Рішення № 139376292, 31.08.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2026 рокуСправа №160/8881/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Турлакової Н.В.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій позивач просить:

- визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області викладену у листі 03 квітня 2026 року за № 39146-23985/Б-01/8-0400/26 щодо проведення ОСОБА_1 з 01 березня 2025 року нарахування та виплати індексації основного розміру пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення 0,1150 без обмеження розміром у 1500,00 грн. згідно із пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2025 року № 209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» та з 01 березня 2026 року нарахування та виплати індексації основного розміру пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення 0,1210 без обмеження розміром у 2595,00 грн. згідно із пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2026 року № 236 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2026 році», здійснити виплату загального розміру пенсії без обмеження її максимальним (граничним) розміром.

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії з 01 березня 2025 року із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) у розмірі 0,1150 без обмеження розміру збільшення індексації сумою 1500,00 грн. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2025 року № 209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» та з 01 березня 2026 року із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) у розмірі 0,1210 без обмеження розміру збільшення індексації сумою 2595,00 грн. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2026 року № 236 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2026 році» із врахуванням Постанов №118, №168 та №185 без обмеження пенсії максимальним (граничним) розміром та щомісячної доплати у розмірі 2000,00 грн. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», з урахуванням раніше виплачених сум.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб". Відповідно до Постанови № 209 основний розмір пенсії позивача з 01 березня 2025 року був проіндексований відповідачем на коефіцієнт збільшення у розмірі 0,1150. Відповідач керуючись абзацом другим пункту 3 зазначеної постанови обмежив розмір збільшення індексації пенсії сумою у 1500,00 грн. Відповідно до Постанови № 236 основний розмір пенсії позивача з 01 березня 2026 року був проіндексований відповідачем на коефіцієнт збільшення у розмірі 0,1210. Відповідач керуючись абзацом другим пункту 3 зазначеної постанови обмежив розмір збільшення індексації пенсії сумою у 2595,00 грн. Відповідно до Постанови № 713 відповідач нараховує позивачу щомісячну доплату у розмірі 2000,00 грн. Зазначені позивачем данні підтверджується розрахунком пенсії за вислугу років за пенсійною справою позивача станом на 01 березня 2025 року та на 01 березня 2026 року. Позивач не погоджується з обмеженням розміру збільшення індексації сумою 1500,00 грн. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2025 року № 209 та обмеження розміром у 2595,00 грн. згідно із пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2026 року № 236, що і стало підставою звернення до суду з позовом.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2026 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами (письмове провадження).

Від відповідача надійшов відзив на позов, в якому зазначено, що з 01.03.2025 пенсію позивачу проіндексовано відповідно до Постанови № 209, але перерахунок не призвів до її збільшення, оскільки розмір пенсії, обчислений на виконання рішення суду перевищує максимальний розмір, визначений законом, а також позивач не належить до категорії осіб, виплата яким проводиться без обмеження максимальним розміром, з урахуванням Рішенням Другого сенату Конституційного Суду України від 12.10.2022 № 7- р(ІІ)/2022 (далі - Рішення № 7-р (ІІ)). Пунктом 3 Постанови № 236 установлено, що розмір підвищення пенсії в результаті її перерахунку, передбаченого пунктом 1 та підпунктами 17 пункту 2 цієї постанови, не може перевищувати 2595,00 гривень; пенсії перераховані відповідно до цієї постанови, виплачуються з урахуванням положень статті 30 Закону № 4695. З 01.03.2026 Позивачу проіндексовано пенсію відповідно до Постанови № 236, але перерахунок не призвів до її збільшення, оскільки розмір пенсії, обчислений на виконання рішення суду перевищує максимальний розмір, визначений законом, а також Позивач не належить до категорії осіб, виплата яким проводиться без обмеження максимальним розміром, з урахуванням Рішення № 7-р(ІІ).

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.06.2026 року продовжено строк розгляду справи на 90 днів.

Відповідно до ч.1 ст.257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

За приписами ч.5 ст.262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

За викладених обставин, у відповідності до вимог ст.ст.258, 262 КАС України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Дослідивши чинне законодавство та матеріали справи, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 , перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Дніпропетровській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХII Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб.

Відповідно із даними автоматизованої системи Розрахунку пенсії від 03.04.2026 складові пенсійної виплати становлять:

На 1 березня 2025 року:

Основний розмір пенсії: 70% грошового забезпечення (вислуга років 28) 31433.11 у розмірі 21871,15. З урахуванням індексації

індексація базового ОСНП 2022(21871,15*0,140) 3061.96

індексація базового ОСНП 2023(24933,11*0,197) 1500.00

індексація базового ОСНП 2024(26433,11*0,0796) 1500.00

індексація базового ОСНП 2025(27933,11*0,1150) 1500.00

доплата згідно постанови КМУ 713 (згідно рішення суду) 2000.00

ПІДСУМОК ПЕНСІЇ (з надбавками): 31433.11 грн. З урахуванням максимального розміру 29933.11 грн.

На 1 березня 2026 року:

Основний розмір пенсії: 70% грошового забезпечення (вислуга років 28) 31433.11 у розмірі 21871,15. З урахуванням індексації

індексація базового ОСНП 2022(21871,15*0,140) 3061.96

індексація базового ОСНП 2023(24933,11*0,197) 1500.00

індексація базового ОСНП 2024(26433,11*0,0796) 1500.00

індексація базового ОСНП 2025(27933,11*0,1150) 1500.00

індексація базового ОСНП 2026(29433,11*0,1210) 2595.00

доплата згідно постанови КМУ 713 (згідно рішення суду) 2000.00

ПІДСУМОК ПЕНСІЇ (з надбавками): 34028.11. З урахуванням максимального розміру пенсії: 29933.11 грн.

06.03.2026 року позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив здійснити перерахунок пенсії в порядку передбаченого Постановою №209 з 01 березня 2025 року та Постановою №236 з 01 березня 2026 року із застосуванням відповідних коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії. Надати мені Розрахунок пенсії за вислугу років із застосуванням коефіцієнтів збільшення відповідно до Постанови №209, з 01 березня 2025 року та Постанови №236, з 01 березня 2026 року.

Листом від 03.04.2026 №39146-23985/Б-01/8-0400/26 ГУ ПФУ в Дніпропетровській області розглянуло заяву позивача та повідомило, що з 01.03.2025 пенсію проіндексовано відповідно до Постанови № 209, але перерахунок не призвів до її збільшення, оскільки розмір пенсії, обчислений на виконання рішення суду перевищує максимальний розмір, визначений законом, а також Ви не відноситесь до категорії осіб, виплата яким проводиться без обмеження максимальним розміром, з урахуванням Рішенням Другого сенату Конституційного Суду України від 12.10.2022 № 7-р(ІІ)/2022 (далі - Рішення № 7-р (ІІ)). З 01.03.2026 Вашу пенсію проіндексовано відповідно до Постанови № 236, але перерахунок не призвів до її збільшення, оскільки розмір пенсії, обчислений на виконання рішення суду перевищує максимальний розмір, визначений законом, а також Ви не відноситесь до категорії осіб, виплата яким проводиться без обмеження максимальним розміром, з урахуванням Рішення № 7-р(ІІ).

Вважаючи протиправним обмеження пенсії максимальним розміром та обмеження розміру збільшення індексації пенсії, позивач звернувся до суду з позовом.

Надаючи правову оцінку вказаним обставинам, суд виходить з наступного.

Щодо позовних вимог про зобов`язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії з 01 березня 2025 року із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) у розмірі 0,1150 без обмеження розміру збільшення індексації сумою 1500,00 грн. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2025 року № 209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» та з 01 березня 2026 року із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) у розмірі 0,1210 без обмеження розміру збільшення індексації сумою 2595,00 грн. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2026 року № 236 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2026 році», суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є Закон № 2262, яким держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв`язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.

Відповідно до статті 63 Закону № 2262 перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.

Перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських.

Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Як встановлено судом з матеріалів справи, розрахований пенсійним органом розмір підвищення пенсії позивача згідно з Постановою № 209 з 01.03.2025 року становить 1500,00 грн., згідно з постановою №236 з 01.03.2026 становить 2595,00 грн.

Суд зазначає, що Кабінет Міністрів України у Постанові №209, встановивши у пункті 2, що з 1 березня 2025 р.: 1) розміри пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб (без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації пенсії, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, щомісячної доплати до пенсії, адресної допомоги до пенсійної виплати та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) з урахуванням розміру підвищення пенсій відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 р. № 118 Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році (Офіційний вісник України, 2022 р., № 18, ст. 968), пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 р. № 168 Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році (Офіційний вісник України, 2023 р., № 26, ст. 1475) та підпункту 1 пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2024 р. № 185 Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році (Офіційний вісник України, 2024 р., № 24, ст. 1525) військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за зазначеним Законом (крім військовослужбовців строкової служби), та членам їх сімей і строк призначення яких до 31 грудня 2024 р. включно, підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений пунктом 1 цієї постанови, з урахуванням положень, передбачених пунктом 3 цієї постанови, пунктом 3 Постанови № 209 визначив умову, що розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії, передбаченого пунктом 1 та підпунктами 1-7 пункту 2 цієї постанови, не може перевищувати 1500 гривень.

Також в постанові Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2026 року № 236 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2026 році», у пункту 3 визначено умову, що розмір підвищення пенсії в результаті її перерахунку, передбаченого пунктом 1 та підпунктами 1-7 пункту 2 цієї постанови, не може перевищувати 2595 гривень.

Тобто, порядок та умови виплати індексації пенсій, зокрема, призначених відповідно до Закону №2262-ХІІ, як у 2023 році згідно з Постановою №168, так у 2024 році згідно з Постановою №185, так у 2025 році згідно з Постановою №209, так у 2026 році згідно з Постановою №236 однакові.

Суд погоджується з позицією відповідача щодо перерахунку пенсії позивача для забезпечення індексації з 01.03.2025 та 01.03.2026 року з урахуванням пункту 3 Постанови № 209 та 236.

Необхідно зауважити, що внаслідок прийняття Постанови №2029 та 236 розмір пенсійного забезпечення позивача збільшився, що ніяк не може вважатися обмеженням його прав.

Питання правомірності дій органу Пенсійного фонду щодо виплати з 01 березня 2023 року індексації пенсії у розмірі 1500,00 грн. пенсіонеру, пенсія якого призначена на підставі Закону №2262-ХІІ, було предметом оцінки Верховного Суду у постанові від 07 червня 2024 року у справі №420/25804/23. Так Верховний Суд вказав, що як положеннями статті 42 Закону №1058-IV, так і положеннями статті 64 Закону №2262-ХІІ Уряду надано право визначати розмір, умови та порядок здійснення індексації пенсій. Положеннями Постанови №168 визначено верхню межу розміру індексації пенсії у граничному розмірі 1500,00 грн., яку не може перевищувати сума індексації (підвищення) у разі здійснення на виконання пункту 2 цієї постанови. Тобто, це означає, що якщо сума індексації пенсії в результаті проведеного перерахунку перевищує 1500,00 грн., доплата до пенсії встановлюється у межах граничної суми - в розмірі 1500,00 грн.

Верховний Суд зауважував, що воєнний стан як особливий правовий режим вимагає вчинення уповноваженими суб`єктами стратегічних та оперативних заходів, спрямованих на захист держави, здійснення яких водночас пов`язане з небезпекою для життя і здоров`я. Повномасштабна війна та погіршення матеріального становища українців завдали суттєвих втрат добробуту мільйонів домогосподарств в Україні. Саме тому підтримка фінансової платоспроможності громадян, особливо пенсіонерів - тобто тих, для кого виплати від держави є часто єдиним джерелом доходів - є вкрай важливою для Уряду. З цією метою Кабінет Міністрів України, щоб збалансувати потреби та захистити якомога більшу кількість громадян через інструмент індексації, ухвалив рішення про здійснення індексації пенсій з 01 березня 2023 року з обмеженням верхньої межі індексації.

Верховний Суд у пункті 61 постанови від 07 червня 2024 року у справі №420/25804/23 виснував, що підвищення розміру пенсії позивача у 2023 році шляхом її індексації із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії в розмірі 1,197 із обмеженням верхньої межі індексації розміром 1500,00 грн., із одночасним збереженням розміру підвищення пенсій відповідно до пункту 2 Постанови №118, відповідає частині другій статті 42 Закону №1058-IV, оскільки у своїй сукупності він не є меншим за мінімальний розмір збільшення, визначеного абзацом другим частини другої статті 42 Закону №1058-IV.

З урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку про те, що позивачу з 01 березня 2025 та 01 березня 2026 року встановлено підвищення до пенсії (індексацію) з дотриманням наведених вище нормативно-правових актів, перерахований розмір пенсії на підставі Постанови №209 та 236 фактично нараховуються, а правові підстави для виплати індексації пенсії в розмірі вищому за суму 1500,00 грн. та 2595,00 грн. відсутні.

Відтак, в межах спірних правовідносин відповідачем не було вчинено протиправних дій, а тому його поведінка не призвела до порушення прав та законних інтересів позивача, у зв`язку із чим у задоволенні позовних вимог в цій частині слід відмовити.

Щодо обмеження нарахованої пенсії максимальним розміром, суд зазначає наступне.

Відповідно до положень статті 2 Закону України Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи (далі - Закон №3668-VI) максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Митного кодексу України, законів України Про державну службу, Про прокуратуру, Про статус народного депутата України, Про Національний банк України, Про Кабінет Міністрів України, Про дипломатичну службу, Про службу в органах місцевого самоврядування, Про судову експертизу, Про статус і соціальний захист громадян, як постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів, Про наукову і науково-технічну діяльність, Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, Про пенсійне забезпечення, Про судоустрій і статус суддів, Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України, не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Водночас, внаслідок внесення змін Законом №3668-VI до статті 43 Закону №2262-XII, частина 7 вказаної статті (в редакції від 06.05.2016 року) передбачала, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.

Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 року №7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення частини сьомої статті 43 Закону №2262-XII.

Згідно з пунктом 2 резолютивної частини вказаного рішення положення частини сьомої статті 43 Закону №2262-XII, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення, тобто 20.12.2016 року.

Конституційний Суд України у Рішенні від 20.12.2016 року №7-рп/2016, яким визнав таким, якими, що не відповідають статті 17 Конституції України, положення частини сьомої статті 43 Закону №2262, виходив із того, що норми-принципи частини п`ятої статті 17 Конституції України щодо забезпечення державою соціального захисту громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей є пріоритетними та мають безумовний характер. Тобто заходи, спрямовані на забезпечення державою соціального захисту вказаної категорії осіб, зокрема у зв`язку з економічною доцільністю, соціально-економічними обставинами не можуть бути скасовані чи звужені. При цьому Конституційний Суд України стверджує, що обмеження максимального розміру пенсії, призначеної особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом № 2262-ХІІ, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п`ятою статті 17 Конституції України, які зобов`язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України.

Обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону №2262-XII, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, введено в дію Законом №3668-VI, яким внесено зміни у статтю 43 Закону №2262-XII, шляхом викладення її в редакції Закону №3668-VI.

Тобто, положення частини 7 статті 43 Закону №2262-XII та положення частини першої статті 2 Закону №3668-VІ (у частині поширення її дії на Закон №2262-ХІІ), прийняті одночасно для регулювання одних і тих самих правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-XII) та є однаковими за змістом.

Конституційним Судом України у Рішенні від 20.12.2016 року №7-рп/2016 надано оцінку правовому регулюванню спірних правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців) та визнано таким, що не відповідає статті 17 Конституції України положення частини 7 статті 43 Закону №2262-XII.

При цьому положення статті 2 Закону №3668-VI (у частині поширення її дії на Закон №2262-XII), які дублюють зміст частини 7 статті 43 Закону №2262-XII, тобто є однопредметними правовими нормами, які прийняті одночасно для регулювання спірних правовідносин - змін не зазнали та передбачали обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.

Тобто, на момент виникнення спірних правовідносин була наявна колізія між Законом №2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 року №7-рп/2016 та Законом №3668-VI - у частині обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.

При цьому суб`єктом владних повноважень у спірних правовідносинах надано перевагу найменш сприятливому для позивача підходу та застосовано положення статті 2 Закону №3668-VI.

Оскільки норми вказаних законів неоднаково регулюють правовідносини щодо пенсійного забезпечення військовослужбовців у частині обмеження їх пенсії максимальним розміром, тому суд доходить висновку, що вони явно суперечать один одному.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у пунктах 52, 56 рішення від 14.10.2010 року у справі Щокін проти України зазначив, що тлумачення й застосування національного законодавства є прерогативою національних органів. Суд, однак, зобов`язаний переконатися в тому, що спосіб, у який тлумачиться й застосовується національне законодавство, призводить до наслідків, сумісних із принципами Конвенції з погляду тлумачення їх у світлі практики Суду. На думку ЄСПЛ, відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості та точності, які передбачали можливість різного тлумачення, порушує вимогу якості закону, передбачену Конвенцією, і не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади в майнові права заявника. Таким чином, у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві, органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.

Водночас положеннями статті 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики ЄСПЛ. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06.11.2018 року у справі №812/292/18 зазначила, що норми законодавства, які допускають неоднозначне або множинне тлумачення, завжди трактуються на користь особи.

У постанові від 13.02.2019 року, що винесена Великою Палатою Верховного Суду у зразковій справі №822/524/18 із посиланням на положення статей 1, 8, 92 Конституції України, а також на статтю 9 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права зроблено висновок, що у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві, наявність у національному законодавстві правових прогалин щодо захисту прав людини та основних свобод, зокрема, у сфері пенсійного забезпечення, органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.

Зважаючи на викладене, у цій справі застосуванню підлягають норми Закону №2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 року №7-рп/2016, а не норми Закону №3668-VI.

Тому обмеження Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області максимального розміру пенсії позивача з 01.03.2024 року, право на пенсійне забезпечення якого встановлене Законом №2262-ХІІ, є протиправним.

Означеної позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 16.12.2021 року по справі №400/2085/19.

Отже, на думку суду, права позивача в частині отримання пенсії у належному розмірі мають бути відновлені шляхом зобов`язання відповідача здійснити з 01.03.2025 та з 01.03.2026 перерахунок та виплату пенсії позивача без обмеження максимальним розміром, з урахуванням виплачених сум.

Щодо позовних вимог в частині перерахунку та виплати пенсії позивачу, із врахуванням Постанов №118, №168 та №185, щомісячної доплати у розмірі 2000,00 грн. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», суд зазначає про наступне.

Судом встановлено, та матеріалами справи підтверджено, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснено перерахунок пенсії позивачу з 01.03.2022, 01.03.2023 та з 01.03.2024 з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України №118, №168 та №185 від 23.02.2024 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» у розмірі 3061,96 грн., 1500 грн. та 1500 грн.

Зазначені вище суми нараховані позивачу, проте їх не виплата пов`язана саме з обмеженням пенсії позивача максимальним розміром.

Таким чином, права позивача в цій частині відповідачем не порушенні, тому позовні вимоги в цій частині є безпідставними та задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України, суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладених в постановах Верховного Суду.

Згідно ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Оцінуючи усі докази, які були досліджені судом у їх сукупності, а також обставини, встановлені у ході судового розгляду справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.241-250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м.Дніпро, вул.Набережна Перемоги, 26, ЄДРПОУ 21910427) про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,- задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо обмеження розміру пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2025 та з 01.03.2026 максимальним розміром.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити з 01.03.2025 та з 01.03.2026 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 без обмеження максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м.Дніпро, вул.Набережна Перемоги, 26, ЄДРПОУ 21910427) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 532,48 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Н.В. Турлакова