Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 522/15261/26-Е
Провадження № 2-з/522/495/26
УХВАЛА
01 вересня 2026 року м. Одеса
Суддя Приморського районного суду м. Одеси Федчишена Т. Ю., розглянувши заяву ОСОБА_1 , в особі законного представника ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про забезпечення позову за матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 , в особі законного представника ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Міністерства оборони України, Військової частини НОМЕР_1 , Шосткинського відділу ДРАЦС Сумської обл. СМРУ Мін`юсту, Органу опіки та піклування Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, про визнання шлюбу недійсним, визнання права власності в порядку спадкування за законом, -
ВСТАНОВИЛА:
До Приморського районного суду м. Одеси через підсистему «Електронний суд» надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в особі законного представника ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Міністерства оборони України, Військової частини НОМЕР_1 , Шосткинського відділу ДРАЦС Сумської обл. СМРУ Мін`юсту, Органу опіки та піклування Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, про визнання шлюбу недійсним, визнання права власності в порядку спадкування за законом.
21.08.2026 до Приморського районного суду м. Одеси через підсистему «Електронний суд» надійшла заява ОСОБА_1 , в особі законного представника ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про забезпечення позову.
Заява отримана суддею 31.08.2026.
У заяві про забезпечення позову заявники просять: заборонити державному нотаріусу Масловій Марії Вячеславівні, якою відкрита спадкова справа № 140б/2026 від 15.04.2026, видавати свідоцтва про право на спадщину та вчиняти будь-які нотаріальні дії, наслідком яких є набуття або відчуження права власності на квартиру АДРЕСА_1 , яка входить до складу спадщини після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , до набрання законної сили рішенням суду у цій справі; заборонити Міністерству оборони України та/або уповноваженим ним органам до набрання законної сили рішенням суду приймати рішення про призначення та виплату одноразової грошової допомоги відповідачці ОСОБА_4 , право якої на отримання зазначеної допомоги оспорюється в суді.
В обґрунтування заяви зазначають, що вони звернулися до суду з позовом до ОСОБА_4 , за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Міністерства оборони України, Військової частини НОМЕР_1 , Шосткинського відділу ДРАЦС Сумської обл. СМРУ Мін`юсту, Органу опіки та піклування Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, про визнання шлюбу недійсним, визнання права власності в порядку спадкування за законом.
За сім місяців до дня своєї загибелі, а саме в період з 04.08.2025 по 20.08.2025, перебуваючи у короткостроковій відпустці, ОСОБА_5 13.08.2025 зареєстрував шлюб із ОСОБА_6 .
Після загибелі ОСОБА_5 відкрилася спадщина, до складу якої входить, зокрема, квартира АДРЕСА_1 . Крім того, у зв`язку із загибеллю ОСОБА_5 виникли правовідносини щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги, передбаченої законодавством України членам сім`ї загиблого військовослужбовця. Отже, формальний статус дружини, набутий відповідачем ОСОБА_4 внаслідок державної реєстрації оспорюваного шлюбу (актовий запис № 257 від 13.08.2025), створює для неї можливість претендувати як на спадкове майно, так і на відповідну частку одноразової грошової допомоги, що безпосередньо впливає на права та законні інтереси позивачів.
Позивачі вважають, що ОСОБА_4 має потенційне право на спадкування як особа, яка є подружжям, що пережила спадкодавця. Однак саме це право оспорюється у справі, оскільки діти вимагають визнання шлюбу фіктивним.
Зазначають, що необхідність застосування зазначених заходів зумовлена тим, що у разі оформлення відповідачем спадкових прав виникають обґрунтовані підстави щодо можливості подальшого відчуження ОСОБА_4 третім особам спадкового майна, а також у разі виплати відповідачу відповідної частки одноразової грошової допомоги, кошти вибувають із державного бюджету, а законодавством не передбачено адміністративного механізму їх відкликання або повторного розподілу між іншими особами. Отже, навіть у разі задоволення позову виконання рішення суду фактично вимагатиме пред`явлення нового позову про стягнення безпідставно отриманих коштів, що істотно ускладнить ефективний захист прав позивачів. Вважають, що забезпечення позову шляхом заборони вчиняти певні дії є пропорційним втручанням, оскільки захищає інтереси дійсних членів сім`ї (дітей загиблого) до вирішення спору по суті.
Також заявники просять повернути надміру сплачену суму судового збору в розмірі 133,12 грн, сплачену за подання цієї заяви про забезпечення позову, на рахунок IBAN НОМЕР_2 , відкритий в АТ КБ «ПриватБанк».
Дослідивши заяву про забезпечення позову та матеріали позовної заяви в межах вирішення зазначеної заяви, суд зазначає таке.
Згідно з частинами 1 та 2 статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Заходи забезпечення позову вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову покликано, не порушуючи принципів змагальності і процесуального рівноправ`я сторін, вжити негайних заходів, направлених на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акта, а також перешкодити спричиненню значної шкоди заявнику.
Згідно із пунктом 2 частини першої статті 150 ЦПК України позов забезпечується забороною вчиняти певні дії.
Відповідно до частини третьої статті 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості забезпечення позову, враховуючи їх співмірність із заявленими вимогами, відповідність виду забезпечення позову заявленим позовним вимогам, збалансованість інтересів сторін, а також інших учасників процесу.
Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, оскільки воно є предметом перевірки судом під час розгляду справи по суті (такий правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 17 грудня 2018 року у справі № 914/970/18 та від 10 листопада 2020 року у справі № 910/1200/20).
У постанові від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року в справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20) зазначено, що умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде співмірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними для захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення.
Враховуючи зазначене, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів заявника та інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; у імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.
Заходи забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав осіб, що не є учасниками справи.
Згідно з ч. 4 ст. 42 Закону України «Про нотаріат», за обґрунтованою письмовою заявою заінтересованої особи, яка звернулася до суду та на підставі отриманого від суду повідомлення про надходження позовної заяви заінтересованої особи, яка оспорює право або факт, про посвідчення якого просить інша заінтересована особа, вчинення нотаріальної дії зупиняється до вирішення справи судом.
Крім того, згідно п.п. 3, 4 Глави 2 «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.2012 за обґрунтованою письмовою заявою заінтересованої особи, яка звернулася до суду, та на підставі отриманого від суду повідомлення про надходження позовної заяви заінтересованої особи, яка оспорює право або факт, про посвідчення якого просить інша заінтересована особа, вчинення нотаріальної дії зупиняється до вирішення справи судом. Відкладення або зупинення вчинення нотаріальних дій здійснюється на підставі чинного законодавства.
Відповідно до підпункту 4.15 пункту 4 Глави 10 Розділу ІІ Порядку за обґрунтованою письмовою заявою заінтересованої особи, яка звернулась до суду, та на підставі отриманого від суду повідомлення про надходження позовної заяви заінтересованої особи, яка оспорює право або факт, про посвідчення якого просить інша заінтересована особа, вчинення нотаріальної дії зупиняється до вирішення справи судом.
Отже, законодавством визначено спеціальну правову норму, яка імперативно визначає підставу обов`язкового зупинення нотаріусом вчинення нотаріальних дій на підставі письмової заяви позивача, як заінтересованої особи, про наявність спору щодо спадщини, а тому правові підстави для задоволення заяви позивачів в цій частині відсутні.
Відповідно до частини другої статті 8-1 Закону України «Про нотаріат» встановлена заборона будь-якого втручання в діяльність нотаріуса, зокрема з метою перешкоджання виконанню ним своїх обов`язків.
Щодо заборони Міністерству оборони України та/або уповноваженим ним органам до набрання законної сили рішенням суду приймати рішення про призначення та виплату одноразової грошової допомоги ОСОБА_4 , суд зазначає таке.
Відповідно до частини другої статті 16-4 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» за наявності спору між особами, які мають право на призначення і виплату одноразової грошової допомоги, або між особами і органами, уповноваженими призначати та здійснювати виплату одноразової грошової допомоги, щодо права на призначення і виплату одноразової грошової допомоги та/або її розміру орган, уповноважений здійснювати виплату одноразової грошової допомоги, призупиняє її виплату до вирішення спору у судовому порядку та набрання судовим рішенням законної сили.
З огляду на викладене, враховуючи, що Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачено механізм призупинення виплати одноразової грошової допомоги за наявності спору між особами, які мають право на призначення і виплату одноразової грошової допомоги, суд вважає, що підстави для задоволення заяви позивачів в цій частині також відсутні.
Заявниками не доведено необхідності вжиття заявлених заходів забезпечення позову у судовому порядку.
Щодо повернення надміру сплаченої суми судового збору суд зазначає наступне.
Згідно з ч. 2 ст. 133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду заяви про забезпечення позову ставка судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 665,60 грн.
Відповідно до ч 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Оскільки заявники звернулися до суду через підсистему «Електронний суд», сплаті кожним із заявників за подання заяви про забезпечення позову підлягав судовий збір по 532,48 грн.
Разом з тим, при зверненні до суду із заявою про забезпечення позову ОСОБА_2 , яка діє в інтересах ОСОБА_1 , сплачено судовий збір у більшому розмірі, а саме у розмірі 665,60 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 1.785275829.1 від 03.08.2026.
Таким чином, суд вважає за необхідне повернути ОСОБА_2 , яка діє в інтересах ОСОБА_1 надміру сплачений нею судовий збір у розмірі 133,12 гривень, який був сплачений 03.08.2026 за квитанцією №1.785275829.1 на загальну суму 665,60 гривень.
Керуючись ст. ст. 149-154, 157 ЦПК України, -
УХВАЛИЛА:
У задоволенні заяви ОСОБА_1 , в особі законного представника ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про забезпечення позову за матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 , в особі законного представника ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Міністерства оборони України, Військової частини НОМЕР_1 , Шосткинського відділу ДРАЦС Сумської обл. СМРУ Мін`юсту, Органу опіки та піклування Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, про визнання шлюбу недійсним, визнання права власності в порядку спадкування за законом відмовити.
Зобов`язати Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області повернути ОСОБА_2 , яка діє в інтересах ОСОБА_1 надміру сплачений нею судовий збір у розмірі 133 (сто тридцять три) грн 12 коп., що був сплачений на підставі квитанції № № 1.785275829.1 від 03.08.2026 на загальну суму 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 коп.
Перерахування коштів здійснити на рахунок IBAN НОМЕР_2 , відкритий в АТ КБ «ПриватБанк».
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.
Суддя Тетяна ФЕДЧИШЕНА
Судове рішення № 139372583, Приморський районний суд м. Одеси було прийнято 01.09.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 522/15261/26-Е. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: