Ухвала суду № 139377056, 31.08.2026, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про передачу адміністративної справи до іншого адміністративного суду

31 серпня 2026 рокум. Ужгород№ 260/2802/26

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дору Ю.Ю., розглядаючи у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою Тячівської окружної прокуратури в інтересах Державної екологічної інспекції у Закарпатській області до Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України», філії «Карпатський лісовий офіс» Державного спеціалізованого господарського підприємства України», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача Департамент екології та природніх ресурсів Закарпатської обласної державної адміністрації про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

Тячівської окружної прокуратури (90500, Закарпатська область, м. Тячів, вул. Незалежності, буд. 27, ЄДРПОУ 0290996723) в інтересах Державної екологічної інспекції у Закарпатській області (80008, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Швабська, 14, код ЄДРПОУ 38015668) звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» (вул. Руставелі Шота, буд. 9А, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 44768034), філії «Карпатський лісовий офіс» Державного спеціалізованого господарського підприємства України» (вул. Собранецька, буд. 156, м. Ужгород, Закарпатська область, 88017, код ЄДРПОУ 45554542), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача Департамент екології та природніх ресурсів Закарпатської обласної державної адміністрації (пл. Народна, буд. 4, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, код ЄДРПОУ 38766364), у якому просить:

-Визнати протиправною бездіяльність Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі філії «Карпатський лісовий офіс» ДП «Ліси України» щодо незабезпечення проведення робіт із винесення меж пралісової пам`ятки природи місцевого значення «Квазіпраліс Білотисянського лісництва» площею 123,0 га та закріплення їх в натурі (на місцевості) та зобов`язати Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» в особі філії «Карпатський лісовий офіс» ДП «Ліси України» відповідно до вимог чинного законодавства України забезпечити проведення робіт із винесення меж пралісової пам`ятки природи місцевого значення «Квазіпраліс Білотисянського лісництва» шляхом закріплення їх в натурі (на місцевості).

-Визнати протиправною бездіяльність Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі філії «Карпатський лісовий офіс» ДП «Ліси України» щодо невстановлення охоронної зони пралісової пам`ятки природи місцевого значення «Квазіпраліс Білотисянського лісництва» площею 123,0 га та зобов`язати Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» в особі філії «Карпатський лісовий офіс» ДП «Ліси України» відповідно до вимог чинного законодавства України провести роботи із встановлення охоронної зони пралісової пам`ятки природи місцевого значення «Квазіпраліс Білотисянського лісництва» та закріплення її в натурі (на місцевості).

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 01 травня 2026 року відкрито справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення та (або) виклику учасників справи.

Згідно із статтею 29 частиною 1 пунктом 3 КАС України суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо після відкриття провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Отже, поняття суду, встановленого законом зводиться не лише до правової основи самого існування суду, але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, тобто охоплює всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.

Відповідно до статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з правилами визначення юрисдикції адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ за статтею 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до статті 5 частин 1, 4 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист. Суб`єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 42 КАС України учасниками справи є сторони, треті особи.

Відповідно до статті 43 частини 1 КАС України, здатність мати процесуальні права та обов`язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами), адміністратором за випуском облігацій.

Відповідно до статті 43 частини 3 КАС України, здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов`язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить органам державної влади, іншим державним органам, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування, їх посадовим і службовим особам, підприємствам, установам, організаціям (юридичним особам).

Відповідно до статті 46 частинами 1, 2, 4 КАС України сторонами, в адміністративному процесі є позивач та відповідач. Позивачем в адміністративній справі можуть бути громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, підприємства, установи, організації (юридичні особи), суб`єкти владних повноважень. Відповідачем в адміністративній справі є суб`єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Статтею 55 частинами 1, 3 КАС України встановлено, що сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Юридична особа незалежно від порядку її створення, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб`єкта владних повноважень), або через представника.

Статтею 80 Цивільного кодексу України встановлено, що юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді.

До основних ознак юридичної особи належать: державна реєстрація факту створення юридичної особи, наявність відокремленого майна, самостійна відповідальність за зобов`язаннями, придбання і реалізація цивільних прав від свого імені, можливість виступати позивачем і відповідачем у суді.

Всі зазначені вище ознаки мають бути наявними в сукупності і відсутність хоча б однієї з них не дає можливості виокремити самостійну юридичну особу.

Відповідно до чинного законодавства, юридичні особи для здійснення своїх функцій мають право створювати філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами.

З огляду на вимоги статті 95 частин 1 та 3 Цивільного кодексу України філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій. Філії не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення.

Філії юридичної особи, у тому числі юридичної особи, утвореної відповідно до законодавства іноземної держави, підлягають державній реєстрації у порядку, встановленому законом. Філії юридичної особи вважаються створеними з дня їх державної реєстрації (стаття 95 частина 5 Цивільного кодексу України).

Таким чином, філії, хоча й є відокремленими підрозділами юридичної особи та наділяються певною господарською компетенцією, проте продовжують залишатися складовими частинами юридичної особи й власною юридичною правосуб`єктністю вони не наділені.

Коло повноважень відокремленого підрозділу юридичної особи стосовно здійснення у суді повноваження сторони у справі від імені цієї особи визначається установчими документами останньої, положенням про відособлений підрозділ, яке затверджено юридичною особою, або довіреністю, виданою нею ж у встановленому порядку керівникові цього підрозділу.

При цьому слід мати на увазі, що стороною у справі є юридична особа, від імені якої діє філія і рішення приймається саме стосовно підприємства чи організації юридичної особи, але в особі філії (відокремленого підрозділу).

Таким чином, у спірних правовідносинах, за правилами встановленими процесуальним законодавством, в якості відповідача повинна виступати юридична особа.

Суд зазначає, що адміністративна процесуальна правосуб`єктність - це можливість особи бути носієм певних процесуальних суб`єктивних прав і обов`язків, у тому числі процесуальних суб`єктивних прав та обов`язків сторони справи, а отже, особи, які є сторонами адміністративної справи, обов`язково повинні відповідати всім вимогам адміністративної процесуальної правосуб`єктності. Філії, які не мають статусу юридичної особи, не наділені адміністративною правосуб`єктністю.

Відповідно до частини четвертої статті 89 Цивільного кодексу України до єдиного державного реєстру вносяться відомості про організаційно-правову форму юридичної особи, її найменування, місцезнаходження, органи управління, філії та представництва, мету установи, а також інші відомості, встановлені законом.

Згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань філія Карпатський лісовий офіс Державного спеціалізованого господарського підприємства Ліси України (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Собранецька, 156, код ЄДРПОУ 45554542) не є юридичною особою, а створена як відокремлений підрозділ у складі юридичної особи - Державного спеціалізованого господарського підприємства Ліси України.

Відповідно до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Державне спеціалізоване господарське підприємство Ліси України (код ЄДРПОУ 44768034) зареєстроване за адресою: 01601, Україна, місто Київ, вулиця Руставелі Шота, будинок 9а.

Відповідно до статті 26 частини 2 КАС України, позови до юридичних осіб пред`являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку (не стосується суб`єктів владних повноважень), що навіть зазначення філії представництва, які не є юридичними особами поряд з юридичною особою, яка створила такий відособлений підрозділ, не може змінити територіальну підсудність за місцем реєстрації такого відособленого підрозділу, оскільки це б суперечило зазначеним вище нормам.

Розмежування компетенції між адміністративними судами щодо розгляду та вирішення справ здійснюється із урахуванням, у тому числі, правил територіальної юрисдикції (підсудності).

Таким чином, дана позовна заява за правилами територіальної підсудності не підсудна Закарпатському окружному адміністративному суду, та повинна вирішуватись окружним адміністративним судом територіальна юрисдикція якого поширюється на зареєстроване згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб місцезнаходження юридичної особи.

Згідно із статтею 29 частинами 6, 8 КАС України, питання про передачу адміністративної справи, крім випадку, визначеного пунктами 4 - 6 частини першої цієї статті, суд вирішує ухвалою. Ухвалу про передачу адміністративної справи з одного адміністративного суду до іншого може бути оскаржено. Передача адміністративної справи з одного суду до іншого на підставі відповідної ухвали, яка підлягає оскарженню, здійснюється не пізніше наступного дня після закінчення строку на оскарження такої ухвали, а в разі подання апеляційної скарги - після залишення її без задоволення.

Враховуючи вказане, суд вважає за необхідне, що даний позов не підсудний Закарпатському окружному адміністративному суду, а тому його необхідно передати за територіальною підсудністю.

Отже, місцезнаходження відповідача юридичної особи, що зазначене позивачем у позовній заяві - 01601, Україна, місто Київ, вулиця Руставелі Шота, будинок 9а , тому з метою недопущення порушень правил територіальної підсудності, суд приходить до висновку про наявність підстав для передачі справи за територіальною підсудністю до Київського окружного адміністративного суду.

Керуючись статтями 25, 29, 241, 248, 256, 294 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративну справу № 260/2802/26 за позовом Тячівської окружної прокуратури в інтересах Державної екологічної інспекції у Закарпатській області до Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України», філії «Карпатський лісовий офіс» Державного спеціалізованого господарського підприємства України», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача Департамент екології та природніх ресурсів Закарпатської обласної державної адміністрації про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії - передати на розгляд до Київського окружного адміністративного суду.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено КАС України. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя Ю.Ю.Дору