Рішення № 139370101, 31.08.2026, Путивльський районний суд Сумської області

Справа № 584/149/24

Провадження № 2/584/44/26

РІШЕННЯ

Іменем України

31.08.2026 Путивльський районний суд Сумської області:

у складі: головуючого - судді Токарєва С.М.

за участі: секретаря Зікрати Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Путивль в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інтер-Поліс» про стягнення суми страхового відшкодування,

встановив:

ОСОБА_1 звернулася з позовними вимогами до ПрАТ «СК «Інтер-Поліс», про стягнення з відповідача на її користь 80400 грн. страхового відшкодування за заподіяну моральну шкоду та 24060 грн. страхового відшкодування, пов`язаного з витратами на поховання. Свій позов обгрунтовує тим, що 20 листопада 2023 року за участю водія ОСОБА_2 (цивільно-правова відповідальність якого забезпечена полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у ПрАТ «СК «Інтер-Поліс») сталася дорожньо-транспортна пригода, в результаті якої останній допустив наїзд на пішохода ОСОБА_3 , матір позивача, яка померла в автомобілі швидкої медичної допомоги.

Ухвалою судді Путивльського районного суду Сумської області 14 лютого 2024 року відкрито провадження в справі та призначено її до розгляду в порядку загального позовного провадження.

Представник відповідача надіслав до суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог позивача в повному обсязі, оскільки на даний час не встановлено обставин за яких було вчинено дорожньо-транспортну пригоду, а саме шкоду нанесено внаслідок взаємодії з джерелом підвищеної небезпеки, внаслідок чого страховиком надано відповідь про те, що немає правових підстав для проведення страхового відшкодування. У разі встановлення взаємодії потерпілого з джерелом підвищеної небезпеки, то страховик повернеться до розгляду заяви для виплати страхового відшкодування (а.с.49-50).

Представник позивача надіслав відповідь на відзив на позовну заяву, відповідно до якої просив суд задовольнити позовні вимоги позивача в повному обсязі та стягнути витрати на правову допомогу. Зазначив, що особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого. Головною особливістю відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки є те, що володілець небезпечного об`єкта зобов`язаний відшкодувати шкоду незалежно від його вини. Матеріали справи не містять жодних доказів про наявність непереборної сили або наявність умислу у діях потерпілого, а відповідачем до суду не надано доказів зворотнього (а.с.58-62).

Ухвалою судді Путивльського районного суду Сумської області від 8 квітня 2024 року провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ПрАТ «СК «Інтер-Поліс» про стягнення суми страхового відшкодування зупинено до набрання законної сили судовим рішенням по кримінальній справі № 584/124/24 (провадження №1 -кп/584/113/24) за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України.

Ухвалою судді Путивльського районного суду Сумської області від 25 листопада 2025 року провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ПрАТ «СК «Інтер-Поліс» про стягнення суми страхового відшкодування поновлено.

Ухвалою судді Путивльського районного суду Сумської області 7 січня 2026 року підготовче провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ПрАТ «СК «Інтер-Поліс» про стягнення суми страхового відшкодування закрито, справу призначено до судового розгляду.

15 червня 2026 року представником позивача надіслано до суду заяву про уточнення та зменшення позовних вимог та про стягнення судових витрат, відповідно до якої зазначено, що на електронну адресу представника позивача через програму електронний суд від відповідача надійшло платіжне доручення відповідно до якого вбачається, що останній на рахунок позивача перерахував 88 000 грн. страхового відшкодування. З огляду на зазначене позивач просить зменшити позовні вимоги та стягнути з відповідача 16 460 грн. страхового відшкодування, пов`язаних з витратами на поховання. Розгляд справи просив проводити без участі позивача та його представника (а.с.146-149).

Представник відповідача надіслав до суду додаткові пояснення, відповідно до яких зазначено, що потерпіла особа та страховик досягли згоди щодо розміру страхового відшкодування у розмірі 88 000 грн. Страховик виконав свій обов`язок перед потерпілою особою та відшкодував у повному обсязі нанесену шкоду внаслідок дорожньо-транспортної пригоди шляхом досягнення згоди щодо розміру страхового відшкодування, а заявлений позов є повністю безпідставним (а.с.152-154).

Дослідивши докази, наявні у матеріалах справи, суд вважає, що у задоволенні позову необхідно відмовити, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що 20 листопада 2023 року органом досудового розслідування ГУНП в Сумській області зареєстроване кримінальне провадження № 12023200000000378 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, за фактом того, що 20 листопада 2023 року о 17 год. 50 хв. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керуючи автомобілем «Dacia Logan», реєстраційний номер НОМЕР_1 по вул. Глухівська у м. Путивль Конотопського району Сумської області, перебуваючи в районі перехрестя з вул. Миколи Маклакова допустив наїзд на пішохода ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка перетинала проїзну частину по нерегульованому пішохідному переходу, зліва-направо відносно руху автомобіля. Від отриманих внаслідок ДТП тілесних ушкоджень ОСОБА_3 померла в автомобілі швидкої медичної допомоги (а.с.13-15).

ОСОБА_1 , позивач у справі, є донькою померлої ОСОБА_3 (а.с.16-20).

Згідно з заявою від 17 січня 2024 року позивач звернулась до ПрАТ «СК «Інтер-Поліс», відповідача у справі, з заявою про відшкодування шкоди заподіяної в результаті дорожньо-транспортної пригоди (а.с.21).

Вироком Путивльського районного суду Сумської області від 22 травня 2024 року ОСОБА_2 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, і призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 2 (два) роки. На підставі ст.75 КК України звільнено ОСОБА_2 від відбування покарання з іспитовим строком на 2 (два) роки, поклавши на нього обов`язки, передбачені ч.1 ст.76 КК України: 1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання або роботи. Цивільний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди залишено без розгляду (а.с.90-91).

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 , як власника автомобіля «Dacia Logan», реєстраційний номер НОМЕР_1 , на час ДТП була застрахована в ПрАТ «СК «Інтер-Поліс» відповідно до поліса № 212485379 від 14 грудня 2022 року, який діяв до 15 грудня 2023 року (а.с.139).

Згідно з вказаним полісом страхова сума на одного потерпілого становить: 1) за шкоду завдану життю і здоров`ю 320000 грн.; 2) за шкоду, завдану майну 160000 грн. Розмір франшизи - 0 грн.

Відповідно до договору про узгодження розміру страхового відшкодування від 13 січня 2024 року, укладеного між ПрАТ «СК «Інтер-Поліс» та ОСОБА_1 , сторони дійшли згоди та погодили загальний розмір страхового відшкодування, у зв`язку із смертю ОСОБА_3 , у сумі 88000 грн. Зазначена сума страхового відшкодування є остаточною і уточненню не підлягає. Сторони при підписанні цього договору не мають одна до одної взаємних претензій і в подальшому мати не будуть у разі перерахування страхового відшкодування у сумі 88000 грн. на рахунок потерпілого до 17 січня 2025 року (включно) (а.с.157-158, 159).

15 січня 2025 року ПрАТ «СК «Інтер-Поліс» здійснило страхову виплату на рахунок ОСОБА_1 у розмірі 88 000 грн., що підтверджується платіжною інструкцією від 15 січня 2025 року (а.с.140).

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку (ч. 2 ст. 1187 ЦК України).

Право на відшкодування майнової шкоди, завданої майну фізичних та юридичних осіб, має власник (ч. 3 ст. 386 ЦК України) та/або особи, які мають речове право на чуже майно (ст. 396 ЦК України).

Як вбачається з ч. 2 ст. 1187 ЦК України володільцем джерела підвищеної небезпеки є юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших правових підстав (договору оренди, довіреності тощо).

Абзацом 1 ч. 1 статті 1192 ЦК України передбачено, що розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідно до ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (відшкодуванням).

Згідно зі ст. 979 ЦК України, у редакції, яка діяла на час настання ДТП, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

На час настання ДТП діяв Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.2004 (далі - Закон № 1961-IV), який втратив чинність 01.01.2025 у зв`язку з введенням в дію Закону України № 3720-IX від 21.05.2024 «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

У пункті 33.1.4 статті 33 Закону № 1961-IV передбачено, що у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов`язаний невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов`язок, він має підтвердити це документально.

Крім того, для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону,- МТСБУ) заяву про страхове відшкодування (пункт 35.1 статті 35).

Згідно з пунктом 36.1 статті 36 Закону № 1961-IV страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, -МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).

Разом із тим, згідно з пунктом 36.2 статті 36 Закону № 1961-IV страховик протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніше як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо за рахунок потерпілої особи (її представника), то сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Якщо у зв`язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком. Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна.

Верховний Суд неодноразово звертав увагу, що для приватного права властивою є така засада, як розумність. Розумність характерна як для оцінки/врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватно-правових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, так і для тлумачення процесуальних норм (постанова Верховного Суду від 16 червня 2021 року у справі № 554/4741/19 (провадження № 61-7013св20), постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року у справі № 520/1185/16-ц (провадження № 61-28728сво18), постанову Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20 (провадження № 14-182цс21), постанова Верховного Суду від 21 квітня 2025 року №127/2551/23).

Крім того, для приватного права притаманна диспозитивність, яка проявляється, зокрема і в тому, що особа, з урахуванням принципу свободи правочину, сама вирішує вчиняти чи не вчиняти певний правочин.

Доктрина заборони суперечливої поведінки, базується зокрема на тому, що ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці. В основі доктрини заборони суперечливої поведінки знаходиться принцип добросовісності. Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 10 квітня 2019 року у справі № 390/34/17 (провадження № 61-22315сво18) зазначав, що добросовісність - це певний стандарт поведінки, який характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

У підписаному ОСОБА_1 договорі про узгодження розміру страхового відшкодування зазначено, що воно складено у відповідності до вимог статті 36 Закону «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», а узгоджена сума страхового відшкодування є остаточною та уточненню не підлягає. Сторони при підписанні цього договору не мають одна до одної взаємних претензій і в подальшому мати не будуть у разі перерахування страхового відшкодування у сумі 88000 грн. на рахунок потерпілого до 17 січня 2025 року (включно).

Тобто, за змістом вказаного узгодження ОСОБА_1 , діючи добровільно, на власний розсуд погодилася із розміром страхового відшкодування ПрАТ «СК «Інтер-Поліс» у сумі 88 000 грн. та правовими наслідками такої виплати, а заявлена в подальшому вимога до страхової компанії чи завдавача шкоди суперечить як попередній поведінці ОСОБА_1 , так і засадам розумності та диспозитивності.

Відомостей про те, що позивач підписав указане узгодження під впливом помилки, обману, насильства, тяжкої обставини або не усвідомлюючи значення своїх дій, матеріали справи не містять.

Виплата страхового відшкодування у розмірі, визначеному домовленістю між потерпілим та страховиком, якщо він є меншим страхової суми (ліміту відповідальності), не створює обов`язку для заподіювача шкоди, який застрахував свою відповідальність відповідно до вимог Закону № 1961-IV, відшкодувати різницю між розміром такого відшкодування та реальним розміром шкоди, заподіяної потерпілому на підставі статті 1194 ЦК України, якщо заподіювач шкоди доведе, що розмір страхового відшкодування, визначений за домовленістю між потерпілим та страховиком, є меншим, ніж розмір оціненої шкоди, яка підлягала виплаті страховою компанією відповідно до пунктів 22.1 статті 22 Закону № 1961-IV у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі (правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 06 жовтня 2021 року у справі № 362/3043/18 (провадження № 61- 13063св20) ).

Зважаючи на викладене, заявлені ОСОБА_1 позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на позивача, у разі відмови в позові.

Керуючись ст.ст. ст.ст. 12, 13, 81, 82, 141, 263-265 ЦПК України, суд,-

ухвалив:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інтер-Поліс» про стягнення суми страхового відшкодування, відмовити у повному обсязі.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сумського апеляційного суду шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.М.Токарєв