Рішення № 139376504, 31.08.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2026 рокуСправа №160/9139/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Рябчук О.С.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відковідачів6 Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

УСТАНОВИВ:

13 квітня 2026 року засобами поштового зв`язку до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відковідачів6 Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, у якому позивач просить:

- визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (ЄДРПОУ 13844159) № 047050024780 від 28.11.2025 року, яким ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) відмовлено у перерахунку пенсії, а саме, переходу на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2, згідно пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»;

- визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (ЄДРПОУ 20632802) № 047050024780 від 09.03.2026 року, яким ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) відмовлено у перерахунку пенсії, а саме, переходу на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2, згідно пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (54008, Миколаївська область, м. Миколаїв, вул. Морехідна, 3, код ЄДРПОУ 13844159) зарахувати до пільгового стажу за Списком № 2 наступні періоди роботи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ): з 30.08.1993 по 10.03.1994, з 11.03.1994 по 03.04.1994, з 04.04.1994 по 07.07.1994, з 08.07.1994 по 07.09.1995, з 08.09.1995 по 21.12.1995, з 22.12.1995 по 07.06.1999, з 08.06.1999 по 15.01.2003, з 16.01.2003 по 31.06.2007 згідно довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії при відсутності трудової книжки або відсутніх записів у ній № 01-15/73 від 24.04.2024;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (54008, Миколаївська область, м. Миколаїв, вул. Морехідна, 3, код ЄДРПОУ 13844159) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) від 20.11.2025 року про перерахунок пенсії, а саме, переходу на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 та прийняти рішення з урахуванням висновків суду у даній справі.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що після досягнення пенсійного віку звернувся до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області з заявою про перехід на пенсію за віком на пільгових умовах по Списку №2. Однак за розглядом заяви ГУ ПФУ у Миколаївській та Кіровоградських областях було відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах через відсутність необхідного пільгового стажу. Позивач зазначає, що відповідальність за заповнення трудових книжок та проведення атестації на підприємстві покладено саме на роботодавця та наведені обставини не можуть слугувати позбавлення її пенсійного забезпечення. Не погоджуючись з наданою відмовою та вважаючи, що рішення суперечить Закону України «Про пенсійне забезпечення» позивач звернулась з цим позовом до суду.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями зазначена справа розподілена судді О.С. Рябчук.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.04.2026 р. відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи у письмовому провадженні.

Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.

24.04.2026 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Миколаївській області подано відзив проти позову, в якому відповідачем позовні вимоги заперечуються в повному обсязі. В обґрунтування своєї позиції вказано, що відповідно до ч. 5 ст. 114 Закону №1058 у разі призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до частини другої і третьої цієї статті проводиться взаємне зарахування періодів роботи, передбачених цією статтею, за умови що роботи, які зараховуються, дають право на пенсію на аналогічних або більш пільгових умовах. До заяви Позивача від 20.11.2025 було додано довідку про підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 24.04.2024 №01-15/73, видану ПАТ «Юкрейніан Кемікал Продактс». Під час розгляду заяви Позивача від 20.11.2025 та доданих до неї документів було встановлено, що вищезазначена довідка не відповідає вимогам Додатку №5 до п. 20 Порядку №637, а саме: відсутній підпис головного бухгалтера або виконуючого обов`язки головного бухгалтера, а також не підтвердження документально, що штатним розписом передбачена посада начальнику відділу кадрів. Таким чином, рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області від 28.11.2025 №047050024780 про відмову позивачу в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, є правомірними та законними, прийнятим в межах, у спосіб та у відповідності до чинного законодавства.

26.04.2026 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Кіровоградській області подано відзив проти позову, в якому відповідачем позовні вимоги заперечуються в повному обсязі з огляду на наступне. Умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат визначаються Законом №1058. Відповідно до змісту рішення Головного управління від 09.03.2026 № 047050024780 про відмову в переведенні з виду на вид підставами відмови є: Страховий стаж позивача порахований по 31.10.2023 та становить 41 рік 10 мiсяцiв 24 днi, з яких пiльговий стаж по Списку № 2, обчислений на пiдставi наданих наказiв на проведення атестацiй, уточнюючих довiдок про пiльговий характер робiт та даних Реєстру застрахованих осiб і становить - 11 рокiв 5 місяців 28 днів. За результатами розгляду документiв доданих до заяви, до пiльгового стажу роботи за Списком № 2 гр. ОСОБА_1 не зараховано перiоди роботи з 26.01.2000 по 12.03.2001 та з 13.03.2006 по 06.03.2007, оскільки за цей період атестація робочих місць на підприємстві не проводилась. Враховуючи вищезазначене прийнято рішення відмовити в перерахунку пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 згідно з п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058 у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу роботи за Списком № 2- 12 років 6 місяців. З огляду на вищевикладене відповідач вважає прийняте рішення обґрунтованим та просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ч.1 ст.257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

За змістом приписів п.3 ч.6 ст.12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи, зокрема, щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Частиною 4 статті 243 Кодексу адміністративного України встановлено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Згідно з ч.5 ст.250 Кодексу адміністративного судочинства України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Зважаючи на наведене та відповідно до вимог ст.ст. 257, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Згідно з 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі обставини.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , отримує пенсію по інвалідності, призначену відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

20.11.2025 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою про перехід на інший вид пенсії ( на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до Закону №1058).

Заяву направлено для розгляду за принципом екстериторіальності та 28.11.2025 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Миколаївській області прийнято рішення №047050024780, про відмову у перерахунку з огляду на наступне:

«Згідно із наданими документами проведено аналіз вищезазначеного звернення. За матеріалами пенсійної справи встановлено, що довідка від 24.04.2024 №01-15/73, видана ПАТ «Юкрейніан Кемікал Продактс», не відповідає вимогам додатку №5 до пунтку 20 Порядку №637, а саме, відсутній підпис головного бухгалтера або виконуючого обов`язки головного бухгалтера також не підтверджено документально, що штатним розписом не передбачена посада начальника відділу кадрів.

Отже, враховуючи вищезазначене, питання щодо проведення перерахунку пенсії можливо розглянути після надання уточнюючих довідок, необхідних для призначення ( перерахунку) пенсії на пільгових умовах.».

02.03.2026 року ОСОБА_1 повторно звернувся із заявою про перерахунок пенсії, а саме перехід на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 згідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону №1058.

За наслідком розгляду заяви 09.03.2026 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Кіровоградській області прийнято рішення №047050024780 про відмову в перерахунку пенсії з огляду на наступне:

«Страховий стаж гр. ОСОБА_1 порахований по 31.10.2023 та становить 41 рік 10 місяців 24 дні, з яких пільговий стаж по Списку №2, обчислений на підставі наданих наказів на проведення атестацій, уточннючих довідок про пільговий характер робіт та даних Реєстру застрахованих осіб становить 11 років 5 місяців 28 днів.

За результатами розгляду документів, доданих до заяви, до пільгового стажу роботи за Списком №2 гр. ОСОБА_1 не зараховано періоди роботи з 26.01.2000 по 12.03.2001 та з 13.03.2006 по 06.03.2007, оскільки за цей період атестація робочих місць на підприємстві не проводилась.

Враховуючи вищезначене прийнято рішення відмовити в перерахунку пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 згідно з пунктом 2 частини 2 статті 114 Закону у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу роботи за Списком 2 12 років 6 місяців».

Не погоджуючись з відмовами Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській та Кіровоградській областях позивач звернувся з цим позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.ст. 3, 19, 46 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Статтею 92 Конституції України визначено, що виключно законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.

Закон України «Про пенсійне забезпечення» відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій, спрямований на те, щоб повніше враховувалася суспільно корисна праця як джерело зростання добробуту народу і кожної людини, встановлює єдність умов і норм пенсійного забезпечення робітників, членів колгоспів та інших категорій трудящих; та гарантує соціальну захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також регулярного перегляду їх розмірів у зв`язку із збільшенням розміру мінімального споживчого бюджету і підвищенням ефективності економіки республіки.

Згідно із ст. 1 Закону №1788 громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Частиною 1 статті 26 Закону №1058 визначено умови призначення пенсії за віком, відповідно до якої особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.

Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року - не менше 27 років.

Відповідно до ст. 1 Закону №1058 страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.

Згідно з ч.1ст.24 Закону №1058-IVстраховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Наведене кореспондується положенням ч.2 ст.24 Закону №1058-IV, за якими страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до ч.4ст.24 Закону № 1058-IVперіоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Відповідно до статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

До стажу роботи зараховується також:

а) будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків, період одержання допомоги по безробіттю, а також робота в`язнів і робота за угодами цивільно-правового характеру за умови сплати страхових внесків;

в) військова служба та перебування в партизанських загонах і з`єднаннях, служба в органах державної безпеки, внутрішніх справ та Національної поліції, незалежно від місця проходження служби;

д) навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі;

При призначенні пенсій на пільгових умовах відповідно до статей 13 і 14 та пенсій за вислугу років відповідно до статті 55 цього Закону провадиться взаємне зарахування періодів роботи, передбачених цими статтями, за умови, що зазначені роботи дають право на пенсію на аналогічних або більш пільгових умовах.

Статтею 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» визначено порядок на умови призначення пенсій за віком на пільгових умовах.

Відповідно до ч. 1 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пільгових умовах пенсія за віком призначається:

1) працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах;

2) працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону:

жінкам - на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи.

Статтю 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено порядок підтвердження стажу роботи, згідно з якою основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Статтею 48 Кодексу законів про працю України також визначено, що трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Відповідні положення містить і Постанова Кабінету Міністрів України № 637 від 12 серпня 1993 року затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі Порядок №637).

Так, згідно з пунктом 1 Порядку №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Пунктом 3 зазначеного Порядку №637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

За приписами пункту 20 вказаного Порядку № 637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

При цьому, надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 20 лютого 2018 року у справі №234/13910/17 та від 07 березня 2018 року у справі № 233/2084/17.

Відповідно до пункту 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 1 грудня 2005 року за № 1451/11731 (далі - Порядок № 383), при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи.

До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92 року.

Пунктом 10 Порядку № 383 визначено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637.

Позивачем до матеріалів справи надано копію трудової книжки серії НОМЕР_2 на ім`я ОСОБА_1 , дата заповнення 30.08.1993р. та має наступні записи щодо спірних періодів:

-Вільногірський державний гірничо металургійний комбінат;

-30.08.1993 прийнятий до руднику майстром по ремонту гірничого обладнання. Наказ №954 від 30.08.1993р;

-04.04.1994 переведений там же механіком по огляду та ремонту металоконструкцій. Наказ №81к від 26.04.1994р.;

-08.07.1994 переведений там же майстром по ремонту обладнання. Наказ №139к від 18.07.1994р.;

-08.09.1995 переведений там же слюсарем черговим по ермонту обладнання 5 розряду. Наказ №182к від 20.09.1995р.;

-22.12.1995 переведений в кар`єр №8 помічником машиніста та ексаватора ЕМ10/70 по 6 розряду. Наказ №244к від 27.12.1995р.;

-20.01.1998 присвоєно 5 розряд помічника машиніста екскватора. Наказ №16к від 27.01.1998р.;

-08.06.1999 переведений на рудник слюсарем черговим та по ремонту обладнання по 4-му розряду. Наказ №85 від 09.06.1999р.;

-ДП «Вільногірський державний гірничо збагачувальний комбінат» ГАК «Укрїнські поліметали№ 15.12.2004р. реорганізовано в філіал «Вілонгірський гірничо збагачувальний комбінат» ЗАТ «Кримський ТИТАН» наказ №01 від 16.12.2004р.;

-15.05.2007 присвоєно 5 розряд слюсаря чергового та по ремонту обладнання ( в кар`єр) дільниці по ремонту гірничого обладнання, ремонт конвеерних стрічок та екскаваторного парку. Наказ №153к від 14.05.2007р.;

-01.07.2007р. переведений в гіричо транспортне виробництво в механслужбу, дільниця по ремонту гірничого обладнання, ремонт конвеерних стрічок та екскаваторного парку слюсарем черговим та по ремонту обладнання. Наказ №232к від 02.07.2007р.;

-01.03.2009 переведений в тому ж виробництві. Наказ №44к;

-01.01.2015р. звільнений у зв`язку з переводом в Філіал «Вільногріський гірничо металургійний комбінат» ДП «Об`єднана гірничо хімічна компанія». П. 5 ст. 36 КЗпП України. Наказ №676-п від 31.12.2014р.

Суд критично ставиться до доводів відповідача та підстав для винесення оскаржуваної відмови з огляду на наступне.

Окрім копії трудової книжки позивачем надано копію довідки ПАТ «Юкрейніан Кемікал Продактс» від 24.04.2024р. №01-15/73 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії, згідно якої ОСОБА_1 працював повний робочий день у філії «Вільногірський гірничо металургійний комбінат» ПрАТ «Юкрейніан Кемікал Продактс» та за період з 30 серпня 1993р. по 10.03.1994р. виконував роботи по організації виконання робіт у кар`єрі рудника за професією майстер з ремонту гірничого обладнання, що передбачена Списком 2 розділом І підрозділом 1 код 2010100б-23362 Постанови КМ СРСР від 26.01.1991р. №10; за період з 11 березня 1994 року по 03 квітня 1994р. виконував роботи по організації виконання робіт у кар`єрі рудника за професією майстер з ермонту гірничого обладнання, що передбачена Списком 2 роздлом І підрозділом 1 код КП 2010100б-23362 Постанови КМУ від 11.03.1994р. №162; з 04 квітня 1994р. по 07 липня 1994р. виконував роботи по організації виконання робіт у кар`єрі рудника за професією механік, що передбачена Списком 2 розділом І підрозділом 1, код КП 2010100б-23485 Постанови КМУ від 11.03.1994р. №162; з 08 липня 1994р. по 07 вересня 1995р. виконував роботи по організації виконання робіт у кар`єрі рудника за професією майстер з ремонту обладнання, що передбачена Списком 2 розділом І підрозділом 1, що передбачена Списком 2 розділом І підрозділом 1, код КП 2010100б-23362 Постанови КМУ від 11.03.1994р. №162; з 08.09.1995р. по 21.12.1995р. виконував роботи з ремонту устаткування у кар`єрі рудника за професією слюсар черговий у кар`єрі рудника, що передбачена Списком 2 розділом І підрозділом 1, код КП 2010100а-19931 Постанови КМУ від 11.03.1994р. №162; з 22 грудня 1995 року по 07 червня 1999 року виконував роботи з обслуговування екскаватора, що передбачено Списком 2 розділом І підрозділом 1, код КП 2010100а-14388, Постанови КМУ від 11.03.1994р. №162; з 08 червня 1999р. по 15.01.2003р. виконував роботи з ремонту устаткування у кра`єрі рудника за професією слюсар черговий та з ремонту устаткування, що передбачена Списком 2 розділом І підрозділом 1, код КП 2010100а-19931 Постанови КМУ від 11.03.1994р., №1621; з 16 січня 2003р. по 31.06.2007 року виконував роботи з ремонту устаткування у кар`єрі рудника за професією слюсар черговий та з ремонту устаткування, що передбачена Списком 2 розділом І підрозділом 1 код КП 1.1а Постанови КМУ від 16.01.2003р. №36.

Довідка видана на підставі наказів про атестацію робочих місць №33 від 25.01.1995р., погодженого з Головним Держекспертом області з умов праці, №112 від 13.01.2001р. №79 від 07.03.2007р., погодженого з Головним Держекспертом області з умов праці, особової картки форми Т-2, наказів по комбінату, особових рахунків.

Копії вказаних наказів про атестацію робочих місць також додано позивачем до матеріалів адміністративної справи.

Обов`язок щодо заповнення трудових книжок покладено саме на роботодавця.

Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України та Міністерства соціального захисту населення України №58 від 29.07.1993 р. затверджено Інструкцію про порядок ведення трудових книжок працівників (далі Інструкція №58), чинної на момент внесення у трудову книжку позивача записів.

Відповідно до пункту 1.1 «Загальні положення» Інструкції трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Пунктами 2.2, 2.3, 2.4 Інструкції передбачено, що до трудової книжки вносяться, зокрема, відомості про працівника: прізвище, ім`я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення. Записи в трудовій книжці при звільненні або переведенні на іншу роботу повинні провадитись у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства із посиланням на відповідну статтю, пункт закону. Усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

Записи виконуються арабськими цифрами (число і місяць двозначними). Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.

Відповідно до п. 2.6.Інструкції №58 у разі виявлення неправильного або неточного запису відомостей про роботу, переведення, а також про нагородження та заохочення тощо, виправлення виконується власником або уповноваженим ним органом, де було зроблено відповідний запис. Власник або уповноважений ним орган за новим місцем роботи зобов`язаний надати працівнику в цьому необхідну допомогу.

Відповіднодоп.2.27. Інструкції№58 запис про звільнення у трудовій книжці працівника провадиться з додержанням таких правил: у графі 1 ставиться

порядковий номер запису; у графі 2 - дата звільнення; у графі 3 - причина звільнення; у графі 4 зазначається на підставі чого внесено запис, наказ (розпорядження), його дата і номер.

Пунктом 4.1Інструкції №58 передбачено, що у разі звільнення працівника всі записи про роботу і нагороди, що внесені у трудову книжку за час роботи на цьому підприємстві, засвідчуються підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженою ним особою та печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів.

З аналізу наведених норм випливає, що законодавцем покладено обов`язок ведення трудових книжок на адміністрацію підприємств, тому її не належне ведення не може позбавити позивача права на включення спірного періоду роботи до його страхового стажу і на отримання пенсії з його врахуванням.

Також, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27 квітня 1993 року №301 «Про трудові книжки працівників» відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, тому, власне, недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для працівника, а отже, й не може впливати на його особисті права.

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 06.02.2018 по справі №677/277/17.

В постанові від 21.02.2018 у справі №687/975/17 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду зазначив, що працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист.

Крім трудової книжки до матеріалів справи надано копію акту Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 23.12.2025р. №0400-011002-1/26416 про перевірку довідки про пільговий стаж роботи від 24.04.2024 №01-15/73, виданої ПрАТ «Юкрейніан Кемікал продактс» ОСОБА_1 за період роботи з 30.08.1993 по 31.06.2007 у Вільногірському державному гірничо металургійному комбінаті ( ДП «Вільногірський державний гірничо металургійний комбінат», ДАК «Українські поліметали», філія «Вільногірський гірничо металургійний комбінат» ЗАТ «Кримський ТИТАН»). За результатами перевірки довідки про пільговий стаж роботи від 24.04.2024 №01-15/73, встановлено, що за періоди роботи з 26.01.2000 по 31.03.2001 та з 13.03.2006 по 06.03.2007, в зв`язку з важким фінансовим становищем, атестація робочих місьц на підприємстві не проводилась.

Щодо доводів відповідача про непідтвердження атестації робочих місць за умовами праці, суд зазначає, що відповідно до Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 № 442 та розробленими на виконання цієї постанови Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України від 01.09.1992 №41, на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання здійснюється атестація робочих місць.

Відомості про результати атестації робочих місць заносяться до карти умов праці, перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких включено до переліку.

Водночас, виходячи з положень Порядку № 442 та методичних рекомендацій № 41 особа, яка працює на посаді чи за професією, робоче місце по якій підлягає атестації, відповідно до Порядку №442, не наділена жодними правами (повноваженнями, обов`язками), які б могли вплинути на своєчасність проведення атестації робочих місць. Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 31.03.2020 у справі №398/2728/16-а та №678/65/17.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 у справі №520/15025/16-а сформулювала правовий висновок, згідно з яким особи, які зайняті на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2, але з вини власника на таких підприємствах не було проведено атестацію робочого місця, мають право на зарахування стажу роботи на таких посадах до спеціального стажу, необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2, відповідно до пункту «б» статті 13 Закону № 1788-XII. При цьому на працівника, зайнятого на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, не можна покладати відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць за умовами праці. Непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємств або уповноваженим ним органом не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах. Контроль за додержанням підприємствами правил проведення атестації робочих місць за умовами праці покладається на відповідні повноважні державні контролюючі органи.

Отже, непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.

З огляду на викладене, відсутність в трудовій книжці відомостей про атестацію робочого місця позивача не може мати наслідком позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах у зв`язку із незарахуванням до пільгового стажу періоду роботи на підприємстві, відомості про атестацію робочого місця на якому відсутні.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що у відповідача не було правових підстав відмовляти позивачу у зарахуванні до пільгового стажу спірних періодів роботи.

Надані до матеріалів справи довідки та розпорядження кореспондуються з даними, що є в трудовій книжці позивача, та містять уточнюючі відомості, які відсутні в трудовій книжці, тобто складений у відповідності до пункту 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 р. N 637.

За таких обставин, суд вважає безпідставним не зарахування відповідачем до пільгового стажу позивача за Списком №2 та у відповідності до ч. 3 ст. 114 ЗУ « Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» періодів роботи, що зазначені у його трудовій книжці та підтверджуються наданою довідкою, що підтверджує пільговий характер роботи.

Отже, враховуючи висновки суду щодо протиправного не зарахування до пільгового стажу періодів роботи позивача суд доходить висновку щодо протиправності прийнятої відмови Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській та Кіровоградській областях.

Одночасно з цим суд зауважує, що відповідно до пункту 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

У справі, яка розглядається суд встановив, що для прийняття рішення за результатами поданої позивачем заяви за принципом екстериторіальності структурним підрозділом визначено ГУ ПФУ в Кіровоградській області, рішенням якого позивачу відмовлено в перерахунку пенсії за віком на пільгових умовах.

Тож, дії зобов`язального характеру щодо призначення позивачу пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку має вчинити територіальний орган Пенсійного фонду України, визначений за принципом екстериторіальності, що вирішував питання про призначення позивачу пенсії за віком, яким у цьому випадку є ГУ ПФУ в Кіровоградській області, у зв`язку із чим позов підлягає частковому задоволенню.

Наведена правова позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 07.05.2024 у справі №460/38580/22 та від 24.05.2024р. у справі № 460/17257/23.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин у справі, відповідно до якого розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (частина 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України).

За таких обставин суд приходить до висновку щодо часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відковідачів6 Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з наступного.

Частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на викладене, сплачений позивачем судовий збір за подачу даного позову до суду в сумі 1331,20 грн. підлягає стягненню з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань.

Керуючись ст. ст. 2, 9, 72-74, 77, 241-246, 250, 260-263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відковідачів6 Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (ЄДРПОУ 13844159) № 047050024780 від 28.11.2025 року, яким ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) відмовлено у перерахунку пенсії, а саме, переходу на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2, згідно пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (ЄДРПОУ 20632802) № 047050024780 від 09.03.2026 року, яким ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) відмовлено у перерахунку пенсії, а саме, переходу на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2, згідно пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області зарахувати до пільгового стажу за Списком № 2 наступні періоди роботи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ): з 30.08.1993 по 10.03.1994, з 11.03.1994 по 03.04.1994, з 04.04.1994 по 07.07.1994, з 08.07.1994 по 07.09.1995, з 08.09.1995 по 21.12.1995, з 22.12.1995 по 07.06.1999, з 08.06.1999 по 15.01.2003, з 16.01.2003 по 31.06.2007 згідно довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії при відсутності трудової книжки або відсутніх записів у ній № 01-15/73 від 24.04.2024;

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) від 20.11.2025 року про перерахунок пенсії, а саме, переходу на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 та прийняти рішення з урахуванням висновків суду у даній справі.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (25009, м. Кропивницький, вул. Соборна, буд. 7А, код ЄДРПОУ 20632802) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 1331,20 грн. (одна тисяча триста тридцять одна гривня 20 копійок).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.С. Рябчук