Рішення № 139373796, 31.08.2026, Пулинський районний суд Житомирської області (до 25.04.2025 - Червоноармійський районний суд Житомирської області)

ПУЛИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 292/513/26

Провадження № 2/292/452/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 серпня 2026 року с-ще Пулини

Пулинський районний суд Житомирської області у складі головуючого судді Лотуги В.Ф., при секретарі судового засідання Володіній В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом представника позивачки ОСОБА_1 - адвоката Шматко Наталії Геннадіївни до ОСОБА_2 , третя особа - Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "УСГ" про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,-

В С Т А Н О В И В :

У червні 2026 року представник позивачки звернулася до суду з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду, завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в розмірі 88 406,23 грн., моральну шкоду в розмірі 100 000 грн., витрати на проведення автотоварознавчого дослідження в розмірі 6785,28 грн., витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 15 000 грн. та судовий збір.

Обґрунтовує вимоги тим, що 30.05.2025 сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля Toyota Yaris, р.н. НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_1 , та транспортного засобу під керуванням відповідачки, внаслідок чого автомобіль позивачки отримав пошкодження.

Рішенням Корольовського районного суду м.Житомира від 19.08.2025 по справі №296/6281/25, яке постановою Житомирського апеляційного суду від 11.02.2026 залишено в силі, ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.

На момент ДТП цивільно-правова відповідальність відповідачки була застрахована у ПАТ "СК "УСГ", якою на користь позивачки виплачено страхове відшкодування в розмірі 127 873 грн.

З метою визначення фактичного розміру завданої шкоди позивачкою проведено автотоварознавче дослідження, за результатами якого складено висновок про те, що ринкова вартість автомобіля Toyota Yaris, р.н. НОМЕР_1 до ДТП становила 397 579 грн., ринкова вартість автомобіля після ДТП з урахуванням аварійних пошкоджень (вартість придатних залишків) становила 181 299,77 грн. Отже, фактичний розмір матеріальної шкоди становить: 397 579 грн. - 181 299,77 грн. = 216 279,23 грн.

З урахуванням отриманого страхового відшкодування у розмірі 127 873 грн. невідшкодована частина шкоди складає 216 279,23 грн - 127 873 грн = 88 406, 23 грн.

Також внаслідок ДТП позивачці завдано істотної моральної шкоди, оскільки остання на момент пригоди, маючи двох малолітніх дітей, перебувала в стані вагітності третьою дитиною, що посилювало фізичне та психологічне навантаження, пов`язане з необхідністю забезпечення належного догляду за малолітніми дітьми та організацією їх щоденного побуту. До ДТП позивачка щоденно на належному їй автомобілі перевозила дітей до навчального закладу та назад. Після події вона була позбавлена можливості належним чином виконувати свої батьківські обов`язки без значних додаткових фінансових, часових та матеріальних витрат, а також забезпечувати звичний спосіб життя своєї сім"ї, що перетворилося на постійне джерело стресу та тривоги і призвело до емоційного виснаження позивачки. Внаслідок неправомірних дій відповідачки, ОСОБА_1 втратила відчуття стабільності та вневненості у можливості належного забезпечення інтересів своїх дітей, що негативно вплинуло на її психоемоційний стан та якість життя всієї сім"ї. Відсутність транспортного засобу істотно ускладнила організацію повсякденного життя сім"ї, створила додаткове психологічне навантаження, необхідність пошуку альтернативних способів перевезення дітей. Зазначені обставини спричинили позивачці моральні страждання, душевні переживання, відчуття постійної тривоги та невизначеності щодо можливості забезпечення належного догляду за дітьми, а також призвели до порушення звичного ритму її життя та сімейного побуту.

Крім того, позивачка здійснює підприємницьку діяльність, яка пов"язана з необхідністю постійного користування автомобілем, але його пошкодження позбавило її можливості повноцінно здійснювати свою діяльність, що негативно вплинуло на матеріальне становище та психологічний стан.

Крім матеріальних витрат, позивачка зазнала значних душевних переживань, пов"язаних з необхідністю відновлення порушених прав, проходження процедури врегулювання страхового випадку, проведення експертного дослідження та звернення до суду.

Враховуючи характер та тривалість моральних страждань, істотність вимушених змін у житті позивачки, необхідність забезпечення належного догляду за трьома дітьми, неможливість повноцінного ведення підприємницької діяльності без використання транспортного засобу, позивачка оцінює завдану їй моральну шкоду в розмірі 100 000 грн.

Ухвалою суду від 22 червня 2026 року позовна заява залишена без руху.

24 червня 2026 року до суду від представника позивачки надійшли заяви про усунення недоліків.

Ухвалою суду від 24 червня 2026 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в спрощеному позовному провадженні з повідомленням сторін.

07.08.2026 від представника відповідачки ОСОБА_3 адвоката Сачка А.В. до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить визнати поважними причини пропуску подачі відзиву на позовну заяву та відмовити в позовних вимогах позивачки частково, а саме: в частині стягнення матеріальної шкоди, витрат на проведення автотоварознавчого дослідження відмовити в повному обсязі, стягнути моральну шкоду в розмірі 5000 грн., стягнути витрати на правничу допомогу та судового збору пропорційно задоволеним позовним вимогам. Зазначає, що до матеріалів справи не додано доказів того, що ОСОБА_1 є власником транспортного засобу Toyota Yaris, р.н. НОМЕР_1 . Цивільно-правова відповідальність відповідачки на момент ДТП була застрахована у ПАТ "СК "УСГ". Страхова сума на одного потерпілого за шкоду, заподіяну майну, становить 160 000 грн, франшиза 0 грн. Страховою компанією на користь позивачки виплачено страхове відшкодування у розмірі 127 873 грн. Між ОСОБА_1 та страховою компанією досягнуто домовленості щодо суми страхового відшкодування шляхом підписання протоколу-узгодження. Тобто, позивачка свідомо погодилась в межах страхового ліміту на меншу суму. У подальшому позивачка зазначає, що з метою визначення фактичного розміру завданої шкоди нею проведено автотоварознавче дослідження, за результатами якого встановлено фактичний розмір матеріальної шкоди 216 279,23 грн. Тобто невідшкодована частина шкоди складає 216 279,23 грн. - 127 873 грн. = 88 406,23 грн. Така позиція позивачки є помилковою, оскільки після сплати узгодженої суми, всі зобов"язання страховика щодо виплати страхового відшкодування за цим страховим випадком вважаються припиненими, а заявлена в подальшому вимога до страхової компанії чи завдавача шкоди суперечить як попередній поведінці ОСОБА_1 , так і засадам розумності та диспозитивності. Крім того, висновок № 45 експертного транспортно-трасологічного дослідження автомобіля TOYOTA YARIS, р.н. НОМЕР_1 є неналежним доказом по справі, оскільки вартість транспортного засобу як до ДТП, так і після ДТП розраховувалась станом на 26.08.2025, однак подія сталася 30.05.2025. У стягненні з відповідачки матеріальної шкоди в розмірі 88406,23 грн. та витрат за проведення експертного дослідження просить відмовити в повному обсязі. Щодо витрат про стягнення моральної шкоди, то враховуючи, що позивачка втратила право звернення до суду в частині стягнення матеріальної шкоди, тим самим, ще більше затягує час відновлення свого порушеного звичного ритму життя та пошкодженого матеріального блага, вважає, що достатнім та співмірним розміром моральної шкоди є розмір 5000 грн. Попередній розрахунок витрат на правничу допомогу - 20 000 грн.

10.08.2026 до суду від представника позивачки ОСОБА_1 - адвоката Шматко Н.Г. надійшла відповідь на відзив на позовну заяву, згідно якої позивачка вважає доводи відзиву необґрунтованими, такими, що не спростовують заявлених позовних вимог. Основне заперечення відповідачки ґрунтується на твердженні про те, що погодження зі страховиком виплати у сумі 127 873 грн. автоматично позбавило позивачку права вимагати відшкодування будь-якої іншої частини фактичної шкоди. Проте навіть із наведеного змісту протоколу випливає припинення після виплати узгодженої суми, саме зобов`язань страховика, а не автоматичне припинення всіх цивільно-правових зобов`язань винуватця ДТП. Наведені у відзиві заперечення самі по собі не дають достатніх підстав для висновку про повне припинення відповідальності ОСОБА_2 за невідшкодовані наслідки ДТП. Щодо моральної шкоди, то вказує, що особливе значення має тривалість стану, який спричинив зміни у звичному способі життя позивачки. ДТП сталася 30.05.2025, тоді як повне відновлення порушеного майнового становища позивачки до цього часу є предметом судового спору, тому запропонована відповідачем сума 5000 грн. не відповідає характеру, тривалості та обсягу вимушених змін у житті позивачки. Просить доводи, наведені у відзиву щодо відсутності підстав для стягнення матеріальної шкоди відхилити як необґрунтовані та такі, що належними і допустимими доказами не підтверджені, позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити у повному обсязі.

Позивачка та її представник у судове засідання не з"явилися, про розгляд справи повідомлені, представником 20.08.2026 подано заяву про розгляд справи у відсутність позивачки та представника. Позовні вимоги підтримують в повному обсязі.

Відповідачка та її представник у судове засідання не з"явилися, про розгляд справи повідомлені, від представника раніше до суду подана заява про розгляд справи без їх участі. Позовні вимоги заперечують з підстав, викладених у відзиві.

Представник третьої особи Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УСГ" у судове засідання не з"явився, про місце, дату та час розгляду справи повідомлений, будь-яких заяв до суду не надходило.

З викладених обставин, суд вирішує справу у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до ст.279 ЦПК України, з повідомлення сторін, за наявними у справі матеріалами.

Згідно ч.3 ст.211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши наявні матеріали справи, суд приходить до переконання про те, що позов підлягає до часткового задоволення за таких підстав.

Статтями 1, 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

За правилами ст.ст.15, 16 ЦК України, ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних цивільних прав, свобод чи інтересів.

Судом встановлено, що 30 травня 2025 року, близько 21 год 28 хв, в м. Житомирі, на перехресті вул. Князів Острозьких - Дмитрівська водій ОСОБА_2 , керуючи автомобілем Chery Jetour Х70, р.н. НОМЕР_2 в стані алкогольного сп`яніння, проїхала на заборонений сигнал світлофору та здійснила зіткнення з автомобілем Toyota, д.н.з. НОМЕР_1 . Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Своїми діями водій ОСОБА_2 порушила п.п. 2.5, 8.7.3.е Правил дорожнього руху України та вчинила адміністративні правопорушення, передбачені ст. 124, ч.1 ст.130 КУпАП.

Постановою Корольовського районного суду м. Житомира від 19.08.2025 у справі №296/6281/25 ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні 30.05.2025 адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124 та ч. 1 ст. 130 КУпАП, та застосовано до неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік (а.с. 14-16).

Постановою Житомирського апеляційного суду від 11.02.2026 постанову Корольовського районного суду м. Житомира від 19.08.2025 залишено без змін (а.с. 17-19).

Згідно страхового акту ПАТ "СК "УСГ" № ДКЦВ-35666 від 18.05.2026 сума виплати ОСОБА_1 страхового відшкодування становить 127 873 грн. (а.с. 20).

Як вбачається з копії платіжної інструкції від 18.05.2026 на підставі страхового акту ДКЦВ-35666 від 18.05.2026 ПАТ "СК "УСГ" здійснило виплату страхового відшкодування за пошкоджений у ДТП транспортний засіб в розмірі 127 873 грн. (а.с. 34).

Відповідно до звіту про оцінку вартості матеріального збитку № 87989 від 19.04.2026 та висновку про вартість майна, вартість матеріального збитку власнику автомобіля Toyota YARIS, р.н. НОМЕР_1 ОСОБА_1 в результаті його пошкодження при ДТП, становить 392 818,09 грн. (а.с. 21, 22-27).

Згідно копії полісу № ЕР-224717009 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 12.11.2024 автомобіль Chery Jetour Х70, д.н.з. НОМЕР_2 застрахований в ПАТ "СК "УСГ". Страхова сума на одного потерпілого за шкоду, заподіяну майну, становить 160 000 грн. Строк дії договору - з 14.11.2024 по 13.11.2025 включно (а.с. 100).

Згідно ремонтних калькуляцій № 283 від 30.08.2025 та № 220010 від 19.04.2026 розраховано вартість деталей автомобіля Toyota YARIS, р.н. НОМЕР_1 в сумі 410787,59 грн., 455 674,04 грн., відновлювального ремонту в сумі 478 055, 63 грн., 534295, 01 грн. (а.с.28-30, 46-47).

Як вбачається з відповіді № ДКЦВ-35666 від 09.06.2026, ПАТ "СК "УСГ" на адвокатський запит ОСОБА_4 надано звіт про оцінку вартості матеріального збитку транспортного засобу Toyota YARIS, р.н. НОМЕР_1 , страховий акт та протокол узгодження про розмір страхового відшкодування від 07.05.2026. Повідомили, що згідно звіту від 19.04.2026, розмір матеріального збитку, завданого власнику автомобіля Toyota YARIS, визначається рівним ринковій вартості, так як вартість відновлювального ремонту перевищує ринкову вартість транспортного засобу і складає 392 818,09 грн. 07.05.2026 між власником автомобіля Toyota YARIS ОСОБА_1 та ПАТ "СК "УСГ" досягнуто згоди щодо суми та способу здійснення страхового відшкодування шляхом підписання протоколу-узгодження. 18.05.2026 ПАТ "СК "УСГ" здійснило виплату страхового відшкодування в розмірі 127 873 грн. (а.с. 31).

Відповідно до копії договору оренди транспортного засобу № 15/06 від 15.06.2025 ОСОБА_5 передала в строкове платне користування ОСОБА_1 для використання в господарській діяльності автомобіль Nissan Leaf, р.н. НОМЕР_3 строком на 1 рік (а.с. 35).

Згідно висновку № 45 від 01.09.2025 експертного транспортно-товарознавчого дослідження автомобіля Toyota YARIS, р.н. НОМЕР_1 , складеного судовим експертом Костюченком А.П., вартість матеріального збитку, завданого власнику ОСОБА_1 внаслідок ДТП, визначена такою, що дорівнює ринковій вартості такого автомобіля та становить 397 579 грн. Ринкова вартість автомобіля Toyota YARIS на 26.08.2025 без врахування аварійних пошкоджень становить 397 579 грн., з врахування аварійних пошкоджень - 181 299,77 грн. (а.с.36-38).

Відповідно до протоколу огляду колісного транспортного засобу Toyota YARIS, р.н. НОМЕР_1 від 26.08.2025 з фототаблицями до нього зафіксовано пошкодження автомобіля, які отримані внаслідок ДТП (а.с. 39-41, 42 на звороті - 45).

Згідно копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 автомобіль Toyota YARIS, р.н. НОМЕР_1 , належить ОСОБА_1 (а.с. 42).

Як вбачається з копії платіжної інструкції № 2817 від 29.08.2025 ФОП ОСОБА_1 сплатила ОСОБА_6 грошові кошти в розмірі 6785,28 грн. згідно рахунку № 745 від 29.08.2025 (а.с. 33).

Згідно копій свідоцтв про народження серії НОМЕР_5 від 22.05.2012, НОМЕР_6 від 05.07.2016, серії НОМЕР_7 від 28.10.2025 позивачка ОСОБА_1 є матір"ю трьох малолітніх дітей: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 11-12).

З копії посвідчення серії НОМЕР_8 від 20.11.2025 вбачається, що ОСОБА_1 та ОСОБА_10 мають право на пільги, передбачені законодавством України для багатодітних сімей (а.с. 13).

Відповідно до копій довідок ліцею № 3 міста Житомира діти позивачки ОСОБА_7 , 2012 р.н. та ОСОБА_8 , 2016 р.н. навчаються в ліцеї (а.с. 10).

Згідно копії довідки ТОВ "Євровода-стандарт" № 1 від 25.05.2026 директор підприємства ОСОБА_1 знаходиться у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 18 грудня 2025 року по ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с. 33).

Відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Конституцією України, ЦК України, Законом України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", які застосовуються до спірних правовідносин, та іншими законами України і нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них.

01.01.2025 введено в дію Закон України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" № 3720-IX від 21.05.2024.

Відповідно до п. 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону договори обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, що укладені та набрали чинності до введення в дію цього Закону, продовжують діяти на умовах, що були чинними на день набрання чинності такими договорами. На договори обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, що укладені після набрання чинності цим Законом та набирають чинності після введення в дію цього Закону, поширюються вимоги цього Закону.

Поданими у справі доказами доведено, що дорожньо-транспортна пригода сталася 30.05.2025, а договір страхування автомобіля Chery Jetour р.н. НОМЕР_9 укладений 12.11.2024 з ПАТ "Страхова компанія "УСГ" на період страхування 14.11.2024 - 13.11.2025.

Тобто до спірних правовідносин застосовуються умови договору, на яких він укладений та положення Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" № 1961-IV (далі - Закон №1961-IV), на підставі якого укладався договір страхування.

Відповідно до статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Пунктом 2.1 статті 2 Закону № 1961-IV передбачено, що якщо норми цього Закону передбачають інше, ніж положення інших актів цивільного законодавства України, то застосовуються норми цього Закону.

Вказана норма кореспондується зі частиною другою статті 999 ЦК України, якою встановлено, що до відносин, що випливають із обов`язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.

У спорах, пов`язаних із відшкодуванням шкоди за договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів норми Закону № 1961-IV є спеціальними, а цей Закон є пріоритетним відносно інших законодавчих актів України у цих правовідносинах.

За вимогами статті 3 Закону № 1961-IV обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону № 1961-IV у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

У пункті 33.1.4 статті 33 Закону № 1961-IV передбачено, що у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов`язаний невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов`язок, він має підтвердити це документально.

Крім того, для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону) заяву про страхове відшкодування (пункт 35.1 статті 35).

Сторонами договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є страхувальник та страховик. При цьому договір укладається з метою забезпечення прав третіх осіб (потерпілих) на відшкодування шкоди, завданої цим третім особам унаслідок скоєння дорожньо-транспортної пригоди за участю забезпеченого транспортного засобу.

Завдання потерпілому шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди особою, цивільна відповідальність якої застрахована, породжує деліктне зобов`язання, в якому праву потерпілого (кредитора) вимагати відшкодування завданої шкоди в повному обсязі відповідає обов`язок боржника (особи, яка завдала шкоди).

Водночас така дорожньо-транспортна пригода слугує підставою для виникнення договірного зобов`язання згідно з договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, у якому потерпілий так само має право вимоги до боржника (у договірному зобов`язанні ним є страховик).

Згідно з пунктом 36.1 статті 36 Закону № 1961-IV страховик, керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).

Разом із тим, згідно з пунктом 36.2 статті 36 Закону № 1961-IV страховик протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніше як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо за рахунок потерпілої особи (її представника), то сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Якщо у зв`язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком. Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна.

Верховний Суд у постанові від 21 березня 2018 року у справі № 569/13697/15-ц звернув увагу, що позивач підписав заяву про виплату страхового відшкодування і погодився із розміром та способом здійснення страхового відшкодування, який був визначений на той час страховиком відповідно до положень пункту 36.2 статті 36 Закону № 1961-IV. Однак суд першої інстанції, стягуючи зі страховика на користь позивача різницю між страховою виплатою та розміром шкоди, з огляду на наявність заяви про страхове відшкодування із погодженим сторонами розміром страхового відшкодування, дійшов необґрунтованого висновку про покладення на страховика обов`язку такої виплати.

У постанові від 10 червня 2020 року у справі №333/2096/17 Верховний Суд, скасовуючи рішення судів попередніх інстанцій у частині стягнення зі страховика майнової шкоди, виходив із того, що страховик та потерпілий дійшли згоди про розмір страхового відшкодування, що підтверджено відповідною заявою позивача.

Судом встановлено, що внаслідок ДТП, що сталася 30 травня 2025 року з вини ОСОБА_2 , яка керувала автомобілем Chery Jetour Х70, д.н.з. НОМЕР_2 , ОСОБА_1 , як власниці автомобіля Toyota Yaris, р.н. НОМЕР_1 , завдано майнову шкоду.

Цивільно-правова відповідальність власника автомобіля "Chery Jetour Х70, р.н. НОМЕР_2 , була застрахована у ПАТ "СК "УСГ" та страховим актом визначено страхове відшкодування в розмірі 127 873 грн.

07.05.2026 ОСОБА_1 узгодила з ПАТ "СК "УСГ" розмір страхового відшкодування у сумі 127 873 грн. підписавши протокол узгодження, після чого 18.05.2026 страховик виплатив позивачці грошову суму.

Верховний Суд неодноразово звертав увагу, що для приватного права властивою є така засада, як розумність. Розумність характерна як для оцінки/врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватно-правових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, так і для тлумачення процесуальних норм (постанова Верховного Суду від 16 червня 2021 року у справі № 554/4741/19, постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року у справі №520/1185/16-ц, постанова Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20).

Для приватного права притаманна диспозитивність, яка проявляється, зокрема і в тому, що особа, з урахуванням принципу свободи правочину, сама вирішує вчиняти чи не вчиняти певний правочин.

Доктрина заборони суперечливої поведінки, базується зокрема на тому, що ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці. В основі доктрини заборони суперечливої поведінки знаходиться принцип добросовісності. Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 10 квітня 2019 року у справі №390/34/17 (провадження № 61-22315сво18) зазначав, що добросовісність - це певний стандарт поведінки, який характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

При підписанні протоколу-узгодження від 07.05.2026 ОСОБА_1 погодилася з розміром страхового відшкодування ПАТ "СК "УСГ" у сумі 127 873 грн. та правовими наслідками такої виплати, тому заявлена в подальшому вимога до страхової компанії чи завдавача шкоди суперечить як попередній поведінці ОСОБА_1 , так і засадам розумності та диспозитивності.

Доводів про те, що позивачка підписала протокол-узгодження зі страховою компанією під впливом помилки, обману, насильства, тяжкої обставини або не усвідомлюючи значення своїх дій, сторона позивача не навела та доказів не надала.

Виплата страхового відшкодування у розмірі, визначеному домовленістю між потерпілим та страховиком, якщо він є меншим страхової суми (ліміту відповідальності), не створює обов`язку для заподіювача шкоди, який застрахував свою відповідальність відповідно до вимог Закону № 1961-IV, відшкодувати різницю між розміром такого відшкодування та реальним розміром шкоди, заподіяної потерпілому на підставі статті 1194 ЦК України, якщо заподіювач шкоди доведе, що розмір страхового відшкодування, визначений за домовленістю між потерпілим та страховиком, є меншим, ніж розмір оціненої шкоди, яка підлягала виплаті страховою компанією відповідно до пунктів 22.1 статті 22 Закону № 1961-IV у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі (постанова Верховного Суду від 06 жовтня 2021 року у справі № 362/3043/18).

Беручи до уваги те, що розмір страхового відшкодування, визначений за домовленістю між позивачкою як потерпілою та страховиком в сумі 127 873 грн., є меншим ніж розмір оціненої шкоди - 216 279,23 грн., яка підлягала виплаті страховою компанією в межах ліміту відповідальності 160 000 грн., суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог про стягнення заявленої матеріальної шкоди.

Така точка зору суду на спірні правовідносини узгоджується з позицією Верховного Суду викладених в постановах від 21.04.2025 у справі № 127/2551/23, від 13.12.2023 у справі №759/28079/21.

Щодо позовних вимог про відшкодування на користь позивачки моральної шкоди, суд дійшов такого висновку.

Частиною 2 статті 16 ЦК України встановлено, що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Відповідно до статті 23 ЦК України - моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

За приписами статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

У пункті 3 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" надано роз`яснення про те, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Суд зауважує, що внаслідок вчиненого відповідачкою адміністративного правопорушення, позивачка зазнала душевні переживання, які були викликані протиправними діями ОСОБА_2 , а також порушенням звичного життєвого укладу у зв`язку з пошкодженням автомобіля.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення і т.д.) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих стосунках.

Крім того, у постанові Верховного Суду України від 15.12.2020 у справі №752/17832/14-ц зроблено висновок про те, що визначаючи розмір відшкодування, суд має керуватися принципами розумності, справедливості та співмірності. Розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більшим, ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої особи, і не повинен приводити до її безпідставного збагачення.

При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди, суд приймає до уваги обставини справи, характер діяння відповідачки, ступінь моральних та психічних переживань позивачки з приводу протиправних дій відповідачки, та виходячи з принципу об`єктивності, засад розумності, справедливості та доцільності, тому вважає за необхідне позов задовольнити частково та стягнути з відповідачки на користь позивачки моральну шкоду в сумі 10 000 грн.

Щодо стягнення судових витрат суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Статтею 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У позовній заяві представник позивачки зазначила, що позивачка очікує понести судові витрати, пов"язані з розглядом справи, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу адвоката. Попередній (орієнтовний) розрахунок таких витрат становить 15 000 грн. Остаточний розрахунок та докази понесених витрат будуть подані суду в порядку та строки, передбачені ЦПК України.

Враховуючи викладене, вимога про стягнення з відповідачки витрат на професійну правничу допомогу, на даній стадії розгляду, судом не вирішується.

Щодо відшкодування витрат на проведення автотоварознавчого дослідження варто зазначити таке.

Згідно п. 2 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати, пов`язані із залученням експерта.

Відповідно до ч. 6 ст. 27 Закону №1961-IV страховик разом із здійсненням страхової (регламентної) виплати у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу зобов`язаний відшкодувати потерпілій особі її документально підтверджені витрати, пов`язані з оплатою послуг суб`єкта оціночної діяльності, оцінювача, судового експерта, якщо потерпіла особа обрала їх самостійно для визначення розміру вартості відновлювального ремонту транспортного засобу, пошкодженого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, у випадку, передбаченому абзацом четвертим частини четвертої статті 31 цього Закону.

Абзацом четверним ч.4 ст. 31 Закону №1961-IV, передбачено, що якщо представник страховика (у випадках, передбачених статтею 43 цього Закону, - МТСБУ) не провів огляд пошкодженого (знищеного) майна, у тому числі транспортного засобу, протягом визначеного абзацом другим цієї частини строку, після повідомлення страховика про дорожньо-транспортну пригоду, такий страховик (МТСБУ) відшкодовує потерпілій особі здійснені витрати на визначення розміру шкоди у зв`язку з пошкодженням (знищенням) майна. Визначення розміру шкоди у зв`язку з пошкодженням (знищенням) майна здійснюється відповідно до законодавства про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні. У разі якщо представник страховика (МТСБУ) не провів огляд пошкодженого (знищеного) майна, у тому числі транспортного засобу, з причини незабезпечення потерпілою особою можливості для проведення такого огляду, зазначене відшкодування не здійснюється.

З позовної заяви та поданих документів не вбачається на якій підставі позивачкою залучався експерт у серпні 2025 року для проведення транспортно-товарознавчого дослідження автомобіля Toyota Yaris, р.н. НОМЕР_1 (з власної ініціативи чи згідно абзацу четвертого ч.4 ст. 31 Закону №1961-IV - оскільки представник страховика не провів огляд пошкодженого автомобіля протягом визначеного законом строку).

За умови залучення позивачкою експерта на підставі абзацу четвертого ч.4 ст. 31 Закону №1961-IV, страховик разом із здійсненням страхової (регламентної) виплати у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу, зобов`язаний був відшкодувати потерпілій ОСОБА_1 її документально підтверджені витрати, пов`язані з оплатою послуг експерта (ч. 6 ст. 27 Закону №1961-IV). В іншому випадку, у разі незгоди з оцінкою проведеною страховою компанією, позивачка могла залучити експерта і в такому випадку ставити вимогу про стягнення таких витрат з відповідачки.

Враховуючи те, що суд прийшов до висновку про відмову у стягненні матеріальної шкоди з відповідачки, а також відсутності даних про підстави залучення експерта, вимога щодо стягнення з відповідачки витрат на проведення автотоварознавчого дослідження задоволенню не підлягає.

Згідно ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду позивачкою сплачено судовий збір в розмірі 1507 грн., а тому з відповідачки на користь позивачки слід було б стягнути судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у розмірі (10 000/188406,23)х1507=79,99 грн.

Згідно з п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору звільняються інваліди I та II груп.

Відповідно до копії пенсійного посвідчення № НОМЕР_10 серії НОМЕР_11 від 16.04.2025 відповідачка ОСОБА_2 є особою з інвалідністю ІІ групи.

Оскільки відповідачка звільнена від сплати судового збору, його слід компенсувати позивачці за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Керуючись ст.ст. 211, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, -

У Х В А Л И В :

Позов представника позивачки ОСОБА_1 - адвоката Шматко Наталії Геннадіївни до ОСОБА_2 , третя особа - Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "УСГ" про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрованої по АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_10 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , проживаючої по АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_12 моральну шкоду в розмірі 10 000 (десять тисяч) гривень.

Компенсувати ОСОБА_1 за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, судовий збір у розмірі 79 (сімдесят дев"ять) гривень 99 (дев"яносто дев"ять) копійок.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Житомирського апеляційного суду протягом 30-ти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи.

Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_12 .

Відповідачка: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_10 .

Третя особа: Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "УСГ", знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Івана Федорова, 32А, код ЄДРПОУ - 30859524.

Суддя В. Ф. Лотуга