Рішення № 139374359, 01.09.2026, Ставищенський районний суд Київської області

Єдиний унікальний номер: 378/896/26

Провадження № 2/378/698/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 вересня 2026 року Ставищенський районний суд Київської області в складі:

головуючого - судді: Марущак Н. М.,

за участю секретаря: Гончарук Ю. С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду селища Ставище Київської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договорами,

ВСТАНОВИВ:

До суду з вказаним позовом звернулося ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 , з посиланням на те, що між ОСОБА_1 та ТОВ «МІЛОАН» було укладено 07 серпня 2023 року кредитний договір № 104067607.

28.11.2023 між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу № 28112023, у відповідності до умов якого ТОВ «МІЛОАН» передає (відступає) ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників, в тому числі до відповідача за вищевказаним кредитним договором.

Відповідно до реєстру боржників №2 до договору факторингу № 28112023від 28.11.2023 ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 19950,00 грн.

Відповідач зобов`язання за вказаним кредитним договором не виконує, у зв`язку з чим має заборгованість у сумі 19950,00грн., з яких 5000,00 грн. за основною сумою боргу, 14000,00 грн. за відсотками, 950 грн. - за комісією.

11 грудня 2025 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Сіроко Фінанс» було укладено договір позики № 7611156.

27.04.2026 між ТОВ «Сіроко Фінанс» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу № 27042026, у відповідності до умов якого ТОВ «Сіроко Фінанс» передає (відступає) ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні ТОВ «Сіроко Фінанс» права вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників, у тому числі і до відповідача по вищевказаному кредитному договору.

Відповідно до реєстру боржників №1 від 27.04.2026 до договору факторингу № 27042026від 27.04.2026 ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 15544,52 грн.

Відповідач зобов`язання за вказаним кредитним договором не виконує, у зв`язку з чим має заборгованість у сумі 15544,52грн., з яких 5500,00 грн. за основною сумою боргу, 11,00 грн. за відсотками, 9005,02 грн. за пенею, 1028,50 по комісії.

Позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість за кредитним договором № 104067607 в сумі 19950,00 грн. та за договором позики № 7611156 в сумі 15544,52 грн., а всього 35494,52 грн. та понесені судові витрати.

Ухвалою Ставищенського районного суду від 21.07.2026 відкрито провадження по справі, розгляд справи призначено в порядку спрощеного провадження з повідомленням сторін (а. с. 90).

Представник позивача ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» в судове засідання не з`явився, про час та розгляд справи товариство повідомлене належним чином (а. с. 95, 97), відповідно до позовної заяви вказане товариство просить справу розглядати у відсутність його представника (а. с. 6 зв.).

Відповідач в судове засідання не прибув, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином (а. с. 100). Протягом строку, визначеного ухвалою Ставищенського районного суду про відкриття провадження, відповідач заперечень щодо розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження правом та відзиву на позов не подав.

Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Суд, розглянувши дану справу, дослідивши подані письмові докази, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено наступні факти та відповідні їм правовідносини.

07 серпня 2023 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 , як Позичальником, укладено договір про споживчий кредит № 104067607 (а. с. 8 - 13), який підписаний електронним підписом Позичальника, відтворений шляхом використання Позичальником одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача (а. с. 16), про що свідчить п. 10 Кредитного договору, реквізити сторін (а. с. 13.), що підтверджується копією вказаного договору (а. с. 8 - 13) та анкетою заявою на кредит ТОВ «Мілоан» від 07.08.2023 (а. с. 16), відповідно до якої відповідач заповнив анкету заяву на кредит № 104067607 від 07.08.2023 о 04:44:13, договір підписав 07.08.2023 о 04:45:26 (а. с. 16).

Згідно п. 1.2 договору сума кредиту складає 5000 грн., за п. 1.3 строк позики 95 днів, за п. 1.3.1 пільговий період 5 днів, за п. 1.3.2 поточний період 90 днів та закінчується 10.11.2023, за п. 1.4. позичальник має повернути кредит, сплатити комісії за надання кредиту та проценти за користування кредитом в рекомендовану дату платежу 12.08.2023 (день завершення пільгового періоду), але не пізніше дати остаточного погашення заборгованості 10.11.2023 (останнього дня строку кредитування), за п. 1.5.1 комісія за надання кредиту: 950.00 грн., яка нараховується за ставкою 19.00 відсотків від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту, за п. 1.5.2 проценти за користування кредитом протягом пільгового періоду: 500.00 грн., які нараховуються за ставкою 2.00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом протягом пільгового періоду, за п. 1.5.3 проценти за користування кредитом протягом поточного періоду: 13500.00 грн., які нараховуються за стандартною процентною ставкою 3.00 відсотки від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом протягом поточного періоду.

Відповідно до п. 1.1 вищевказаного договору про споживчий кредит (надалі Договорів про споживчий кредит) кредитодавець зобов`язується., на умовах визначених цим Договором, на строк визначений п.1.3. Договору надати Позичальнику грошові кошти у сумі визначеній у п.1.2. Договору (далі - кредит), а Позичальник зобов`язується повернути Кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом (далі - плата) в рекомендовану дату платежу, але не пізніше дати остаточного погашення» заборгованості, згідно п. 1.4. Договору та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені Договором. Кредит надається з метою задоволення потреб Позичальника не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю та виконанням обов`язків найманого працівника. Типом кредиту є кредит.

Відповідно до п. 2.1. Договору про споживчий кредит кредитні кошти надаються позичальнику шляхом переказу на картковий рахунок НОМЕР_1 .

Згідно з п. 4.2. Договору у разі прострочення позичальником зобов`язань зі сплати заборгованості згідно з умовами цього договору кредитодавець, починаючи з дня, наступного за датою спливу строку кредитування, з урахуванням пролонгацій та оновлених графіків платежів, що складаються у зв`язку з продовженням строку кредитування (пролонгацією), має право нарахувати проценти за стандартною (базовою) ставкою, передбаченою п. 1.5.3 договору в якості процентів за порушення грошового зобов`язання, передбачених ст. 625 ЦК України. У випадку нарахування процентів вважається, що ця умова договору встановлює інший розмір процентів у розумінні ч. 2 ст. 625 ЦК України, на рівні стандартної (базової) ставки, передбаченої п. 1.5.3 договору. Обов`язок позичальника із сплати таких процентів настає після відповідної вимоги кредитодавця.

Відповідно до п. 6.1. договір укладається в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі Кредитодавця та доступний, зокрема, через сайт Кредитодавця та/або відповідний мобільний додаток чи інші засоби.

Згідно з п. 6.2. Договору про споживчий кредит розміщені в особистому кабінеті позичальника проект цього договору або інформація з посиланням на нього є пропозицію Кредитодавця про укладення кредитного договору (офертою). Відповідь про прийняття пропозиції про укладення цього договору (акцепт) надається позичальником шляхом відправлення Кредитодавцю електронного повідомлення та відбувається із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який надсилається Кредитодавцем електронним повідомленням (SMS) на мобільний телефонний номер позичальника, а позичальник використовує одноразовий ідентифікатор (отриману алфавітно-цифрову послідовність) для підписання цього кредитного договору/електронного повідомлення про прийняття пропозиції про його укладення (акцепту). Електронне повідомлення (акцепт) може бути відправлене позичальником через сайт Кредитодавця, мобільний додаток, месенджери. Після укладення цей договір надається позичальнику шляхом розміщення в Особистому кабінеті позичальника. Додатково укладений кредитний договір та/або повідомлення про його укладення може бути на розсуд Кредитодавця направлено позичальнику на електронну пошту або іншими каналами (засобами) зв`язку, наданими позичальником Кредитодавцем.

Відповідно до п. 6.3. Договору про споживчий кредит, приймаючи пропозицію Кредитодавця про укладання цього договору, позичальник також погоджується з усіма додатками та невід`ємними частинами (у т. ч. Правилами, Паспортом споживчого кредиту та Графіком платежів) договору в цілому та підтверджує, що він ознайомлений, погоджується з усіма визначеннями, умовами та змістом, повністю розуміє, і зобов`язується неухильно дотримуватись умов договору та Правил надання фінансових кредитів (послуг) Кредитодавцем, що розміщені на сайті Кредитодавця та є невід`ємною частиною цього договору.

Згідно з п. 6.4. Договору про споживчий кредит укладення Кредитодавцем договору з позичальником у електронній формі юридично є еквівалентним отриманню Кредитодавцем ідентичного за змістом договору, який підписаний власноручним підписом позичальника, у зв`язку з чим створює для сторін такі ж правові зобов`язання та наслідки.

Відповідно до п. 6.5. Договорів про споживчий кредит договір прирівнюється до такого, що укладений у письмовій формі.

Факт надання коштів за вищевказаним кредитним договором підтверджується платіжним дорученням № 69940682 від 07.08.2023, відповідно до якого ТОВ "Мілоан" перерахувало ОСОБА_1 на платіжну картку № НОМЕР_1 грошові кошти в сумі 5000 грн., призначення платежу згідно договору № 104067607 (а. с. 17).

Докази того, що банківська картка з вищезазначеним номером належить відповідачу, останнім не спростовані.

Згідно з наданою позивачем відомістю про щоденні нарахування та погашення за вказаним договором (а. с. 19), заборгованість відповідача станом на 10.11.2023 за вказаним кредитним договором № 104067607 становить 19950,00 грн., з яких 5000,00 грн. за основною сумою боргу, 14000,00 грн. за відсотками, 950 грн. - за комісією.

28 листопада 2023 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 28112023, згідно якого право вимоги до осіб, які були боржниками ТОВ «Мілоан», перейшло до ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів», в тому числі щодо боржника ОСОБА_1 (а. с. 21 - 25).

Згідно п. 1.1 вказаного договору факторингу перелік позичальників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені у відповідних реєстрах боржників, які формуються згідно Додатку № 1 та є невід`ємною частиною цього договору.

Згідно п. 1.2 зазначеного договору факторингу перехід від Клієнта до Фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акту-прийому передачі відповідного реєстру боржників згідно Додатку № 4, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованості та набуває відповідні права вимоги.

Відповідно до акту прийому-передачі Реєстру боржників № 2 від 28 листопада 2023 року за вказаним Договором факторингу від 28.11.2023 ТОВ «Мілоан» передало, а ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» прийняло реєстр боржників в кількості 2401 (а. с. 26).

Згідно з витягом реєстру боржників від 28 листопада 2023 року до договору факторингу № 28112023 (а. с. 28) ОСОБА_1 у вказаному реєстрі зазначений під порядковим номером 1603 як боржник за вищевказаним кредитним договором № 104067607, заборгованість за яким складає 19950,00 грн., з яких 5000,00 грн. за основною сумою боргу, 14000,00 грн. за відсотками, 950 грн. - за комісією.

Відповідно до платіжної інструкції № 20533 від 01.12.2023 ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» на користь ТОВ «Мілоан» здійснило плату за відступлення права вимоги згідно договору факторингу № 28112023 від 28.11.2023 в сумі 1 877 064,49 грн. (а. с. 27).

Також судом встановлено, що 11.12.2025 між ТОВ «Сіроко фінанс» та ОСОБА_1 укладено договір позики № 7611156 на умовах строковості, зворотності, платності, згідно (п. п. 2.1-2.4) позичальник отримала кредит у розмірі 5500,00 грн. строком на 21 день. Процентна ставка складає 0,01% в день (п. 2.3). Денна процентна ставка - 0,9% в день, комісія за надання кредиту - 1028,50 грн., пеня 5,0% в день. Договір підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором ULruGjS3aO (а. с. 35 - 37).

Факт перерахування грошових коштів за кредитним договором в розмірі 5500,00 грн. підтверджується квитанцією АТ "Таскомбанк", відповідно до якої 11.12.2025 перерахувало на картку № НОМЕР_2 грошові кошти в сумі 5500,00 грн., призначення платежу за договором № 7611156 (а. с. 39).

Відповідачем не спростовано факту, що банківська картка з вищезазначеним номером належить йому.

27 квітня 2026 року між ТОВ «Сіроко Фінанс» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 27042026, згідно якого право вимоги до осіб, які були боржниками ТОВ «Сіроко Фінанс», перейшло до ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів», в тому числі щодо боржника ОСОБА_1 (а. с. 43 47).

Згідно п. 1.1 вказаного договору факторингу перелік позичальників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені у відповідних реєстрах боржників, які формуються згідно Додатку № 1 та є невід`ємною частиною цього договору.

Згідно п. 1.2 зазначеного договору факторингу перехід від Клієнта до Фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акту-прийому передачі відповідного реєстру боржників згідно Додатку № 2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованості та набуває відповідні права вимоги.

Відповідно до акту прийому-передачі Реєстру боржників № 1 від 27 квітня 2026 року за вказаним Договором факторингу від 27.04.2026 ТОВ «Сіроко Фінанс» передало, а ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» прийняло реєстр боржників в кількості 4906 (а. с. 48).

Згідно з витягом реєстру боржників № 1 від 27 квітня 2026 року до договору факторингу № 27042026 від 27.04.2026 (а. с. 50) ОСОБА_1 у вказаному реєстрі зазначений під порядковим номером 3369 як боржник за вищевказаним кредитним договором № 761156 від 11.12.2025, заборгованість по якому становить 15544,52 грн., з яких 5500,00 грн. за основною сумою боргу, 11,00 грн. за відсотками, 9005,02 грн. за пенею, 1028,50 грн. по комісії.

Відповідно до платіжної інструкції № 91 від 30.04.2026 ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» на користь ТОВ «Сіроко Фінанс» здійснило плату за відступлення права вимоги згідно договору факторингу № 27042026 від 27.04.2026 в сумі 2 645 040,47грн. (а. с. 49).

Відповідно до детального розрахунку заборгованості за договором № 7611156 від 11 грудня 2025 року, складеного первісним кредитором ТОВ «Сіроко Фінанс», у позичальника ОСОБА_1 за період з 11 грудня 2025 року по 27 квітня 2026 року наявна заборгованість перед первісним кредитором ТОВ «Сіроко Фінанс» 15544,52 грн., з яких 5500,00 грн. за основною сумою боргу, 11,00 грн. за відсотками, 9005,02 грн. за пенею, 1028,50 по комісії за надання кредиту (а. с. 40 - 41).

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно із ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

У ч. 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

За змістом ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Згідно із ч. 1ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Відповідно до ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» договір про надання фінансових послуг укладається виключно в письмовій формі: у паперовому вигляді; у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг»; шляхом приєднання клієнта до договору, який може бути наданий йому для ознайомлення у вигляді електронного документа на власному веб-сайті особи, яка надає фінансові послуги, та/або (у разі надання фінансової послуги за допомогою платіжного пристрою) на екрані платіжного пристрою, який використовує особа, яка надає фінансові послуги; в порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію».

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно із п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно із ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 цього Закону України «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12цього Закону України «Про електронну комерцію», є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Із системного аналізу положень вище вказаного законодавства вбачається, що з урахуванням особливостей договору щодо виконання якого виник спір між сторонами, його укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему позивача можливе за допомогою електронного цифрового підпису відповідача лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину.

В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Верховний Суд у постанові від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19 вказав, що важливо розуміти в якому конкретному випадку потрібно створювати електронний договір у вигляді окремого електронного документа, а коли досить висловити свою волю за допомогою засобів електронної комунікації. Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі. Якщо є електронна форма договору, то і підписувати його потрібно електронним підписом. Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.

Згідно зі ст. 13 Закону України «Про споживче кредитування» договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про електронну комерцію».

Юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму (ст. 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»).

Відповідно до ч. 1ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Положеннями ст. ст. 1077, 1078 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ч. 1 ст. 12 ЦПК України).

Відповідно до положень ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 6 ст. 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно із ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1ст. 80 ЦПК України).

За змістом ч. ч. 1-3ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З урахуванням наведеного, вищевказані кредитний договір від 07 серпня 2023 року № 104067607 та договір позики від 11 грудня 2025 року № 7611156 укладено правомірно сторонами в електронному вигляді за допомогою одноразових ідентифікаторів, що відповідає вимогам ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», а зазначені у ньому умови не порушують вимоги Закону України «Про захист прав споживачів» та Закону України «Про захист персональних даних». Крім того, відповідачем не доведено та в матеріалах справи відсутні будь-які докази, що підтверджують факт незаконного заволодіння його персональними даними, зокрема, відсутні вироки суду в кримінальному провадженні про встановлення винних осіб у вчиненні кримінального правопорушення та/або дій третіх осіб стосовно відповідача, що стосуються незаконності заволодінням його персональними даними чи банківською картою.

Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 01 липня 2024 року у справі № 638/161/22.

Виходячи із принципу змагальності сторін, у спорі про стягнення кредитної заборгованості на позивача покладається тягар доведення надання позичальнику кредитних коштів та порушення боржником своїх зобов`язань щодо повернення кредиту, а на відповідачі відповідно лежить тягар доведення відсутності у нього заборгованості.

З урахуванням наведених норм чинного законодавства та встановлених у справі обставин, суд вважає, що відповідач, отримавши обумовлені у кредитних договорах суми, належним чином не виконав взяті на себе кредитні зобов`язання, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка підтверджується письмовими доказами.

Відповідач відзив з відповідними доказами із запереченнями проти позову та в спростування доводів позивача до суду не подав.

З урахуванням наведеного, встановивши факт укладення між відповідачем та первісними кредиторами вищевказаних кредитного договору та договору позики, факт отримання відповідачем коштів за вказаними договорами та їх неповернення у відповідності до умов цих договорів у строки, визначені сторонами, та факт переходу права вимоги за цими договорами до позивача ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів», суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованості в сумі 26489,50 грн., з яких:

- за кредитним договором від 07 серпня 2023 року № 104067607 в сумі 19950,00 грн., з яких 5000,00 грн. за основною сумою боргу, 14000,00 грн. за відсотками, 950 грн. - по комісії за видачу кредиту.

- за договором позики від 11 грудня 2025 року № 7611156 в сумі 6542,50 грн., з яких 5500,00 грн. за основною сумою боргу, 11,00 грн. за відсотками, 1028,50 по комісії за надання кредиту.

При вирішенні питання щодо стягнення з відповідача на користь позивача пені за договором позики від 11 грудня 2025 року № 7611156 в сумі 9005,02 грн. суд виходить з наступного.

Особа може бути звільнена від цивільного обов`язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства (частина перша статті 14 ЦК України).

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України Верховною Радою України прийнято Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» № 2120-IX від 15 березня 2022 року, яким, зокрема розділ IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» доповнено пунктом 6-1 такого змісту: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після дня його припинення або скасування у разі прострочення споживачем виконання зобов`язань за договором про споживчий кредит споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. У разі допущення такого прострочення споживач звільняється, зокрема, від обов`язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов`язань за таким договором. Забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом з причин інших, ніж передбачені частиною четвертою статті 1056-1 Цивільного кодексу України, у разі невиконання зобов`язань за договором про споживчий кредит у період, зазначений у цьому пункті. Норми цього пункту поширюються, у тому числі, на кредити, визначені частиною другою статті 3 цього Закону. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за таким договором, підлягають списанню кредитодавцем».

Пункт 6-1 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» виключено на підставі Закону України № 3498-IX від 22 листопада 2023 року, який набрав чинності 24 грудня 2023 року.

Також згідно із Законом № 2120-IX від 15 березня 2022 року розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктом 18 такого змісту: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем)».

На час розгляду справи в суді положення пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України є чинними.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦК України основу цивільного законодавства України становить Конституція України.

Основним актом цивільного законодавства є Цивільний кодекс України (частина друга статті 4 ЦК України).

Отже, частина друга статті 4 ЦК України закріплює пріоритет норм цього Кодексу над нормами інших законів. До того ж такий спосіб вирішення колізії норм ЦК України з нормами інших законів - з констатацією пріоритету норм цього Кодексу над нормами інших законів підтримувався як Конституційним Судом України (Рішення від 13 березня 2012 року у справі № 5-рп/2012), так і Верховним Судом України (постанови від 30 жовтня 2013 року у справі № 6-59цс13 та від 16 грудня 2015 у справі № 6-2023цс15).

Вказане узгоджується і з правовою позицією, висловленою у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22 червня 2021 року у справі № 334/3161/17 (пункт 17), від 18 січня 2022 року у справі №910/17048/17 (пункт 78), від 29 червня 2022 року у справі №477/874/19 (пункт 69)).

Також Верховний Суд вже робив висновки щодо застосування пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України до зобов`язань, які виникли на підставі окремих договорів. Зокрема, вказувалося, що на договір про надання поворотної фінансової допомоги (позики) розповсюджується дія пункту 18 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України (див.: постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 06 вересня 2023 року у справі № 910/8349/22); на кредитний договір розповсюджується дія пункту 18 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України (див.: постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 18 жовтня 2023 року у справі № 706/68/23 та від 12 лютого 2025 року у справі № 758/5318/23).

Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється:

(1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування;

(2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит;

(3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання).

Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною другою статті 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Отже, до спірних правовідносин, які виникли у зв`язку із невиконанням грошових зобов`язань, що випливають із кредитних договорів, підлягають застосуванню вимоги пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості за пенею за прострочення виконання позичальником зобов`язань за вищевказаним договором позики від 11.12.2025, розмір яких розраховано позивачем в період воєнного стану, оскільки відповідач ОСОБА_1 в силу вимог пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України звільняється від її сплати внаслідок наявності військового стану в Україні з дня отримання кредиту та по день ухвалення рішення.

Схожі за змістом обставини встановлені Київським апеляційним судом в постанові від 21.01.2026 по справі № 382/755/25.

Таким чином з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість за кредитним договором від 07 серпня 2023 року № 104067607 в сумі 19950,00 грн., з яких 5000,00 грн. за основною сумою боргу, 14000,00 грн. за відсотками, 950 грн. - по комісії за видачу кредиту, за договором позики від 11 грудня 2025 року № 7611156 в сумі 6542,50 грн., з яких 5500,00 грн. за основною сумою боргу, 11,00 грн. за відсотками, 1028,50 по комісії за надання кредиту, а всього 26489,50 грн. В задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України необхідно стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір пропорційно до задоволених позовних вимог (74,63%) в сумі 1986,95 грн.

Керуючись ст. ст. 207, 526, 527, 530, 639, 625, 629, 628, 1054,1077, 1078, пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, ст. ст. 3, 11 Закону України «Про електронну комерцію», ст.ст. 13, 89, 141, 263-265, 268, 279 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість в сумі 26489 (двадцять шість тисяч чотириста вісімдесят дев`ять) гривень 50 копійок, з яких заборгованість за кредитним договором № 104067607 від 07 серпня 2023 року 19950 гривень, заборгованість за договором позики № 7611156 від 11 грудня 2025 року 6542 гривні 50 копійок.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1986 (одна тисяча дев`ятсот вісімдесят шість) гривень 95 копійок.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Повне найменування учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30, код ЄДРПОУ 35625014).

Відповідач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_3 ).

Повне рішення складено 01 вересня 2026 року.

Суддя Н. М. Марущак