Ухвала суду № 139372650, 01.09.2026, Приморський районний суд м. Одеси

Справа №522/21658/25

Провадження №1-кп/522/2161/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.09.2026 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

Головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,

при розгляді у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі об`єднаних кримінальних проваджень за №12025162510001174 від 03.09.2025 року та за №12025162510001271 від 02.10.2025 року відносно:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Богунове, Іванівського району, Одеської області, громадянки України, українки, з середньою освітою, незаміжньої, офіційно не працевлаштованої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , яка не має судимості в силу ст. 89 КК України,

обвинуваченої у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. 190 КК України,

за участю учасників судового провадження:

прокурора - ОСОБА_4 ,

захисника - ОСОБА_5 ,

обвинуваченої - ОСОБА_3 ,

суд -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Приморського районного суду м. Одеси перебувають об`єднані кримінальні провадження відносно ОСОБА_3 обвинуваченої у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 , ч. 2 ст. 190 КК України.

Прокурор до суду подав клопотання про обрання відносно обвинуваченої ОСОБА_3 запобіжного заходу вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, з визначенням застави. Клопотання обґрунтоване тим, що ОСОБА_3 наразі обвинувачується у вчиненні умисних кримінальних правопорушень. Під час судового розгляду справи обвинувачена ОСОБА_3 переховувалась від суду. Ухвалою суду від 20.05.2026 року надавався дозвіл на затримання ОСОБА_3 з метою її приводу для розгляду клопотання про застосування до неї запобіжного заходу у вигляді триманні під вартою. Ухвалою суду від 06.07.2026 року ОСОБА_3 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Обвинувачена незаміжня, офіційно не працевлаштована, а отже не має постійного джерела доходів та засобів існування, в неї відсутні міцні соціальні зв`язки, а тому є достатні підстави вважати, що обвинувачена з метою ухилення від кримінального покарання, може без перешкод залишити місце свого проживання та переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілих у цьому кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженні іншим чином. Таким чином, прокурор вважає, що існують ризики, передбачені п.п. 1,3,4 ч. 1 ст. 177 КПК України. Також, на думку прокурора, жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти вказаним ризикам, а тому просить обрати ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб з визначенням суми застави.

В судовому засіданні прокурор ОСОБА_4 підтримала клопотання та просила його задовольнити.

Обвинувачена ОСОБА_3 та її захисник - адвокат ОСОБА_5 просили відмовити у задоволені клопотання прокурора, посилаючись на його необґрунтованість.

Суд, вислухавши доводи клопотання прокурора, думку учасників судового провадження, вивчивши матеріали кримінального провадження, приходить до наступних висновків:

Судом встановлено, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 190 КК України, яке згідно ст. 12 КК України є нетяжким злочином. Також, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, яке відносяться згідно ст. 12 КК України до тяжкого злочину.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 06.07.2026 року стосовно ОСОБА_3 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 02.09.2026 року, з визначенням розміру застави.

Згідно ч. 3 ст. 331 КПК України, за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув`язнення.

Мета і підстави застосування запобіжних заходів, обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу, визначені ст.ст. 177, 178 КПК України.

У частині першій статті 183 КПК України визначено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України. До цих ризиків належать такі спроби підозрюваного, обвинуваченого: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому особа підозрюється, обвинувачується.

Згідно п. 4 ч.2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Відповідно до ч.5 ст.9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. Відповідно до практики ЄСПЛ, при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов`язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів, передбачених законом (правова позиція, викладена у п.80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України»). Крім того, суд враховує положення ст.5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного/обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Вирішуючи питання про продовження запобіжного заходу, суд відповідно до приписів ст.178 КПК України враховує тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченій у разі визнання її винуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч.2 ст. 190 КК України, вік, стан її здоров`я, а також наявність соціальних зв`язків.

Так, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні умисних кримінальних правопорушень.

За вчинення інкримінованих обвинуваченої кримінальних правопорушень, передбачено максимальне покарання у виді позбавлення волі на строк до 8 років.

Судом також встановлено, що під час судового розгляду справи ОСОБА_3 ухилялась від явок до суду, у зв`язку із чим ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 20.05.2026 року надавався дозвіл на затримання обвинуваченої, з метою приводу до суду для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та останню було оголошено у розшук.

Таким чином, ОСОБА_3 переховувалась від суду.

Тому, суд, вважає, що прокурором доведено, що обвинувачена, з метою уникнення можливого покарання за вчинені злочини, може ухилятися від суду, що унеможливлює своєчасне виконання процесуальних рішень та призначення їй кримінального покарання за скоєні злочини.

Таким чином, у суду є достатні підстави вважати, що ОСОБА_3 , з метою ухилення від кримінальної відповідальності, може без перешкод залишити місце свого проживання та переховуватися від суду.

Зважаючи на те, що остаточне рішення по справі відносно обвинуваченої не прийнято, потерпілі у цьому ж кримінальному проваджені підлягають безпосередньому допиту судом та суд має дослідити докази у справі, та в даному випадку існує ризик можливого незаконного впливу обвинуваченою на потерпілих з метою зміни останніми показань.

Також, ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, суд вважає таким, що також може справдитись.

Таким чином, існування ризиків, передбачених п. п. 1,3,4 ч.1 ст. 177 КПК України об`єктивно вбачається з відомостей, що є наявними у кримінальному провадженні і суд погоджується з доводами прокурора щодо їх наявності, оскільки ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа, вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.

Згідно сформованої практики Європейського суду з прав людини, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у виді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).

Надаючи оцінку можливості обвинуваченої переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілих у цьому кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, суд бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що обвинувачена, з метою уникнення покарання, передбаченого за інкриміновані кримінальні правопорушення, може вдатися до відповідних дій.

Застосування до обвинуваченої більш м`яких запобіжних заходів неможливе, оскільки вони не здатні запобігти наявним у кримінальному провадженні ризикам, забезпечити належну поведінку обвинуваченої та виконання нею своїх процесуальних обов`язків.

Відповідно ч.ч. 4, 5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

При визначенні альтернативної міри запобіжного заходу, суд враховує обставини кримінального правопорушення, майновий стан обвинуваченої ОСОБА_3 , тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, вважає необхідним визначити заставу у розмірі 60 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 199 680 гривень, оскільки саме такий розмір застави, у разі його внесення, відповідає критеріям пропорційності, є достатнім та таким, що здатний забезпечити запобіганню встановленим ризикам, виконання обвинуваченою покладених на неї обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України у даному кримінальному провадженні.

Враховуючи викладене, на підставі ст.ст. 177,178,182,183,194,199,331,370-372,376 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора - задовольнити.

Продовжити відносно обвинуваченої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Одеський слідчий ізолятор», строком на 60 днів, тобто до 30.10.2026 року, включно.

Визначити відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , розмір застави як запобіжного заходу, достатній для забезпечення виконання обвинуваченою обов`язків, передбачених КПК України, у розмірі 60 (шістдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 199 680 гривень (сто дев`яносто дев`ять тисяч шістсот вісімдесят) гривень.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу на рахунок ТУ ДСА України в Одеській області, з призначенням платежу: застава за обвинувачену ОСОБА_3 ..

Обвинувачена звільняється з-під варти після внесення застави.

У разі внесення застави, покласти на обвинувачену обов`язки строком на 2 (два) місяці, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:

1) прибувати за кожною вимогою до суду, прокурора в розумні строки;

2) повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

3) не відлучатися з міста Одеси без дозволу прокурора або суду;

4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт, інші документи, що дають право на виїзд/в`їзд з України;

Роз`яснити обвинуваченій наслідки невиконання вказаних обов`язків, а саме: у разі, якщо обвинувачена, будучи належним чином повідомлена, не з`явилась за викликом до суду, без поважних причин не повідомила про причину своєї неявки, або якщо порушила інші покладені на неї при продовженні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави суд вирішує питання про застосування до обвинуваченої запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення до Одеського апеляційного суду.

Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору та направити уповноваженій службовій особі місць ув`язнення.

Суддя: ОСОБА_1