Ухвала суду № 139373810, 31.08.2026, Черняхівський районний суд Житомирської області

Справа №293/960/26

Провадження № 2/293/846/2026

УХВАЛА

31 серпня 2026 рокуселище Черняхів

Черняхівський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді Збаражського О.М.,

за участю секретаря судового засідання Крисюк О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у с-щі Черняхів цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю 'Таліон Плюс' до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В :

01.07.2026 Товариство з обмеженою відповідальністю "Таліон Плюс" звернулось до Черняхівського районного суду Житомирської області із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 36965,92грн.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями від 01.07.2026 розподіл справи не відбувся. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями від 06.07.2026 справа передана на розгляд судді Збаражському О.М.

07.07.2026 ухвалою Черняхівського районного суду Житомирської області відкрито провадження у справі та призначено до судового розгляду у порядку спрощеного позовного провадження на 31.08.2026.

В судове засідання 31.08.2026 сторони не з`явились.

16.07.2026 представник відповідача разом із відзивом на позов подала клопотання про закриття провадження у справі, про скасування ухвали про відкриття провадження у справі та клопотання про витребування доказів.

27.07.2026 представник позивача подала до суду заперечення на вказані клопотання пославшись на те, що вони не відповідають вимогам ЦПК України та є необгрунтованими.

Дослідивши матеріли справи, суд приходить до таких висновків.

Щодо клопотань про закриття провадження у справі, скасування ухвали про відкриття провадження у справі.

Частиною 1 статті 185 ЦПК України передбачено, що за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п`яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 185 цього Кодексу. Якщо відповідачем вказана фізична особа, яка не має статусу підприємця, суд відкриває провадження не пізніше наступного дня з дня отримання судом у порядку, передбаченому частиною восьмою цієї статті, інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи - відповідача.

Якщо отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи, суд вирішує питання про відкриття провадження у справі. Подальший виклик такої особи як відповідача у справі здійснюється через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 10 ст. 186 ЦПК України).

На виконання вимог ч.8 ст.187 ЦПК України, 07.07.2026 суд отримав відомості з Єдиного державного демографічного реєстру про останнє відоме місце реєстрації відповідача.

Позовна заява відповідає вимогам ст.ст.175-177 ЦПК України, справа віднесена до предметної, суб`єктної, інстанційної та територіальної юрисдикції Черняхівського районного суду Житомирської області.

Підстав, передбачених ст.ст.185-186 ЦПК України, для залишення заяви без руху, повернення заяви чи відмови у відкритті провадження у справі не встановлено.

Крім того, скасування судом ухвали про відкриття провадження та повернення позовної заяви на підставі ч.11 ст. 187 ЦПК України, не передбачено нормами ЦПК України.

Щодо клопотання про витребування доказів.

Представник відповідача заявила клопотання про витребування у позивача доказів, які стосуються технічних даних функціонування інформаційно-комунікаційної системи, створення, збереження та використання електронного документа й одноразового ідентифікатора.

Відповідно до ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з ст.12,13,81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Так, згідно з ч.2,3 ст.83 ЦПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Відповідно до ч.1,2 ст.84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

У клопотанні повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

Крім того, відповідно до ч.1 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (ч.2 ст.76 ЦПК України).

Відповідно до ч.1,2,6 ст.95 ЦПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

Відповідно до ст.100 ЦПК України електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, що містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних та інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема, на портативних пристроях (картах пам`яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет).

Електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, на яку накладено кваліфікований електронний підпис відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги". Законом може бути передбачено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу.

Учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених у порядку, передбаченому законом. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом.

Учасник справи, який подає копію електронного доказу, повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу електронного доказу.

Якщо подано копію (паперову копію) електронного доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал електронного доказу. Якщо оригінал електронного доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (паперової копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

Отже, з системного аналізу вказаних положень ЦПК України вбачається, що до суду можуть бути подані оригінали письмових чи електронних доказів, належним чином засвідчена копія письмового доказу, електронна копія електронного доказу, засвідчена кваліфікованим електронним підписом, а також належним чином засвідчена паперова копія електронного доказу.

При цьому, необхідно відрізняти примірник електронного документа, який є оригіналом, від електронної копії.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги".

У разі надсилання електронного документа кільком адресатам або його зберігання на кількох електронних носіях інформації кожний з електронних примірників вважається оригіналом електронного документа.

Якщо автором створюються ідентичні за документарною інформацією та реквізитами електронний документ та документ на папері, кожен з документів є оригіналом і має однакову юридичну силу.

Оригінал електронного документа повинен давати змогу довести його цілісність та справжність у порядку, визначеному законодавством; у визначених законодавством випадках може бути пред`явлений у візуальній формі відображення, в тому числі у паперовій копії.

Електронна копія електронного документа засвідчується у порядку, встановленому законом.

Копією документа на папері для електронного документа є візуальне подання електронного документа на папері, яке засвідчене в порядку, встановленому законодавством.

Верховним Судом у постановах від 29.03.2021 у справі №554/5090/16-к, від 14 червня 2022 року у справі № 757/40395/20, від 20 червня 2022 року у справі № 757/40396/20 та інших було розтлумачено порядок оцінки електронного доказу та його допустимості. Зокрема, зазначено, що один і той же електронний документ може існувати на різних носіях. Всі ідентичні за своїм змістом екземпляри електронного документа можуть розглядатися як оригінали та відрізнятися один від одного тільки часом і датою створення. Відповідно до приписів ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», у випадку його зберігання на кількох електронних носіях інформації кожен електронний примірник вважається оригіналом електронного документа, де матеріальний носій є способом збереження інформації, який має значення тільки тоді,коли електронний документ виступає речовим доказом. Головною особливістю електронного документа є відсутність жорсткої прив`язки до конкретного матеріального носія. З урахуванням наведеного, встановивши, що кредитний договір укладено сторонами в електронному вигляді за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, що відповідає вимогам статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» та за відсутності належних доказів про те, що договори укладено іншою особою, можна дійти обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для визнання відповідних договорів недійсними.

У даній справі позовну заяву та додані до неї документи позивачем подано через підсистему «Електронний суд» в електронному вигляді та скріплено кваліфікованим електронним підписом. Відтак, наявний в справі електронний примірник кредитного договору вважається його оригіналом. Цей договір створений в інформаційно-телекомунікаційній системі товариства, підписаний сторонами електронним підписом, в т.ч. відповідачем одноразовим ідентифікатором, тобто у порядку, визначеному ст.12 Закону України «Про електронну комерцію».

В даному випадку представник відповідача не аргументував належним чином, які саме обставини викликають сумнів у достовірності інформації та відповідності наявних в справі електронних документів їх оригіналам, що відповідно до ст.100 ЦПК України є підставою для їх витребування судом.

Крім того, клопотання подано представником відповідача без зазначення підстав, з яких випливає, що запитувані докази має позивач; не зазначено вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цих доказів самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цих доказів.

Враховуючи вищевказане, в задоволенні клопотання представника відповідача про витребування доказів слід відмовити.

Керуючись статтями 259-261 ЦПК України,

П О С Т А Н О В И В:

Відмовити у задоволенні клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі, про скасування ухвали про відкриття провадження у справі та про повернення позовної заяви.

Відмовити у задоволенні клопотання представника відповідача про витребування доказів.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та апеляційному оскарженню не підлягає.

Суддя Олег ЗБАРАЖСЬКИЙ