Ухвала суду № 139376456, 01.09.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

01 вересня 2026 рокуСправа №160/28862/23

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Свергун І.О., розглянувши у письмовому провадженні заяву адвоката Франскевич Юлії Ігорівни в інтересах ОСОБА_1 про зміну порядку виконання судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду через підсистему «Електронний суд» надійшла заява адвоката Франскевич Юлії Ігорівни в інтересах ОСОБА_1 про зміну порядку виконання судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

В обґрунтування заяви зазначено, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.02.2024 адміністративний позов задоволено частково:

- визнано протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області у проведенні перерахунку та виплаті пенсії ОСОБА_1 в разі втрати годувальника - ОСОБА_2 відповідно до довідки №33/24/С-10666 від 29.08.2023 викладену у листі від 30.10.2023 року №53437-42567/Ф-01/8-0400/23;

- зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити з 21.09.2023 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 в разі втрати годувальника - ОСОБА_2 відповідно до довідки №33/24/С-10666 від 29.08.2023 Державної установи «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Дніпропетровській області» про розмір грошового забезпечення ОСОБА_2 , з урахуванням раніше виплачених сум.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.02.2024 у справі №160/28862/23 набрало законної сили 16.04.2024.

22 квітня 2024 року адвокатом, що представляє інтереси ОСОБА_1 , було направлено на ГУ ПФУ у Дніпропетровській області адвокатський запит із проханням надати вичерпну інформацію щодо того, з яких складових грошового забезпечення складається пенсія ОСОБА_1 по втраті годувальника після проведення перерахунку на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.02.2024 у справі №160/28862/23.

13.05.2024 ГУ ПФУ у Дніпропетровській області надало відповідь № 0400-010202 8/99116 на вищезазначений адвокатський запит, в якій повідомило, що на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.02.2024 у справі №160/28862/23 ОСОБА_1 проведено перерахунок пенсії з 21.09.2023 в розмірі 30% від грошового забезпечення 17070,27 грн ОСОБА_2 , яке зазначено у довідці від 29.08.2023 за №33/24/С-10666, наданій Державною установою «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Дніпропетровській області.

Доплата на виконання рішення суду за період з 21.09.2023 по 30.04.2024 становить 27444,61 грн. Доплату на виконання рішення суду, винесеного на користь ОСОБА_1 , буде здійснено після надходження бюджетних асигнувань, виділених на цю мету в порядку черговості виконання рішень суду за датою набрання ними законної сили.

Станом на день подання даної заяви, після спливу більш як двох років з моменту набрання законної сили рішенням у справі № 160/28862/23, остаточне судове рішення в частині виплати ОСОБА_1 перерахованої пенсії з 21.09.2023 по 30.04.2024 в сумі 27444,61 грн відповідачем не виконано.

Вищенаведене є підставою для звернення з заявою про зміну способу і порядку виконання судового рішення.

Ухвалою суду від 13.08.2026 заяву про встановлення або зміну способу та порядку виконання судового рішення призначено до розгляду без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

19.08.2026 від Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області через підсистему (модуль) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» надійшли письмові пояснення, в яких зазначено наступне.

Позивач відповідно до Порядку передачі органам Пенсійного фонду України функцій з призначення і виплати пенсій деяким категоріям громадян, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.11.2006 № 1522, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію в разі втрати годувальника за померлого чоловіка ОСОБА_2 відповідно до Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХII Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб.

На виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.02.2024 у справі № 160/28862/23 ОСОБА_1 проведено перерахунок пенсії з 21.09.2023 в розмірі 30% від грошового забезпечення 17070,27 грн ОСОБА_2 , яке зазначено у довідці від 29.08.2023 за № 33/24/С-10666, наданій Державною установою «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Дніпропетровській області».

Доплата на виконання рішення суду за період з 21.09.2023 по 30.04.2024 становить 27444,61 грн.

З визнанням рішенням Київського окружного адміністративного суду від 04.03.2026 у справі № 320/51895/25 постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821 Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень протиправною та нечинною, інший чинний нормативно-правовий акт, який би визначав порядок здійснення видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, на сьогодні відсутній.

Отже, із визнанням Постанови № 821 протиправною та нечинною виникла прогалина та правова невизначеність у правовому регулюванні механізму фінансування з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату ретроспективних судових рішень та перерахованих пенсій за рішенням суду.

Пенсійний фонд України листами від 10.06.2026 № 2800-030101-5/43074 та від 07.07.2026 № 2800 050203-5/51006 звернувся до Міністерства соціальної політики, сім`ї та єдності України з питання подальшого порядку виплати коштів, нарахованих органами Пенсійного фонду України на виконання судових рішень.

Формування та виконання бюджетів Пенсійного фонду на 2025, 2026 роки здійснюється в умовах воєнного стану, введеного 24.02.2022 та діючого на сьогоднішній день, високого ступеня невизначеності щодо основних прогнозних макропоказників, значного зменшення надходжень від показників фінансування (темпи зменшення показників фінансування значно перевищують темпи зростання економіки), залежності дохідної частини державного бюджету від зовнішньої фінансової допомоги та її зменшення в середньостроковій перспективі, дотримання принципу суворої економії та пріоритетності видатків, ключовою з яких є сфера оборони та загальнодержавна модель післявоєнної відбудови та розвитку економіки, про що зазначало Міністерство фінансів України в інструкціях з підготовки пропозицій до Бюджетної декларації на 2025 2029 роки, викладених у листах від 22.04.2024 № 04110-08-6/13078, від 07.08.2024 № 04110-08-6/23207, від 09.05.2025 № 04110-08-6/13307, від 17.04.2026 № 04110-08-6/10858, а також пояснювальних записках до проєктів Законів України Про Державний бюджет України на 2025 рік (реєстр. № 12000, https://itd.rada.gov.ua/billinfo/Bills/Card/44888), Про Державний бюджет України на 2026 рік (реєстр. № 14000, https://itd.rada.gov.ua/billinfo/Bills/Card/57325).

Разом з тим обов?язок розпорядників бюджетних коштів застосовувати чинний пункт 14 розділу Прикінцеві положення Закону № 4695 не скасований.

Ураховуючи наведене, спрямування коштів на виплату перерахованих пенсій за рішенням суду та виплату ретроспективних судових рішень може здійснюватися виключно у визначеному Кабінетом Міністрів України порядку, що передбачає прийняття Кабінетом Міністрів України відповідного акта.

Згідно з пунктами 20 та 29 частини першої статті 116 Бюджетного кодексу України взяття зобов`язань без відповідних бюджетних асигнувань та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушеннями бюджетного законодавства.

Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діє на підставі Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 06.04.2011 № 384, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем`єр-міністра України - Міністра соціальної політики України.

Відповідно до пункту 2 статті 72 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», кошти Пенсійного фонду не включаються до складу Державного Бюджету України, їх використання на цілі, не передбачені Законом № 1058 - забороняється.

Кошти Державного бюджету України включаються до бюджету Пенсійного фонду України на відповідний рік.

Нараховані на виконання рішень суду кошти виплачуються в межах затверджених бюджетних призначень на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду.

Грошові кошти у вигляді перерахованої пенсії, яка належить позивачу не є власністю Головного управління та не знаходяться на його рахунках. Фактичне, у повному обсязі, виконання судового рішення, можливе лише за наявності відповідного бюджетного призначення за рахунок державного бюджету.

Нараховані на виконання рішень суду кошти виплачуються в межах затверджених бюджетних призначень на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду.

Порядок здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 №821.

Відповідно до пункту 3 Порядку облік нарахованих на виконання рішень суду сум пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці) за минулий час та перерахованих пенсій за рішенням суду ведеться в базах даних одержувачів відповідних виплат (електронних пенсійних справах/електронних справах одержувачів) на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду України про призначення (перерахунок) відповідних виплат та у сформованому на їх підставі переліку одержувачів виплат на виконання судових рішень.

Відповідно до пункту 5 Порядку виплати нарахованих на виконання рішень суду сум пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці) за минулий час проводяться щомісяця одержувачам, яких включено до переліку станом на 1 число місяця, що передує місяцю, в якому здійснюється виплата. На забезпечення таких виплат щомісяця спрямовується частина бюджетних асигнувань відповідно до розпису державного бюджету/помісячного розпису доходів і видатків бюджету Пенсійного фонду України на відповідну мету в межах коштів, передбачених бюджетом Пенсійного фонду України на відповідний рік.

Відповідно до пункту 6 Порядку видатки на виплату перерахованих пенсій за рішенням суду здійснюються в межах бюджетних асигнувань відповідно до розпису державного бюджету/помісячного розпису доходів і видатків бюджету Пенсійного фонду України на відповідну мету, які передбачені бюджетом Пенсійного фонду України на відповідний рік, одержувачам, яких включено до переліку станом на 1 число місяця, що передує місяцю, в якому здійснюється виплата.

Відповідно до пункту 7 Порядку для забезпечення виплат за рішеннями суду, передбачених пунктами 5 і 6 цього Порядку, виплата пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці) проводиться в сумі, що визначається пропорційно виділеним на зазначені цілі бюджетним асигнуванням відповідно до розпису державного бюджету/помісячного розпису доходів і видатків бюджету Пенсійного фонду України, які передбачені бюджетом Пенсійного фонду України на відповідний рік, але не більшій від належної до виплати суми, що обліковується в переліку.

Відповідно до пункту 8 Порядку невиплачені протягом поточного бюджетного періоду суми нарахованих на виконання рішень суду сум пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці) за минулий час і перерахованих пенсій за рішенням суду виплачуються в наступному бюджетному періоді в межах встановлених бюджетних асигнувань у порядку, передбаченому пунктами 5-7 цього Порядку.

У відповідності з Порядком в межах встановлених бюджетних асигнувань у жовтні-грудні 2025 року позивачеві було виплачено по 187,35 грн, у лютому 2026 року виплачено 103,00 грн, у березні 2026 року 101,00 грн, у квітні-травні 2026 року по 100,00 грн та у червні 2026 року 132,00 грн. Залишок доплати пенсії на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.02.2024 у справі № 160/28862/23 становить 26346,56 грн.

У межах затверджених бюджетних призначень на погашення заборгованості з пенсійних виплат у Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2025 року № 821 (рішенням Київського окружного адміністративного суду від 04.03.2026 по справі № 320/51895/25, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.06.2026 по справі № 320/51895/25 визнано протиправною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 14 липня 2025 року № 821 Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень).

Враховуючи зазначене та той факт, що відповідно до частин першої та другої статті 23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України, а останнє має кількісні, часові і цільові обмеження, виплата пенсійних коштів в сумі 26346,56 грн буде проводитись після надходження відповідного фінансування.

Боржник зазначає, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14.05.2025 у справі № 440/14216/23 констатувала, що в умовах війни пріоритетним є спрямування обмежених фінансових ресурсів держави на фінансування Збройних Сил України та інших військових формувань, які безпосередньо беруть участь у бойових діях (членів їхніх сімей), а відповідно, на захист суверенітету і територіальної цілісності України, а не на інші цілі, що можуть вплинути на збалансованість державного бюджету.

Невиплата грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин, оскільки Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області не має юридичної можливості виконати судове рішення в частині виплати коштів, нарахованих за рішенням суду. Інших фінансових можливостей, крім зазначених, для здійснення виплат управління немає.

Отже, враховуючи вищевикладене та те, що відповідно до статті 8 Закону № 2262 виплата пенсій, у тому числі додаткових пенсій, доплат, надбавок та підвищень до них, компенсаційних виплат, встановлених законодавством, звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України, суми на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, за якими, органи Пенсійного фонду України є відповідачами, повинні бути внесені в окремий напрямок Державного бюджету України.

Невиплата грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин, оскільки Головне управління не має юридичної можливості виконати судове рішення в частині виплати коштів, нарахованих за рішенням суду. Інших фінансових можливостей для здійснення виплат Головне управління не має.

Таким чином, Головним управлінням вчиняються дії зобов`язального характеру, визначених рішенням суду на користь позивача в межах повноважень, покладених на органи Пенсійного фонду України.

Розглянувши заяву про зміну способу і порядку виконання судового рішення та дослідивши матеріали судової справи у електронній формі, суд встановив таке.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України; судове рішення є обов`язковим до виконання; держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку; контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Конституційний Суд України зазначив, що складовою права кожного на судовий захист є обов`язковість виконання судового рішення (абзац третій пункту 2.1 мотивувальної частини Рішення від 26 червня 2013 року № 5-рп/2013). Це право охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012).

Також, Конституційний Суд України у Рішенні від 26 червня 2013 року № 5-рп/2013 взяв до уваги практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), який, зокрема, у пункті 43 рішення у справі «Шмалько проти України» (заява № 60750/00, від 20 липня 2004 року) вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.

Крім того, у Рішенні від 15 травня 2019 року № 2-р(II)/2019 Конституційний Суд України з посиланням на практику ЄСПЛ підкреслив, що визначене статтею 6 Конвенції право на суд було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне обов`язкове судове рішення не виконувалося на шкоду одній зі сторін; і саме на державу покладено позитивний обов`язок створити систему виконання судових рішень, яка була б ефективною як у теорії, так і на практиці, і гарантувала б їх виконання без неналежних затримок; ефективний доступ до суду включає право на те, щоб рішення суду було виконане без невиправданих затримок; держава та її державні органи відповідальні за повне та своєчасне виконання судових рішень, які постановлені проти них (пункт 84 рішення у справі «Валерій Фуклєв проти України» від 7 червня 2005 року, заява № 6318/03; пункт 43 рішення у справі «Шмалько проти України» від 20 липня 2004 року, заява № 60750/00; пункти 46, 51, 54 рішення у справі «Юрій Миколайович Іванов проти України» від 15 жовтня 2009 року, заява № 40450/04; пункт 64 рішення у справі «Apostol v. Georgia» від 28 листопада 2006 року, заява № 30779/04).

На підставі аналізу статей 3, 8, частин першої та другої статті 55, частин першої та другої статті 129-1 Конституції України в системному взаємозв`язку Конституційний Суд України в пункті 2.1 мотивувальної частини Рішення від 15 травня 2019 року № 2-р(II)/2019 констатував, що обов`язкове виконання судового рішення є необхідною умовою реалізації конституційного права кожного на судовий захист, тому держава не може ухилятися від виконання свого позитивного обов`язку щодо забезпечення виконання судового рішення задля реального захисту та відновлення захищених судом прав і свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. Позитивний обов`язок держави щодо забезпечення виконання судового рішення передбачає створення належних національних організаційно-правових механізмів реалізації права на виконання судового рішення, здатних гарантувати здійснення цього права та обов`язковість судових рішень, які набрали законної сили, що неможливо без їх повного та своєчасного виконання.

Відповідно до статті 14 КАС України:

судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України (частина перша);

судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України (частина друга);

невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, установлену законом (частина третя).

Згідно із частиною першою статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Отже, обов`язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України, а також статтями 14 та 370 КАС України.

Зазначені висновки узгоджуються із правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постановах від 23 квітня 2020 року у справі № 560/523/19, від 1 лютого 2022 року у справі № 420/177/20 та від 18 травня 2022 року у справі № 140/279/21.

Подібний підхід був застосований Верховним Судом у постанові від 26 січня 2021 року у справі № 611/26/17, у якій суд зазначив, що обов`язковість судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантовано статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтями 129, 129-1 Конституції України, статтями 2, 14, 370 КАС України та статтею 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів». Обов`язковість судового рішення означає, що таке рішення буде виконано своєчасно (у розумні строки), належним чином (у спосіб, визначений судом) та у повному обсязі (у точній відповідності до приписів мотивувальної та резолютивної частин рішення).

У адміністративному судочинстві обов`язковість виконання судового рішення має особливо важливе значення, оскільки, виходячи із завдань адміністративного судочинства щодо ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, судовий захист може вважатися ефективним лише за умови своєчасного та належного виконання судового рішення, зазвичай, боржником в якому є держава в особі її компетентних органів, а тому адміністративні суди, які, здійснюючи судовий контроль та застосовуючи інші пов`язані процесуальні засоби, повинні максимально сприяти реалізації конституційної засади обов`язковості судового рішення.

Зазначені висновки узгоджуються із позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 1 лютого 2022 року у справі № 420/177/20 та ухвалах від 26 січня 2021 року у справі № 611/26/17, від 7 лютого 2022 року у справі № 200/3958/19-а.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.02.2024 у справі №160/28862/23 позов задоволено.

Визнано протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області у проведенні перерахунку та виплаті пенсії ОСОБА_1 в разі втрати годувальника - ОСОБА_2 відповідно до довідки №33/24/С-10666 від 29.08.2023 викладену у листі від 30.10.2023 №53437-42567/Ф-01/8-0400/23.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити з 21.09.2023 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 в разі втрати годувальника - ОСОБА_2 відповідно до довідки №33/24/С-10666 від 29.08.2023 Державної установи «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Дніпропетровській області» про розмір грошового забезпечення ОСОБА_2 , з урахуванням раніше виплачених сум.

Вказане рішення набрало законної сили 16.04.2024.

ОСОБА_1 на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.02.2024 у справі №160/28862/23 проведено перерахунок пенсії з 21.09.2023.

Згідно з інформацією з Інтегрованої комплексної інформаційної системи Пенсійного фонду України розділ «Реєстр судових рішень» заборгованість по нарахованій, але не виплаченій пенсії за період з 21.09.2023 по 30.04.2024 після проведеного перерахунку складає 27444,61 грн.

Також з Інтегрованої комплексної інформаційної системи Пенсійного фонду України розділ «Реєстр судових рішень» вбачається, що Головним управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області у жовтні-грудні 2025 року позивачу було виплачено по 187,35 грн, у лютому 2026 року виплачено 103,00 грн, у березні 2026 року 101,00 грн, у квітні-травні 2026 року по 100,00 грн та у червні 2026 року 132,00 грн.

Залишок доплати пенсії на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.02.2024 у справі № 160/28862/23 становить 26346,56 грн.

Отже, станом на цей час рішення суду у справі № 160/28862/23 частково не виконано.

Згідно із частиною третьою статті 33 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є, зокрема, державний орган.

У статті 7 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» визначено, що виконання рішень суду про зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за якими є державний орган, державне підприємство, юридична особа, здійснюється в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження», з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом. У разі якщо рішення суду, зазначені в частині першій цієї статті, не виконано протягом двох місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, крім випадків, коли стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій, державний виконавець зобов`язаний звернутися до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення.

У абзаці першому частини третьої статті 378 КАС України визначено, що підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат (абзац другий частини третьої статті 378 КАС України).

Отже, з наведених положень статті 378 КАС України слідує, що невиконання рішення суду про зобов`язання здійснити виплату перерахованої пенсії протягом двох місяців з дня набрання законної сили цим судовим рішенням є самостійною та достатньою підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з суб`єкта владних повноважень відповідних виплат.

Із зібраних судом матеріалів судом встановлено, що розмір заборгованості з невиплаченої пенсії за період з 21.09.2023 по 30.04.2024 складає 26346,56 грн.

З дати набрання рішенням суду законної сили пройшло більше двох років.

Заборгованість у розмірі 26346,56 грн, нарахована на виконання судового рішення, стягувачу не сплачена.

Таким чином, судом встановлено, що наявні підстави для зміни способу і порядку виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.02.2024 у справі №160/28862/23 шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 виплати по пенсійній заборгованості з 21.09.2023 по день проведення перерахунку, в сумі 26346,56 грн.

З огляду на вищевикладене суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви про зміну способу і порядку виконання судового рішення.

Суд зазначає, що ухвала про зміну способу і порядку виконання рішення суду стосується вже нарахованої та чітко визначеної суми доплати пенсії, а тому зміна способу і порядку виконання судового рішення не є створенням нового грошового зобов`язання, а є лише зміною невиконаного грошового зобов`язання у формі примусового грошового стягнення для ефективного забезпечення права позивача.

У постанові від 28 жовтня 2025 року у справі № 380/7706/22 Верховний Суд виснував, що судове втручання у спосіб виконання не є переглядом суті рішення, а становить механізм забезпечення реального і своєчасного виконання судового рішення, що відповідає вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та статті 129-1 Конституції України.

Застосування процесуального механізму, передбаченого абзацом другим частини третьої статті 378 КАС України, про зміну способу і порядку виконання судового рішення із зобов`язання вчинити дії на стягнення з органу Пенсійного фонду України нарахованої суми пенсії є єдиним дієвим та ефективним заходом, спрямованим на реальне поновлення порушених соціальних прав громадянина, а не на формальне завершення виконавчого провадження.

Верховний Суд відхилив доводи органу Пенсійного фонду України щодо неможливості заміни зобов`язання вчинити дії на стягнення коштів, оскільки такий підхід є застарілим та таким, що не враховує змін, які відбулися у статті 378 КАС України з 19 грудня 2024 року згідно із Законом 21 листопада 2024 року № 4094-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень», та визнав неправомірним будь-який формалістичний підхід до тлумачення статті 378 КАС України, який дозволяє суб`єкту владних повноважень зловживати процесуальними правами шляхом затягування виконання рішення, особливо у випадках, коли такий підхід нівелює реальне поновлення прав заявника.

Верховний Суд вкотре наголосив, що формальне виконання зобов`язань без реального відновлення прав особи є неприпустимим, особливо у справах щодо пенсійних виплат. Судовий контроль має гарантувати ефективний захист соціальних прав. Метою судового контролю за виконанням рішення суду є не лише перевірка звіту боржника, а й забезпечення фактичного поновлення прав. Якщо виконання рішення про зобов`язання вчинити дії блокується неправомірною бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, суд зобов`язаний обрати інший спосіб виконання, який забезпечить безумовне і реальне поновлення прав, а саме - стягнення коштів.

Питання про розподіл судових витрат не вирішується, оскільки за приписами пункту 2 частини другої статті 2 Закон України від 8 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» судовий збір не справляється за подання заяви про зміну чи встановлення способу, порядку і строку виконання судового рішення.

Керуючись статтями 241, 243, 248, 256, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву адвоката Франскевич Юлії Ігорівни в інтересах ОСОБА_1 про зміну порядку виконання судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Змінити спосіб і порядок виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.02.2024 у справі № 160/28862/23 в частині зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити з 21.09.2023 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 в разі втрати годувальника - ОСОБА_2 відповідно до довідки №33/24/С-10666 від 29.08.2023 Державної установи «Територіальне медичне об`єднання МВС України по Дніпропетровській області» про розмір грошового забезпечення ОСОБА_2 , з урахуванням раніше виплачених сум на стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 перерахованої та невиплаченої пенсії за період з 21.09.2023 по 30.04.2024 у розмірі 26346,56 грн.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя І.О. Свергун