Рішення № 139374254, 01.09.2026, Миронівський районний суд Київської області

01.09.2026

Єдиний унікальний № 371/835/26 провадження № 2/371/1320/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 вересня 2026 року м. Миронівка

ЄУН 371/835/26

Провадження № 2/371/1320/26

Миронівський районний суд Київської області в складі :

головуючого судді Капшук Л.О.,

за участі секретаря судових засідань Чайки А.В.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 , законним представником якої є опікун ОСОБА_3 , до Миронівської міської ради Обухівського району Київської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

У С Т А Н О В И В :

Короткий зміст позовних вимог

Представник позивача звернулася до суду з вказаним позовом, мотивуючи заявлені вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла донька позивача ОСОБА_4 . Після її смерті відкрилась спадщина, до якої входить рухоме та нерухоме майно.

За життя ОСОБА_4 заповіту не складала, тому спадкування відбувається за законом. Єдиним спадкоємцем першої черги за законом є мати померлої позивач ОСОБА_2 . Батько померлої ОСОБА_5 помер до її смерті - ІНФОРМАЦІЯ_2 , а чоловік ОСОБА_6 загинув ІНФОРМАЦІЯ_3 , захищаючи Батьківщину, дітей спадкодавиця не мала.

Позивач ОСОБА_2 мала звернутися із заявою про прийняття спадщини до 21 січня 2024 року. Однак, таку заяву ОСОБА_2 не подала, оскільки з 2019 року страждає на хронічний стійкий психічний розлад судинну атеросклеротичну деменцію. При зверненні до нотаріальної контори нотаріусом було роз`яснено, що вона не може прийняти будь-який документ від такої особи, оскільки вона не усвідомлює свої дії. У зв`язку з цим донька позивачки ОСОБА_3 була змушена звернутися до суду з заявою про визнання матері недієздатною.

Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 13 січня 2025 року ОСОБА_2 визнано недієздатною, встановлено над нею опіку та призначено опікуном ОСОБА_3 .

Від прийняття спадщини опікун ОСОБА_2 не відмовлялася. Спадкова справа до майна ОСОБА_4 не заводилася.

На звернення опікуна ОСОБА_2 щодо прийняття спадщини та видачі свідоцтва про право на спадщину приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області Шепітко В.В. повідомила про необхідність звернутися до суду з позовом про надання додаткового строку для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 .

Вважає, що обставини, які стали причиною пропуску строку, встановленого законом для прийняття спадщини, а саме стан здоров`я спадкоємиці, який почав змінюватися з 2019 року, та нездатність нею вчиняти юридично значимі дії, є об`єктивно непереборними та поважними і суттєво вплинули на вчинення нею дій щодо спадкування майна її померлої доньки.

Просила у судовому порядку визначити ОСОБА_2 додатковий строк у два місяці для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 .

Процесуальні дії у справі, заяви, клопотання учасників справи

Ухвалою судді Миронівського районного суду Київської області від 13 травня 2026 року відкрито провадження в справі, постановлено справу розглядати у порядку загального позовного провадження.

Ухвалою Миронівського районного суду Київської області від 27 травня 2026 року закрито підготовче засідання у справі та призначено справу до розгляду по суті.

Аргументи учасників справи

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала, у поясненнях послалася на обставини, викладені у позовній заяві. Пояснила, що позивач є єдиним спадкоємцем першої черги за законом після смерті дочки ОСОБА_4 . Її батько помер ще до її смерті, чоловік загинув на війні, дітей вона не мала. З 2019 року позивач страждає на хронічний стійкий психічний розлад, є недієздатною. Причини пропуску строку подання заяви про прийняття спадщини вважає поважною та просить встановити додатковий строк.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, у поданій до суду заяві Миронівський міський голова Віталій Савенко просив розглянути справу без участі представника Миронівської міської ради.

Зважаючи на наведені обставини, враховуючи правила статті 223 ЦПК України, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у відсутності представника відповідача.

Фактичні обставини справи

Суд встановив такі фактичні обставини.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4 . Позивач ОСОБА_2 є матір`ю померлої ОСОБА_4 .

Факт смерті та родинний зв?язок позивача із померлою ОСОБА_4 підтверджуються даними свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 21 липня 2023 року Богуславським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) та витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження № 00056716836 від 24 лютого 2026 року (а.с. 8, 9-10).

До дня смерті ОСОБА_4 постійно проживала і була зареєстрована за адресою: будинок під номером АДРЕСА_1 . Така обставина підтверджуються даними витягу з реєстру територіальної громади № 2023/003148732 від 21 квітня 2023 року (а.с. 9).

За життя ОСОБА_4 набула права власності на житловий будинок, розташований за адресою: будинок під номером АДРЕСА_1 . На підтвердження цієї обставини до справи додано копію договору купівлі-продажу житлового будинку, укладеного 02 березня 2023 року, та витягу з Державного реєстру речових прав № 325090801 від 07 березня 2023 року (а.с. 20, 21).

До дня смерті ОСОБА_4 заповіту не склала. Єдиним спадкоємцем першої черги є її мати ОСОБА_2 .

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який розпочинається з часу відкриття спадщини. Заяву про прийняття спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 дочки ОСОБА_4 у вказаний строк позивач не подала.

Встановлено, що з 2019 року позивач страждає на хронічний стійкий психічний розлад судинну атеросклеротичну деменцію. Така обставина підтверджується даними висновку судово-психіатричного експерта № 292-ц від 10 липня 2024 року (а.с. 18-19).

За даними висновку, стан ОСОБА_2 почав змінюватися з 2019 року, коли вона почала забувати важливі речі, по кілька разів повторювати питання, перестала орієнтуватися в побуті, не впізнавала рідних, не могла виконувати звичайну посильну роботу. Незважаючи на прийом ліків, суттєвих змін в психічному стані не відбулося, поступово вона стала немічною у побуті, дезорієнтована, перестала впізнавати оточуючих, на момент проведення експертизи у неї відмічається виражене інтелектуально-мнестичне зниження до ступеня недоумства.

Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 13 січня 2025 року, позивача визнано недієздатною, встановлено над нею опіку та призначено опікуном ОСОБА_3 (а.с. 16-17).

При зверненні опікуна недієздатної ОСОБА_3 до нотаріальної контори щодо прийняття спадщини та видачі свідоцтва про праву на спадщину після смерті ОСОБА_4 нотаріусом було повідомлено про те, що нею пропущено строк для прийняття спадщини та роз`яснено право звернення до суду в порядку статті 1272 ЦК України.

Така обставина підтверджена повідомленням приватного нотаріуса Обухівського районного нотаріального округу Київської області № 178/01-16 від 01 травня 2026 року (а.с. 15).

Відповідно до витягу зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 85088725 від 01 травня 2026 року, наданої приватним нотаріусом Миронівського районного нотаріального округу, спадкова справа після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 не заводилася (а.с. 14).

Мотиви суду та застосовані норми права

Суд, дослідивши надані документи і матеріали, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи, дійшов висновку, що позов належить задовольнити.

Відповідно до статті 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

За змістом норм статей 1268 - 1269 ЦК України, порядок прийняття спадщини встановлюється залежно від того чи проживав постійно спадкоємець разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який розпочинається з часу відкриття спадщини, що передбачено статтею 1270 ЦК України.

Зважаючи на правило, передбачене частиною четвертою статті 1268 ЦК України, недієздатна особа вважається такою, що прийняла спадщину, крім випадків, встановлених частинами другою - четвертою статті 1273 цього Кодексу. На особу, яка прийняла спадщину, не поширюються положення частини третьої статті 1272 ЦК України.

Стаття 40 ЦК України визначає момент, з якого судове рішення про недієздатність породжує загальні правові наслідки та допускає визначення судом іншого моменту за наявності передбачених законом умов.

Судовим рішенням встановлено, що на момент смерті доньки ОСОБА_4 позивачу не був встановлоений діагноз, на підставі якого її визнано недієздатною. Тому, позивач не є особою, яка за частиною четвертою статті 1268 ЦК України прийняла спадщину.

Статтею 1272 ЦК України визначено наслідки пропущення строку для прийняття спадщини, зокрема, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов?язані з об?єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

За положеннями пункту 24 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

При розгляді цих справ слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину.

Правила частини третьої 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року № 6-1320цс17, а також у постановах Верховного Суду від 17 жовтня 2019 року у справі № 766/14595/16 (провадження № 61-6700св19), від 30 січня 2020 року у справі № 487/2375/18 (провадження № 61-10136св19), від 31 січня 2020 року у справі № 450/1383/18 (провадження № 61-21447св19).

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

За загальним правилом, вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов?язані з об?єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

При вирішенні справ про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини слід також враховувати, що додатковий строк визначається у разі, якщо суд визнає причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними. У зазначеній категорії справ є обов?язковим обґрунтування в мотивувальній частині судового рішення поважності причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцемпостійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які пов?язані, зокрема, з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

До таких висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 17 грудня 2021 року у справі № 315/386/19, постанові від 09 жовтня 2023 року у справі № 736/1850/21, а також постанові від 07 лютого 2024 року у справі № 474/454/18.

Таким чином є усталеною практика Верховного Суду, згідно з якою тривала хвороба спадкоємця є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини.

Суд встановив, що шестимісячний строк подання позивачем заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 сплинув 21 січня 2024 року. Позивач не проживала зі спадкоємицею на час відкриття спадщини. Спадкодавець за життя заповіт не складала.

Позивач заяви про прийняття спадщини протягом шестимісячного терміну після смерті ОСОБА_4 до нотаріальної контори не подавала, оскільки з 2019 року страждає на хронічний стійкий психічний розлад. Як наслідок 13 січня 2025 року її визнано недієздатною. Тому суд вважає, що перешкоди, які завадили позивачу звернутися вчасно із заявою про прийняття спадщини, є істотними та поважними. Опікун недієздатної від спадщини не відмовлялась.

Гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право на справедливий суд включає в себе принцип доступу до суду, ефективність якого обумовлюється тим, що особі має бути забезпечена можливість звернутися до суду за вирішенням певного питання, і що держава не повинна чинити правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

Принцип «пропорційності» тісно пов?язаний із принципом верховенства права: принцип верховенства права є фундаментом, на якому базується принцип «пропорційності», натомість принцип «пропорційності» є умовою реалізації принципу верховенства права і водночас його необхідним наслідком. Судова практика Європейського суду з прав людини розглядає принцип «пропорційності» як невід?ємну складову та інструмент верховенства права, зокрема й у питаннях захисту права власності.

Дотримання принципу «пропорційності» передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, все одно буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано розумної пропорційності між втручанням у право особи та інтересами суспільства. Ужиті державою заходи мають бути ефективними з точки зору розв?язання проблеми суспільства, і водночас пропорційними щодо прав приватних осіб. Оцінюючи пропорційність, слід визначити, чи можливо досягти легітимної мети за допомогою заходів, які були б менш обтяжливими для прав і свобод заінтересованої особи, оскільки обмеження не повинні бути надмірними або такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети.

З урахуванням того, що визначення позивачеві додаткового строку для прийняття спадщини не порушить прав інших осіб, визначення такого додаткового строку буде відповідати принципу пропорційності в питанні захисту права власності позивача як спадкоємця.

Відтак суд дійшов висновку про наявність підстав для визначення позивачу додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 .

Висновки за результатами розгляду

Під час з`ясування характеру спірних правовідносин, предмету і підстав позову, наявності чи відсутності порушеного права чи інтересу та можливості його поновлення або захисту в обраний позивачем спосіб, суд дійшов наступних висновків.

Аналіз статей 12, 13, 81, 89 ЦПК України вказує на те, що кожна сторона сама визначає стратегію свого захисту, зміст своїх вимог і заперечень, а також предмет та підстави позову, тягар доказування лежить на сторонах спору, сторона, яка звернулася до суду, повинна довести належними та допустимими доказами вимоги, що нею заявлені, суд розглядає справу виключно у межах заявлених ними вимог та наданих доказів.

За таких обставин, звертаючись до суду з позовом саме на заявника покладається обовязок з доведення належними, допустимими та достатніми доказами своїх позовних вимог з посиланням на матеріально-правову підставу своїх вимог.

Саме позивач мав довести в ході розгляду справи зміст порушених, оспорюваних чи невизнаних прав, обрунтувати підстави звернення до суду з позовними вимогами саме до заявленного відповідача та обгрунтувати відповідність обраного способу засхисту змісту порушенного права.

Оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що обставини, якими обґрунтовані заявлені вимоги, мали місце, позовні вимоги є доведеними.

Причини, зазначені представником позивача та встановлені судом, пов`язані з об`єктивними труднощами для спадкоємця, значно вплинули на вчинення дій, пов`язаних із прийняттям спадщини.

Зазначені причини пропуску строку для прийняття спадщини суд вважає поважними і достатніми для визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 13, 19, 76 - 81, 89, 95, 229, 258, 259, 263 - 265, 268, 354, 355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_2 , законним представником якої є опікун ОСОБА_3 , до Миронівської міської ради Обухівського району Київської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщинизадовольнити повністю.

Визначити ОСОБА_2 , законним представником якої є опікун ОСОБА_3 , додатковий строк у два місяці, починаючи з моменту набрання рішенням чинності, для подання заяви про прийняття спадщини після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 .

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , адреса зареєстрованого місця проживання: квартира під номером АДРЕСА_2 .

Відповідач: Миронівська міська рада Обухівського району Київської області, код ЄДРПОУ 04054984, адреса місцезнаходження: будинок під номером 48, вулиця Соборності, місто Миронівка, Обухівський район, Київська область.

Суддя Л.О. Капшук