Ухвала суду № 139372178, 01.09.2026, Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області

УХВАЛА

про відмову у задоволенні клопотання

01 вересня 2026 рокуСправа № 495/8100/25 Номер провадження 2/495/397/2026

Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області в складі:

головуючого судді Волкової Ю.Ф.,

із участю секретаря судових засідань Мартиненко Т.А.,

представника позивача адвоката Вінчковського В.Л.,

представників відповідачів адвоката Шаврова І.І., Євстіфєєвої І.В.,

розглянувши клопотання про витребування доказів у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЛТРАНС» ЛТД про стягнення заборгованості за договором позики,

встановив:

21.10.2025 адвокат Бажак О.М., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , звернулась до суду із позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики.

Ухвалою від 12.11.2025 за вказаним позовом відкрите провадження у справі, розгляд якої постановлено проводити за правилами загального позовного провадження, у справі призначено підготовче засідання.

Ухвалою від 24.02.2026 прийнято заяву представника позивача про зменшення розміру позовних вимог; відповідачу роз`яснено право на подачу відзиву протягом п`ятнадцяти дні з моменту отримання копії цієї ухвали на подачу відзиву на позов з урахуванням уточненого предмету позову.

Ухвалою суду від 27.03.2026 за клопотанням представника позивача залучено до участі у справі співвідповідачів ОСОБА_3 , Товариство з обмеженою відповідальністю «БІЛТРАНС» ЛТД; залученим співвідповідачам встановлено 15-денний строк з дня вручення копії цієї ухвали для подачі відзиву на позов.

Відповідач ОСОБА_3 копію ухвали суду від 27.03.2026 отримав 21.04.2026, що підтверджено рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення; копію позовної заяви з додатками отримав 04.04.2026 (відомості онлайн-сервісу Укрпошти). Отже, встановлений судом 15-денний строк для подачі відзиву у даному випадку сплив 06.05.2026.

Відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «БІЛТРАНС» ЛТД копію ухвали суду від 27.03.2026 отримав 28.03.2026, що підтверджено довідкою про доставку електронного документа в електронний кабінет користувача ЄСІТС; копію позовної заяви з додатками отримав 30.03.2026 (квитанція № 6505824 про доставку документів до зареєстрованого електронного кабінету користувача ЄСІТС). Отже, встановлений судом 15-денний строк для подачі відзиву у даному випадку сплив 14.04.2026.

Адвокат Євстіфєєва І.В., як представник інтересів відповідача ОСОБА_3 , 29.07.2026 звернулась до суду із клопотанням про ознайомлення з матеріалами справи; на підтвердження свої повноважень надала суду ордер № 1592241 від 29.07.2026. виданий на підставі договору про надання правничої допомоги від 28.07.2026.

За клопотанням представника відповідача ОСОБА_3 адвоката Євстіфєєвої І.В. від 29.07.2026 про відкладення розгляду справи для забезпечення можливості ознайомлення з матеріалами справи та підготовки заперечень щодо позову, підготовче засідання у справі було відкладене на 27.08.2026.

В межах ознайомлення з матеріалами справи в електронному вигляді, представник відповідача ОСОБА_3 адвокат Євстіфєєва І.В. 30.07.2026 отримала копію ухвали суду від 27.03.2026, якою ОСОБА_3 залучено співвідповідачем у справі (довідка про доставку електронного документа в електронний кабінет користувача ЄСІТС).

Форма і порядок подачі відзиву визначені статтею 178 ЦПК.

Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів (частини третя-п`ята статті 83 ЦПК).

Представник відповідача ОСОБА_3 адвокат Євстіфєєва І.В. 27.08.2026 подала до суду додаткові пояснення у справі, якими просить відмовити у задоволенні позову, клопотання про витребування доказів.

За результатами дослідження поданих клопотань, визначаючи їх дійсну юридично-правову природу, встановлено, що додаткові пояснення у справі не відповідають вимогам частин третьої, п`ятої, сьомої статті 178 ЦПК, а отже не є відзивом у справі, тому правила частин третьої-п`ятої статті 83 ЦПК суд не застосовує.

Щодо клопотання про витребування доказів.

Учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї (частина перша статті 84 ЦПК).

У клопотанні про витребування доказів представника відповідача ОСОБА_3 адвоката Євстіфєєвої І.В. від 27.08.2026 не заявлено та не обґрунтовано неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

У судовому засіданні 27.08.2026 представник відповідача Євстіфєєва І.В., обґрунтовуючи неможливість подання клопотання у встановлений строк, причиною зазначила - укладення договору про правничу допомогу з відповідачем ОСОБА_3 лише 28.07.2026.

Відповідно до ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є, серед іншого, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Статті 12, 13 Цивільного процесуального кодексу України також гарантують те, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У пункті 30 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи «Щодо якості судових рішень» міститься положення, згідно з яким дотримання принципів змагальності та рівності сторін є необхідними передумовами сприйняття судового рішення як належного сторонами, а також громадськістю.

Зв`язок принципів змагальності та рівності акцентовано також у деяких рішеннях Європейського суду з прав людини.

Так, у справі «Салов проти України» (заява №65518/01, п. 87) Суд зробив висновок, що принцип рівності сторін у процесі є лише одним з елементів більш широкого поняття справедливого судового розгляду, яке також включає фундаментальний принцип змагальності процесу («Руїс-Матеос проти Іспанії» (Ruiz-Mateos v. Spain), заява №12952/87, п. 63).

У справі «Лазаренко та інші проти України» (№70329/12, п. 37) Суд нагадує, що принцип змагальності та принцип рівності сторін, які тісно пов`язані між собою, є основоположними компонентами концепції «справедливого судового розгляду» у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції.

Крім того, відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, невід`ємними частинами права на суд необхідно розглядати, зокрема, такі вимоги, як змагальність процесу (Екбатані проти Швеції (Ekbatani v. Sweden), заява №10563/83, п. 24-33) та право на ефективну участь (T. проти Сполученого Королівства (T. v. the United Kingdom), заява №24724/94, п. 83-89).

Таким чином, принцип змагальності спільно з принципом рівності є одним з основних елементів поняття «право на справедливий суд», що гарантоване Конвенцією.

Застосовуючи зазначені підходи, Верховний Суд у постановах від 4 липня 2018 року у справі №369/1923/15-ц та від 26 вересня 2018 року у справі №346/2946/16-ц виходив також з того, що одним з елементів верховенства права є дотримання прав людини, зокрема права сторони спору на представлення її позиції та права на справедливий судовий розгляд (п.п. 41 і 60 Доповіді «Верховенство права», схваленої Венеційською Комісією на 86-му пленарному засіданні, місто Венеція, 25-26 березня 2011 року); ідея справедливого судового розгляду передбачає здійснення судочинства на засадах рівності та змагальності сторін; у п. 24 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Надточій проти України» (заява №7460/03) та п. 23 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гурепка проти України №2» (заява №38789/04) наголошується на принципі рівності сторін одному із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду, який передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість відстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом; у розумінні «справедливого балансу» кожній стороні повинна надаватися розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (рішення у справі «Ankerl v. Switzerland» від 23 жовтня 1996 р., заява №17748/91 п. 38).

Суд також неодноразово наголошував на тому, що право на змагальні провадження повинно надаватись у задовільних умовах: сторона у справі повинна мати можливість ознайомитись із доказами у суді, і коментувати їх та достовірність у належній формі у встановлений час (Krиmбш and Others v. the Czech Republic (Kртсмар та інші проти Чеської Республіки), 35376/97 § 42; Immeubles Groupe Kosser v. France (Іммебль Груп Коссер проти Франції), 38748/97 § 26). Право на змагальні провадження фактично означає можливість сторін бути обізнаними щодо усіх представлених доказів, а також наданих до них коментарів та спостережень, у тому числі представлених незалежним представником національних юридичних послуг, оскільки вони можуть вплинути на рішення суду (Ruiz-Mateos v. Spain (Руїз Матеос проти Іспанії), заява №12952/87, п. 63; McMichael v. the United Kingdom (МакМайкл проти Сполученого Королівства), заява №16424/90, п. 80; Vermeulen v. Belgium (Вермюлен проти Бельгії), заява №19075/91, п. 33; Kress v. France (Кресс проти Франції), заява №39594/98, п. 74). При цьому за необхідності отримати належні докази суд має відкласти розгляд справи (Yvon v. France (Івон проти Франції), №44962/98 § 39), оскільки сторонам повинна бути надана можливість повідомити про будь-які докази, необхідні для успіху їх справи (Clinique des Acacias and Others v. France (Клінік дез Акація та інші проти Франції), заява №65407/01, п. 37).

Європейський суд з прав людини у справі "Мельник проти України", заява № 23436/03, рішення від 28 березня 2006 року, зазначив, що правила регулювання строків для подання скарги мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності, а заінтересовані особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані.

Отже, дотримання сторонами строків (звернення до суду із заявами, клопотаннями) є обов`язковою умовою реалізації права на судовий захист, а його пропуск тягне наслідки, встановлені процесуальним законодавством. Поновлення пропущеного строку допускається лише як виняток - за наявності підтверджених належними доказами об`єктивних і непереборних обставин, що не залежали від волі особи та унеможливили своєчасне звернення до суду. Оцінюючи поважність причин пропуску строку, суд ураховує тривалість пропуску, поведінку заявника, достатність доказів і наслідки поновлення строку для інших осіб.

Таким чином, забезпечення дотримання принципу правової визначеності потребує чіткого виконання сторонами та іншими учасниками справи вимог щодо строків звернення до суду та не може розцінюватись як надмірний формалізм та/або порушення права на доступ до суду.

У межах розгляду справи, що розглядається, встановлено, що ОСОБА_3 залучено до участі у справі 27.03.2026; про статус учасника справи останньому відомо із 21.04.2026; копію позовної заяви з додатками він отримав 04.04.2026 (тобто більше 4-х тому).

Представник відповідача адвокат Євстіфєєва І.В. вступила у справу 28.07.2026, із матеріалами справи у свою чергу ознайомилась 30.07.2026; клопотання про витребування доказів подала до суду 27.08.2026 (майже через місяць після ознайомлення з матеріалами справи).

На переконання суду, у межах розгляду цієї справи відповідачу ОСОБА_3 , представнику відповідача адвокату Євстіфєєвій І.В. судом було забезпечено реальну можливість ознайомитись із предметом, підставами позову, доказами у суді, коментувати їх, спростовувати, заперечувати у належній формі у встановлений судом строк, у тому числі заявити клопотання про витребування доказів.

Отже, дотримуючись принципів змагальності та рівності сторін, оцінюючи заявлені представником відповідача причини неможливості звернення до суду із клопотанням про витребування доказів із дотриманням строку, визначеного частиною першою статті 84 ЦПК (вступ у справу 28.07.2026, ознайомлення з матеріалами справи 30.07.2026), суд не знаходить підстав для визнання їх поважними.

Першочергово, вирішивши питання про пропуск представником відповідача строку звернення до суду із клопотанням про витребування доказів та відсутність підстав для його поновлення, суд залишає його без задоволення.

Керуючись статями 12, 13, 83, 84, 178, 353 ЦПК України, суд

постановив:

відмовити у задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_3 адвоката Євстіфєєвої І.В. від 27.08.2026 про витребування доказів у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЛТРАНС» ЛТД про стягнення заборгованості за договором позики.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає, набирає законної з моменту її проголошення.

Суддя Ю.Ф. Волкова