Ухвала суду № 139370195, 01.09.2026, Ямпільський районний суд Сумської області

Справа №590/529/26

Провадження №6/590/59/26

УХВАЛА

іменем України

01 вересня 2026 року с-ще Ямпіль

Ямпільський районний суд Сумської області в складі:

головуючого судді Деркача І.М.,

за участю секретаря судового засідання Демешко Н.П.,

розглянувши заяву ОСОБА_1 про встановлення або зміну способу та порядку виконання судового рішення, -

установив:

16 липня 2026 року Ямпільський районний суд Сумської області ухвалив рішення у справі № 590/529/26, яким позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнив частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» заборгованість за договором кредитної лінії №669591515 від 11.06.2024 року в розмірі 32144.41 коп. та судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1851 грн 43 коп. та витрати на правову допомогу в сумі 3000 грн. 00 коп.

12.08.2026 року відповідач ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про розстрочення виконання судового рішення, в якій просить суд розстрочити виконання рішення Ямпільського районного суду Сумської області від 16.07.2026 у справі № 590/529/26 щодо стягнення загальної суми 36 995,84 грн за графіком із 12 платежів (в з щомісячною сплатою по 3082 (три тисячі вісімдесят дві) грн. 98 коп., з остаточним виконанням не пізніше 16.07.2027.

В обґрунтування вимог заяви посилається на те, що рішенням суду від 16.07.2026 у справі № 590/529/26 з нього стягнуто 36 995,84 грн, одноразова сплата яких є для нього непосильною через відсутність постійного місця роботи та стабільного доходу - середній офіційний дохід за останні 3 місяці становить 0,00 грн, що підтверджується відомостями Державного реєстру фізичних осіб платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків від 12.08.2026 року, наявність кредитних зобов`язань перед іншими кредиторами на суму щонайменше 95 360,98 грн, а також складні соціально-економічні умови проживання у прикордонній громаді в період воєнного стану. При цьому заявник посилається на свою добросовісну поведінку, зазначаючи, що до звернення позивача до суду сплатив 18 998,10 грн боргу, та вказує, що щомісячний платіж у розмірі 3 082,98 грн є для нього реальним до сплати за рахунок нерегулярних підробітків і допомоги родичів.

14.08.2026 представником позивача подано заперечення проти заяви, в якому позивач просить відмовити в її задоволенні, посилаючись на недоведеність відповідачем причинно-наслідкового зв`язку між зазначеними загальними обставинами та неможливістю виконання ним рішення суду.

Сторони в судове засідання не з`явилися.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що заява не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 435 ЦПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Пунктом 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами процесуальних питань, пов`язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах» від 25.09.2015 № 8 передбачено, що матеріальний стан боржника не є безумовною підставою для невиконання судових рішень, які набрали законної сили, та сам по собі не є обставиною, що ускладнює виконання рішення суду.

Відповідно до роз`яснень Пленуму Верховного Суду України в п. 10 постанови від 26 грудня 2003 року №14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження», задоволення заяви про розстрочку виконання рішення суду можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи із особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення суду (хвороба боржника або членів його сім`ї, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Розстрочення виконання судового рішення, за правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постанові від 04.06.2019 у справі № 916/190/18, не є правоперетворюючим судовим рішенням, а впливає лише на порядок примусового виконання; водночас таке розстрочення унеможливлює примусове виконання рішення до спливу визначених судом строків, а отже є винятковим заходом, що застосовується лише за наявності підтверджених належними доказами обставин.

Відповідно до статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Виконання судового рішення у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Іммобільяре Саффі проти Італії» наголошує, що право на звернення до суду, гарантоване статтею 6, також передбачає практичне виконання остаточних, обов`язкових для виконання судових рішень, які в державах, що поважають принцип верховенства права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду стороні у провадженні. Отже, виконання судового рішення не може відстрочуватися на незаконних підставах.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом.

Як зазначено в рішенні Конституційного Суду України № 5-пр/2013 від 26.06.2013, розстрочка (відстрочка) виконання рішення повинна ґрунтуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення справедливого балансу прав і законних інтересів стягувача та боржника.

У постанові Верховного Суду від 27.02.2019 року у справі №796/43/2018 зазначено, що підставою для застосування ст.435 ЦПК України та ст.33 Закону України «Про виконавче провадження» є виняткові обставини, які перешкоджають належному виконанню рішення суду, ускладнюють його виконання або роблять неможливим. Вирішуючи питання щодо можливості відстрочення чи розстрочення виконання рішення, суд повинен враховувати майнові інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини кожної сторони у виникненні спору та інші обставини. Матеріальний стан боржника не є безумовною підставою для розстрочення чи відстрочення виконання рішення суду і підлягає оцінці у сукупності з іншими фактичними обставинами.

Підстави, які зумовлюють необхідність розстрочки виконання рішення, мають оціночний характер, так як законодавцем не надано його вичерпного переліку.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

В обґрунтування підстав для розстрочення виконання рішення суду заявник ОСОБА_1 посилався на те, що він не має постійного місця роботи та стабільного доходу, а середній офіційний дохід за останні три місяці становить 0,00 грн, що підтверджується відомостями Державного реєстру фізичних осіб платників податків від 12.08.2026. Відповідно до наданої довідки Українського бюро кредитних історій станом на 30.06.2026, заявник має 21 кредитний договір, з яких 5 є відкритими, загальна сума кредитів становить 59 707,68 грн, загальна сума діючих кредитних лімітів 96 481,69 грн.

Наведені відомості підтверджують відсутність у заявника офіційно задекларованого доходу за відповідний період, однак самі по собі не підтверджують відсутності у нього інших джерел доходу, майна чи об`єктивної неможливості виконати рішення суду. Заявником, який є працездатною особою, не надано жодних належних та допустимих доказів на підтвердження його перебування на обліку як безробітного та здійснення активного пошуку роботи, що позбавляє суд можливості встановити об`єктивність та вимушений характер його незайнятості.

Суд наголошує, що розстрочення виконання судового рішення є винятковим заходом, який має застосовуватися лише за наявності обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Посилання заявника на наявність інших кредитних зобов`язань сама по собі не свідчить про існування обставин, які істотно ускладнюють або роблять неможливим виконання судового рішення у розумінні частини 3 статті 435 ЦПК України, оскільки не підтверджує відсутності у заявника можливості виконувати зобов`язання перед стягувачем та не свідчить про винятковий характер обставин.

Посилання заявника на складні соціально-економічні умови проживання у прикордонній громаді в період воєнного стану як на підставу для розстрочення виконання судового рішення суд відхиляє, оскільки самої лише констатації факту наявності таких загальних обставин недостатньо для висновку про фінансову неспроможність заявника виконати судове рішення за відсутності у справі належних, допустимих та достатніх доказів реального впливу цих обставин на матеріальний стан саме заявника.

Оцінивши наявні у справі докази, суд дійшов висновку, що заявником не доведено існування обставин, передбачених ст. 435 ЦПК України, які істотно ускладнюють виконання рішення суду або роблять його неможливим. Наведені заявником обставини не є винятковими та не свідчать про наявність справедливого балансу на користь надання розстрочення, натомість задоволення заяви на запропонованих умовах призведе до істотного відтермінування реалізації стягувачем права на своєчасне виконання судового рішення, що порушує принцип пропорційності та справедливого балансу інтересів сторін, визначений практикою Конституційного Суду України та Європейського суду з прав людини.

На підставі викладеного ст. 435 ЦПК України, суд

постановив:

Заяву відповідача ОСОБА_1 про встановлення або зміну способу та порядку виконання судового рішення залишити без задоволення.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сумського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвалу суду складено 01.09.2026.

Суддя Ямпільського районного суду

Сумської області Деркач І.М.