Рішення № 139371546, 01.09.2026, Ріпкинський районний суд Чернігівської області

Справа № 743/295/26

Провадження № 2/743/340/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 вересня 2026 року селище Ріпки

Ріпкинський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого судді Макаревича Я.М.,

за участю секретаря судового засідання Воєдило О.В.,

представника Ісакова Д.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Ріпки в режимі відеоконференції в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позиції позивача.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 07.10.2019 між акціонерним товариством «Мегабанк» та відповідачем укладено кредитний договір № 93-308-850-2-19-Г (з ануїтетними платежами) у письмовій формі.

Акціонерне товариство «Мегабанк» виконало свої зобов`язання та надало позичальнику грошові кошти в розмірі 11 034,48 гривень шляхом видачі готівкою з каси банку.

Право вимоги за кредитним договором перейшло до позивача на підставі таких договорів:

03.09.2024 між акціонерним товариством «Мегабанк» та товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Мустанг Фінанс»» укладено договір про відступлення прав вимоги № GL1N426240;

27.12.2024 між товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Мустанг Фінанс»» та товариством з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит» укладено договір про відступлення прав вимоги № 1/12.

Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 15 607,21 гривень: тіло кредиту 10 139,81 гривень, прострочені проценти 26,53 гривень, комісія 5 440,87 гривень.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи та інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 18.03.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 26.05.2026.

19.05.2026 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач заперечує проти позову з мотивів нікчемності умови договору про сплату комісії за розрахунково-касове обслуговування та необхідності зарахування сплаченої відповідачем комісії на погашення заборгованості за тілом кредиту та відсотками.

Ухвалою Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 26.05.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 01.09.2026.

Позивач та відповідач у судове засідання не з`явилися, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце його проведення.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

07.10.2019 між акціонерним товариством «Мегабанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 93-308-850-2-19-Г (з ануїтетними платежами) у письмовій формі, підписаний власноруч обома сторонами.

За умовами пункту 1.1 кредитного договору Кредитодавець надав Позичальнику кредитні кошти у сумі та на умовах, визначених договором, а Позичальник зобов`язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та інші платежі згідно з додатками до договору.

Пунктом 2.2 договору встановлено строк надання кредиту з 07 жовтня 2019 року по 06 жовтня 2021 року включно. Пунктом 2.3 визначено загальний розмір кредиту 11 034,48 гривень. Пунктом 2.4 встановлено фіксовану процентну ставку за користування кредитом у розмірі 15 % річних.

Пунктом 2.8 договору передбачено сплату щомісячної комісійної винагороди за обслуговування кредитної заборгованості в розмірі 3,5 % від суми кредиту, що сплачується щомісяця не пізніше останнього робочого дня звітного місяця. Пунктом 2.9 визначено розмір щомісячного платежу 924,26 гривень, який включає суму ануїтетного платежу та суму щомісячної комісійної винагороди. Кредит надавався на споживчі цілі шляхом видачі грошових коштів з каси банку готівкою (пункт 1.2 договору).

Додатком № 1 до кредитного договору (графік платежів та обчислення загальної вартості кредиту) визначено, що щомісячний платіж за додаткові та супутні послуги (комісія за розрахунково-касове обслуговування) становить 386,21 гривень.

Факт надання Кредитодавцем відповідачу кредитних коштів у розмірі 11 034,48 гривень підтверджується випискою з особового рахунку відповідача № НОМЕР_1 , відкритого в АТ «Мегабанк», згідно з якою 07.10.2019 на вказаний рахунок здійснено видачу коштів за кредитним договором № 93-308-850-2-19-Г.

Право вимоги до відповідача за кредитним договором перейшло до позивача через два послідовні договори про відступлення права вимоги.

03.09.2024 між акціонерним товариством «Мегабанк» та товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Мустанг Фінанс»» укладено договір про відступлення прав вимоги № GL1N426240. Відповідно до витягу з Додатку № 1 до цього договору загальна сума заборгованості відповідача за кредитним договором

№ 93-308-850-2-19-Г станом на 03.09.2024 складає 15 607,21 гривень, а саме: 10 139,81 гривень заборгованість за основним боргом, 26,53 гривень заборгованість за відсотками, 5 440,87 гривень заборгованість за комісіями.

27.12.2024 між товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Мустанг Фінанс»» та позивачем укладено договір про відступлення прав вимоги № 1/12. Відповідно до витягу з Додатку № 1 до цього договору загальна сума заборгованості відповідача за кредитним договором № 93-308-850-2-19-Г станом на 27.12.2024 складає 15 607,21 гривень, а саме: 10 139,81 гривень заборгованість за основним боргом, 26,53 гривень заборгованість за відсотками, 5 440,87 гривень заборгованість за комісіями.

Таким чином, на підставі договору про відступлення прав вимоги від 27 грудня 2024 року № 1/12 позивач набув право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 93-308-850-2-19-Г у тому обсязі, який існував на момент переходу цього права, у розмірі 15 607,21 гривень, а саме: 10 139,81 гривень заборгованість за кредитом, 26,53 гривень заборгованість за відсотками, 5 440,87 гривень заборгованість за комісією.

Пунктом 3.3.4 кредитного договору Кредитодавцю надано право без згоди Позичальника повністю або частково передати (відступити) свої права та зобов`язання за кредитним договором. Обов`язковість одержання окремої згоди Позичальника на заміну кредитора кредитним договором не передбачена.

Відповідач зобов`язання за кредитним договором щодо повернення кредиту у строк до 06 жовтня 2021 року та сплати процентів за користування кредитом належним чином не виконав, у зв`язку з чим станом на 03 вересня 2024 року утворилась заборгованість у розмірі 15 607,21 гривень, з яких: 10 139,81 гривень заборгованість за тілом кредиту, 26,53 гривень заборгованість за відсотками, 5 440,87 гривень заборгованість за комісією.

Випискою по особових рахунках відповідача підтверджується, що за період дії кредитного договору відповідачем сплачено на погашення комісії за розрахунково-касове обслуговування 1 158,52 гривень.

ІV. Норми права, які застосував суд, та оцінка аргументів сторін.

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Кредитний договір укладається у письмовій формі (стаття 1055 ЦК України).

За частиною 1 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксовано в одному або кількох документах і підписаний його стороною (сторонами).

Матеріалами справи підтверджується, що кредитний договір № 93-308-850-2-19-Г від 07.10.2019 складено в письмовій формі та підписано власноруч уповноваженим представником Кредитодавця і відповідачем. Обставин, які б спростовували цей факт, у матеріалах справи немає.

Сторони досягли згоди щодо всіх істотних умов договору, договір укладено у передбаченій законом формі, у зв`язку з чим він є обов`язковим для виконання (стаття 629 ЦК України).

Згідно зі статтею 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, воно підлягає виконанню в цей строк.

Позивач заявив до стягнення комісію за обслуговування кредитної заборгованості в розмірі 5 440,87 гривень, нараховану на підставі пункту 2.8 кредитного договору. Відповідно до статей 11, 18 Закону України «Про споживче кредитування» кредитодавець не має права встановлювати у договорі про споживчий кредит будь-які платежі, які позичальник зобов`язаний сплатити кредитодавцю, які не передбачені цим Законом. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19 констатувала, що умова договору про споживчий кредит щодо оплатності послуг, які за законом мають надаватися безоплатно, є нікчемною за частинами 1, 2 статті 11 і частиною 5 статті 12 Закону України «Про споживче кредитування». Аналогічну правову позицію щодо нікчемності умови про сплату комісії, не пов`язаної з конкретною послугою, Об`єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду висловила в постанові від 06 листопада 2023 року у справі № 204/224/21.

Заперечуючи проти позову у частині стягнення комісії, відповідач у відзиві стверджував, що умова кредитного договору про сплату комісії за розрахунково-касове обслуговування є нікчемною, оскільки надання позичальнику визначених послуг за цю плату становить дію, яку банк вчиняє на власну користь, а не окрему послугу, яка надається позичальникові за окрему плату.

Оцінюючи наведені відповідачем аргументи, суд виходить з такого.

Як встановлено судом у розділі ІІІ цього рішення, кредитний договір передбачає стягнення з позичальника щомісячної комісії в розмірі 386,21 гривень за обслуговування кредитної заборгованості. При цьому кредитний договір не містить переліку конкретних додаткових та супутніх послуг кредитодавця, пов`язаних з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, за які стягується ця комісія.

За частиною 2 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування. Водночас за частинами 1, 2 статті 11 цього Закону кредитодавець зобов`язаний безоплатно надавати позичальникові інформацію про стан кредиту на його вимогу не частіше одного разу на місяць. Згідно з частиною 5 статті 12 цього Закону умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Об`єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у постанові від 06 листопада 2023 року у справі № 204/224/21 констатувала, що якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, пов`язаних з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, за які встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту, то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника сплачувати таку плату є нікчемними відповідно до частин 1, 2 статті 11, частини 5 статті 12 Закону України «Про споживче кредитування». Аналогічну правову позицію раніше висловила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19.

За цих обставин умова кредитного договору про сплату комісії за обслуговування кредитної заборгованості є нікчемною, а вимога позивача про її стягнення в розмірі 5 440,87 гривень задоволенню не підлягає.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Належне виконання зобов`язань передбачає дотримання боржником усіх умов договору, у тому числі щодо строку виконання, способу виконання та розміру належних платежів.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач свого зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконала.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

У цій справі право вимоги до позивача перейшло через дві послідовні договори відступлення: договір 1 договір від 03 вересня 2024 року № GL1N426240 між акціонерним товариством «Мегабанк» і товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Мустанг Фінанс»»; договір 2 договір від 27 грудня 2024 року № 1/12 між товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Мустанг Фінанс»» і позивачем.

Перевіривши кожну ланку переходу, суд дійшов висновку, що ланцюг переходу права вимоги є безперервним: сторонами кожного договору були належні суб`єкти фінансові установи, які мають ліцензії на надання відповідних фінансових послуг, обсяг вимоги на кожному переході відповідає попередній ланці та підтверджується відповідними витягами з додатків до договорів відступлення, документальне підтвердження надане за всіма ланками. Право вимоги в обсязі, заявленому позивачем, на момент звернення до суду йому належить.

Таким чином, позивач є належним кредитором у спірних правовідносинах і має право вимагати від відповідача виконання зобов`язання за кредитним договором.

Оскільки умова кредитного договору про сплату комісії за обслуговування кредитної заборгованості визнана судом нікчемною, кошти, сплачені відповідачем на погашення такої комісії в розмірі 1 158,52 гривень, підлягають зарахуванню на погашення заборгованості за тілом кредиту та процентами. Відповідно до частини 1 статті 19 Закону України «Про споживче кредитування» у разі недостатності суми здійсненого платежу для виконання зобов`язання за договором про споживчий кредит у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості: у першу чергу прострочена сума кредиту та прострочені проценти за користування кредитом; у другу чергу сума кредиту та проценти за користування кредитом; у третю чергу неустойка та інші платежі. З огляду на це кошти в розмірі 1 158,52 гривень підлягають зарахуванню в рахунок погашення заборгованості за тілом кредиту та процентами.

Оцінивши надані сторонами докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що між акціонерним товариством «Мегабанк» і відповідачем виникли кредитні правовідносини, у межах яких акціонерне товариство «Мегабанк» належним чином виконало свої зобов`язання, надавши відповідачу кредитні кошти. Право грошової вимоги за цим кредитним договором у тому обсязі, який існував на момент його переходу, набув позивач. Водночас відповідач свої зобов`язання щодо повернення кредиту та сплати процентів у строки, визначені договором, не виконала.

Також суд враховує, що кошти, сплачені відповідачем на погашення визнаної нікчемною комісії, у розмірі 1 158,52 гривень підлягають зарахуванню в рахунок погашення заборгованості за тілом кредиту та процентами у розмірі 10 166,34 гривень (10 139,81 + 26,53). З урахуванням цього зарахування з відповідача підлягає стягненню заборгованість у розмірі 9 007,82 гривень (10 166,34 1 158,52).

За таких обставин позовні вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором від 07.10.2019 № 93-308-850-2-19-Г є обґрунтованими частково та підлягають задоволенню в розмірі 9 007,82 гривень з мотивів, наведених вище в розділі IV цього рішення. У задоволенні решти позовних вимог у розмірі 6 599,39 гривень слід відмовити.

V. Розподіл судових витрат.

Позивачем при поданні позовної заяви в електронній формі сплачено судовий збір у розмірі 2 662,40 гривень з урахуванням коефіцієнта 0,8 відповідно до частини 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір».

Згідно з пунктом 1 частини 3 статті 141 ЦПК України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Загальний розмір позовних вимог становив 15 607,21 гривень, з яких задоволено 9 007,82 гривень, що становить 57,72 % від заявлених вимог (9 007,82 / 15 607,21 ? 100 %). За цим відсотком пропорційний розмір судового збору, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, становить 1 536,62 гривні.

Позивач заявив до стягнення витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 11 200 гривень, на підтвердження чого надав договір про надання правничої допомоги № 1/07 від 01 липня 2025 року з додатками, реєстр боржників від 01 грудня 2025 року та акт приймання-передачі наданих послуг з правничої допомоги № 12062454 від 05 січня 2026 року.

Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 133 ЦПК України витрати, пов`язані з розглядом справи, включають витрати на професійну правничу допомогу. За змістом частин 1 і 2 статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, а за результатами розгляду справи підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Згідно з частиною 8 статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів.

Відповідно до частини 4 статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, обсягом наданих послуг та виконаних робіт, ціною позову та значенням справи для сторони. Аналогічних критеріїв дотримується і Європейський суд з прав людини при присудженні судових витрат за статтею 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод: за висновком ЄСПЛ у рішенні від 23 січня 2014 року у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.

Дана справа за своїм змістом не є складною: спірні правовідносини стосуються стягнення заборгованості за кредитним договором, обставини справи підтверджуються обмеженим обсягом письмових доказів, а юридичні питання, порушені у справі, вирішуються на підставі усталеної практики Верховного Суду. Заявлені адвокатом роботи зводяться до проведення юридичного та фінансового аналізу боржника і складання та подання позовної заяви, яка за своєю структурою є типовою для цієї категорії спорів. З огляду на це заявлений позивачем обсяг витрат на правничу допомогу є неспівмірним з фактично виконаною адвокатом роботою.

За цих обставин, та з урахуванням позиції представника відповідача, суд визнає обґрунтованими і такими, що відповідають критеріям співмірності, передбаченим частиною 4 статті 137 ЦПК України, витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3 000 гривень.

Згідно з пунктом 1 частини 3 статті 141 ЦПК України при частковому задоволенні позову витрати на професійну правничу допомогу підлягають розподілу між сторонами пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи, що позовні вимоги задоволено в розмірі 57,72 %, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню частина обґрунтованих витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 1 731,47 гривні.

З урахуванням викладеного, керуючись статтями 12, 19, 141, 263, 264, 265, 268 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит» (код ЄДРПОУ 40932411, місцезнаходження: провулок Ушинського, будинок 1, офіс 105, місто Дніпро, 49001) заборгованість за кредитним договором від 07.10.2019 № 93-308-850-2-19-Г у розмірі 9 007 (дев`ять тисяч сім) гривень 82 копійки.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит» (код ЄДРПОУ 40932411, місцезнаходження: провулок Ушинського, будинок 1, офіс 105, місто Дніпро, 49001) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1 731 (одна тисяча сімсот тридцять одна) гривня 47 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит» (код ЄДРПОУ 40932411, місцезнаходження: провулок Ушинського, будинок 1, офіс 105, місто Дніпро, 49001) понесені витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 536 (одна тисяча п`ятсот тридцять шість) гривень 62 копійки.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або після прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 01.09.2026.

Суддя Я.М.МАКАРЕВИЧ