Ухвала суду № 139372775, 31.08.2026, Савранський районний суд Одеської області

Є.у.н.с.512/894/25

Провадження № 2-др/512/2/26

с-ще Саврань

"31" серпня 2026 р.

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Савранський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Брюховецького О.Ю.,

за участі секретаря Тімановського А.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву про ухвалення додаткового рішення про витрати на правничу допомогу в цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Дебт коллекшн» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Савранського районного суду Одеської області від 16.03.2026 позовні вимоги ТОВ «Фінансова компанія Дебт коллекшн» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено частково. На користь позивач стягнуто з відповідачки заборгованість за Кредитним договором №3079514228/216891 від 22.01.2020 в розмірі 3110 (три тисячі сто десять) грн. 00 коп., а також судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1183 (одна тисяча сто вісімдесят три) грн. 34 коп.

Під час розгляду даної справи, суд не ухвалив рішення щодо розподілу судових витрат відповідачки пов?язаних із розглядом справи, а саме: не вирішив питання відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

Таким чином, 25.03.2026 представник позивача адвокат Пархомчук С.В. звернувся до Савранського районного суду із заявою про ухвалення додаткового рішення в справі яким просить стягнути з ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, понесені позивачем, в розмірі 10500,00 грн.

У заяві представник позивача зазначив, що оскільки він дізнався про задоволення позовної заяви 20.03.2026. тому п?ятиденний термін на подання заяви про ухвалення додаткового рішення закінчується 25.03.2026 року. Під час подання позовної заяви позивач заявив попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат які позивач поніс і які очікує понести у зв?язку із розглядом справи у розмірі 12 922,40 грн., які складаються з витрат на судовий збір (2 422,40 грн) та витрат на професійну правову допомогу, яка орієнтовно становила 10 500,00 грн. Фактичний розмір винагороди (гонорару) за надані послуги професійної правничої допомоги в рамках розгляду справи №512/894/25 в суді становить 10 500,00 грн. (десять тисяч п`ятсот гривень 00 коп.)

Так, представник позивача просить стягнути з відповідачки витрати на професійну правову допомогу у розмірі 10500,00 грн.

Згідно зі статтею 33 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) автоматизованою системою документообігу суду, з урахуванням положень статей 36, 37 ЦПК України, було визначено головуючого суддю Брюховецького О.Ю. передано йому вказану справу.

Справу призначено до розгляду на 31.08.2026.

Сторони належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, у судове засідання призначене на 31.08.2026 не з`явилися.

Представник заявника адвокат Пархомчук С.В. в судове засідання не з`явився, однак повідомлявся належним чином про дату, час та місце розгляду справи, про що свідчить довідка про доставку електронного документу в його електронний кабінет 17.07.2026 (а.с.13).

Заявник ТОВ «ФК Дебт коллекшн» в судове засідання також не з`явився, однак повідомлявся належним чином про дату, час та місце розгляду справи, про що свідчить довідка про доставку електронного документу в його електронний кабінет 17.07.2026 (а.с.14).

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання також не з`явилася, повідомлялася належним чином про дату, час та місце розгляду справи, однак до суду повернувся конверт з відміткою Укрпошти «адресат відсутній» (а.с.12). Про причини неявки суд не повідомила. Будь-яких заяв, клопотань до суду не подала.

У відповідності до частини 1 статті 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, а зловживання процесуальними правами не допускається.

Приписами частини 3 статті 13 ЦПК України встановлено, що учасник справи розпоряджається своїми правами на власний розсуд, несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням процесуальних дій.

Згідно з частини 2 статті 43 ЦПК України учасники справи зобов`язані: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою.

Як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. У рішенні Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» звернуто увагу, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Згідно з частинами першою, другою статті 211 ЦПК України розгляд справи відбувається в судовому засіданні. Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи.

Відповідно до частини третьої статті 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини своєї неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку, зокрема з підстав неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання, та першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними. У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору (частини перша, друга, п`ята статті 223 ЦПК України).

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів.

Згідно з частиною 8 статті 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до частини 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Судом встановлено, що 11.12.2025 між Адвокатом Пархомчуком С.В. (виконавець) та ТОВ «ФК Дебт Коллекшн» (Клієнт) укладено договір №б/н про надання правничої допомоги.

Матеріали справи містять акт про отримання правової допомоги від 11.12.2025. Згідно якого вбачається, що адвокат надав, а клієнт прийняв правову допомогу під час підготовки та направлення позову про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за кредитним договором №3079514228/216891 від 22.01.2020.

Щодо вартості послуг з надання правової допомоги у вищевказаному акті вбачається, що адвокат надав клієнту такі послуги на суму 10500,00 грн., а саме: зустріч та консультація щодо перспективи судового врегулювання кредитної заборгованості, яка виникла мвж ТОВ ФК Дебт коллекшн» та ОСОБА_1 в рамках кредитного договору №3079514228/216891 від 22.01.2020 на загальну суму 2000,00 грн.; складення та подання до суду позовної заяви (підготовка доказів/додатків до позовної заяви), моніторинг аналіз судової практики на загальну суму 5000,00 грн., інші клопотання заяви до суду складення процесуальних документів моніторинг «Єдиного державного реєстру судових рішень» щодо процесуального статусу судової справи на загальну суму 3000,00 грн., канцелярські витрати на виготовлення копій документів, відправка поштової кореспонденції на загальну суму 500,00 грн. (а.с.5).

Згідно платіжної інструкції №9766 від 11.12.2025 вбачається, що ТОВ «ФК Дебт коллекшн» здійснило оплату на рахунок ОСОБА_2 на суму 10500,00 грн. за надання правничої допомоги (а.с.6).

Матеріали справи містять опис вкладень у цінний лист, з якого вбачається, що відповідачці ОСОБА_1 було надіслано заву про розподіл судових витрат з додатками (а.с.7, 9-10).

Крім того, матеріали справи містять рахунок за правничу допомогу згідно договору про надання правової допомоги від 11.07.2025 на суму 10500,00 грн. (а.с.8).

Дослідивши матеріали справи, зокрема про стягнення з позивача витрат на правничу допомогу суд приходить до наступного.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 1 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 частини 1 статті 1 Закону № 5076-VI встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).

Відповідно до статті 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є: - надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;

- складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;

- представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону № 5076-VI).

Згідно частин 1, 3 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

- розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

- розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина 2 статті 137 ЦПК України).

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 137 ЦПК України).

Частина 4 статті 137 ЦПК України визначає, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 137 ЦПК України).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 6 статті 137 ЦПК України).

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до частини 1 статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Пунктом 1 частини 3 статті 133 ЦПК України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з частинами першою-шостою статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно із статтею 141 ЦПК розмір витрат, які сторона сплатила у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Згідно з частино 8 статті 141 ЦПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв?язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п?яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до частин 1, 3 статті 246 ЦПК України, якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною 270 цього Кодексу.

Так, суд встановив, що відповідно до акту про отримання правової допомоги від 11.12.2025 визначена вартість послуг адвоката Пархомчука С.В. на суму 10500,00 грн (а.с.5).

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19.02.2020 по справі №755/9215/15- ц зазначає, що саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Верховний Суд у постанові від 08.04.2019 по справі № 922/619/19 вказав, що суд позбавлений можливості самостійно (без клопотання сторони, що заперечує проти стягнення витрат зменшувати розмір витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до постанови Верховного Суду від 27.07.2022 у справі №686/28627/18: «Аналізуючи вказані норми ЦПК України про відшкодування витрат на професійну правову допомогу, Верховний Суд дійшов висновку, що до понесених стороною витрат на професійну правову допомогу відносяться як витрати, які оплачені стороною/ третьою особою до моменту заявлення вимоги про їх відшкодування так і ті, які будуть оплачені нею в майбутньому, якщо це відповідає умовам договору.

Аналогічні правові висновки сформульовані Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постановах від 02 грудня 2020 року у справі №317/1209/19, провадження №61-21442св19, від 03 лютого 2021 року у справі №554/2586/16-ц, провадження №61-21197св19, від 17 лютого 2021 року у справі №753/1203/18, провадження №61-44217св18, у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 16 червня 2021 року у справі №640/4126/19, провадження №61-14735св20.

Отже, з огляду на зазначені норми процесуального права та правові позиції Верховного Суду, зважаючи на встановлені судом обставин справи, суд дійшов переконання, що вимоги про відшкодування витрат відповідачкою на правничу допомогу були доведені, оскільки вони пов`язані з розглядом справи, розмір яких є обґрунтованим, а також дотримані критерії розумності їх вартості.

Згідно заочного рішення від 16.03.2026 по справі за цивільним позовом ТОВ «ФК Дебт коллекшн» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості вбачається, що позовні вимоги задоволені частково.

Разом з тим, у постанові Великої Палати Верховного Суду у від 22 травня 2024 року у справі №206/4841/20 (провадження № 14-55цс22), зазначено, що понесені позивачами витрати на професійну правничу допомогу підлягають також частковому задоволенню від заявлених вимог.

Таким чином, ураховуючи принцип пропорційності задоволених вимог при покладені на сторін судових витрат та зважаючи на те, що позовні вимоги задоволено частково (на 48,85%) то понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу підлягають також частковому задоволенню у розмірі 5129 грн 25 коп (10500,00 грн. х 48,85 %) у відшкодування витрат на правову допомогу, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 133-137, 141, 246, 270 ЦПК, -

УХВАЛИВ:

Заяву про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Дебт коллекшн» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої АДРЕСА_1 РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Дебт коллекшн» (місцезнаходження ЄДРПОУ 44243120, юридична адреса: 01042, м.Київ, вул. Саперне Поле, будинок, 12, інше, нежитлове приміщення 1008) понесені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5129 (п`ять тисяч сто двадцять дев`ять) гривень 25 копійок.

В іншій частині заяви відмовити.

Додаткове рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому додаткове рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому додаткового рішення суду.

Суддя О.Ю. Брюховецький