Постанова № 139375068, 31.08.2026, Полтавський районний суд Полтавської області

Справа № 545/3859/26

Провадження № 3/545/772/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 серпня 2026 рокум. Полтава

Суддя Полтавського районного суду Полтавської області Зуб Т.О.,

за часті секретаря Пінчук З.І.,

особи, яка притягується

до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,

захисника особи, яка притягується

до адміністративної відповідальності- адвоката Сідліченка В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Полтава матеріал, який надійшов з Відділу поліції № 2 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області у відношенні:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за тазареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , за ст. 124, 185 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

ВСТАНОВИВ:

31.07.2026 року близько 09-25 години годині ОСОБА_1 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , не виконав неодноразове розпорядження поліцейського про пред`явлення документів, які посвідчують особу, поводив себе зухвало та здійснив наїзд на поліцейського.

За вказаним фактом 31.07.2026 року був складений протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 316112 за ст. 185 КУпАП.

Крім того, 31.07.2026 року о 09-20 годині водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом марки «BMW X3» з р/н НОМЕР_1 на а/ш Полтава-Олександрія, перед початком руху не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам дорожнього руху, внаслідок чого скоїв наїзд на пішохода- інспектора СРПП ВП № 2 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області Таранця В.М. У результаті ДТП пошкоджено транспортний засіб та завдані матеріальні збитки внаслідок пошкодження майна. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 10.1 ПДР України.

За вказаним фактом 31.07.2026 року був складений протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 733267 за ст. 124 КУпАП.

Постановою судді Полтавського районного суду Полтавської області від 31.08.2026 року справи про адміністративні правопорушення № 545/3859/26 (провадження № 3/545/772/26) за ст. 124 КУпАП, № 545/3953/26 (провадження № 3/545/800/26) за ст. 185 КУпАП у відношенні ОСОБА_1 об`єднані в одне провадження під загальним № 545/3859/26 (провадження № 3/545/772/26).

В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у скоєнні правопорушення визнав частково. Зазначив, що вказані дії не мали умисного характеру. Працівники ТЦК та СП вели себе агресивно, що заставило його нервувати.

Захисник ОСОБА_1 - адвокат Сідліченко В.В. просив закрити провадження у справі, у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень.

Вислухавши доводи учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного висновку.

Адміністративна відповідальність за ст. 185 КУпАП настає у разі вчинення злісної непокори законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов`язків, а також вчинення таких же дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв`язку з їх участю в охороні громадського порядку.

Об`єктивна сторона правопорушення виражається у злісній непокорі, тобто відмові виконати законне розпорядження або вимогу працівника поліції при виконанні ним службових обов`язків, а також вчиненні таких самих дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв`язку з їх участю в охороні громадського порядку (формальний склад).

Суб`єктивна сторона даного правопорушення характеризується наявністю вини у формі умислу.

Дане правопорушення виражається в злісній відмові підкорятися законному розпорядженню та вимозі поліцейського при виконанні службових обов`язків. Тобто, у відмові від обов`язкового виконання наполегливих, неодноразово повторених розпоряджень чи вимог поліцейського, або ж в непокорі, що виявляється в зухвалій формі, яка свідчить про прояв явної зневаги до органів та осіб, які охороняють суспільний порядок.

Враховуючи те, що диспозиція ст. 185 КУпАП є бланкетною, вона відсилає до положень Закону України «Про Національну поліцію».

Так, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 31 Закону України «Про Національну поліцію», поліція може застосовувати такий превентивний захід, як «перевірка документів особи».

Відповідно до п. п. 2, 5 ч. 1 ст. 32 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський має право вимагати в особи пред`явлення нею документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в документах, зокрема, у випадку, якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення та якщо особа перебуває в місці вчинення правопорушення або дорожньо-транспортної пригоди, іншої надзвичайної події.

Згідно з ч. 2 ст. 32 Закону України «Про Національну поліцію», у період дії воєнного стану та/або під час мобілізації (крім цільової) поліцейський має право вимагати в особи чоловічої статі віком від 18 до 60 років пред`явлення нею військово-облікового документа разом з документом, що посвідчує особу, у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в документах.

Відповідно до п. 2.4 Правил дорожнього руху України, на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також: пред`явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1; б) дати можливість перевірити номери агрегатів і комплектність транспортного засобу; в) дати можливість оглянути транспортний засіб відповідно до законодавства за наявності на те законних підстав, у тому числі провести з використанням спеціальних пристроїв (приладів) перевірку технічного стану транспортних засобів, які відповідно до законодавства підлягають обов`язковому технічному контролю.

Статтею 62 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліцейський під час виконання покладених на поліцію повноважень є представником держави. Законні вимоги поліцейського є обов`язковими для виконання всіма фізичними та юридичними особами.

Як встановлено в абзаці другому пункту 7 Постанови Пленуму ВСУ № 8 від 26.06.92р. «Про застосування судами законодавства, що передбачає відповідальність за посягання на життя, здоров`я, гідність та власність суддів і працівників правоохоронних органів», злісною непокорою є відмова від виконання наполегливих, неодноразово повторених законних вимог чи розпоряджень працівника міліції при виконанні ним службових обов`язків, члена громадського формування з охорони громадського порядку чи військовослужбовця у зв`язку з їх участю в охороні громадського порядку або відмова, виражена у зухвалій формі, що свідчить про явну зневагу до осіб, які охороняють громадський порядок.

Таке саме тлумачення використав Конституційний Суд України в рішенні у справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень статті 263 Кодексу України про адміністративні правопорушення та пункту 5 частини першої статті 11 Закону України «Про міліцію» (справа про строки адміністративного затримання) від 11 жовтня 2011 року № 1-28/2011 року, в якому також розкрито зміст «простої» непокори що означає відмову від виконання або ігнорування виконання певної вимоги.

Таким чином, із аналізу вказаних нормативно-правових актів слідує, що обов`язковими ознаками, які утворюють склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП є відмова від виконання наполегливих, неодноразово повторених, законних вимог чи розпоряджень працівника поліції при виконанні ним службових обов`язків.

З доданого до протоколу відеозапису вбачається, що на неодноразові вимоги поліцейського ОСОБА_1 відмовлявся надати посвідчення водія, у тому числі показати у застосунку «Дія», почав сперечатися на підвищених тонах. Після неодноразових наголошень поліцейського про необхідність надати відповідні документи, ОСОБА_1 через привідкрите на незначну висоту скло дверей машини з боку водія, обмежуючи можливість оглянути у мобільному пристрої останнього документ, що посвідчує особу, показав його поліцейському. Проте, ОСОБА_1 було повідомлено, що дані документа неможливо було розгледіти, на що останній, тримаючи в руці мобільний телефон, рухав ним збоку в бік, чим перешкоджав поліцейському оглянути електронний документ (а.с. 12).

Вказаний факт також підтверджується письмовими поясненнями ОСОБА_2 (а.с. 4)

Суд оцінивши сукупність доказів у справі, встановив, що вимога працівника поліції була законною та ґрунтується на положеннях ЗУ «Про Національну поліцію», Постанови КМУ № 1455, відтак ОСОБА_1 був зобов`язаний її виконати, однак він знехтував цим, чим вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст.185 КупАП.

Як вбачається з відеозапису, ОСОБА_1 скоїв наїзд на поліцейського, чим пошкодив останньому формений одяг та завдав тілесних ушкоджень (а.с. 12).

Згідно п. 10.1 ПДР України, перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.

Відповідно до ст. 124 КУпАП України, порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення передбаченого, ст. 124 КУпАП, також підтверджується схемою ДТП (а.с. 2), письмовими поясненнями ОСОБА_1 , в яких останній зазначив, що правопорушення скоїв ненавмисно (а.с. 3), письмовим поясненнями поліцейського ОСОБА_2 , який вказав, що ОСОБА_1 різко почав рух на автомобілі, викрутивши кермо ліворуч, та скоїв на нього наїзд, у результаті чого він впав, чим пошкодив формений одяг та отримав декілька подряпин на коліні та ліктьовому суглобі правої руки, а також була завдана незначна матеріальна шкода (а.с. 4).

Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Суд, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, враховуючи характер вчинених правопорушень, їх громадське значення, особу ОСОБА_1 , ступінь його вини та відношення до скоєного, приходить до висновку, що його слід притягнути до адміністративної відповідальності, призначивши стягнення з урахуванням вимог ст. 36 КУпАП в межах санкції статті, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Крім того, на підставі ст. 40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення, особою, на яку накладено таке стягнення сплачується судовий збір, розмір і порядок сплати якого встановлюється законом.

Згідно п. 5 ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, ставка судового збору складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно Закону України «Про державний бюджет України на 2026 рік», розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 1 січня становить 3328,00 грн., тобто, розмір судового збору складає 665,60 грн.

Керуючись ст.ст. 40-1, 124, 185, 245, 251, 280, 283-285, 287 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суддя

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у скоєнні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, 185 Кодексу України про адміністративні правопорушення, притягнути до адміністративної відповідальності та призначити стягнення у вигляді штрафу у розмірі п`ятдесяти неоподаткованих мінімумів громадян, що складає 850,00 (вісімсот п`ятдесят) грн.

Штраф стягнути до держбюджету на розрахунковий рахунок (IBAN): UA988999980313000106000016719, отримувач ГУК Полтавська обл./тгм м. Полтава/21081100, ЄДРПОУ 37959255, банк отримувача- Казначейство України (ЕАП).

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави (одержувач платежу: ГУК у м. Києві (м. Київ) 22030106, код за ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106, п. 5 таблиці ставок, ПІБ платника судового збору) судовий збір у розмірі 605 (шістсот п`ять) грн. 60 (шістдесят) коп.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення до Полтавського апеляційного суду.

СуддяТетяна ЗУБ