Рішення № 139376433, 01.09.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 вересня 2026 рокуСправа №160/26181/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Рянської В.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в місті Дніпрі у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій позивач просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та скасувати рішення про відсутність підстав виплати пенсії без максимального обмеження десятьма прожитковими мінімумами від 31.07.2024 № 43138-32952/П-01/8-0400/24 на підставі Рішення Конституційного Суду України від 20.03.2024 № 2-р(ІІ)/2024, яким визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) та втратили чинність, припис статті 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 № 3668-VІ зі змінами, що поширює свою дію на Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-ХІІ зі змінами, припис першого речення частини третьої статті 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-ХІІ зі змінами;

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області та скасувати рішення про відмову у перерахунку пенсії від 04.07.2024 № 912160105420 на підставі Рішення Конституційного Суду України від 20.03.2024 № 2-р(ІІ)/2024, яким визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) та втратили чинність, припис статті 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 № 3668-VІ зі змінами, що поширює свою дію на Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-ХІІ зі змінами, припис першого речення частини третьої статті 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-ХІІ зі змінами;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області виплачувати пенсійні нарахування ОСОБА_1 з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.03.2024 № 2-р(ІІ)/2024, яким визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) та втратили чинність, припис статті 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 № 3668-VІ зі змінами, що поширює свою дію на Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-ХІІ зі змінами, припис першого речення частини третьої статті 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-ХІІ зі змінами, починаючи з 25.03.2024, відповідно протоколу призначення пенсії від 28.03.2024, ч. 1 ст. 54, ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у повному розмірі нарахувань пенсійних виплат, без обмеження максимальним розміром відповідно заяви № 5264 від 28.06.2024, з урахуванням раніше виплачених сум.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (категорія 1), особою з інвалідністю другої групи, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Виплата пенсії позивачу здійснюється з обмеженням максимальним розміром - десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність. Рішенням Конституційного Суду України від 20.03.2024 № 2-р(II)/2024 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), припис статті 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 8 липня 2011 року № 3668-VI зі змінами, що поширює свою дію на Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796-XII зі змінами, припис першого речення частини третьої статті 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796-XII зі змінами. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 04.07.2024 № 912160105420 було відмовлено у перерахунку пенсії позивача без обмеження максимальним розміром за його заявою від 28.06.2024. Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 31.07.2024 № 43138-32952/П-01/8-0400/24 на звернення позивача від 20.06.2024 повідомлено про відсутність підстав для виплати пенсії без обмеження максимальним розміром. Позивач вважає протиправними оскаржувані дії та рішення відповідачів.

Ухвалою суду від 07.10.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи, витребувано у Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області належним чином засвідчену копію пенсійної справи позивача.

22.10.2024 надійшов відзив Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, у якому відповідач-2 просив відмовити в задоволенні позову. Зазначив, що 20.06.2024 ОСОБА_1 звернувся черезе вебпортал із заявою до територіальних органів Пенсійного фонду України у довільній формі (вх. № 32952/П-0400-24 від 24.07.2024) з питання пенсійного забезпечення. Заява позивача про призначення пенсії та додані до неї документи розглядалися Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області. Листом від 31.07.2024 № 43138-32952/П-01/8-0400/24 ОСОБА_1 відмовлено у проведенні виплати пенсії без урахування обмежень, передбачених частиною третьою статті 67 Закону № 796-XII. Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області не приймало рішення про відмову у проведенні перерахунку пенсії. 28.06.2024 позивач вдруге звернувся до територіальних органів Пенсійного фонду України із заявою про проведення виплати пенсії без урахування обмежень, передбачених частиною третьою статті 67 Закону № 796-XII. Заява та додані до неї документи розглядалися Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 04.07.2024 за № 912160105420 ОСОБА_1 відмовлено у перерахунку пенсії. Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію по ІІ групі інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, в розмірі відшкодування фактичних збитків (80%), категорії 1 відповідно до статті 54 Закону України від 28.02.1991 № 796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Згідно з частиною третьою статті 67 Закону № 796-ХІІ максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Рішенням Конституційного Суду України № 2-р(II)/2024 від 20.03.2024 припис першого речення частини третьої статті 67 Закону № 796-ХІІ визнано неконституційним, він втратив чинність із дня ухвалення зазначеного Рішення. Питання щодо виплати пенсій без урахування обмежень, передбачених частиною третьою статті 67 Закону № 796-ХІІ, перебуває на контролі та буде вирішене після надходження відповідних роз`яснень з Пенсійного фонду України. До відзиву було додано копії матеріалів з пенсійної справи позивача.

01.11.2024 надійшов відзив Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, у якому відповідач-1 просив відмовити в задоволенні позову. Зазначив, що 28.06.2024 позивач звернувся із заявою № 5264 про перерахунок, а саме «зміна надбавки». Звернення позивача було опрацьовано за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області та прийнято рішення про відмову у проведенні перерахунку пенсії. Згідно з пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» № 185 від 23.02.2024 індексація пенсії здійснюється в межах максимального розміру пенсії, визначеного законом (з 01.03.2024 23610,00 грн). Відповідно до статті 67 Закону № 796-ХІІ максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Відповідно даних електронної пенсійної справи позивача проведено перерахунок МП «Індексація заробітку» з 01.03.2024, показник середньої заробітної плати (доходу) в України збільшено на коефіцієнт 1,197. Середній показник заробітної плати збільшено з 7405,03 грн на 7994,47 грн. Загальний розмір підвищення становив 7091,72 грн, оскільки розмір збільшення не може перевищувати 1500,00 грн застосовано обмеження в індексації з 01.03.2024 в розмірі - 5591,72 грн, та зберігається обмеження в індексації з 01.03.2023 в розмірі - 13162,65 грн. Загальний розмір пенсії з урахуванням перерахунку «у зв`язку зі зміною прожиткового мінімуму», з надбавками з 01.03.2024 становив 78803,40 грн, у зв`язку з чим застосовано обмеження максимального розміру пенсії, який не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність - 23610,00 грн. До визначення порядку і асигнувань для виконання Рішення Конституційного Суду України від 20.03.2024 № 2-р(ІІ)/2024 виплата раніше призначених (перерахованих) пенсій по інвалідності та у зв`язку з втратою годувальника, обчислених в розмірі фактичних збитків, продовжується у визначених до виплати розмірах. Станом на жовтень 2024 року не затверджено порядок проведення перерахунків пенсій відповідно до Рішення Конституційного Суду України. Підстави для проведення перерахунку пенсії позивачу без обмеження максимального розміру пенсії відсутні до визначення такого порядку. Оскільки розмір пенсії позивача перевищує десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, з 01.03.2024 застосовано обмеження максимального розміру пенсії у 23610,00 грн.

11.11.2024 надійшла відповідь позивача на відзив Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, у якій позивач підтримав позовні вимоги з підстав, наведених у позовній заяві, та висловив незгоду з доводами відповідача-1.

14.08.2025 надійшла уточнена позовна заява, яка не містить обставин, що стосуються зміни предмета або підстав позову. Подання такої заяви обґрунтовано позивачем допущеною у позовній заяві опискою у зазначенні прізвища позивача.

26.08.2025 надійшов відзив Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, у якому відповідач-2 просив відмовити в задоволенні позову з підстав, наведених у відзиві, що надійшов до суду 22.10.2024.

04.09.2025 надійшла відповідь на відзив, яка не містить підпису позивача.

Інші заяви по суті справи до суду не надійшли. Згідно з ч. 4 ст. 159 КАС України подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Дослідивши матеріали справи та надані докази, проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з`ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році (Категорія 1), що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_1 від 13.05.2019.

Позивач є особою з інвалідністю другої групи, має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни осіб з інвалідністю внаслідок війни, що встановлено з копії посвідчення серії НОМЕР_2 від 10.11.2021.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію по інвалідності як особа з інвалідністю ІІ групи внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням обов`язків по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, в розмірі відшкодування фактичних збитків (80%), категорії 1, відповідно до статті 54 Закону України від 28.02.1991 № 796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», про що зазначено у листі відповідача-2 від 31.07.2024 № 43138-32952/П-01/8-0400/26 та копії рішення № 912160105420 від 28.02.2024 про перерахунок пенсії.

У розрахунку стажу позивача (форма РС-право) зазначено дату призначення пенсії 30.04.2004.

У рішенні № 912160105420 від 28.02.2024 про перерахунок пенсії позивача вказано, що з 01.03.2024 розмір пенсії позивача обчислений від середнього заробітку 96183,77 грн, підвищення особам з інвалідністю 2 групи (40% від 2361,00 грн) 944,40 грн; додаткова пенсія особам з інвалідністю 2 групи з числа ліквідаторів ЧАЕС - 379,60 грн; цільова допомога особам з інвалідністю 2 групи 50,00 грн; обмеження в індексації з 01.03.2023 -13162,65 грн; обмеження в індексації з 01.03.2024 -5591,72 грн, розмір пенсії з надбавками 78803,40 грн; максимальний розмір пенсії 23610,00 грн.

Позивач звернувся до відповідача із заявою від 20.06.2024, у якій просив здійснити виплату пенсії з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.03.2024 № 2-р(ІІ)/2024.

На заяву позивача від 20.06.2024 листом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області № 43138-32952/П-01/8-0400/26 від 31.07.2024 повідомлено, що згідно з частиною третьою статті 67 Закону № 796-ХІІ максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Рішенням Конституційного Суду № 2-р(II)/2024 від 20.03.2024 припис першого речення частини третьої статті 67 Закону № 796 визнано неконституційним, він втратив чинність із дня ухвалення зазначеного Рішення. До визначення порядку і асигнувань для виконання рішення і висновків Конституційного Суду України від 20.03.2024 № 2-р(II)/2024 виплата раніше призначених (перерахованих) пенсій, обчислених в розмірі відшкодування фактичних збитків, продовжується у визначених до виплати розмірах. Водночас положення, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), не застосовуються при призначенні пенсії за нормами Закону № 796-ХІІ вперше, при переведенні на пенсію за нормами Закону № 796-ХІІ та при перерахунках пенсії після 20.03.2024. З огляду на зазначене для проведення виплати пенсії без урахування обмежень, передбачених частиною третьою статті 67 Закону № 796-ХІІ, немає підстав.

28.06.2024 позивач звернувся до відділу обслуговування громадян № 23 (сервісного центру) Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою № 5264 про перерахунок пенсії (вид перерахунку виплата ст.ст. 54, 67 ЗУ № 796-ХІІ КСУ від 20.03.2024 № 2-р(ІІ)/2024).

За результатами розгляду вказаної заяви рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області № 912160105420 від 04.07.2024 відмовлено у перерахунку пенсії. У рішенні зазначено, що визнані рішенням Конституційного Суду України від 20.03.2024 № 3-123/2023(229/23) норми втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення. Відповідно до підпункту «б» пункту 9 частини першої статті 87 Бюджетного кодексу України, ст. 63 Закону № 796-ХІІ фінансування програм соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України. До визначення порядку для виконання рішення і висновків Конституційного Суду України виплата раніше призначених (перерахованих) по інвалідності та у зв`язку з втратою годувальника, обчислених у розмірі відшкодування фактичних збитків, продовжується у визначених до виплати розмірах.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає таке.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положеннями статті 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

За приписами пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Так, пенсійне забезпечення окремих категорій громадян регулюється спеціальними законами з урахуванням особливостей умов праці, характеру, складності і значущості виконуваної роботи, ступеня відповідальності, певних обмежень конституційних прав і свобод тощо.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров`я та створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначає Закон № 796-XII.

ОСОБА_1 отримує пенсію по інвалідності, призначену відповідно до Закону № 796-ХІІ. З 01.03.2024 відповідачем-2 здійснено перерахунок пенсії позивача з обмеженням пенсії максимальним розміром - десятьма прожитковими мінімумами для осіб, які втратили працездатність (рішення про перерахунок пенсії № 912160105420 від 28.02.2024 у зв`язку зі зміною прожиткового мінімуму).

Обмеження максимального розміру пенсії вперше були введені в дію Законом № 3668-VІ.

Згідно зі статтею 2 Закону № 3668-VI, який набрав чинності 01 жовтня 2011 року, (в редакції, чинній на час здійснення перерахунку пенсії позивача) максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Митного кодексу України, законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про статус народного депутата України", "Про Національний банк України", "Про Кабінет Міністрів України", "Про дипломатичну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про судову експертизу", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", "Про наукову і науково-технічну діяльність", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", "Про пенсійне забезпечення", "Про судоустрій і статус суддів", Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року "Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України", не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Разом із тим, частиною третьою статті 67 Закону № 796-XII було передбачено, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Таким чином, на осіб, яким пенсія перерахована відповідно до нормативно-правових актів, вказаних у статті 2 Закону № 3668-VІ, зокрема, Закону № 796-ХІІ, та розмір якої перевищує максимальний розмір, встановлений цим Законом, поширюються приписи законодавства, чинні на час здійснення такого перерахунку.

Вказане узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 2 травня 2018 року у справі №704/87/17, від 3 квітня 2018 року у справі №361/4922/17, від 15 травня 2019 року у справі №554/4191/17, від 21 листопада 2019 року у справі №161/14321/16-а, від 10 грудня 2020 року у справі №580/492/19, від 05 вересня 2023 року у справі №120/1602/23, від 15 листопада 2023 року у справі №120/6735/23, від 28 лютого 2024 року у справі №240/20830/21 та від 24 квітня 2024 року у справі №580/365/20.

Верховний Суд у постанові від 24.02.2025 у справі № 580/11667/23 не вбачав підстав для відступу від вказаної позиції.

Згідно з абзацами 1, 2 пункту 2 розділу ІІ «Прикінцевих та перехідних положення» Закону № 3668-VI обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.

Пенсіонерам, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом і в яких розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) перевищує максимальний розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановлений цим Законом, виплата пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) здійснюється без індексації, без застосування положень частин другої та третьої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та проведення інших перерахунків, передбачених законодавством, до того часу, коли розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) відповідатиме максимальному розміру пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановленому цим Законом.

На осіб, яким пенсія перерахована відповідно до нормативно-правових актів, вказаних у статті 2 Закону № 3668-VI, та розмір якої перевищує максимальний розмір, встановлений даним Законом, поширюються приписи законодавства, чинні на час здійснення такого перерахунку.

Як встановлено з матеріалів справи, внаслідок перерахунку пенсії позивача з 01.03.2024 її розмір перевищив максимальний та становив 78803,40 грн.

Відповідач-2, керуючись положеннями вказаних законів і обмежуючи розмір пенсійної виплати позивача десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, у період з 01.03.2024 року до 20.03.2024 діяв правомірно.

Конституційний Суд України у межах розгляду справи №3-123/2023(229/23), у Рішенні від 20.03.2024 № 2-р(ІІ)/2024 припис статті 2 Закону № 3668-VI зі змінами, що поширює свою дію на Закон № 796-XII зі змінами та припис першого речення частини третьої статті 67 Закону № 796-XII зі змінами визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційним).

У пункті 2 резолютивної частини вказаного рішення зазначено, що вказані приписи Закону № 3668-VI та Закону № 796-XII втрачають чинність з дня ухвалення цього рішення.

За змістом частини другої статті 152 Конституції України закони, інші акти або їхні окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення. Аналогічну за змістом норму містить також стаття 91 Закону України «Про Конституційний Суд України».

Вказане свідчить про те, що рішення Конституційного Суду України мають лише пряму (перспективну) дію в часі (змінюючи замість законодавця закон (законодавче регулювання)) і поширюються на суспільні відносини, що виникли після набрання ним чинності, гарантуючи, при цьому, конституційний принцип розподілу державної влади, а також стабільність суспільно-управлінських відносин в Україні. При цьому визначені часові межі чинності положень нормативно-правового акта, що визнаний неконституційним, забезпечує неможливість настання непередбачуваних наслідків, зокрема, для правової та бюджетної системи, а також суб`єкта (позивач або відповідач), на користь якого винесено судове рішення.

Отже правова позиція Конституційного Суду України щодо неконституційності приписів статті 2 Закону № 3668-VI зі змінами, що поширює свою дію на Закон № 796-XII зі змінами, та першого речення частини третьої статті 67 Закону № 796-XII зі змінами має пряму дію у часі і може бути застосована до правовідносин, що виникли після ухвалення Конституційним Судом України відповідного рішення.

Такий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 24.02.2025 у справі № 580/11667/23.

Верховний Суд у постанові від 04.07.2024 у справі 580/7744/23 зазначив, що правова позиція КСУ щодо неконституційності приписів статті 2 Закону № 3668-VI зі змінами, що поширює свою дію на Закон № 796-XII зі змінами, та першого речення частини третьої статті 67 Закону № 796-XII зі змінами має пряму дію у часі і може бути застосована до правовідносин, що виникли або принаймні тривали після ухвалення КСУ відповідного рішення, тобто з 21.03.2024.

Отже, починаючи з 21.03.2024 положення статті 2 Закону № 3668-VI, що поширювали свою дію на Закон № 796-XII, та припис першого речення частини третьої статті 67 Закону № 796-XII, які встановлювали обмеження пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, втратили чинність, а тому не мали застосуватись відповідачами. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області № 912160105420 від 04.07.2024 протиправно відмовлено у перерахунку пенсії позивача.

З 21.03.2024 правові підстави обмежувати пенсію позивача максимальним розміром (десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність) у відповідача-2, на обліку в якому перебуває позивач, відсутні.

Лист Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області № 43138-32952/П-01/8-0400/26 від 31.07.2024, яким надано відповідь на заяву позивача від 20.06.2024, не є індивідуальним актом (рішенням) суб`єкта владних повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

З метою ефективного захисту прав позивача суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області № 912160105420 від 04.07.2024 про відмову у перерахунку пенсії, визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (відповідача-2) щодо обмеження розміру пенсії позивача максимальним розміром з 21.03.2024, та зобов`язання відповідача-2 здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу з 21.03.2024 без обмеження пенсії максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум.

З системного аналізу матеріалів справи, наведених норм законодавства, з урахуванням правових висновків Верховного Суду, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з виходом за межі позовних вимог у частині обрання способу захисту порушеного права позивача.

Позивач звільнений від сплати судового збору на підставі пунктів 8, 10 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», відомості про інші судові витрати позивача у матеріалах справи відсутні, у зв`язку із чим розподіл судових витрат судом не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 77, 90, 243-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області № 912160105420 від 04.07.2024 про відмову у перерахунку пенсії ОСОБА_1 .

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо обмеження з 21.03.2024 максимальним розміром пенсії ОСОБА_1 , призначеної відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити з 21.03.2024 перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», без обмеження пенсії максимальним розміром - десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням раніше виплачених сум.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Відповідач-1: Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, місцезнаходження: 84122, Донецька область, м. Слов`янськ, площа Соборна, буд. 3, код ЄДРПОУ 13486010.

Відповідач-2: Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, місцезнаходження: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26, код ЄДРПОУ 21910427.

Повний текст рішення складено 01.09.2026.

Суддя В.В. Рянська