Ухвала суду № 139370140, 01.09.2026, Роменський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 585/3401/26

Номер провадження 2/585/2105/26

У Х В А Л А

I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 вересня 2026 року м.Ромни

Роменський міськрайонний суд Сумської області у складі:

головуючого судді Машини І.М.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін по справі, позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР», представник Оболонкова Юлія Вікторівна, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР», в особі представника Оболонкової Юлії Вікторівни, звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №15.12.2025-100001422 від 15.12.2025 року у розмірі 11980 грн.

01.09.2026 року від представника позивача ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» Оболонкової Юлії Вікторівни до суду надійшла заява, в якій представник просить закрити провадження у справі відповідно до ст. 206, 255 ЦПК України, у зв`язку з відмовою від позову, оскільки після відкриття провадження у справі відповідач добровільно задовольнив позовні вимоги.

Суд, дослідивши матеріали справи, клопотання представника позивача про закриття провадження у справі, вважає, що таке клопотання підлягає задоволенню.

Відповідно до п. 5) ч. 3 ст. 2 Цивільного процесуального кодексу (ЦПК) України однією з основних засад цивільного судочинства є диспозитивність.

Принцип диспозитивності полягає, зокрема, у тому, що учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (частина третя статті 13 ЦПК України).

Згідно із п. 2) ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові від 15 листопада 2023 року в справі № 522/3680/22 Верховний Суд зазначив, що «предмет спору - це об`єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Тобто, правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

З урахуванням викладеного, відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб. Прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін, чи настання обставин, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання.

У постанові Верховного Суду від 20 вересня 2021 року у справі №638/3792/20 зроблений висновок, що суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, якщо предмет спору був відсутній як на час пред`явлення позову, так і на час ухвалення судом першої інстанції судового рішення за умови, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Враховуючи, що на сьогоднішній день спір між сторонами по справі врегульований, а саме заборгованість відповідачем сплачена у повному обсязі, суд вважає необхідним провадження у справі за позовом ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР», до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором, закрити, у зв`язку з відсутністю предмету спору.

Відповідно до ч.2 ст.256 ЦПК України, у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв`язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.

Згідно ч.2 ст. 255 ЦПК України, про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету.

Згідно п.5 ч.1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Оскільки судом постановлено закрити провадження у справі за відсутністю предмета спору, клопотання представника позивача про повернення судового збору підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 255, 256 ЦПК України, суд,-

ухвалив:

Заяву представника позивача товариства з обмеженою відповідальністю «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР», Оболонкової Юлії Вікторівни про закриття провадження в справі, - задовольнити.

Провадження у справі за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР», представник Оболонкова Юлія Вікторівна, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, - закрити.

Повернути товариству з обмеженою відповідальністю «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» сплачений судовий збір в сумі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн. 40 коп., відповідно до платіжної інструкції № СЦ00132019 від 07.08.2026 року.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Сумського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя Роменського міськрайонного суду І. М. Машина