Ухвала суду № 139373269, 28.08.2026, Рожищенський районний суд Волинської області

Справа № 167/1075/26

Номер провадження 1-кп/167/108/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 серпня 2026 року м. Рожище

Рожищенський районний суд Волинської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

з участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

потерпілої ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі Рожищенського районного суду Волинської області клопотання прокурора другого відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Волинської обласної прокуратури ОСОБА_3 про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та тимчасового обмеження в користуванні спеціальним правом - правом керування транспортними засобами стосовно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України.

в с т а н о в и в :

В провадженні Рожищенського районного суду Волинської області перебуває кримінальне провадження, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026030000000139 від 07 квітня 2026 року про обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України.

Ухвалою судді Рожищенського районного суду Волинської області від 21 серпня 2026 року призначено підготовче засідання на підставі обвинувального акта в даному кримінальному провадженні.

Одночасно з обвинувальним актом прокурором другого відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Волинської обласної прокуратури ОСОБА_3 подано клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, строком на два місяці та покладенням обов`язків визначених ч. 5 ст. 194 КПК України та клопотання про продовження застосування тимчасового обмеження в користуванні спеціальним правом правом керування транспортними засобами на два місяці.

Клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту прокурором обґрунтоване тим, що ризики, визначені п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) не змінилися, а продовжують існувати. Зокрема, обвинувачений може мати намір переховуватись від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, незаконно впливати на потерпілу, свідків у цьому кримінальному провадженні та вчиняти інші кримінальні правопорушення.

Клопотання про продовження застосування тимчасового обмеження в користуванні спеціальним правом правом керування транспортними засобами прокурором обґрунтоване тим, що ОСОБА_5 може продовжувати керувати транспортними засобами та грубо порушувати вимоги Правил дорожнього руху України, а також санкцією ч. 3 ст. 286-1 КК України передбачено додаткове покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами від 5 до 10 років.

В судовому засіданні прокурор подані клопотання про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та продовження застосування тимчасового обмеження в користуванні спеціальним правом правом керування транспортними засобами підтримав з підстав, викладених у них та просив задовольнити.

Обвинувачений ОСОБА_5 та захисник ОСОБА_6 в підготовчому засіданні щодо задоволення клопотань прокурора не заперечили.

Заслухавши учасників кримінального провадження, дослідивши подані матеріали, суд доходить такого висновку.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 01 липня 2026 року стосовно ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, із забороною з 23.00 год по 06.00 год залишати його місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , за виключенням оголошення у зазначений період повітряної тривоги у Луцькому районі Волинської області для переходу у спеціально обладнане приміщення (укриття), на строк 2 (два) місяців, в межах строку досудового розслідування, а саме до 30 серпня 2026 року. Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України на підозрюваного ОСОБА_5 покладено обов`язки: з`являтись на виклики до слідчого, в провадженні якого перебуває вказане кримінальне провадження, прокурора, слідчого судді та суду у попередньо визначений та погоджений час на протязі терміну розслідування вказаного кримінального провадження, а у разі неможливості з`явитись через поважні причини - завчасно повідомити про це зазначену (їх) посадову (їх) особу (осіб); повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Частиною 3 ст. 315 КПК України передбачено, що під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.

Згідно з ч. 2 ст. 181 КПК України домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

У відповідності до ч. 6 ст. 181 КПК України строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців.

Згідно з ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, а саме: 1) переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Виходячи із змісту ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам вчинення підозрюваним, обвинуваченим дій, передбачених пунктами 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду. Спроби ж протидії кримінальному провадженню у формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, необхідно вважати наявними за умови достатньої вірогідності їх здійснення.

Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Із клопотання прокурора вбачається, що у кримінальному провадженні встановлені ризики, передбачені п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема, такі як, можливість обвинуваченим переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілу, свідків та вчиняти інші кримінальні правопорушення.

Рожищенським районним судом Волинської області розпочато судове провадження зі стадії підготовчого судового засідання. Суд не перейшов до судового розгляду кримінального провадження, не заслухано показань обвинуваченого, потерпілої та свідків та не досліджено письмових доказів. Тобто в суді на даний час не досліджено обставин обвинувачення настільки, що можна було б судити про істотне зменшення ризиків, які стали підставою для застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

Вирішуючи питання щодо доцільності продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, суд погоджується з доводами прокурора про існування ризику переховування обвинуваченого від суду. Такий висновок ґрунтується на тому, що обвинувачений ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, санкція статті якого передбачає покарання на строк від п`яти до десяти років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк від п`яти до десяти років.

На думку суду, така обставина, як усвідомлення тяжкості покарання може спонукати ОСОБА_5 переховуватися від суду.

При встановленні наявності ризику впливу на потерпілу та свідків, суд враховує встановлену кримінальним процесуальним законом процедуру отримання показань від осіб, які є потерпілими та свідками у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України). При цьому, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК України).

Наведене свідчить, що ризик впливу на потерпілу та свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом від них показань та дослідження їх судом.

Тому, зважаючи, що на момент вирішення питання про продовження запобіжного заходу судом не заслухано показань потерпілої та свідків, відтак є необхідність врахування й ризику незаконного впливу з боку обвинуваченого на потерпілу та свідків у даному кримінальному провадженні, показання яких є необхідними для його розгляду в суді.

При цьому, суд звертає увагу, що КПК України не вимагає доказів того, що обвинувачений обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому, оскільки під поняттям «ризик» - необхідно розуміти обґрунтовану ймовірність протидії обвинуваченого кримінальному провадженню у формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

Тим не менше, підсумовуючи наведене, суд не вбачає обставин, які б давали підстави дійти висновку, що належну процесуальну поведінку обвинуваченого може забезпечити більш м`який запобіжний захід.

Зважаючи на особу обвинуваченого ОСОБА_5 та тяжкість інкримінованого йому діяння, відсутність фактичних даних, які б свідчили про зменшення зазначених вище судом ризиків чи їх відсутність, а також з огляду на відсутність обґрунтованих підстав вважати, що інші, більш м`які запобіжні заходи, можуть забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого та будуть достатніми для запобігання зазначеним вище ризикам, суд доходить переконання про необхідність продовження ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у певний період доби на два місяці та продовження дії покладених на нього обов`язків. передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України на цей же строк, починаючи з дати постановлення цієї ухвали.

Продовження такого запобіжного заходу забезпечить можливості здійснення дієвого контролю за поведінкою обвинуваченого та виконання ним процесуальних обов`язків та зможе запобігти існуючим ризикам.

Вирішуючи клопотання прокурора про продовження застосування тимчасового обмеження в користуванні спеціальним правом правом керування транспортними засобами суд зазначає таке.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 01 липня 2026 року підозрюваного ОСОБА_5 обмежено в користуванні спеціальним правом - правом керування транспортними засобами, в межах строку досудового розслідування, а саме до 30 серпня 2026 року включно.

Підставою застосування тимчасового обмеження стало запобігання вчинення ОСОБА_5 іншого кримінального правопорушення у сфері порушення правил безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту.

Згідно з ч. 1 ст. 148 КПК України у разі наявності достатніх підстав вважати, що для припинення кримінального правопорушення чи запобігання вчиненню іншого, припинення або запобігання протиправній поведінці підозрюваного щодо перешкоджання кримінальному провадженню, забезпечення відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, необхідно тимчасово обмежити підозрюваного у користуванні спеціальним правом, слідчий, прокурор, інша уповноважена службова особа мають право тимчасово вилучити документи, які посвідчують користування спеціальним правом, у законно затриманої ними особи в порядку, передбаченому статтею 208 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 КПК України прокурор має право звернутися із клопотанням про продовження строку тимчасового обмеження у користуванні спеціальним правом, яке розглядається у порядку, передбаченому статтею 151 цього Кодексу.

За змістом ч. 2 ст. 153 КПК України слідчий суддя, суд відмовляє у продовженні строку тимчасового обмеження у користуванні спеціальним правом, якщо прокурор не доведе, що:

1) обставини, які стали підставою для тимчасового обмеження у користуванні спеціальним правом, продовжують існувати;

2) сторона обвинувачення не мала можливості забезпечити досягнення цілей, заради яких було обмежено користування спеціальним правом, іншими способами протягом дії попередньої ухвали.

Згідно з ст. 152 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тимчасове обмеження в користуванні спеціальним правом не може перевищувати двох місяців.

Оскільки прокурором доведено, що обставини, які стали підставою для тимчасового обмеження обвинуваченого у користуванні спеціальним правом продовжують існувати, а сторона обвинувачення не мала можливості забезпечити досягнення цілей, заради яких було обмежено користування спеціальним правом, а саме запобігання можливого вчинення ОСОБА_5 інших правопорушень у сфері експлуатації транспорту, іншими способами протягом дії попередньої ухвали, суд вважає, що клопотання прокурора необхідно задовольнити та продовжити строк тимчасового обмеження ОСОБА_5 у користування спеціальним правом - правом керування транспортними засобами строком на два місяці.

Керуючись ст. 148-153, 177, 181, 193, 194, 195, 315 КПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Клопотання прокурора другого відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Волинської обласної прокуратури ОСОБА_3 про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту стосовно обвинуваченого ОСОБА_5 задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною з 23.00 год по 06.00 год залишати його місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , за виключенням оголошення у зазначений період повітряної тривоги у Луцькому районі Волинської області для переходу у спеціально обладнане приміщення (укриття), на строк 2 (два) місяці, тобто до 28 жовтня 2026 року.

Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на обвинуваченого ОСОБА_5 такі обов`язки:

- прибувати на виклики до прокурора та суду, а в разі неможливості з`явитися через поважні причини - завчасно повідомити про це посадову особу, що здійснила виклик;

- повідомляти прокурора та суд про зміну свого місця проживання;

- здати на зберігання у відповідний орган Управління Державної міграційної служби у Волинській області паспорт громадянина України для виїзду за кордон (за наявності).

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_5 наслідки невиконання покладених на нього обов`язків, а саме: у разі, якщо він, будучи належним чином повідомленим не з`явиться без поважних причин за викликом до суду, не повідомить про причину своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, запобіжний захід відносно нього може бути змінено на більш суворий.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_5 , що відповідно до вимог ч. 5 ст. 181 КПК України працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з`являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних із виконанням покладених на нього зобов`язань.

Клопотання прокурора другого відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Волинської обласної прокуратури ОСОБА_3 про продовження тимчасового обмеження в користуванні спеціальним правом - правом керування транспортними засобами стосовно обвинуваченого ОСОБА_5 задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом - правом керування транспортними засобами на строк 2 (два) місяці, до 28 жовтня 2026 року включно.

Копію ухвали направити для виконання до відділу Національної поліції за місцем проживання обвинуваченого ОСОБА_5 .

Контроль за виконанням ухвали покласти на процесуального прокурора.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя ОСОБА_1