Рішення № 139376847, 31.08.2026, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2026 року м. Житомир справа № 240/8797/26

категорія 111030600

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Майстренко Н.М., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СК Світоч" до Головного управління ДПС у Житомирській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "СК Світоч" із позовом до Головного управління ДПС у Житомирській області, Державної податкової служби України, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області: №13563498/41998515 від 13.01.2026, №13563505/41998515 від 13.01.2026, №13563502/41998515 від 13.01.2026, №13563503/41998515 від 13.01.2026, №13563501/41998515 від 13.01.2026 про відмову у реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні, складені Товариством з обмеженою відповідальністю "СК Світоч" № 4 від 23.11.2025, № 5 від 24.11.2025, № 6 від 25.11.2025, № 7 від 26.11.2025, № 9 від 29.11.2025 та вважати прийнятими днем їх фактичного отримання.

В обґрунтування позову зазначає, що відповідачем протиправно відмовлено у реєстрації податкових накладних, незважаючи на їх відповідність усім вимогам і критеріям, що встановлені Податковим кодексом України та відповідними підзаконними нормативно-правовими актами. При цьому, рішення, якими відмовлено у реєстрації податкових накладних, не містять інформації щодо невідповідності податкових накладних законодавчо встановленій нормі або щодо порушення законодавства при їх складанні та поданні до реєстрації в ЄРПН. Позивач вважає, що рішення відповідача про відмову у реєстрації податкових накладних є протиправними, оскільки підстав для зупинення реєстрації не було. Крім того, первинні документи фінансово-господарської діяльності підприємства та пояснення були подані до податкового органу в повному обсязі. Вказані документи повністю підтверджують реальність господарських операцій, за результатами якої складені податкові накладні, яка надіслані для реєстрації.

Ухвалою судді від 16.03.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

Через відділ документального забезпечення 02.04.2026 від ГУ ДПС у Житомирській області та ДПС України до суду надійшли відзиви на позовну заяву, в яких представники відповідачів просять відмовити в задоволенні позову. Так, причиною відмови в реєстрації податкових накладних стало ненадання платником податків копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі розрахунків-фактур/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.

Також 02.04.2026 від ГУ ДПС України у Житомирській області до суду надійшло клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження з викликом сторін.

Ухвалою судді від 06.04.2026 в задоволенні клопотання представника Головного управління ДПС у Житомирській області про розгляд справи за правилами загального позовного провадження відмовлено.

11.06.2026 позивачем подано заяву про долучення доказів.

15.06.2026 позивачем подано відповідь на відзив.

16.06.2026 відповідачем подано додаткові пояснення.

Частиною п`ятою статті 250 КАС України встановлено, що датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що 19.11.2025 між ТОВ "СК Світоч" та ТОВ "Кернел-Трейд" було укладено договір поставки №БЛЦ26-15813, предметом якого є поставка кукурудзи.

За додатковою угодою № ЗМ25-49111 від 23.11.2025 до Договору поставки №БЛЦ2б-15813 від 19.11.2025 кількість поставленого товару склала 26,420 т за ціною 7039,98 грн. (без ПДВ) за одну тону (податкова накладна № 4 від 23.11.2025).

За додатковою угодою № ЗМ25-50107 від 24.11.2025 до Договору поставки №БЛЦ2б-15813 від 19.11.2025 кількість поставленого товару склала 148,500 т за ціною 7051,24 грн. (без ПДВ) за одну тону (податкова накладна № 5 від 24.11.2025).

За додатковою угодою № ЗМ25-50304 від 25.11.2025 до Договору поставки №БЛЦ2б-15813 від 19.11.2025 кількість поставленого товару склала 109,000 т за ціною 7206,14 грн. (без ПДВ) за одну тону (податкова накладна № 6 від 25.11.2025).

За додатковою угодою №ЗМ25-50660 від 26.11.2025 до Договору поставки №БЛЦ2б-15813 від 19.11.2025 кількість поставленого товару склала 52,220 т за ціною 7019,10 грн. (без ПДВ) за одну тону (податкова накладна № 7 від 26.11.2025).

На виконання вимог пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України ТОВ "СК Світоч" складено і направлено на реєстрацію Державній податковій службі України податкові накладні №4 від 23.11.2025, №5 від 24.11.2025, №6 від 25.11.2025, №7 від 26.11.2025, №9 від 29.11.2025.

Відповідно до квитанцій №9392130312, №9392130999, №9392132999, №9392135253 та №9392483271 від 15.12.2025 податкові накладні прийнято та зупинено їх реєстрацію згідно п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, оскільки податкові накладні складені та подані платником податку, який відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Позивачем направлено пояснення та копії документів щодо податкових накладних №4 від 23.11.2025, №5 від 24.11.2025, №6 від 25.11.2025, №7 від 26.11.2025, №9 від 29.11.2025, що підтверджують здійснення господарських операцій.

В подальшому, Комісією ГУ ДПС у Житомирській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, прийняті рішення №13563498/41998515, №13563505/41998515, №13563502/41998515, №13563503/41998515 та №13563501/41998515 від 13.01.2026 про відмову у реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підставою для відмови в реєстрації податкових накладних у вказаних рішеннях зазначено: у зв`язку з ненаданням/частковим наданням додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, платником податку.

Не погоджуючись з такими рішеннями, позивачем направлено скаргу на рішення Комісії ГУ ДПС в Житомирській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, а саме на рішення №13563498/41998515, №13563505/41998515, №13563502/41998515, №13563503/41998515 та №13563501/41998515 від 13.01.2026 про відмову у реєстрації податкових накладних. Разом із скаргами також направлялися пояснення та документи, що підтверджують реальність здійснення господарських операцій.

Однак, рішеннями комісії №1677/41998515/2, №1676/41998515/2, №1714/41998515/2, №1709/41998515/2, №1672/41998515/2 від 23.01.2026, яка приймає рішення за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, скаргу позивача відповідно до п. 56.23 ст. 56 Податкового Кодексу України залишено без задоволення, а рішення комісії Головного управління ДПС у Житомирській області №13563498/41998515, №13563505/41998515, №13563502/41998515, №13563503/41998515 та №13563501/41998515 від 13.01.2026 про відмову у реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних - без змін.

Не погоджуючись із рішенням комісії ГУ ДПС у Житомирській області, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам, суд дійшов таких висновків.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено).

Аналізуючи правомірність прийняття оскаржуваних рішень, що є змістом правовідносин у цій справі, відповідно до приписів ст. 2 КАС України, суд виходить із такого.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплату пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, і визначає заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу, є Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі по тексту - ПК України).

Положеннями п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Відповідно до п. 187.1 ст. 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п. 201.7 ст. 201 ПК України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). У разі якщо частка товарів/послуг, послуг не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, та враховується при визначенні загальних податкових зобов`язань.

Згідно п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів визначені Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. № 1165.

Згідно із п. 5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2). Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Пунктом 6 Порядку №1165 передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України визначено Порядком прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 12 грудня 2019 року №520.

Так, п. 11 Порядку №520 визначено, що комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Пунктом 5 Порядку №520 передбачено, що перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати.

Як слідує з квитанцій про зупинення реєстрації спірних податкових накладних, підставою для їх зупинення стало таке: відповідно до п. 201.16 ст.201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Платник податку, яким надано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Критерії ризиковості платника податку на додану вартість визначені в додатку 1 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165.

Згідно з пунктом 8 вищезазначених Критеріїв (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) платник податку відповідає критерію ризиковості платника податку коли у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Зі змісту зазначеної норми вбачається, що наявність у контролюючого органу податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданій для реєстрації податковій накладній, є підставою для висновку про відповідність платника податку пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість.

Відповідно до пункту 6 Порядку №1165 питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня. У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4). У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Таким чином, системний аналіз норм пункту 6 Порядку №1165 та Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість (додаток 1 Порядку №1165) свідчить, що можливість прийняття контролюючим органом рішення про зупинення реєстрації податкової накладної у зв`язку з відповідністю платника податку Критеріям ризиковості платника податку безпосередньо пов`язана з наявністю вже прийнятого комісією регіонального рівня відповідно до абзацу з пункту 6 Порядку №1165 рішення про відповідність такого платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Вирішуючи спір у цій категорії справ, слід враховувати, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку документами, які складені з порушенням законодавства. Проте здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій контролюючого органу.

З наданих позивачем до матеріалів справи пояснень встановлено, що 19.11.2025 між ТОВ "СК Світоч" та ТОВ "Кернел-Трейд" було укладено договір поставки №БЛЦ26-15813, предметом якого є поставка кукурудзи.

За додатковою угодою № ЗМ25-49111 від 23.11.2025 до Договору поставки № БЛЦ2б-15813 від 19.11.2025 кількість поставленого товару склала 26,420 т за ціною 7039,98 грн. (без ПДВ) за одну тону (ПН № 4 від 23.11.2025).

За додатковою угодою № ЗМ25-50107 від 24.11.2025 до Договору поставки № БЛЦ2б-15813 від 19.11.2025 кількість поставленого товару склала 148,500 т за ціною 7051,24 грн. (без ПДВ) за одну тону (ПН № 5 від 24.11.2025).

За додатковою угодою № ЗМ25-50304 від 25.11.2025 до Договору поставки № БЛЦ2б-15813 від 19.11.2025 кількість поставленого товару склала 109,000 т за ціною 7206,14 грн. (без ПДВ) за одну тону (ПН № 6 від 25.11.2025).

За додатковою угодою № ЗМ25-50660 від 26.11.2025 до Договору поставки № БЛЦ2б-15813 від 19.11.2025 кількість поставленого товару склала 52,220 т за ціною 7019,10 грн. (без ПДВ) за одну тону (ПН № 7 від 26.11.2025).

Факт поставки кукурудзи ТОВ "Кернел-Трейд" підтверджується видатковою накладною № 52 від 23.11.2025, № 53 від 24.11.2025, № 54 від 25.11.2025, № 55 від 26.11.2025, № 60 від 29.11.2025, товарно-транспортними накладними.

ТОВ «Кернел-Трейд» здійснило оплату поставленої продукції за податковими накладними №4 від 23.11.2025, №5 від 24.11.2025, №6 від 25.11.2025, №7 від 26.11.2025, №9 від 29.11.2025.

Стан розрахунків між позивачем та контрагентом ТОВ "Кернел-Трейд" відображено в оборотно-сальдовій відомості та картці рахунку 361 за вересень - грудень 2025 року.

На дату виникнення податкових зобов`язань відповідно до п.п. "б "п. 187.1 ст. 187 ПК України позивачем складено податкові накладні № 4 від 23.11.2025, № 5 від 24.11.2025, № 6 від 25.11.2025, № 7 від 26.11.2025, № 9 від 29.11.2025 за формою, затвердженою наказом Мінфіну України від 31.12.2015 за № 1307.

Однак, податковим органом відмовлено у реєстрації цих податкових накладних у зв`язку з ненаданням/частковим наданням додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної в податкових накладних, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, платником податку.

Суд критично оцінює даний висновок контролюючого органу, оскільки позивачем надано розгорнуті додаткові пояснення та первинні документи щодо підтвердження інформації, зазначеної в податкових накладних для розгляду рішення про реєстрацію ПН в ЄРПН, як було запропоновано у квитанціях після зупинення реєстрації податкових накладних.

Верховний Суд за результатами аналізу пунктів 9 та 11 Порядку № 520 у постанові від 18.11.2021 у справі №380/3498/20 (ЄДРСР 101191343) дійшов висновку, що чинними нормативно-правовими актами визначено вичерпний перелік обставин, які можуть слугувати підставою для прийняття рішення про відмову у реєстрації податкових накладних.

Як вже було зазначено судом, пунктом 187.1 статті 187 ПК України передбачено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів / послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця / замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів / послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів / послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

При цьому, відповідно до пункту 201.1. статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Враховуючи викладене, саме на виконання вимог ПК України позивачем складено податкові накладні № 4 від 23.11.2025, № 5 від 24.11.2025, № 6 від 25.11.2025, № 7 від 26.11.2025, № 9 від 29.11.2025 у зв`язку із настанням першої події - поставка товару на виконання умов договору №БЛЦ26-15813 від 19.11.2025, що підтверджується наявними у матеріалах справи видатковими накладними.

Окрім того, в оскаржуваних рішеннях повідомлено, що контролюючим органом прийнято рішення про відповідність критерію ризиковості платника податку згідно з пунктом 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою КМУ від 11.12.2019 за №1165. Оскільки предметом оскарження у цій справі є рішення про відому у реєстрації податкових накладних, суд не може надавати оцінку законності рішення про визнання платника податку таким, що відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника.

Суд також зазначає, що загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на пункт Критеріїв є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.

Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Наведена у відзиві змістовна оцінка господарських операцій позивача та підстави їх невизнання контролюючим органом не можуть обґрунтовувати правомірність оскаржуваних рішень, оскільки такі підстави не були покладені в основу рішень про відмову у реєстрації податкових накладних та платник був позбавлений можливості подати відповідні пояснення з первинними документами стосовно конкретних аспектів своєї господарської діяльності. Натомість, ним підтверджено реальність здійснення господарських операцій, які підлягала електронному декларуванню.

Не наведено контролюючим органом і будь-якого аналізу наданих платником податків документів в межах процедури надання додаткових пояснень.

Суб`єкти владних повноважень, ухвалюючи рішення, якими, зокрема, обмежуються права платника податків, повинні уникати надмірного формалізму. Обсяг документів, які надаються платниками податку на додану вартість з метою усунення сумнівів у контролюючих органів щодо легальності відповідної операції, за наслідками якої складено податкову накладну, яку подано для реєстрації якої в ЄРПН і, хоч і є визначеним у Порядку №520, проте завжди є унікальним та залежить від організації господарських взаємовідносин між суб`єктами господарювання, змісту договірних відносин між такими, а також особливостями законодавчого врегулювання діяльності тієї чи іншої сфери бізнесу.

Вказані висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постановах від 03.06.2021 по справі № 2040/7098/18, від 29.06.2023 по справі №500/2655/22.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що рішення комісії ГУ ДПС у Житомирській області про відмову в реєстрації податкових накладних в ЄРПН №13563498/41998515, №13563505/41998515, №13563502/41998515, №13563503/41998515 та №13563501/41998515 від 13.01.2026 про відмову в реєстрації податкових накладних є протиправними та підлягають скасуванню.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати подані податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних, то варто звернути увагу на таке.

Відповідно до вимог п.201.1, 201.10 ст. 201 ПК України реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних віднесено до обов`язків платника податків.

У той же час, наведені норми розраховані на відсутність спірних правовідносин, позаяк у випадку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування механізм її подальшої реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних є іншим.

Згідно з приписами п. 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених п. 12 цього Порядку (крім абз. 10), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Отже, реєстрація в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної/розрахунку коригування, реєстрацію якої попередньо було зупинено, є повноваженням Державної податкової служби України.

Проте, обставин, які б унеможливлювали реєстрацію податкових накладних №4 від 23.11.2025, №5 від 24.11.2025, №6 від 25.11.2025, №7 від 26.11.2025, №9 від 29.11.2025 в Єдиному реєстрі податкових накладних, судом не встановлено.

Зважаючи на наведене, суд дійшов висновку про наявність підстав для зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №4 від 23.11.2025, №5 від 24.11.2025, №6 від 25.11.2025, №7 від 26.11.2025, №9 від 29.11.2025 датою їх фактичного надходження на реєстрацію.

Відповідачі, як суб`єкти владних повноважень, не надали суду доказів на підтвердження правомірності рішень про відмову в реєстрації податкової накладної.

Таким чином, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо понесених судових витрат на професійну правничу допомогу суд враховує, що відповідно до частин 1 та 3 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Статтею 134 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як встановлено із доданих письмових доказів, а саме: договору про надання правничої допомоги №1/2026 від 09.01.2026, додаткової угоди №1 від 09.01.2026, акту прийому-здачі виконаних робіт (послу) №6 від 09.03.2026, платіжної інструкції №3701 від 19.03.2026, адвокатом Товянською І.О. було надано правничі послуги позивачу на суму 11000 грн.

Через систему "Електронний суд" представником відповідача подано заперечення щодо заявленої суми витрат на правничу допомогу, в обґрунтування яких зазначено, що даний позов є типовим, тому вважає, що витрати на правову допомогу в сумі 11000,00 грн. є перебільшеними.

Вирішуючи питання щодо розподілу витрат на правничу допомогу, суд зазначає, що від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат.

Визначаючи розмір витрат на професійну правничу допомогу, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 13 березня 2025 року у справі №275/150/22, в якій зазначено, що зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони із обґрунтуванням недотримання вимог щодо співмірності витрат із складністю справи, обсягом і часом виконаних робіт. Суд, керуючись принципами диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу з власної ініціативи.

Проаналізувавши докази в підтвердження понесених позивачем витрат на правову допомогу, враховуючи надані відповідачем заперечення щодо витрат на професійну правничу допомогу, критерії обґрунтованості та доцільності понесених позивачем витрат, суд вважає що розмір витрат на оплату послуг адвоката у цій адміністративній справі є неспівмірним зі складністю справи та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами).

Зокрема, на переконання суду, консультації та адвокатські запити, стосовно яких неможливо встановити зв`язок з цією адміністративною справою, адже договір про надання правової допомоги охоплює широке коло установ та питань для представництва інтересів клієнта, не може оплачуватись окремо.

Тому, виходячи із критеріїв, визначених частинами третьою, п`ятою статті 134, частиною дев`ятою статті 139 КАС України, суд вважає за необхідне зменшити витрати на правничу допомогу до 3000,00 грн. за складання позовної заяви у справі, в якій сформована усталена судова практика та складання якої не потребувало значного часу та зусиль, з огляду на попередні факти надання пояснень контролюючому органу, які підлягають стягненню з відповідачів.

Позивачем сплачено судовий збір за подання позову до суду у розмірі 16640,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №3695 від 03.03.2026, наявною у матеріалах справи.

З огляду на задоволення позову та приписи ст. 139 КАС України, на користь позивача належить стягнути понесені ним судові витрати в сумі 8320,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Житомирській області та 8320,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань ДПС України.

Керуючись статтями 2, 77, 90, 139, 242-246, 250, 255, 262, 295 КАС України, суд

вирішив:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "СК Світоч" (вул. Київська, 81, офіс 205, м. Житомир, 10015, ЄДРПОУ 41998515) до Головного управління ДПС у Житомирській області (вул. Юрка Тютюнника, 7, м. Житомир, 10003, ЄДРПОУ 44096781), Державної податкової служби України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, ЄДРПОУ 43005393) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Житомирській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №13563498/41998515, №13563505/41998515, №13563502/41998515, №13563503/41998515 та №13563501/41998515 від 13.01.2026 про відмову в реєстрації податкових накладних.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних подані Товариством з обмеженою відповідальністю "СК Світоч" податкові накладні №4 від 23.11.2025, №5 від 24.11.2025, №6 від 25.11.2025, №7 від 26.11.2025, №9 від 29.11.2025 датою їх фактичного надходження на реєстрацію.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СК Світоч" судовий збір в сумі 8 320 (вісім тисячі триста двадцять) грн. 00 коп. та витрати на правничу допомогу в розмірі 1500 (одна тисяча п`ятсот) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Житомирській області.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СК Світоч" судовий збір в сумі 8 320 (вісім тисячі триста двадцять) грн. 00 коп. та витрати на правничу допомогу в розмірі 1500 (одна тисяча п`ятсот) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Н.М. Майстренко

31.08.26