарантією прав відповідача на захист проти позову.

Підставою позову може бути як один, так і декілька юридичних фактів матеріально-правового характеру.

Отже, предмет і підстава позову сприяють з`ясуванню наявності і характеру спірних правовідносин між сторонами, застосуванню необхідного способу захисту права, визначенню кола доказів, необхідних для підтвердження наявності конкретного цивільного права й обов`язку.

Визначаючи підстави позову як складові елементу його змісту, суд повинен перевірити, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і норм закону, позивач просить про захист свого права.

Аналогічна правова позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 28 листопада 2024 року у справі № 990/300/24.

Ураховуючи встановлені у справі обставини та положення законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог та наявність підстав для їх задоволення.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Керуючись статтями 242-246 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов Головного управління ДПС у Закарпатській області (вул. Волошина, буд. 52,Ужгород,Закарпатська область,88000, код ЄДРПОУ ВП 44106694 ) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення податкового боргу - задовольнити.

2. Стягнути із ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

податковий борг у розмірі 167807,04 грн пені

за платежем 85 11010500 «Податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування».

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адмінсуду

СуддяЗ.Б.Плеханова