Рішення № 139373612, 18.08.2026, Коростишівський районний суд Житомирської області

Коростишівський районний суд Житомирської області

Справа № 935/1311/25

Провадження № 2/935/69/26

РІШЕННЯ

Іменем України

18 серпня 2026 року м.Коростишів

Коростишівський районний суд Житомирської області в складі: головуючого судді Василенка Р.О., із секретарем Криворучко Я.В., за участю представника позивача ОСОБА_1 адвоката Ленського І.О., відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , їх представника адвоката Міхненка С.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: орган опіки та піклування Коростишівської міської ради про усунення перешкод в користуванні житловим приміщенням шляхом виселення,

УСТАНОВИВ:

До Коростишівського районного суду звернувся ОСОБА_1 з позовними вимогами до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: орган опіки та піклування Коростишівської міської ради про усунення перешкод в користуванні житловим приміщенням шляхом виселення. В обгрнтування позову зазначив, що позивач є одноосібним власником житлового будинку АДРЕСА_1 , право власності на який набуто на підставі спадкового договору від 25.05.2015 року, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав від 18.09.2024 року №395386891. Наразі у позивача виникла необхідність продати належний йому вищевказаний будинок. Проте фактичній реалізації цього перешкоджає проживання в ньому відповідачів по справі, які проживають там без реєстрації та без узгодження з позивачем. На вимогу звільнити будинок відповідачі відмовляють, нічого не змінилось в їх поведінці і після звернення до поліції в грудні 2024 року. Відповідачі відмовляються узгоджувати вирішення спору в позасудовому порядку і взагалі допускати в будинок будь-кого, хто має намір обговорювати це питання. Крім того, у власника немає можливості на власний розсуд користуватись і розпоряджатись своєю власністю позивач не має змоги вільно володіти своїм будинком, а саме контролювати його стан, умови експлуатації, необхідність поточного чи капітального ремонту тощо. Частина 3 ст. 116 ЖК Української РСР передбачає, що осіб, які самоправно зайняли жиле приміщення, виселяють без надання їм іншого жилого приміщення. Такими, що самоправно зайняли жиле приміщення, вважаються особи, які вселилися нього самовільно без будь-яких підстав, а саме без відповідного рішення про надання цього приміщення та відповідно ордера на житлове приміщення. Виселення цих осіб пов`язане з відсутністю у них будь-яких підстав для зайняття жилої площі. Відповідачі не є членами сім`ї позивача, місце проживання відповідачів за адресою належного позивачу будинку не зареєстровано, позивач не укладав з відповідачами будь-яких угод з приводу користування належним йому житлом, відтак відповідачі не мають права користування будинком позивача. Просить усунути перешкоди у користуванні належним позивачу будинком АДРЕСА_1 шляхом виселення відповідачів як таких, що безпідставно проживають в цьому будинку, без надання їм іншого житлового приміщення.

Позивач в судове засідання не з`явився, представник позивача ОСОБА_1 адвокат Ленський І.О. в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, пояснив, що відповідач з 2015 року втратив право користування житловим приміщенням, новий власник будинку, в якому зараз проживають відповідачі, заперечує проти проживання останніх в ньому, оскільки останні проживають в ному без законних підстав, які не укладали договору і без дозволу власника, тобто проживають в ньому самоправно, відповідачі не є власниками квартири та не звертались до міської ради для отримання житла як багатодітній сім`ї, а їхнє проживання в будинку порушує право власника розпоряджатись власним майном.

Представник відповідачів адвокат Міхненко С.С. в судовому засіданні просив у задоволенні позовних вимоги відмовити, на підставі того, що відповідачі проживають вказаному будинку зі згоди попереднього власника, і тривалий час, крім того, у вказаному будинку проживають неповнолітні діти, іншого придатного для проживання житла відповідачі не мають.

Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в судовому засіданні проти задоволення позовних вимоги заперечили в повному обсязі, просили у задоволенні позовних вимог відмовити.

Свідок ОСОБА_4 в ході розгляду справи повідомила, що її брат ОСОБА_5 повідомив їй в 2022 році, що відповідач ОСОБА_3 почав проживати в будинку по АДРЕСА_1 , в цей час ОСОБА_5 проживав в м. Житомирі, потім останній захворів та повернувся проживати до будинку АДРЕСА_2 , також тоді брат ОСОБА_6 повідомив їй, що дозволив проживати своєму брату ОСОБА_7 з його родиною на період війни в його будинку АДРЕСА_1 , потім в 2024 році брат ОСОБА_5 помер, а будинок успадкував його син ОСОБА_8 , відповідачі залишились проживати в будинку.

Суд, заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, прийшов до такого.

Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до дублікату спадкового договору від 25.05.2015 р.н., зареєстрованого в реєстрі за № 1089 приватним нотаріусом Житомирського районного нотаріального округу Житомирської області Мошковською З.І., так ОСОБА_5 передає після своєї смерті у власність ОСОБА_1 належний будинок з господарськими будівлями, що знаходиться в АДРЕСА_1 .

Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав № 394907218, ОСОБА_1 з 13.09.2024 володіє на праві власності житловим будинком, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до акту депутата Коростишівської міської ради VIII скликання від 01.07.2025 № 1512 ОСОБА_9 , складений про те, що громадянин ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на момент смерті свого брата ОСОБА_10 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , з січня 2018 року зі своєю сім`єю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 дочкою, ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_5 дочкою, ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_6 дочкою, ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_7 дочкою, спільно проживали та вели спільне господарство з ОСОБА_10 , а також сім`я ОСОБА_3 здійснювала догляд за ОСОБА_10 під час його хвороби, організувала процес поховання ОСОБА_10 і понесла витрати на його поховання.

Заочним рішенням Коростишівського районного суду Житомирської області від 08.10.2015 року у справі № 280/1286/15-ц вирішено визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , таким, що втратив право на користування житловим приміщенням, а саме будинком АДРЕСА_3 , у зв`язку з виїздом на нове постійне місце проживання.

Відповідно до листів Коростишівської міської ради від 25.07.2025 та від 15.08.2025 вбачається, що до Коростишівської міської ради, протягом поточного року, ОСОБА_3 не звертався з приводу забезпечення його сім`ї житлом як багатодітної та останній з його членами родини не перебувають на квартирному обліку громадян при виконавчому комітеті Коростишівської міської ради.

Також, відповідно до листа Коростишівської міської ради № 45 від 24.07.2025 вбачається, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на території Старостинського округу не зареєстрований, але проживав в АДРЕСА_4 без реєстрації з 1999 року по 2018 рік. Останні роки проживав по АДРЕСА_5 , де власником житла, в якому проживав ОСОБА_3 із сім`єю, є ОСОБА_15 . Члени сім`ї ОСОБА_3 , діти та дружина зареєстровані в АДРЕСА_6 , де власник житлового будинку є ОСОБА_16 .

При зверненні до ВП №1 ЖРУП ГУНП в Житомирській області за фактом неправомірних дій відповідачів начальником поліції було направлено лист - відповідь позивачу про те, що в ході проведення перевірки було встановлено, що по фактах, викладених у її зверненні, вбачаються цивільно-правові відносини, які вирішуються в суді у порядку приватного звернення.

Як вбачається з рішення виконавчого комітету Коростишівської міської ради від 09.06.2026 № 188, яким затверджено висновок, в якому зазначено, що орган опіки та піклування Коростишівської міської ради вважає за доцільне визнати дітей: ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_7 такими, що втратили право на користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1 .

З Акту № 1120 обстеження матеріально-побутових умов від 25.05.2026, складеного депутатом Коростишівської міської ради Марчинським М.Б., було проведено обстеження умов проживання за зареєстрованим місцем проживання ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_6 , то в ньому фактично проживають п`ятеро осіб, брат заявниці ОСОБА_17 , його цивільна дружина ОСОБА_18 , брат ОСОБА_19 , цивільна дружина брата ОСОБА_20 та пасинок ОСОБА_21 , заявниця з дітьми зареєстрована, однак не проживає у вказаному будинку, будинок не придатний для проживання такої кількості осіб, враховуючи, що сім`я заявниці являється багатодітною.

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право, володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Статтею 317 ЦК України передбачено, що власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місце знаходження майна.

Згідно зіст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі. Держава не втручається у здійснення власником права власності.

Згідно зі статті 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Також ст. 16 ЦК України визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, припинення дії, яка порушує право.

Згідно зістаттею 81 ЦПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6ст. 81 ЦПК України).

За приписами статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною третьою статті 116 ЖК УРСР (на час виникнення вказаних правовідносин) передбачено, що осіб, які самоправно зайняли жиле приміщення, виселяють без надання їм іншого жилого приміщення.

Такими, що самоправно зайняли жиле приміщення, вважаються особи, які вселилися до нього самовільно без будь-яких підстав, а саме без відповідного рішення про надання їм цього приміщення та відповідно ордера на житлове приміщення. Виселення цих осіб пов`язане з відсутністю у них будь-яких підстав для зайняття жилої площі.

Однак, як встановлено в судовому засіданні та в ході дачі пояснень свідка, то відповідач ОСОБА_3 вселився до будинку АДРЕСА_1 зі згоди власника, яким на той час був ОСОБА_5 , який дозволив проживати своєму брату ОСОБА_22 з сім`єю під час війни.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відповідач ОСОБА_23 з дозволу власника заселився у вказаний будинок, а факт самоправного зайняття житлового будинку відповідачем не підтверджений, жодних доказів протилежного суду не надано.

Позивачем позовні вимоги не змінювались, а як вбачається зі спору вказані відносини фактично є договором найму, які регулються главою 58 Цивільного кодексу України, оскільки відповідачі заселилися до будинку зі згоди власника, яким на час заселення був ОСОБА_5 , а тому в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: орган опіки та піклування Коростишівської міської ради про усунення перешкод в користуванні житловим приміщенням будинком АДРЕСА_1 шляхом виселення відповідачів, саме з підстав самоправного зайняття жилого приміщення слід відмовити.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позову, понесені позивачем судові витрати в силу вимог частини першої, пункту другого частини другої статті 141 ЦПК України не підлягають відшкодуванню.

Керуючись ст.ст.10, 18, 81, 141, 258, 259, 263-265, 268, 274 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: орган опіки та піклування Коростишівської міської ради про усунення перешкод в користуванні житловим приміщенням будинком АДРЕСА_1 шляхом виселення відповідачів як таких, що безпідставно проживають в цьому будинку, без надання їм іншого житлового приміщення відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Третя особа: орган опіки та піклування Коростишівської міської ради, код ЄРДПОУ 04053660, місцезнаходження: Житомирська область, м. Коростишів, вул. Дарбіняна, буд. 11.

Повний текст судового рішення складено 28.08.2026

Суддя Роман ВАСИЛЕНКО