Рішення № 139376391, 31.08.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2026 рокуСправа №160/20174/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Бухтіярової М.М.

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_2 , про визнання протиправним та скасування припису, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, в якій позивач просить:

-визнати протиправним та скасувати терміновий заборонний припис стосовно кривдника серії АА № 573117, складений 30.06.2025 року поліцейським СРПП відділення поліції №1 Павлоградського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області старшим сержантом поліції Іваненко Дмитром Вікторовичем.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що 30.06.2025 поліцейським СРПП відділення поліції №1 Павлоградського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області складено терміновий заборонний припис щодо позивача як кривдника, яким зобов`язано залишити місце проживання (перебування) постраждалої особи ОСОБА_2 , заборонено на вхід та перебування в місці проживання (перебування) постраждалої особи ОСОБА_2 та заборонено в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою ОСОБА_2 строком на 10 діб. Даним приписом встановлено, що нібито позивачем вчинено домашнє насильство, а саме: вчинено психологічне насильство відносно колишньої дружини. Позивач не погоджується з відповідачем та вважає, що працівником поліції, який склав даний припис, не було надано належної оцінки існуванню ризиків загрози життю і здоров`ю постраждалої особи, не враховано, що сварку затіяла саме колишня дружина ОСОБА_2 , а не він, в ході якої вона погрожувала йому за те, що він відмовляється віддати їй свою частку квартири, висловлювалась нецензурною лайкою та принижувала його. Працівник поліції, складаючи терміновий заборонний припис, не врахував тієї обставини, що квартира належить йому на праві приватно власності, що підтверджується договором купівлі-продажу, а не лише ОСОБА_2 , не опитав свідка, в присутності якого саме ОСОБА_2 вчиняла щодо позивача психологічне насильство. За таких обставин, позивач вважає, що оскаржуваний припис був винесений без дотримання вимог законодавства, усупереч Порядку винесення уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України термінового заборонного припису стосовно кривдника, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 01.08.2018 №654 та просить його скасувати.

Ухвалою суду позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/20174/25; розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами, а також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов; залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_2 (рнокпп НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ), та встановлено третій особі строк для надання пояснень.

Цією ж ухвалою суду витребувано у Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області: усі докази на обґрунтування правових підстав для прийняття рішення, що оскаржується.

Учасники справи належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується доказами, наявними в матеріалах справи.

Відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги не визнає, вважає їх необґрунтованими та безпідставними, з огляду на наступне. Згідно з рапортом помічника чергового ВП № 1 Павлоградського РВП ГУНП в Дніпропетровській області від 30.06.2025 встановлено, що 30.06.2025 отримано заяву та зареєстровано ЄО за № 3479 від 30.06.2025 як домашнє насильство. В результаті опрацювання інформації встановлено наступне, що 30.06.2025 о 19 год. 21 хв. надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що за адресою: АДРЕСА_1 , колишній чоловік прийшов з невідомою жінкою та дітьми, чинить сварку. Чоловік тверезий, колись лікування проходив на пнд. Приїхавши на місце події вдалося встановити гр. ОСОБА_2 , яка повідомила, що в неї стався конфлікт з колишнім чоловіком громадянином ОСОБА_1 , в результаті чого останні почали погрожувати фізичною розправою, чинити психологічне домашнє насильство у відношенні один одного. Останні звернулися з письмовими заявами про проведення розбирання по даному факту. На останніх було складено протоколи за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та направлено до суду для прийняття рішення. Також відносно громадянина ОСОБА_1 був складений терміновий заборонний припис строком на 10 діб з зобов`язанням залишити місце проживання постраждалої особи та забороною в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою. Крім цього, поліцейським СРПП ВП № 1 Павлоградського РВП ГУНП в Дніпропетровській області старшим сержантом поліції Іваненком Дмитром Вікторовичем було складено форму оцінки ризиків вчинення домашнього насильства відносно кривдника ОСОБА_1 , відповідно до якої поліцейським визначено високий рівень небезпеки, у зв`язку з чим виникла необхідність у складанні термінового заборонного припису відносно громадянина ОСОБА_1 . У зв`язку з чим, 30.06.2025 інспектором СРПП ВП № 1 Павлоградського РВП ГУНП в Дніпропетровській області старшим сержантом поліції Іваненком Дмитром Вікторовичем винесено терміновий заборонний припис стосовно кривдника серії АА № 537117 від 30.06.2025. Відповідач вважає, що оскаржуваний терміновий заборонний припис є законним та складеним з урахуванням норм чинного законодавства. Відповідач зауважив, що припис виноситься яка за заявою постраждалої особи, а також за власною ініціативою працівника уповноваженого підрозділу поліції за результатами оцінки ризиків. Така оцінка була проведена уповноваженим працівником поліції. Крім того, вчинення ОСОБА_1 домашнього насильства підтверджується відеозаписом з бодікамери поліцейського від 30.06.2025, та засвідчує необхідність винесення термінового заборонного припису стосовно кривдника. З урахуванням викладеного, просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

До відзиву відповідачем долучено витребувані докази.

Позивачем подана відповідь на відзив, в якій вказує непогодження з доводами відповідача у відзиві, навівши обґрунтування, аналогічні викладеним у позові, додатково зазначивши, що заборонний припис складений 30.06.2025, а оцінка ризиків вчинення домашнього насильства 01.07.2025, тобто після складання заборонного припису, що не відповідає вимогам законодавства. Крім того, з наданого відеозапису з бодікамери не вбачається ознак вчинення домашнього насильства з боку позивача. За таких обставин, жодного доказу того, що 30.06.2025 о 19.00 існувала безпосередня загроза життю чи здоров`ю колишній дружині відповідачем не надано.

Позивачем подано клопотання про долучення додаткових доказів.

Відповідач своїм правом подати заперечення на відповідь позивача не скористався.

Пояснень щодо позову та/або відзиву від третьої особи до суду не надходило.

Відповідно до частини п`ятої та восьмої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Згідно з частиною п`ятою статті 250 КАС України датою ухвалення судового рішення у порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Розумність строків є одним із основоположних засад (принципів) адміністративного судочинства відповідно до пункту 8 частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним уважається строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального і процесуального права.

Дослідивши матеріали справи та надані докази, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , документований паспортом громадянина України серії НОМЕР_2 , виданого 06.12.2008 Павлоградським МВ УМВС України в Дніпропетровській області; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 . У позовній заяві позивач зазначив, що фактичне місце його проживання: АДРЕСА_3 .

Відповідно до рапорту помічника чергового ВП №1 Павлоградського РВП ГУНП в Дніпропетровській області Мовчана О.В., що 30.06.2025 о 19 год. 21 хв. надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що за адресою: АДРЕСА_1 , колишній чоловік прийшов з невідомою жінкою та дітьми, чинить сварку. Заявник ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , заяву зареєстровано ЄО за № 3479 від 30.06.2025 як домашнє насильство.

30.06.2025 під час відпрацювання виклику «Домашнє насильство», за адресою: АДРЕСА_1 , щодо ОСОБА_1 поліцейським СРПП ВП №1 Павлоградського РВП ГУНП в Дніпропетровським області старшим лейтенантом поліції Іваненком Д.В. складено терміновий заборонний припис стосовно кривдника серії АА №573117 від 30.06.2025.

Терміновим заборонним приписом вжито такі заходи стосовно кривдника:

-зобов`язано залишити місце проживання (перебування) постраждалої особи ОСОБА_2 ;

-заборонено на вхід та перебування в місці проживання (перебування) постраждалої особи ОСОБА_2 ,

-заборонено в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою ОСОБА_2 строком на 10 діб з 20 год. 30 хв. 30.06.2025 року до 20 год. 30 хв. 10.07.2025 року.

Вважаючи припис протиправним, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зважає на наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Організаційно-правові засади запобігання та протидії домашньому насильству, основні напрями реалізації державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спрямовані на захист прав та інтересів осіб, які постраждали від такого насильства визначає Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» 07.12.2017 №2229-VIII (далі - Закон №2229-VIII).

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 1 Закону №2229-VIII домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Згідно з пунктами 6, 10 частини першої статті 1 Закону №2229-VIII кривдник - особа, яка вчинила домашнє насильство у будь-якій формі; особа, яка постраждала від домашнього насильства (далі - постраждала особа), - особа, яка зазнала домашнього насильства у будь-якій формі;

Відповідно до частини першої статті 10 Закону №2229-VIII до повноважень уповноважених підрозділів органів Національної поліції України у сфері запобігання та протидії домашньому насильству належать: 1) виявлення фактів домашнього насильства та своєчасне реагування на них; 2) прийом і розгляд заяв та повідомлень про вчинення домашнього насильства, у тому числі розгляд повідомлень, що надійшли до кол-центру з питань запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі, сексуальному насильству, пов`язаному зі збройною агресією Російської Федерації проти України, протидії торгівлі людьми та з питань захисту прав дитини, вжиття заходів для його припинення та надання допомоги постраждалим особам з урахуванням результатів оцінки ризиків у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спільно з Національною поліцією України; 3) інформування постраждалих осіб про їхні права, заходи і соціальні послуги, якими вони можуть скористатися; 4) винесення термінових заборонних приписів стосовно кривдників; 5) взяття на профілактичний облік кривдників та проведення з ними профілактичної роботи в порядку, визначеному законодавством; 6) здійснення контролю за виконанням кривдниками спеціальних заходів протидії домашньому насильству протягом строку їх дії; 7) відкликання дозволів на право придбання, зберігання, носіння зброї та боєприпасів їх власникам у разі вчинення ними домашнього насильства, а також вилучення зброї та боєприпасів у порядку, визначеному законодавством; 8) взаємодія з іншими суб`єктами, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, відповідно до статті 15 цього Закону; 9) звітування центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, про результати здійснення повноважень у цій сфері у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству.

Таким чином, поліцейський СРПП ВП №1 Павлоградського РВП ГУНП в Дніпропетровським області старший лейтенант поліції Іваненко Д.В. є уповноваженим працівником підрозділу органу Національної поліції України, на якого покладено функції із здійснення заходів у сфері запобігання та протидії домашньому насильству та винесення заборонного припису.

При цьому, уповноважені підрозділи органів Національної поліції України здійснюють повноваження у сфері запобігання та протидії домашньому насильству з урахуванням міжнародних стандартів реагування правоохоронних органів на випадки домашнього насильства та оцінки ризиків. Поліцейські можуть проникати до житла особи без вмотивованого рішення суду в невідкладних випадках, пов`язаних із припиненням вчинюваного акту домашнього насильства, у разі безпосередньої небезпеки для життя чи здоров`я постраждалої особи (частина друга статті 10 Закону №2229-VIII).

Згідно з частинами четвертою шостою статті 25 Закону №2229-VIII терміновий заборонний припис виноситься за заявою постраждалої особи, а також за власною ініціативою працівником уповноваженого підрозділу органів Національної поліції України за результатами оцінки ризиків. Терміновий заборонний припис виноситься строком до 10 діб. Терміновий заборонний припис вручається кривднику, а його копія - постраждалій особі або її представнику.

За змістом частини дев`ятої статті 25 Закону №2229-VIII особа, стосовно якої винесено терміновий заборонний припис, може оскаржити його в адміністративному порядку відповідно до Закону України «Про адміністративну процедуру» та/або в судовому порядку, передбаченому для оскарження рішень, дій або бездіяльності працівників уповноважених підрозділів органів Національної поліції України. Оскарження термінового заборонного припису не зупиняє його дію.

Згідно з пунктом 16 частини першої статті 1 Закону №2229-VIII терміновий заборонний припис стосовно кривдника - спеціальний захід протидії домашньому насильству, що вживається уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України як реагування на факт домашнього насильства та спрямований на негайне припинення домашнього насильства, усунення небезпеки для життя і здоров`я постраждалих осіб та недопущення продовження чи повторного вчинення такого насильства.

Згідно з частиною першою статті 25 Закону №2229-VIII терміновий заборонний припис виноситься кривднику уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України у разі існування безпосередньої загрози життю чи здоров`ю постраждалої особи з метою негайного припинення домашнього насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення.

Відповідно до частини другої та третьої статті 25 Закону №2229-VIII терміновий заборонний припис може містити такі заходи:

1) зобов`язання залишити місце проживання (перебування) постраждалої особи;

2) заборона на вхід та перебування в місці проживання (перебування) постраждалої особи;

3) заборона в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою.

Під час вирішення питання про винесення термінового заборонного припису пріоритет надається безпеці постраждалої особи. Зазначена вимога поширюється також на місце спільного проживання (перебування) постраждалої особи та кривдника незалежно від їхніх майнових прав на відповідне житлове приміщення.

Працівники уповноваженого підрозділу органів Національної поліції України можуть у встановленому законом порядку застосовувати поліцейські заходи примусу для виселення з житлового приміщення кривдника, якщо терміновий заборонний припис передбачає зобов`язання залишити місце проживання (перебування) постраждалої особи, а кривдник відмовляється добровільно його залишити.

Згідно з частиною одинадцятою статті 25 Закону №2229-VIII терміновий заборонний припис виноситься в порядку, затвердженому Міністерством внутрішніх справ України.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України №654 від 01.08.2018 затверджено Порядок винесення уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України термінового заборонного припису стосовно кривдника (далі - Порядок №654 в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Згідно з пунктами 1, 2 Розділу ІІ Порядку №654, терміновий заборонний припис стосовно кривдника (далі - припис) виноситься кривднику уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України (далі - уповноважений підрозділ поліції) у разі існування безпосередньої загрози життю чи здоров`ю постраждалої особи з метою негайного припинення домашнього насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення.

Припис виноситься за заявою постраждалої особи, а також за власною ініціативою працівника уповноваженого підрозділу поліції за результатами оцінки ризиків.

Таким чином, законодавець чітко визначив, що терміновий заборонний припис виноситься у разі існування безпосередньої загрози життю та здоров`ю постраждалої особи з метою негайного припинення домашнього насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення. Такий припис може бути прийнятий як за заявою постраждалої особи, так і за власною ініціативою працівника уповноваженого підрозділу поліції, але за результатами здійсненої ним оцінки ризиків.

Процедуру проведення оцінки вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті постраждалої особи, з метою визначення ефективних заходів реагування, спрямованих на припинення такого насильства та попередження його повторного вчинення визначено Порядком проведення оцінки ризиків домашнього насильства, затвердженим наказом Міністерства соціальної політики України, Міністерства внутрішніх справ України 13 березня 2019 року №369/180 (далі - Порядок №369/180).

Відповідно до пунктів 1, 2 розділу ІІ Порядку №369/180 оцінка ризиків проводиться за факторами небезпеки/ризиків щодо вчинення домашнього насильства, передбачених у формі оцінки ризиків вчинення домашнього насильства згідно з додатком до цього Порядку, шляхом спілкування/бесіди з постраждалою від такого насильства особою або її представником, з`ясування обставин конфлікту та виявлення чинників і умов, які створюють або можуть створювати небезпеку для цієї особи.

За наявності технічної можливості форма оцінки ризиків вчинення домашнього насильства заповнюється в електронній формі з використанням мобільного логістичного пристрою та роздруковується за допомогою спеціальних технічних пристроїв.

За результатами заповнення форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства поліцейський уповноваженого підрозділу поліції визначає рівень небезпеки, який ураховується під час винесення термінового заборонного припису стосовно кривдника, вжиття інших заходів для припинення такого насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення, надання допомоги постраждалим особам.

Згідно з пунктами 3 5 розділу ІІ Порядку №369/180 фактори небезпеки/ризику щодо вчинення домашнього насильства визначаються за результатами оцінки дій кривдника, які свідчать про ймовірність настання летальних наслідків у разі вчинення домашнього насильства, і представлені у формі оцінки ризиків вчинення домашнього насильства у вигляді питань, на які відповідає поліцейський уповноваженого підрозділу поліції за результатами спілкування з постраждалою особою, та загальної оцінки ситуації вчинення домашнього насильства з метою виявлення вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті такої особи.

У разі виявлення будь-яких інших чинників/обставин за результатами оцінки ситуації, які можуть вплинути на рівень небезпеки (ризику) вчинення домашнього насильства, поліцейський уповноваженого підрозділу поліції у позиції «Зауваження поліцейського уповноваженого підрозділу поліції щодо будь-яких інших чинників/обставин, які підвищують/знижують рівень загрози життю та здоров`ю постраждалої особи» форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства робить запис про наявність таких чинників/обставин, їхні можливі наслідки та надає інші зауваження щодо них.

У зв`язку з тим, що кожна окрема ситуація може мати унікальні чинники/обставини, які впливають на рівень небезпеки та ризик летального випадку, пов`язаного з насильством, не передбачені формою оцінки ризиків вчинення домашнього насильства, поліцейський уповноваженого підрозділу поліції на власний розсуд може оцінити рівень небезпеки як високий, якщо він/вона вважає, що постраждала особа перебуває в потенційно небезпечній ситуації або яка може спричинити смерть особи або інші тяжкі наслідки.

Про наявність та можливі наслідки дії таких чинників/обставин поліцейський уповноваженого підрозділу поліції робить запис у відповідній позиції форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства.

Відповідно до пункту 6 розділу ІІ Порядку №369/180 дві відповіді «Так» на запитання з № 1-6 та на будь-яку кількість запитань з № 7-27 форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства, а також якщо поліцейський уповноваженого підрозділу поліції вважає, що постраждала особа перебуває в ситуації, яка може спричинити її смерть або інші тяжкі наслідки, оцінюється як високий рівень небезпеки.

Відповідь «Так» на одне запитання з № 1-6 та на щонайменше сім і більше запитань з № 7-27 або жодної відповіді на запитання з № 1-6, але не менше чотирнадцяти позитивних відповідей на запитання з № 7-27 форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства оцінюється як середній рівень небезпеки.

Відповідь «Так» на одне запитання з № 1-6 та на не більше ніж шість запитань з № 7-27 або не більше тринадцяти позитивних відповідей на запитання з № 7-27 форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства оцінюється як низький рівень небезпеки.

Якщо на всі запитання отримано відповіді «Без відповіді / Невідомо», поліцейський уповноваженого підрозділу поліції на свій розсуд може оцінити ситуацію як таку, що має високий рівень небезпеки.

Форма оцінки вчинення домашнього насильства складається із 27 питань, на які поліцейський має відповісти «так», «ні», «без відповіді» / «невідомо» (додаток 1 до Порядку №369/180).

Відповідно до пункту 7 розділу ІІ Порядку №369/180 залежно від визначеного рівня небезпеки, яка загрожує постраждалій особі, поліцейський уповноваженого підрозділу поліції приймає рішення щодо необхідності винесення термінового заборонного припису стосовно кривдника та застосування заходів, передбачених частиною другою статті 25 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».

Якщо рівень небезпеки оцінюється як низький або середній, а інші чинники/обставини, що можуть вплинути на рівень небезпеки, відсутні, терміновий заборонний припис стосовно кривдника виноситься на розсуд поліцейського уповноваженого підрозділу поліції.

У разі високого рівня небезпеки поліцейський уповноваженого підрозділу поліції обов`язково виносить терміновий заборонний припис стосовно кривдника.

Окрім цього, суд звертає увагу, що згідно з положеннями чинного законодавства результати оцінки ризиків є обов`язковими для поліцейського уповноваженого підрозділу поліції під час винесення термінового заборонного припису стосовно кривдника, вжиття інших заходів для припинення домашнього насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення та надання допомоги постраждалим особам у порядку, визначеному законодавством. Без складання оцінки ризиків поліцейський уповноваженого підрозділу поліції не спроможний визначити рівень небезпеки: високий, середній або низький, та не може з`ясувати обставин конфлікту та виявити чинники й умови, які створюють або можуть створювати небезпеку для цієї особи.

Крім цього, відповідно до пункту 5 Розділу ІІ Порядку №654, при винесенні припису працівник уповноваженого підрозділу поліції отримує пояснення від кривдника, постраждалої особи (її представника), свідка(ів) (у разі наявності).

Згідно з пунктами 9, 11 - 13 Розділу ІІ Порядку №654 припис у паперовій формі складається в одному примірнику з утворенням двох копій через самокопіювальний папір. Оригінал припису вручається кривднику під підпис, перша копія - постраждалій особі або її представнику, друга копія залишається у працівника уповноваженого підрозділу поліції. Припис підписується працівником уповноваженого підрозділу поліції, який його виніс, постраждалою особою (її представником) і кривдником власноруч на оригіналі та кожній з копій. У разі відмови кривдника підписати припис працівник уповноваженого підрозділу поліції у рядку «Кривдник від підпису відмовився в присутності» ставить власний підпис та пропонує підписати постраждалій особі (її представникові) та свідку(ам) (у разі наявності). Особа, стосовно якої винесено припис, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту припису та пояснення по суті правопорушення, а також викласти мотиви своєї відмови підписати його, які додаються до копії припису працівника уповноваженого підрозділу поліції.

У ході судового розгляду встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 30.06.2025 під час відпрацювання виклику «Домашнє насильство» за адресою: АДРЕСА_1 , відносно позивача поліцейським СРПП ВП №1 Павлоградського РВП ГУНП в Дніпропетровським області старшим лейтенантом поліції Іваненком Д.В. складено терміновий заборонний припис стосовно кривдника серії АА №573117 від 30.06.2025.

Відповідачем повідомлено суд, що оскаржений припис був винесений за результатами проведеної оцінки ризиків за наслідком опитування постраждалої особи ОСОБА_2 шляхом отримання від неї відповідей на 27 запитань.

На підтвердження вказаних обставин відповідачем до відзиву надано форму оцінки ризиків вчинення домашнього насильства (додаток до Порядку №369/180), складеної 01.07.2025, згідно з якою за наслідком опитування постраждалої особи ОСОБА_2 на 27 запитань, остання повідомила про вчинення домашнього насильства від колишнього чоловіка ОСОБА_1 , та за результатом отримано дві відповіді «так» на блок запитань №№1-6, а також п`ять відповідей «так» на блок запитань №№7-27, що в силу пункту 6 розділу II Порядку оцінки ризиків вчинення домашнього насильства свідчить про наявність високого рівня небезпеки, а відтак підстав для винесення термінового заборонного припису стосовно кривдника в силу абзацу пункту 7 розділу ІІ Порядку №369/180.

Разом з цим, суд звертає увагу, що терміновий заборонний припис стосовно кривдника виноситься за результатами оцінки ризиків і саме залежно від визначеного рівня небезпеки, яка загрожує постраждалій особі, поліцейський уповноваженого підрозділу поліції приймає рішення щодо необхідності винесення термінового заборонного припису стосовно кривдника та застосування заходів, передбачених частиною другою статті 25 Закону України, а отже оцінка ризиків має передувати прийняттю такого рішення або проводитися одночасно з ним для його обґрунтування.

У спірному випадку, надана відповідачем оцінка ризиків вчинення домашнього насильства складена 01.07.2025, тоді як оскаржуваний терміновий заборонний припис серії АА № 573117 складений 30.06.2025.

За таких обставин, суд доходить висновку, що відповідачем порушено процедуру прийняття рішення, що оскаржується, оскільки фактично терміновий заборонний припис стосовно кривдника серії АА №573117 від 30.06.2025 прийнятий без здійснення оцінки ризиків на місці події.

Отже, такий припис винесений не у встановленому законом порядку, оскільки відповідачем не дотримано власних процедур прийняття індивідуального акту, що є неприпустимим.

При цьому, посилання відповідача на відеозапис з бодікамери поліцейського від 30.06.2025 в якості доказу вчинення ОСОБА_1 домашнього насильства не спростовує вказаних висновків суду, позаяк відповідачем не надано до суду доказів здійснення оцінки ризиків на місці події, що відбулась 30.06.2025, що є обов`язковою дією уповноваженої особи підрозділу поліції перед прийняттям рішення щодо необхідності винесення термінового заборонного припису.

Згідно із частинами першою та другою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано та обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Відповідно до частини другої статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Європейський суд з прав людини підкреслив особливу важливість принципу «належного урядування».

Так, у рішенні по справі Рисовський проти України ЄСПЛ підкреслив особливу важливість принципу належного урядування, який передбачає, що в разі, коли йдеться про питання загального інтересу, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовний спосіб. На державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їх дій, мінімізують ризик помилок. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

З огляду на викладене, терміновий заборонний припис стосовно кривдника серії АА № 573117 від 30.06.2025 прийнятий відповідачем на підставі, але не у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, без дотримання визначеної законодавством процедури прийняття, тобто не відповідає критеріям, встановлених частиною другою статті 2 КАС України, тому є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо зауважень позивача про те, що відповідачем під час винесення оскаржуваного припису не надано належної оцінки фактичним обставинам щодо особи кривдника, що саме ОСОБА_2 здійснювала дії, які слід кваліфікувати як психологічне насильство щодо особи позивача, яка використовувала нецензурну лайку та погрози в бік позивача, суд зазначає, що при прийнятті рішення адміністративний суд досліджує, чи було порушено відповідачем процедуру прийняття спірного рішення, при цьому оцінку діям учасників конфлікту та наявність/відсутність обставин, викладених в приписі, встановлюється місцевими загальними судами.

Решта доводів сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують.

При прийнятті рішення суд також враховує положення Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява №65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), «Проніна проти України» (Заява №63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява №4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorija v.) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно з положеннями частини першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем не доведено правомірності своїх дій (рішення) у спірних правовідносинах.

Враховуючи викладене, на підставі наданих доказів у їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, суд вважає, що позовна заява підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Зважаючи на викладене, судові витрати зі сплати судового збору, понесені позивачем при зверненні до суду з цією позовною заявою, підлягають стягненню з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача.

Керуючись ст.ст.9, 72-90, 242-246, 250, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 ) до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 40108866, місцезнаходження: 49001, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Троїцька, 20А), за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) про визнання протиправним та скасування термінового заборонного припису - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати терміновий заборонний припис стосовно кривдника серії АА № 573117 від 30.06.2025, складений поліцейським СРПП відділення поліції №1 Павлоградського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області старшим сержантом поліції Іваненком Дмитром Вікторовичем.

Стягнути з Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 40108866, місцезнаходження: 49001, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Троїцька, 20А) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду оскаржується шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду.

Суддя М.М. Бухтіярова