Рішення № 139376407, 31.08.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2026 рокуСправа №160/12237/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Бухтіярової М.М.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Відокремленого структурного підрозділу «Університетська лікарня» Дніпровського державного медичного університету про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Відокремленого структурного підрозділу «Університетська лікарня» Дніпровського державного медичного університету, в якій позивач просить:

-визнати протиправною бездіяльність Відокремленого структурного підрозділу «Університетська лікарня» Дніпровського державного медичного університету щодо нерозгляду заяви ОСОБА_1 від 06.01.2025, поданої його представником ОСОБА_2 , в належному порядку шляхом проведення засідання лікарсько-експертною комісією Відокремленого структурного підрозділу «Університетська лікарня» Дніпровського державного медичного університету та прийняття рішення лікарсько-експертної комісії Відокремленого структурного підрозділу «Університетська лікарня» Дніпровського державного медичного університету;

-зобов`язати Відокремлений структурний підрозділ «Університетська лікарня» Дніпровського державного медичного університету провести засідання лікарсько-експертної комісії, на якому розглянути заяву ОСОБА_1 від 06.01.2025, подану його представником Світлицькою Зоряною Олександрівною, та прийняти рішення, яким щодо тяжкості травми, визначеної у довідці ВЛК Відокремленого структурного підрозділу «Університетська лікарня» Дніпровського державного медичного університету № 460 від 12.09.2023, встановити, що згідно класифікації тяжкості отриманих травм травма згідно з встановленими у зазначеній довідці ВЛК діагнозами відноситься до тяжких, відповідно до п. 3.1 Класифікатора розподілу травм за ступенем тяжкості, затвердженого наказом МОЗ України № 370 від 04.07.2007.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що солдат ОСОБА_1 у періоді з 26.08.2023 по 27.08.2023 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи східніше н.п. Роботине, Токмацької територіальної громади, Пологівського р-ну, Запорізької обл. Відповідно до довідки про обставини травми № 313 від 08.01.2024 позивач 27.08.2023 отримав поранення: МВТ, ВОСП медіальної ділянки с/з лівого передпліччя, АКБ легкого ступеня тяжкості, без порушення цілісності б/п. За наслідком отриманого поранення позивач тривалий час проходив лікування та неодноразово проходив ВЛК. Так, ВЛК Відокремленого структурного підрозділу «Університетська лікарня» Дніпровського державного медичного університету № 460 від 12.09.2023 встановлено, що отримане поранення, пов`язане з проходженням військової служби (довідка про обставини травми відсутня), згідно з класифікатора тяжкості отриманих травм, дана травма відноситься до легких. Вважаючи, що внесений до рішення ВЛК висновок щодо тяжкості травми підлягає перегляду, представником позивача адвокатом Світлицькою З.О. подано до відповідача заяву 06.01.2025. Однак заява не була розглянута Відокремленим структурним підрозділом «Університетська лікарня» Дніпровського державного медичного університету у належний спосіб шляхом проведення засідання лікарсько-експертною комісією Відокремленого структурного підрозділу «Університетська лікарня» Дніпровського державного медичного університету, у зв`язку з чим допущено протиправну бездіяльність, що порушує його права, тому просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, а порушені права відновити у спосіб, що заявлений.

При вирішенні питання про відкриття провадження у справі встановлено, що позовна заява подана без дотримання вимог, встановлених статтею 161 КАС України.

Ухвалою суду позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачеві строк для усунення недоліків позову.

Представником позивача - адвоката Світлицькою З.О. подано заяву про усунення недоліків, до якої було долучено платіжну інструкцію про сплату судового збору.

Ухвалою суду прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/12237/25; справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні), а також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання цієї ухвали.

Цією ж ухвалою витребувано у відповідача письмові пояснення та докази на їх підтвердження відносно того, чи надходила до Відокремленого структурного підрозділу «Університетська лікарня» Дніпровського державного медичного університету заява ОСОБА_1 від 06.01.2025 про перегляд медичного висновку про ступінь тяжкості травми (ВЛК від 12.09.2023 №460) та відомості щодо дати її отримання, а також щодо того, чи було розглянуто заяву та надано відповідь (прийнято рішення) (у разі її надання копію такої відповіді та докази її направлення позивачу).

Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується доказами, наявними в матеріалах справи.

Відповідач своїм правом на подання відзиву не скористався, витребуваних доказів не надав та не пояснив причини невиконання ухвали суду.

Відповідно до частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У разі неподання суб`єктом владних повноважень витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами (частина дев`ята статті 80 КАС України).

Відповідно до частини п`ятої та восьмої статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Згідно з частиною п`ятою статті 250 КАС України датою ухвалення судового рішення у порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Розумність строків є одним із основоположних засад (принципів) адміністративного судочинства відповідно до пункту 8 частини третьої статті 2 КАС України. Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним уважається строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального і процесуального права.

Дослідивши матеріали справи та надані докази, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , документований паспортом громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого 11.06.2004 Бобровицьким РВДМУУМВС України в Дніпропетровській області; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; відповідно до відомостей з військового квитка серії НОМЕР_2 з 09.06.2022 призваний на військову службу під час мобілізації на підставі Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» №69/2022 та з 08.02.2023 зарахований до списків особового складу Військової частини НОМЕР_3 .

Відповідно до довідки Військової частини НОМЕР_3 від 21.09.2024 №8323 у період з 26.08.2023 по 27.08.2023 позивач брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в н.п. Роботине, Токмацької територіальної громади, Пологівського району, Запорізької області.

27.08.2023, виконуючи бойове завдання щодо захисту Батьківщини в районі н.п. Роботине, під час ворожого артилерійського обстрілу зі сторони противника солдат ОСОБА_1 отримав поранення: МВТ. ВОСП медіальної ділянки с/з лівого передпліччя. АКБ легкого ступеня тяжкості, без порушення цілісності б/п. Тінітус (довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) Військової частини НОМЕР_3 від 08.01.2024 №313).

У періоді з 29.08.2023 по 31.08.2023 позивач перебував на стаціонарному лікуванні в КНП «Міська клінічна лікарня №4» Дніпровської міської ради, у період з 31.08.2023 по 13.09.2023 - у Відокремленому структурному підрозділі «Університетська лікарня» Дніпровського державного медичного університету, у якому проведено медичний огляд ВЛК.

12.09.2023 військово-лікарською комісією Відокремленого структурного підрозділу «Університетська лікарня» Дніпровського державного медичного університету прийнято постанову у вигляді довідки від 12.09.2023 №460, якою встановлено діагноз та постанова ВЛК про причинний зв`язок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва): стан після операції: повторної хірургічної обробки рани передпліччя, ушивання рани (02.09.2023), бурситу з наявністю контрактури лівого колінного суглобу з приводу мінно-вибухової травми (27.08.2023), з тимчасовим порушенням функції кінцівки. Травма, ТАК, пов`язана із проходженням військової служби (довідка про обставини травми відсутня). Згідно з класифікатора тяжкості отриманих травм дана травма відноситься до легких (наказ МОЗ №370 від 04.07.2007). На підставі статті 81 графи ІІ Розкладу хвороб потребує відпустки для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) на 30 календарних днів.

Відповідно до довідки військово-лікарської комісії Військової частини НОМЕР_4 від 19.12.2023 №9300 щодо позивача проведено медичний огляд ВЛК та постановлено діагноз та постанова ВЛК про причинний зв`язок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва): стан після вибухової травми (27.08.2023) посттравматичного бурситу лівого колінного суглобу лікованого консервативно у вигляді нестійкої контрактурн лівого колінного суглобу, набряку, вираженого больового синдрому з тимчасовим порушенням функції. Травма, ТАК, пов?язана з проходженням військової служби. Довідка про обставини травми відсутня. Згідно наказу МОЗ України від 04.07.2007 №370 травма кваліфікується як легка. На підставі графи ІІ Розкладу хвороб потребує лікування у Військовій частині НОМЕР_5 . Орієнтовний термін лікування 21 календарних днів.

Відповідно до довідки гарнізонної військово-лікарської комісії Військової частини НОМЕР_6 від 27.03.2024 №2618 щодо позивача проведено медичний огляд ВЛК та постановлено діагноз та постанова ВЛК про причинний зв`язок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва): наслідки МВТ (27.08.2023) акубаротравми, вогнепального осколкового сліпого поранення медіальної ділянки середньої третини лівого передпліччя, лівої нижньої кінцівки, лікованого оперативно (27.08.2023-ПХО ран) 02.09.2023-ВXО ран, ушивання рани), у вигляді зміцнілого рубця лівої барабанної перетинки при сприйнятті шепітної мови на відстані 6 м на обидва вуха, зміцнілих шкірних рубців без порушення функції. Поранення, травма, ТАК, пов`язані із захистом Батьківщини (довідка про обставини поранення, травми №313 від 08.01.2024, видана командиром військової частини НОМЕР_3 ). Згідно з Наказу №370 від 04.07.2007 за ступенем тяжкості травма «легка». На підставі статті 78-г графи ІІ Розкладу хвороб, графи ТДВ придатний до військової служби.

Відповідно до довідки військово-лікарської комісії КНП «Чернігівська обласна лікарня» Чернігівської обласної ради від 15.07.2024 №417 щодо позивача проведено медичний огляд та постановлено діагноз та постанова ВЛК про причинний зв`язок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва): стан після оперативного лікування з приводу пошкодження медіального меніска лівого колінного суглобу внаслідок травми гомілки. Операція 19.06.2024: артроскопія лівого колінного суглобу, артросколічна резекція лівого колінного суглобу, артроскопічний дебрідмент лівого колінного суглобу. Розгинальна контрактура лівого колінного суглобу. Стан після МВТ (27.08.2023). ЗЧМТ: струсу головного мозку з вираженим цефалгічним, лікворно-гіпертензивним, вираженим вестибуло-атактичним синдромами. Акубаротровми без порушення цілісності барабанної перетинки. Травма, ТАК, пов`язана із захистом Батьківщини (довідка про обставини поранення, травми №313 від 08.01.2024, видана командиром військової частини НОМЕР_3 ). Згідно з Наказу №370 від 04.07.2007 за ступенем тяжкості травма «легка». На підставі статті 81 графи ІІ Розкладу хвороб, графи ТДВ потребує відпустки для лікування після травми на 30 календарних днів.

Відповідно до довідки гарнізонної військово-лікарської комісії Військової частини НОМЕР_6 від 27.08.2024 №8361 щодо позивача проведено медичний огляд ВЛК та постановлено діагноз (включаючи код, згідно чинного НК 025) та постанова ВЛК про причинний зв`язок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва): S72.02 Стан після операції (19.06.2024 - артроскопія лівого колінного суглобу, артроскопічна резекція, артроскопічний дебрімент лівого колінного суглобу), з приводу пошкодження медіального меніску лівого колінного суглобу з тимчасовим порушенням функції. Травма, ТАК, пов`язана з проходженням військової служби (довідка про обставини травми не надана). Згідно з Наказу №370 від 04.07.2007 за ступенем тяжкості травма «легка». На підставі статті 81 графи ІІ Розкладу хвороб, графи ТДВ потребує відпустки для лікування після травми на 30 календарних днів.

Відповідно до довідки гарнізонної військово-лікарської комісії Військової частини НОМЕР_6 від 30.09.2024 №9517 щодо позивача проведено медичний огляд ВЛК та постановлено діагноз (включаючи код, згідно чинного НК 025) та постанова ВЛК про причинний зв`язок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва): S72.02 Зміцнілі рубці внаслідок оперативного лікування (19.06.2024 артроскопія лівого колінного суглобу, артроскопічна резекція, артроскопічний дебридмент лівого колінного суглобу) з приводу пошкодження медіального меніску лівого колінного суглобу, у вигляді стійкої комбінованої контрактури в лівому колінному суглобі при помірному порушені функції. Травма, ТАК, пов`язана з проходженням військової служби. (Довідка про обставини травми не надана). Згідно з Наказу №370 від 04.07.2007 за ступенем тяжкості травма «легка». Т70.0 Наслідки МВТ (27.08.2023) акубаротравми, вогнепального осколкового сліпого поранення медіальної ділянки середньої третини лівого передпліччя лівої нижньої кінцівки, лікованого оперативно (27.08.2023 - ПХО ран. 02.09.2023 - ВХО ран, ушивання рани) у вигляді зміцнілого рубця лівої барабанної перетинки при сприйнятті шепітної мови на відстані 6 м на обидва вуха, зміцнілих шкірних рубців без порушення функції. Поранення, травма. ТАК, пов`язані із захистом Батьківщини (довідка про обставини травми, поранення №313 від 08.01.2024 видана командиром військової частини НОМЕР_3 . Згідно з Наказу №370 від 04.07.2007 за ступенем тяжкості травма «легка». 110.0 Гіпертонічна хвороба Іст, ступінь2, ризик 1. СН0ст. М42.1 Ізольований остеохондроз шийного відділу хребта, пролабування С2-С7 з незначним порушенням функцій. G54.2 Хронічний дискогенний шийно-грудний радикуліт з помірним больовим синдромом, з незначним порушенням функції. Захворювання, ТАК, пов`язані з проходженням військової служби. На підставі статті 61-б, 39-в, 64-в, 23-в графи ІІ Розкладу хвороб, графи ТДВ придатний до військової служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, оперативного забезпечення, охорони.

Не погодившись з висновком військово-лікарської комісії Відокремленого структурного підрозділу «Університетська лікарня» Дніпровського державного медичного університету, викладеного в довідці від 12.09.2023 №460, в частині визначеного ступеня тяжкості травми, представником позивача адвокатом Світлицькою З.О. подано заяву від 06.01.2025 до відповідача, в якій представник позивача просила:

1.переглянути медичний висновок про ступінь тяжкості травми, визначений військово-лікарською комісією Відокремленого структурного підрозділу «Університетська лікарня» Дніпровського державного медичного університету від 12.09.2023, оформлений довідкою ВЛК № 460 від 12.09.2023, в частині визначення тяжкості травми солдата ОСОБА_1 (стан після операції: повторної хірургічної обробки рани передпліччя, ушивання рани (02.09.2023), бурситу з наявністю контрактури лівого колінного суглобу з приводу мінно-вибухової травми (27.08.2023), з тимчасовим порушенням функції кінцівки), та визнати, що згідно класифікації тяжкості отриманих травм травма ОСОБА_1 відносилася до тяжких, відповідно до п. 3.1 Класифікатора розподілу травм за ступенем тяжкості, затвердженого наказом МОЗ України № 370 від 04.07.2007;

2.про результати розгляду заяви повідомити ОСОБА_2 , зокрема, надіславши витяг з протоколу засідання ЛЕК або оновлену довідку ВЛК на адресу для листування: АДРЕСА_2 .

Листом від 29.01.2025 року № 56 Університетською лікарнею Дніпровського державного медичного університету повідомлено представника позивача про розгляд заяви про зміну ступеня тяжкості травми, зазначеної у довідці №460 від 12.09.2023 та вказано, що солдату ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 було проведено медичний огляд за розпорядженням начальника ВЛК Відокремленого структурного підрозділу «Університетська лікарня» Дніпровського державного медичного університету та 12.09.2023 видано довідку No460. Діагноз: стан після операції: повторної хірургічної обробки рани передпліччя, ушивання рани (02.09.2023), бурситу з наявністю контрактури лівого колінного суглобу з приводу мінно-вибухової травми (27.08.2023), з тимчасовим порушенням функції кінцівки. Ступінь тяжкості визначено згідно наказу МОЗ №370 від 04.07.2007р. «Про затвердження Класифікатора розподілу травм за ступенем тяжкості», а також зауважено, що позаштатна військово-лікарська комісія при Відокремленому структурному підрозділі «Університетська лікарня» Дніпровського державного медичного університету припинила роботу із виключенням працівників ВСП «Університетська лікарня» ДДМУ з її складу (наказ № 184/0 від 29.12.2023 року).

Вважаючи, що відповідачем у неналежний спосіб було розглянуто його заяву від 06.01.2025, оскільки не проведено засідання лікарсько-експертної комісії та не прийнято рішення лікарсько-експертної комісії, у зв`язку із чим допущено протиправну бездіяльність, позивач звернувся до суду із цією позовною заявою.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зважає на наступне.

Згідно із положеннями частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби здійснює Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 12.03.1992 №2232-ХІІ (далі Закон №2232-ХІІ).

Згідно з частиною першою статті 1 Закону № 2232-XI захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями (частина друга статті 1 цього Закону).

За змістом частини третьої статті 1 Закону № 2232-XI військовий обов`язок включає, зокрема: проходження військової служби.

Відповідно до частин першої, третьої та шостої статті 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

Громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які проходять військову службу, є військовослужбовцями.

Одним із видів військової служби є військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період.

Громадяни України, які приписуються до призовних дільниць, направляються для підготовки до військової служби, особи, які призиваються або приймаються на військову службу, приймаються на службу у військовому резерві, та військовозобов`язані, призначені для комплектування посад за відповідними військово-обліковими спеціальностями та іншими спеціальностями в Службі безпеки України під час проведення мобілізації, проходять обов`язковий медичний огляд. Порядок проходження медичного огляду затверджується відповідно Міністерством оборони України, центральними органами виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями, Службою безпеки України, Службою зовнішньої розвідки України за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров`я. Перелік військово-облікових спеціальностей затверджується Міністерством оборони України (частина 13 статті 2 Закону № 2232-XI).

Виконання військового обов`язку в особливий період здійснюється з особливостями, визначеними цим Законом та іншими нормативно-правовими актами (частини 14 статті 2 Закону №2232-ХІ).

За змістом статті 3 цього Закону правовою основою військового обов`язку і військової служби є Конституція України, цей Закон, Закон України «Про оборону України», «Про Збройні Сили України», «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію», інші закони України, а також прийняті відповідно до них укази Президента України та інші нормативно-правові акти щодо забезпечення обороноздатності держави, виконання військового обов`язку, проходження військової служби, служби у військовому резерві та статусу військовослужбовців, а також міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

За змістом абзацу 13 частини першої статті 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Згідно із статтею 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 №3543-XII мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово продовжувався.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 «Про загальну мобілізацію» постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.

Згідно з частиною 5 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки за сприяння місцевих органів виконавчої влади або командири військових частин.

Особливості проходження медичного обстеження військовозобов`язаними та резервістами під час мобілізації, на особливий період визначаються Міністерством оборони України спільно з Міністерством охорони здоров`я України.

Відповідно до частини десятої статті 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» та з метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров`я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності льотного складу до льотної роботи наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 за №1109/15800 (далі - Положення №402).

Відповідно до пункту 1.1. глави 1 розділу І Положення №402 військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов`язаних, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Згідно із пунктом 1.2 глави 1 розділу І Положення №402 військово-лікарська експертиза це: медичний огляд, зокрема, військовослужбовців та членів їхніх сімей, визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ, роботи за фахом; установлення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів.

Серед основних завдань військово-лікарської експертизи, згідно з пунктом 1.3. глави 1 розділу І Положення №402, є: аналіз результатів медичного огляду та розробка заходів щодо комплектування Збройних Сил України особовим складом, придатним до військової служби за станом здоров`я; визначення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтва) у військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів, які призвані на збори, у осіб, звільнених із військової служби, а також причинного зв`язку захворювань, поранень, які заподіяли військовослужбовцям смерть; визначення ступеня придатності військовослужбовців до військової служби у зв`язку з їх звільненням.

Пунктом 2.1 глави 2 розділу І Положення №402 визначено, що для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі). Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання штатної військово-лікарської комісії.

Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов`язкові до виконання. Постанови ВЛК можуть бути відмінені або скасовані штатними ВЛК. Постанова ВЛК скасовується у випадках, коли попередня постанова ВЛК на дату її прийняття не відповідала законодавству та/або була прийнята на підставі недійсних документів.

Відповідно до пункту 2.2 глави 2 розділу І Положення №402 до штатних ВЛК належать: Центральна військово-лікарська комісія (далі - ЦВЛК); ВЛК регіону.

Штатні ВЛК комплектуються лікарями із клінічною підготовкою за однією з лікарських спеціальностей (терапія, хірургія, неврологія, психіатрія, оториноларингологія, офтальмологія, організація охорони здоров`я тощо), з досвідом роботи у військових частинах та закладах охорони здоров`я (установах).

Відповідно до підпункту 2.4.5. пункту 2.4 глави 2 розділу I Положення №402 ВЛК регіону має право, зокрема: приймати постанови згідно з Положенням, контролювати, розглядати, затверджувати, за наявності підстав не затверджувати, переглядати, відміняти або скасовувати постанови підпорядкованих ВЛК; приймати постанови, а за необхідності переглядати свої постанови про причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та смерті у осіб, звільнених з військової служби, з військовою службою (крім постанов ЦВЛК).

Відповідно до підпункту 2.5.1. пункту 2.2 глави 2 розділу І Положення №402 до позаштатних постійно діючих ВЛК (ЛЛК) належать: госпітальні ВЛК; гарнізонні ВЛК; ЛЛК; ВЛК Десантно-штурмових військ; ІНФОРМАЦІЯ_3 ; ВЛК Сухопутних військ Збройних Сил України; ВЛК Сил спеціальних операцій Збройних Сил України; ВЛК інших закладів охорони здоров`я комунальної або державної форми власності.

Судом установлено, що станом на час виникнення спірних правовідносин позивач є військовослужбовцем, з 08.02.2023 проходив військову службу у Військової частини НОМЕР_3 та відповідно до довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) (форми 5) від 08.01.2024 №313 - 27.08.2023 отримав поранення: мінно-вибухова травма, відкрите осколкове поранення медіальної ділянки с/з лівого передпліччя, акубаротравма легкого ступеня тяжкості, без порушення цілісності б/п, тінітус.

Відповідно до матеріалів справи, позивач неодноразово лікувався у медичних закладах охорони здоров`я, у тому числі через отримане 27.08.2023 поранення.

Так, у періоді з 31.08.2023 по 13.09.2023 позивач перебував на стаціонарному лікуванні у Відокремленому структурному підрозділі «Університетська лікарня» Дніпровського державного медичного університету, який відповідно до норм Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», підпункту 2.5.1. пункту 2.2 глави 2 розділу І Положення №402 є позаштатною постійно діючою ВЛК закладу охорони здоров`я, у якому щодо позивача було проведено медичний огляд ВЛК для визначення потреби у відпустці для лікування після поранення.

Відповідно до Положення 402 після проведеного медичного огляду ВЛК Відокремленого структурного підрозділу «Університетська лікарня» Дніпровського державного медичного університету військовослужбовцю була надана довідка військово-лікарської комісії від 12.09.2023 №460, в якій зазначено діагноз, причинний зв`язок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва) та ступінь тяжкості травми.

Окремо суд зазначає, що травма, поранення в бою або внаслідок нещасного випадку за ступенем поділяються на важкі та легкі. Такий поділ визначається Класифікатором розподілу травм за ступенем тяжкості, затвердженим Наказом Міністерства охорони здоров`я України від 04.07.2007 №370, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 07.08.2007 за №902/14169, відповідно до пункту 3 якого до тяжких травм відносяться:

3.1. За характером отриманих ушкоджень: відкрита проникаюча черепно-мозкова травма; перелом черепа; внутрішньочерепна травма важкого і середньоважкого ступеня тяжкості; поранення, проникаючі в просвіт глотки, гортані, трахеї, стравоходу, а також ушкодження щитоподібної і вилочкової залоз; проникаючі поранення хребта; ушкодження хребців шийного відділу хребта, у тому числі і без порушення функції спинного мозку; нестабільні ушкодження грудних або поперекових хребців; закриті ушкодження спинного мозку; поранення грудної клітки, що проникають в плевральну порожнину, порожнину перикарду або клітковину середостіння, зокрема без ушкодження внутрішніх органів; поранення живота, що проникають в порожнину очеревини; поранення, що проникають в порожнину сечового міхура або кишечнику; відкриті поранення органів заочеревинного простору (нирок, наднирників, підшлункової залози); розрив внутрішнього органа грудної або черевної порожнини або порожнини таза, заочеревинного простору, розриви діафрагми, розриви передміхурової залози, розрив сечоводу, розрив перетинкової частини сечовипускального каналу; переломи заднього півкільця таза з розривом клубово-крижового зчленування і порушенням безперервності тазового кільця або подвійні переломи тазового кільця в передній і задній частинах з порушенням його безперервності; вивихи та переломовивихи великих суглобів кінцівок; закриті та відкриті переломи довгих кісток кінцівок; множинні переломи п`ясних та плесневих кісток; ушкодження крупної кровоносної судини: аорти, сонної (загальної, внутрішньої, зовнішньої), підключичної, плечової, стегнової, підколінної артерій або супроводжуючих їх вен; термічні (хімічні) опіки IV ступеня з площею ураження, що перевищує 1% поверхні тіла; опіки III ступеня з площею ураження, що перевищує 10% поверхні тіла; опіки III ступеня кисті, стопи, ділянок великих суглобів, шиї, статевих органів з площею ураження, що перевищує 1% поверхні тіла; опіки II ступеня з площею ураження, що перевищує 20% поверхні тіла; опіки дихальних шляхів з опіками обличчя і волосистої частини голови; електротермічні ураження (низько- та високовольтні) з ураженням шкіри та субфасціальних структур тіла; відмороження III-IV ступеня, загальне охолодження організму; радіаційні ураження середнього (12-20 Гр) і важкого (20 Гр і більше) ступеня тяжкості; переривання вагітності; ушкодження периферичної нервової системи з функціональними порушеннями; тривалі розлади здоров`я з тимчасовою втратою працездатності на 60 днів і більше; стійка втрата працездатності (інвалідність); травми органа зору, що супроводжуються порушенням зору.

3.2. Травми, що в гострий період супроводжуються: шоком будь-якого ступеня тяжкості і будь-якого генезу; комою різної етіології; гострою серцевою або судинною недостатністю, колапсом, важким ступенем порушення мозкового кровообігу; гострою нирковою або печінковою недостатністю; гострою дихальною недостатністю; розладом регіонального і органного кровообігу, що призводить до інфаркту внутрішніх органів, гангрени кінцівок, емболії (газової і жирової) судин головного мозку, тромбоемболії; сепсисом.

3.3. Травми, які призвели до тяжких наслідків: втрата зору, слуху, мови; втрата якого-небудь органа або повна втрата його функції (при цьому втрата найважливішої у функціональному відношенні частини кінцівки (кисті або стопи) прирівнюють до втрати руки або ноги); психічні розлади; втрата репродуктивної здатності; невиправне понівечення обличчя.

До легких травм, відповідно до пункту 4 Наказу МОЗ від 04.07.2007 №370 відносяться: ушкодження, що не вказані в переліку тяжких травм; розлади здоров`я з тимчасовою втратою працездатності тривалістю до 60 днів.

Порівняльний аналіз переліку тяжких травм, наведених у пункті 3 Класифікатора розподілу травм за ступенем тяжкості, та травм/поранень, отриманих ОСОБА_1 під час події 27.08.2023 (мінно-вибухова травма, відкрите осколкове поранення медіальної ділянки с/з лівого передпліччя, акубаротравма легкого ступеня тяжкості, без порушення цілісності б/п, тінітус) свідчить на користь висновку про те, що отримані позивачем травми/поранення не належать до тяжких.

Оскільки, травма, отримана позивачем відповідно до Класифікатора розподілу травм за ступенем тяжкості, затвердженим Наказом МОЗ № 370 від 04.07.2007 відноситься до легких, довідка ВЛК складена відповідно до чинного законодавства, відсутні будь-які порушення зі сторони відповідача.

Крім того, постановами ВЛК Військової частини НОМЕР_4 від 19.12.2023 №9300, гарнізонної ВЛК Військової частини НОМЕР_6 від 27.03.2024 №2618, ВЛК КНП «Чернігівська обласна лікарня» ЧОР від 15.07.2024 №417, гарнізонної ВЛК Військової частини НОМЕР_6 від 27.08.2024 №8361, гарнізонної ВЛК Військової частини НОМЕР_6 від 30.09.2024 №9517 ступінь тяжкості, отриманої травми також визнано «легкою». Довідка ВЛК від 12.09.2023 №460 позивачем не оскаржується. Також позивач не оскаржує жодних дій, бездіяльності чи рішень ВЛК Відокремленого структурного підрозділу «Університетська лікарня» Дніпровського державного медичного університету щодо проведеного медичного огляду.

Щодо тверджень сторони позивача про встановлений відповідачем ступінь тяжкості отриманого 27.08.2023 поранення, суд зазначає, що питання встановлення (зміни) ступеня тяжкості травм (поранень) не входять до функцій військово-лікарської комісії Відокремленого структурного підрозділу «Університетська лікарня» Дніпровського державного медичного університету.

Чинним законодавством передбачено функціонування військово-лікарської, медичної (військово-лікарської) або лікарсько-експертної комісії.

Відповідно до пункту 6 Класифікатора розподілу травм за ступенем тяжкості, затвердженим Наказом МОЗ № 370 від 04.07.2007, медичний висновок про ступінь тяжкості виробничої травми дають на запит роботодавця та/або голови комісії з розслідування нещасного випадку на виробництві лікарсько-експертні комісії (ЛЕК) лікувально-профілактичного закладу, де здійснюється лікування особи, що постраждала, в строк до 1 доби з моменту надходження запиту.

Отже, встановлення ступеня тяжкості отриманої травми належить до повноважень лікарсько-експертної комісії закладу охорони здоров`я, де проходило лікування, як передбачено пунктом 6 Наказу МОЗ №370 від 04.07.2007. Водночас, у Відокремленому структурному підрозділі «Університетська лікарня» Дніпровського державного медичного університету функціонує військово-лікарська комісія, яка за результатом медичного огляду приймає рішення (постанови), оформлені довідкою.

З огляду на викладене, а також ураховуючи той факт, що заява ОСОБА_1 від 06.01.2025, що подана його представником - адвокатом Світлицькою Зоряною Олександрівною, була розглянута вчасно, відповідь надана, підстави для перегляду відповідачем ступеня тяжкості отриманої травми відсутні.

Відповідач у спірних правовідносинах діяв на підставі, у межах та у спосіб, визнаний чинним законодавством.

За таких обставин, у суду відсутні підстави визнавати протиправною бездіяльність Відокремленого структурного підрозділу «Університетська лікарня» Дніпровського державного медичного університету щодо нерозгляду заяви ОСОБА_1 від 06.01.2025 в належному порядку шляхом проведення засідання лікарсько-експертною комісією Відокремленого структурного підрозділу «Університетська лікарня» Дніпровського державного медичного університету та прийняття рішення лікарсько-експертної комісії Відокремленого структурного підрозділу «Університетська лікарня» Дніпровського державного медичного університету.

Статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

У розвиток цієї конституційної норми частиною 1 та 3 статті 5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист. До суду можуть звертатися в інтересах інших осіб органи та особи, яким законом надано таке право.

При цьому, завдання адміністративного судочинства полягає у захисті саме порушених прав, свобод чи інтересів особи, що звернулася до суду з позовом, у публічно-правових відносинах (стаття 2 КАС України).

Конституційний Суд України, надаючи тлумачення частини другої статті 55 Конституції України в своєму Рішенні від 14.12.2011 №19-рп/2011 зазначив, що особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.

Це означає, що обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду.

Суд зазначає, що таке порушення має бути реальним, обґрунтованим, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи - позивача з боку відповідача, який стверджує про їх порушення.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 12.06.2018 у справі №826/4406/16 та від 29.06.2021 у справі №1/380/2019/000578.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Частиною першою статті 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин у справі, відповідно до якого розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з статтею 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, довести правомірність своїх дій (рішення) чи бездіяльності відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві зобов`язаний суб`єкт владних повноважень. Разом з тим, згідно з принципом змагальності позивач має спростувати доводи суб`єкта владних повноважень, якщо заперечує їх обґрунтованість. Натомість в даному випадку позивачем не доведено та не підтверджено належними доказами обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Враховуючи викладене, на підставі оцінки поданих доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи та системного аналізу положень законодавства України, суд вважає, що позовна заява необґрунтована та задоволенню не підлягає.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 139 КАС України, у разі відмови в задоволенні позову судові витрати не присуджуються на користь сторони за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Керуючись ст.ст.9, 72-90, 242-246, 250, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_7 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 ) до Відокремленого структурного підрозділу «Університетська лікарня» Дніпровського державного медичного університету (код ЄДРПОУ 44976049, місцезнаходження: 49089, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Незалежності, буд. 29) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду оскаржується шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду.

Суддя М.М. Бухтіярова