Рішення № 139372573, 31.08.2026, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/17159/25-Е

Провадження № 2/522/2835/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2026 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Федчишеної Т. Ю.,

за участі секретаря судового засідання Юрченка В. Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (надалі - ТОВ «Юніт Капітал)» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Позов мотивовано тим, що 31.10.2021 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 764219805 на суму 5 000,00 грн. Договір укладено у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Кредитодавець взяті на себе зобов`язання виконав в повному обсязі, перерахувавши відповідачу суму кредиту на її банківську картку відповідно до умов укладеного кредитного договору. Проте позичальник свої зобов`язання за договором належним чином не виконувала, у зв`язку з чим у неї утворилась заборгованість у розмірі 19 221,00 грн, з яких: 5 000,00 грн заборгованість по кредиту (тіло кредиту) та 14 221,00 грн заборгованість за відсотками.

28.11.2018 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу №28/1118-01, а також додаткові угоди до нього у тому числі щодо продовження строку дії договору факторингу та право вимоги до відповідача за кредитним договором перейшло до ТОВ «Таліон Плюс».

30.10.2023 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу № 30/1023-01,за умовами якого до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до відповідача.

04.06.2025 між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Юніт Капітал» укладено договір факторингу №04/06/25-Ю, відповідно до якого до ТОВ «Юніт Капітал» перейшло право вимоги до відповідача.

На підставі наведеного позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 764219805 від 31.10.2021 у розмірі 19 221,00 грн, а також вирішити питання щодо стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат по сплаті судового збору у розмірі 2 422,40 грн та витрат на професійну правничу допомогу сумі 7 000,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 ЦПК України при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом.

Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву (ч. 2 ст. 174 ЦПК України).

У відзиві на позовну заяву, сформованому 15.03.2026 в підсистемі «Електронний суд», ОСОБА_1 проти позову заперечувала, зазначила, що заборгованість за кредитним договором №10004746253 від 11.11.2021 повністю погашена, що підтверджується довідкою про відсутність заборгованості, виданою ТОВ «Діджи Фінанс» від 17.12.2025. Таким чином, заявлені позовні вимоги вважає безпідставними та просить відмовити ТОВ «Коллект Центр» у задоволенні позовних вимог.

У відповіді на відзив представник позивача Кукса К. О. зазначає, що доводи відповідача, наведені нею у відзиві на позовну заяву, не стосуються предмета даного спору, адже відповідач посилається на відсутність у неї заборгованості за кредитним договором №10004746253 від 11.11.2021 та просить у задоволенні позову ТОВ «Коллект Центр» відмовити, тоді як предметом даного договору є вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором № 764219805 від 31.10.2021 та позивачем у даній справі є «Юніт Капітал».

23.03.2026 від ОСОБА_1 через підсистему «Електронний суд» надійшла письмова заява про застосування наслідків спливу строку позовної давності, оскільки кредитний договір укладено у 2021 році.

Позивачем 24.03.2026 подано письмові заперечення на заяву відповідача про застосування наслідків спливу строку позовної давності, в якій позивач посилався на те, що строк позовної давності не пропущено, оскільки законодавцем перебіг позовної давності зупинено через введення на території України воєнного стану.

24.03.2026 ОСОБА_1 через підсистему «Електронний суд» повторно подала відзив на позовну заяву, в якому навела інші арґументи в обґрунтування своїх заперечень проти позовної заяви.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 20.05.2026 відзив ОСОБА_1 , поданий 24.03.2026, повернуто відповідачу.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 20.05.2026 у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів відмовлено.

Представник ТОВ «Юніт Капітал» в судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлений належним чином, у позовній заяві просив розгляд справи провести за відсутністю позивача.

Згідно з ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявляти клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, про розгляд справи судом повідомлялася належним чином.

05.11.2025 на електронну пошту Приморського районного суду м. Одеси надійшли заяви від імені ОСОБА_1 , в яких зокрема зазначено, що на даний момент вона проживає у Федеративній Республіці Німеччина та не може прибути до суду. Просила повідомити про можливість взяти участь у розгляді справи дистанційно (в режимі відеоконференції) відповідно до ст. 212 ЦПК України. Також зазначила про визнання нею заборгованості у розмірі 5 000 грн, просила надати їй розстрочку виконання зобов`язання, встановивши щомісячні платежі у розмірі 500 грн до повного погашення заборгованості через складне фінансове становище.

Указані заяви надійшли до суду електронною поштою, при цьому заяви подано до суду без скріплення їх електронним цифровим підписом, що свідчить про те, що такі документи не підписані та підлягають поверненню особі яка їх подала без розгляду відповідно до положень ч. 4 ст. 183 ЦПК України.

Безпосередньо заяв від ОСОБА_1 про її участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, в порядку встановленому ст. 212 ЦПК України, на адресу суду не надходило.

У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Згідно з ч. 4 ст. 268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи в судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

У зв`язку з цим, датою ухвалення цього судового рішення є 31.08.2026.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд встановив таке.

31.10.2021 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії № 764219805 у формі електронного документа з використанням електронного підпису, створеного за допомогою одноразового персонального ідентифікатора MNV2Z4S8.

Згідно п. 1.1. Договору 1за цим Договором Кредитодавець зобов`язується надати Позичальникові Кредит у вигляді Кредитної лінії, в розмірі Кредитного ліміту на суму 5 000 грн 00 коп. на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит та сплатити проценти за користування Кредитом, відповідно до умов, зазначених у цьому Договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «Смарт» Товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога».

Відповідно до п. 1.7. Договору Кредитна лінія надається строком на 30 (тридцять) днів від дати отримання Кредиту Позичальником (далі «Дисконтний період»), а саме до 30.11.2021.

Відповідно до п. 1.9.1. Договору виключно на період строку визначеного в п. 1.7 Договору нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється щоденно за Дисконтною процентною ставкою в розмірі 3,65 процентів річних, що становить 0,01 процентів від суми Кредиту за кожний день користування ним.

Відповідно до п. 1.12.1. Договору зобов`язання щодо повернення основної суми Кредиту переносяться на наступний день після закінчення Дисконтного періоду, однак при не надходженні платежу зобов`язання Позичальника по оплаті основної суми Кредиту знову відкладається кожен раз на один календарний день, але не більше ніж на 90 календарних днів від дати закінчення Дисконтного періоду.

З наступного дня після закінчення Дисконтного періоду Позичальник зобов`язаний щоденно сплачувати Кредитодавцю проценти з розрахунку 1087,70 процентів річних, що становить 2,98 процентів в день від суми Кредиту за кожний день користування ним. (п. 1.12.2. Договору).

Відповідно до п. 4.2. Договору строк дії цього Договору обчислюється з моменту його підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором та до закінчення строку надання Кредиту визначеного в п.1.7 Договору. Строк дії Договору може бути продовжено з урахуванням умов продовження строку надання Кредиту передбачених п.1.8. та п. 1.12.1. Договору. У будь-якому разі зобов`язання, що виникли під час дії Договору, діють до повного їх виконання.

Сторони погоджуються, що проценти, нараховані після закінчення строку дії цього Договору (після 90 дня від дати закінчення Дисконтного періоду) чи його дострокового розірвання, є процентами за користування грошовими коштами в розумінні ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України (п. 4.3. Договору).

Із заявки на отримання грошових коштів в кредит від 31.10.2021 слідує, шо ОСОБА_1 просила надати їй кредит у розмірі 5 000,00 грн шляхом перерахування грошових коштів на карту № НОМЕР_1 .

На підтвердження укладання договору позивачем надано довідку щодо дій позичальника в Інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», з якої слідує, що ОСОБА_1 31.10.2021 о 20:50 подала заявку на кредит. 31.10.2021 о 20:51:45 відповідачу було відправлено одноразовий ідентифікатор MNV2Z4S8 на номер телефону НОМЕР_2 . Ідентифікатор введено позичальником/відправлено Товариству 31.10.2021 о 20:52:34. Грошові кошти перераховано позичальнику 31.10.2021 о 20:52:38.

Також в довідці міститься інформація щодо вчинення дій, з метою продовження Дисконтного періоду, а саме: 28.11.2021 позичальником було сплачено проценти у розмірі 14,00 грн; кількість днів на які продовжено строк кредитування 28; процентна ставка, яка

Застосовується на період продовження строку кредитування - 1,98% в день; Кінцева дата оплати - 28.12.2021.

Згідно з платіжним дорученням № 72c375a4-4713-417d-a8f7-271b101145ac від 31.10.2021 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» здійснило переказ коштів в розмірі 5 000,00 грн отримувачу ОСОБА_1 з призначенням платежу: «Переказ коштів згідно договору № 764219805 від 31.10.2021, ОСОБА_1 , код НОМЕР_3 , для зарахування на платіжну картку № НОМЕР_1 , без ПДВ. Безготівкове зарахування Moneyveo SFD Visa Transfer».

Крім того, в ході розгляду справи на виконання ухвали суду від 31 жовтня 2025 року до суду надійшов лист АТ КБ «ПриватБанк» № 20.1.0.0.0/7-260225/58522-БТ від 27.02.2026, в якому надано інформацію, що на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано картку № НОМЕР_4 , фінансовий номер: + 380959474134, по рахунку № НОМЕР_4 було зарахування коштів 31.10.2021 на суму 5 000,00 UAH.

З виписки по рахунку ОСОБА_1 , наданої АТ КБ «ПриватБанк» на виконання ухвали суду, вбачається надходження на її рахунок 31.10.2021 суми в розмірі 5 000,00 грн.

Отже, ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» належним чином виконало зобов`язання за договором №764219805 від 31.10.2021 та надало позичальнику грошові кошти у загальній сумі 5 000,00 грн.

28.11.2018 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено Договір факторингу № 28/1118-01, строк дії якого закінчується 28.11.2019.

28.11.2019 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено додаткову угоду № 19 до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, якою продовжено строк дії договору до 31.12.2020, але в будь-якому разі до моменту належного та повного виконання сторонами взятих на себе зобов`язань за цим договором.

31.12.2020 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено додаткову угоду № 26 до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, якою продовжено строк дії договору до 31.12.2021.

31.12.2021 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено додаткову угоду № 27 до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, якою продовжено строк дії договору до 31.12.2022.

31.12.2022 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено додаткову угоду № 31 до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, якою продовжено строк дії договору до 31.12.2023.

31.12.2023 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено додаткову угоду № 32 до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, якою продовжено строк дії договору до 31.12.2024.

Відповідно до п. 4.1 договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання сторонами Реєстру прав вимоги по формі встановленій у відповідному додатку.

Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги № 171 від 01.02.2022 до договору факторингу №28/1118-01 (з урахуванням додаткових угод до нього), ТОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 764219805 від 31.10.2021.

30.10.2023 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу № 30/1023-01, строк дії якого закінчується 31.12.2024.

Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги №1 від 30.10.2023 до договору факторингу № 30/1023-01 від 30.10.2023, від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 764219805 від 31.10.2021 у сумі 19 221,00 грн.

Відповідно до п. 5.3.3 договору факторингу № 30/1023-01 від 30.10.2023 фактор має право розпоряджатися правом вимоги на свій власний розсуд, в тому числі відступати право вимоги на користь третіх осіб.

04.06.2025 між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Юніт Капітал» укладено договір факторингу № 04/06/25-Ю, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» відступило ТОВ «Юніт Капітал» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників.

Відповідно до витягу з реєстру боржників від 04.06.2025 до договору факторингу № 04/06/25-Ю від 04.06.2025, ТОВ «Юніт Капітал» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 764219805 від 31.10.2021 у сумі 19 221,00 грн.

Загальна суму заборгованості за кредитним договором № 764219805 від 31.10.2021 становить 19 221,00 грн, яка складається з: 5 000,00 грн сума заборгованості по тілу кредиту, 14 221,00 грн сума заборгованості за відсотками.

Відповідно до частини 1 статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до положень статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства, а сам договір є обов`язковим для виконання сторонами (статті 628, 629 ЦК України).

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, до яких закон відносить умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів цього виду (частина 1 стаття 638 ЦК України).

Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (частина 2 стаття 638 ЦК України).

За правилом частини 1 статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.

Відповідно до положень статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у тому числі електронних, а також якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України). Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі № 732/670/19, від 23.03.2020 у справі № 404/502/18, від 07.10.2020 № 127/33824/19.

Кредитний договір укладається у письмовій формі (стаття 1055 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію», згідно зі статтею 3 якого електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частини 3 статті 11 цього Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина 4 статті 11 Закону).

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (частина 5 статті 11 Закону).

Згідно із частиною 6 статті 11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статті 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статті 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно частини 8 статті 11 Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Положеннями статті 12 цього Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до абзацу другого частини другої статті 639 ЦК України договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до статей 610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (стаття 612 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Як слідує з матеріалів справи, відповідач погодилася на умови кредитного договору шляхом підписання його одноразовим ідентифікатором MNV2Z4S8.

Таким чином, укладаючи кредитний договір у такий спосіб, сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов кредитного договору, зокрема щодо форми його укладення, що передбачено викладеними вище нормами законодавства.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

У постанові Верховного Суду від 30.11.2022 у справі № 334/3056/15 зроблено висновок, що у справах про стягнення кредитної заборгованості кредитор повинен довести виконання ним своїх обов`язків за кредитним договором, а саме надання грошових коштів (кредиту) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник - повернення грошових коштів у розмірі та на умовах, визначених договором.

Факт зарахування коштів у сумі 5 000,00 грн на картку відповідача підтверджується платіжним дорученням №72c375a4-4713-417d-a8f7-271b101145ac від 31.10.2021, листом АТ КБ «ПриватБанк» № 20.1.0.0.0/7-260225/58522-БТ від 27.02.2026 та випискою по рахунку ОСОБА_1 , наданої АТ КБ «ПриватБанк».

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Сукупність наданих позивачем доказів у достатній мірі підтверджує укладення між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 договору кредиту.

При цьому встановлені фактичні обставини у справі свідчать про те, що ОСОБА_1 взяті не себе зобов`язання не виконала, кредитні кошти на умовах, визначених договором, не повернула, унаслідок чого виникла заборгованість, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, який набув право вимоги до відповідача на підставі договору факторингу.

При цьому відповідачем не спростовано належними засобами доказування наявність заборгованості, свого розрахунку заборгованості, як і доказів на підтвердження відсутності у неї такої заборгованості відповідач не надала, відтак не спростувала розмір заборгованості та порядок її нарахування.

Натомість позивачем в достатній мірі підтверджено укладення між сторонам кредитного договору, надання кредитодавцем відповідачу суми позики та її неповернення відповідачем.

Доводи відповідача, наведені нею у відзиві на позовну заяву, не стосуються предмета даного спору, адже відповідач посилається на відсутність у неї заборгованості за кредитним договором №10004746253 від 11.11.2021 та просить у задоволенні позову ТОВ «Коллект Центр» відмовити, тоді як предметом даного договору є вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором № 764219805 від 31.10.2021 та позивачем у даній справі є «Юніт Капітал».

Щодо заяви відповідача про застосування наслідків спливу строку позовної давності, суд зазначає таке.

Статтею 256 ЦК України визначено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність відповідно до ст. 257 ЦК України встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Згідно з ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

02.04.2020 набув чинності Закон України від 30.03.2020 року № 540-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», відповідно до якого розділ «Прикінцеві положення» ЦК України доповнено пунктом 12, за змістом якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 року № 211«Про запобігання поширенню на території України коронавірусу «COVID-19», із подальшими змінами, на усій території України установлено карантин з 12.03.2020 до 31.07.2020. Дію карантину, встановленого цією Постановою, неодноразово було продовжено і Постановою Кабінету Міністрів України № від 27.06.2023 № 651 скасовано з 30.06.2023 дію карантину на всій території України.

24 лютого 2022 року Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, у зв`язку з військовою агресією рф проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який діє дотепер.

Відповідно до п. 19 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

Пункт 19 розділу виключено на підставі Закону № 4434-IX від 14.05.2025.

При цьому позивач звернувся до суду з даним позовом 29.07.2025, відтак строк позовної давності для звернення до суду не пропущений.

З урахуванням наведеного, позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України стягненню з відповідача на користь позивача також підлягають документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору, понесені останнім при поданні позовної заяви до суду, а саме в розмірі 2 422, 40 грн.

Що стосується стягнення з відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 7 000,00 грн, суд зазначає таке.

Згідно зі статтею 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Згідно із статтею 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частини 3 статті 141 ЦПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Згідно з ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до правової позиції Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду, викладеної в постанові від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що вирішенню питання про розподіл судових витрат передує врахування судом, зокрема обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору, значення справи для сторін.

При цьому, принципи обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору повинні розглядатися, у тому числі, через призму пропорційності. Зокрема, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

На підтвердження здійснення витрат, пов`язаних з розглядом справи позивачем надано: договір про надання правничої допомоги № 05/06/25-01 від 05.06.2025, укладений між позивачем та адвокатським бюро «Тараненко та партнери»; додаток № 1 до договору про надання правничої допомоги № 05/06/25-01 від 05.06.2025 протокол погодження вартості послуг до договору про надання правничої допомоги № 05/06/25-01 від 05.06.2025; додаткову угоду № 25770578179 від 05.06.2025 до договору про надання правничої допомоги № 05/06/25-01 від 05.06.2025; акт прийому-передачі наданих послуг від 25.06.2025, укладений між позивачем та АБ «Тараненко та партнери», за умовами якого АБ «Тараненко та партнери» надано ТОВ «Юніт Капітал» правові та юридичні послуги відповідно до договору про надання правничої допомоги № 05/06/25-01 від 05.06.2025, на загальну суму 7 000,00 грн, які складаються із: складання позовної заяви ТОВ «Юніт Капітал» до позичальника, яким є ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 764219805 від 31.10.2021 5 000,00 грн, вивчення матеріалів справи про стягнення заборгованості з позичальника, яким є ОСОБА_1 за кредитним договором № 764219805 від 31.10.2021 1 000,00 грн, підготовка адвокатського запиту щодо отримання інформації 500,00 грн, підготовка та подача клопотання щодо отримання інформації 500,00 грн.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява № 19336/04).

Вищевказане в повній мірі відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній в додатковій постанові від 24.01.2019 у справі № 922/15944/17.

При цьому дослідивши надані позивачем на підтвердження витрат на правничу допомогу документи, суд вважає, що розмір заявлених позивачем витрат на правову (правничу) допомогу у сумі 7 000 грн не відповідає критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, такі витрати за складання типової позовної заяви у малозначному спорі не є співмірними, розумними та необхідними у межах розгляду цієї справи.

Тому, суд з огляду на критерій обґрунтованості та пропорційності до предмета спору, суд вважає, що витрати на правничу допомогу мають бути відшкодовані у розмірі 3 000,00 грн за складання типової позовної заяви у малозначному спорі.

Суд ураховує, що позивач вільний у виборі представника та у визначенні вартості його послуг за домовленістю сторін, проте цей вибір не повинен бути надмірно обтяжливим для іншої сторони процесу при вирішенні судом питання про розподіл судових витрат.

Керуючись ст. ст. 13, 81, 141, 279, 263-265 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» заборгованість за кредитним договором № 764219805 від 31.10.2021 у розмірі 19 221 (дев`ятнадцять тисяч двісті двадцять одна) грн, яка складається з: 5 000,00 грн - заборгованості за тілом кредиту та 14 221,00 грн - заборгованості за відсотками.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп. судового збору та 3 000 (три тисячі) грн у відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення суду може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал», код ЄДРПОУ: 43541163, адреса: м. Київ, вул. Рогнідинська, 4, літера А, офіс 10;

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 .

Суддя Тетяна ФЕДЧИШЕНА