Рішення № 139375529, 01.09.2026, Драбівський районний суд Черкаської області

Справа № 692/431/26

Провадження № 2/692/503/26

01.09.26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 вересня 2026 року Драбівський районний суд Черкаської області в складі: головуючого судді Чепурного О.П., при секретарі Бубир В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в с-щі Драбів цивільну справу в порядку спрощеного провадження за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачки з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором. Свої вимоги мотивує тим, що 06.07.2025 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 укладено кредитний договір (оферти) №06.07.2025-100002103. Відповідно до умов договору позичальнику надано кредит в розмірі 10000,00 грн. Відповідно до умов кредитного договору, позичальнику надається кредит на наступних умовах: дата надання/видачі кредиту 06.07.2025, сума кредиту: 10000,00 грн., строк на який надається кредит 168 днів з дати його надання, дата повернення (виплати) кредиту 20.12.2025, продовження строку виплати кредиту не передбачена. Процента ставка фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1% за один день користування кредитом.

Позивач свої зобов`язання перед відповідачем виконав у повному обсязі. Відповідач свої зобов`язання перед позивачем не виконує, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість у розмірі 30300,00 грн., яка складається з заборгованості по тілу кредиту в сумі 10000,00 грн., процентів в сумі 13300,00 грн., комісії (пов`язаної з наданням кредиту) в сумі 500,00 грн., додаткової комісії (за обслуговування кредитної заборгованості) в сумі 1500,00 грн., та неустойки в розмірі 5000,00 грн.

Розгляд вказаної справи здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження на підставі ухвали Драбівського районного суду від 15.05.2026 року.

Ухвалою суду відповідачці був наданий строк для подання заяви із обґрунтованими запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, а також строк для подання відзиву на позов.

28.04.2026 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідачка ОСОБА_1 не погодилася повність з позовними вимогами, вважала їх безпідставними та такими, що не підлягає задоволенню в зв`язку з тим, що вона не укладала кредитний договір з споживачем, не реєструвалася на їхньому сайті, не заповнювала анкет-заяв та не отримувала кошти у сумі 10000,00 грн. 06.07.2025 року відносно неї було вчинено шахрайські дії, після чого вона звернулася до банків та заблокувала рахунки. 07.07.2025 року до неї прибули слідчі та вона дізналась про оформлення на неї кредиту у ТОВ «Споживчий центр», куди вона звернулась 09.07.2025 року з витягом з ЄРДР та її було запевнено, що даний договір буде анульовано. Відповідачка вказала, що оформлення кредиту є наслідком шахрайських дій третіх осіб, які незаконно заволоділи її персональними даними.

15.05.2026 року від позивача надійшла відповідь на відзив в якому зазначив, що відповідачем подано до суду витяг з ЄРДР, проте дані обставини підтверджують лише звернення до правоохоронного органу та не підтверджують те, що повідомлені відповідачкою обставини знайшли своє підтвердження у ході досудового розслідування. Відповідачка не надала доказів на підтвердження своєї позиції, кредитний договір було укладено у електронній формі за допомогою електронного підпису у вигляді одноразового ідентифікатора, що був надісланий у смс-повідомленні на номер вказаний як фінансовий.

Зважаючи на те, що справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося

Дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Згідно ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цього Кодексу.

Відповідно до копії пропозиції про укладення кредитного договору (оферти) (кредитної лінії) укладеної 06.07.2025 року позивач запропонував відповідачу укласти електронний кредитний договір, який складається з електронних документів, які розміщені на сайті кредитодавця. Згідно п. 3.1 за цим договором кредитодавець зобов`язується надати кредит позичальнику у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти, комісію. Кредитодавець надає кредит на умовах, що встановлені в заявці, шляхом перерахування на рахунок споживача

Згідно копії заявки, яка є невід`ємною частиною пропозиції про укладення кредитного договору, відповідно до умов кредитного договору №06.07.2025-100002103 від 06.07.2025 позичальнику надається кредит в сумі 10000,00 грн., строк на який надається кредит 168 днів з дати його надання. Дата повернення кредиту 20.12.2025. Процента ставка фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1% за один день користування кредитом. Згідно п. 7 передбачена комісія пов`язана з наданням кредиту 500,00 грн. Розмір процентів становить 365% річних. Також додано відповідь позичальника про прийняття пропозиції (акцепт) кредитного договору №06.07.2025-100002103 від 06.07.2025 (кредитної лінії). Відповідач підтвердив, що однозначно та безумовно приймає (акцептує) пропозицію про укладення кредитного договору. Дана заявка підписана одноразовим ідентифікатором Е436.

Окрім того, позивачем додано до матеріалів справи додано відповідь позичальника про прийняття пропозиції (акцепт) кредитного договору №06.07.2025-100002103 (кредитної лінії), в якій позичальник підтверджує, що однозначно та безумовно приймає (акцептує) пропозицію про укладення кредитного договору (оферту), невід`ємною частиною якої є заявка до кредитного договору № 06.07.2025-100002103 від 06.07.2025, з якими він попередньо уважно ознайомився. Акцептовані позичальником умови кредитного договору містяться у вказаних заявці та оферті.

Також наявне інформаційне повідомлення позичальника ОСОБА_1 , та паспорт споживчого кредиту.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Частиною 1 ст.628ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ст. 627 ЦК України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до змісту ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання, як електронного підпису або електронного цифрового підпису, так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

За змістом правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 12 січня 2021 року у справі №524/5556/19, у постанові від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, у постанові від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, якщо договір про надання фінансового кредиту підписаний позивачем за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами то підтверджено укладання між сторонами спірного правочину. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений. У такий спосіб сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину.

Для підписання та укладання договору відповідачкою ОСОБА_1 було введено код з смс повідомлення, яке було відправлене на її фінансовий номер 0985210927.

Суд відхиляє посилання відповідачки у відзиві на позовну заяву щодо відсутності її підпису у кредитному договорі укладеному в електронній формі, в зв`язку з шахрайськими діями третіх осіб які заволоділи її даними, оскільки відповідно до Постанови Верховного Суду від 08 квітня 2026 року у справі №705/1938/25 (провадження № 61-13271св25) кредитний договір, підписаний за допомогою одноразового пароля-ідентифікатора, за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі, за умови досягнення сторонами згоди щодо всіх істотних умов. Саме лише твердження позичальника про укладення договору внаслідок шахрайських дій без доказів порушення процедур ідентифікації з боку банку не є підставою для визнання договору недійсним.

На підтвердження укладення договору позивачем до матеріалів справи додано Інформацію отриману з центрального вузла Системи BankID НБУ на електронний запит на ідентифікацію з даними користувача: ОСОБА_1 , вказано дату народження, РНОКПП позичальника, номер телефону, адресу проживання, дані паспорта громадянина України.

Враховуючи викладене, суд вважає, що кредитний договір підписаний позичальником.

Відповідно до ст. 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. Судом встановлено, що відповідачка не отримувала коштів від позивача. Позивачем надано суду як доказ перерахування коштів за кредитним договором лист ТОВ «Універсальні платіжні рішення» від 06.03.2026 року, в якому вказано, що відповідно до договору на переказ коштів ФК-П-2024/01-2 від 01.04.2024 було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта: 06.07.2025 22:04:53 на суму 10000,00 грн., номер картки НОМЕР_1 , номер транзакції в системі iPay.ua- 794851621, призначення платежу: Видача за договором кредиту №06.07.2025-100002103. Проте, як вбачається з відповіді АТ «Банк Кредит Дніпро» на запит суду, повідомлено, що ОСОБА_1 є клієнтом банку, проте картка № НОМЕР_1 була емітована банком до рахунку НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_2 . А також повідомлено, що 06.07.2025 року о 21:24:56 на вказану картку було зараховано кошти в сумі 10000,00 грн. згідно платіжної інструкції 700160468621/1. Тобто, судом встановлено, що рахунок який вказано в кредитному договорі, а також на який було перераховано кредитні кошти, не належить відповідачці і вона кошти за даним договором не отримувала, а відтак вважати договір на який посилається позивач укладеним, підстав не має. Правового обов`язку у відповідача виконувати умови неукладеного договору не має, а тому позовні вимоги до неї саме з цих підстав є необґрунтованими, і в їх задоволенні слід відмовити.

Судові витрати згідно ст. 141 ЦПК України слід залишити за позивачем.

На підставі викладеного та керуючись ст. 526, 530, 549, 550, 551, 624, 625, 1046, 1048-1050, 1054 ЦК України, ст. 12, 13, 81, 141, 259, 265, 268, 273,280, 354 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

В задоволенні позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Черкаського апеляційного суду через суд апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його оголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Головуючий