Ухвала суду № 139368887, 26.08.2026, Яворівський районний суд Львівської області

Справа № 944/6642/25

Провадження №2-п/944/37/26

УХВАЛА

26.08.2026 рокум.Яворів

Яворівський районний суд Львівської області

в складі: головуючого судді Карпин І.М.,

з участю секретаря судових засідань Мельник Є.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Яворові заяву ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Яворівського районного суду Львівської області від 15.06.2026 у справі №944/6642/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

20.07.2026 представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Лабік Г.І. подав заяву про перегляд заочного рішення Яворівського районного суду Львівської області від 15.06.2026 у справі №944/6642/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Крім того, 21.07.2026 до суду надійшла заява ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Яворівського районного суду Львівської області від 15.06.2026 у справі за позовом ТОВ «Споживчий центр» про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування своєї заяви ОСОБА_1 посилається на те, що судові повістки про виклик на засідання, призначені на 10.02.2026 та 16.04.2026, надсилались відповідачу рекомендованою поштовою кореспонденцією на адресу його реєстрації, однак, як прямо зазначено у тексті заочного рішення, повернулись до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», тобто фактично відповідачем отримані не були. Повідомлення про засідання, призначене на 10.06.2026, надсилалося судом до електронного кабінету відповідача в підсистемі «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. Однак він електронний кабінет у зазначеній підсистемі ніколи не реєстрував та доступу до нього не має, а чинне законодавство не покладає на фізичну особу не суб`єкта підприємницької діяльності обов`язку реєструвати такий кабінет. Відповідно повідомлення суду в такий спосіб не могло і не досягло відповідача, який об`єктивно був позбавлений можливості дізнатися про час і місце судового засідання. Таким чином, відповідач жодного разу не отримав належного судового повідомлення про розгляд справи, не знав про сам факт існування судового провадження за позовом ТОВ «Споживчий центр», а тому був позбавлений можливості реалізувати процесуальні права: з`явитися в судове засідання, подати відзив на позовну заяву, надати докази та заперечення по суті заявлених вимог. Про ухвалення заочного рішення відповідачу стало відомо лише після отримання його копії, у зв`язку з чим ця заява подається без пропуску встановленого законом строку. Наведене свідчить про поважність причин неявки відповідача в судові засідання та неподання ним відзиву на позовну заяву у розумінні п. 3 частини другої статті 285 ЦПК України. Щодо комісії за надання кредиту в розмірі 1.800,00 грн (15% від суми кредиту) вказує, що позивач у позовній заяві сам покликається на постанову Великої Палати Верховного Суду від 13.07.2022 у справі № 363/1834/17, згідно з якою умова кредитного договору про плату за управління кредитом не є нікчемною, а є оспорюваною. Це прямо означає, що дійсність такої умови підлягає перевірці судом за відповідними запереченнями відповідача, чого при заочному розгляді справи об`єктивно зроблено не було, оскільки відповідач не мав можливості подати відзив. Комісія у розмірі 15% від суми кредиту нарахована одноразово в день видачі кредиту, при цьому позивачем не надано доказів того, які саме послуги на таку суму фактично надавалися позичальнику, крім самого факту перерахування коштів через сервіс інтернет-еквайрингу, вартість якого зазвичай є суттєво нижчою, ніж заявлені 15% від суми операції. Відповідно до частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які за своєю природою мають бути реальними та співмірними з фактично наданими послугами, а не використовуватися як прихована форма додаткової плати за користування кредитом понад встановлену договором процентну ставку. Умова договору, яка всупереч принципу добросовісності має наслідком істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача, є несправедливою і відповідно до статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» недійсною. Крім того, сукупний розмір нарахованих понад тіло кредиту платежів (проценти 6719,94 грн, комісія 1800,00 грн, разом 8519,94 грн) становить майже 71% від суми наданого кредиту (12 000,00 грн) за період користування лише 56 днів. Вважає, що такий розмір додаткових нарахувань є непропорційним, суперечить принципам добросовісності, розумності та справедливості та потребує судової перевірки на предмет того, чи не є комісія за своєю економічною суттю прихованою формою завищення реальної процентної ставки за кредитом понад граничний розмір, встановлений частиною п`ятою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» (не більше 1% від розміру кредиту за кожен день користування). Наведені обставини та заперечення не досліджувалися судом при ухваленні заочного рішення виключно з тієї причини, що відповідач був позбавлений можливості подати відзив і докази на їх підтвердження, тоді як ці обставини мають істотне значення для правильного вирішення справи визначення дійсного розміру заборгованості, яка підлягає стягненню, у розумінні п. 4 частини другої статті 285 ЦПК України. Також зазначає, що позивач у позовній заяві сам зазначає, що не є банківською установою і не може надати первинні банківські документи (виписки з рахунків), а єдиним доказом розміру заборгованості є довідка-розрахунок, складена самим позивачем в односторонньому порядку. Такий розрахунок не підтверджений жодним незалежним джерелом (випискою про рух коштів, детальним поденним розрахунком нарахування процентів тощо) і не дає змоги перевірити його арифметичну та методологічну правильність. Просить суд зобов`язати позивача надати детальний поденний розрахунок нарахування процентів за весь період, а також докази, що первинно підтверджують рух коштів за операцією видачі кредиту. Крім того, з наведених у матеріалах справи умов кредитного договору вбачається, що сума кредиту (тіло) визначена в розмірі 12 000,00 грн, водночас графік погашення тіла кредиту чотирма платежами передбачає суми 4 660,36 грн, 4 660,36 грн. 4 660,36 грн та 4 660,35 грн, що в сумі становить 18 641,43 грн, тобто майже у 1,5 раза більше за саме тіло кредиту. Ця розбіжність ставить під сумнів достовірність та коректність наданих позивачем документів (Заявки до кредитного договору), а, відповідно, і достовірність похідного від цих документів розрахунку заборгованості. Заявник просить суд витребувати оригінали (належним чином засвідчені копії) Заявки та Пропозиції до кредитного договору № 14.09.2023-100002953 та перевірити наведені в них умови на предмет внутрішньої узгодженості. Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України проценти нараховуються на суму позики (кредиту), а не на суму будь-яких супутніх платежів. Умови договору (п. 8) також передбачають, що проценти розраховуються шляхом множення суми кредиту (саме тіла, без комісії) на кількість днів користування та процентну ставку. Відповідно, у разі визнання судом умови про комісію недійсною (нікчемною чи оспорюваною й оспореною), це не тягне автоматичного перерахунку процентів у бік збільшення, оскільки останні обчислені на базі тіла кредиту; втім, це виключає з розрахунку саму суму комісії 1 800,00 грн. Відповідно до статті 217 ЦК України недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини. З урахуванням наведених заперечень щодо комісії, пропонує суду такий альтернативний розрахунок суми, що може підлягати стягненню: тіло кредиту 12.000,00 грн; проценти за користування кредитом 6 719,94 грн (за умови підтвердження їх правильності належним поденним розрахунком згідно з п. 3.1 цієї заяви); комісія за надання кредиту підлягає виключенню в сумі 1 800,00 грн. Разом, за таким альтернативним розрахунком, обгрунтована сума заборгованості становить 18 719,94 грн, а не 20 519,94 грн, як стягнуто заочним рішенням.

Представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Лабік Г.І. у заяві про перегляд заочного рішення зазначає, що із зазначеним рішенням не погоджується сторона позивача, вважає його незаконним та таким, що ухвалене без всебічного, повного й об`єктивного дослідження всіх обставин справи, а також із істотним порушенням норм процесуального та матеріального права. Заочне рішення підлягає скасуванню з підстав, передбачених статтями 284288 ЦПК України. Відповідач не був належним чином повідомлений про розгляд справи. Він не отримував жодної судової повістки, копії позовної заяви чи інших процесуальних документів у даній справі. Про існування справи та ухвалення заочного рішення йому стало відомо лише після отримання копії судового рішення. У матеріалах справи відсутні належні докази того, що він був фактично ознайомлений із датою, часом та місцем розгляду справи. Сам суд у мотивувальній частині рішення зазначив, що поштові відправлення повернулися із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». Така відмітка не свідчить про вручення повістки та не підтверджує того, що відповідач був ознайомлений із її змістом. Фактично суд прирівняв повернення поштового відправлення до належного повідомлення, хоча це не підтверджує реального отримання інформації про судовий розгляд. Крім того, суд зазначив, що одна із повісток була направлена до електронного кабінету відповідача. Разом із тим матеріали справи не містять належних доказів фактичного отримання ним такого повідомлення, відкриття відповідного документа чи ознайомлення із його змістом. Сам факт направлення документа до електронного кабінету ще не підтверджує, що особа фактично ознайомилася з ним, особливо коли відсутні будь-які технічні підтвердження доставки, відкриття або прочитання повідомлення. Таким чином, він був позбавлений можливості: подати відзив на позов; надати письмові докази; заявити клопотання; подати заперечення щодо доказів позивача; брати участь у судовому засіданні; реалізувати гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право на справедливий суд. За таких обставин були порушені принципи змагальності сторін, рівності учасників процесу та право відповідача на ефективний судовий захист. Саме тому існують передбачені статтею 288 ЦПК України підстави для скасування заочного рішення та призначення справи до нового розгляду. У відповідача існують обґрунтовані заперечення проти позову, які мають істотне значення для правильного вирішення справи. Позивач не довів належними та допустимими доказами укладення кредитного договору саме відповідачем. Позивач не довів фактичного отримання відповідачем кредитних коштів. Суд не перевірив належність банківської картки відповідачу та безпідставно погодився зі стягненням комісії, а також не перевірив правильність нарахування процентів та безпідставно погодився з розрахунком позивача, а також не врахував правову позицію Великої Палати Верховного Суду щодо припинення нарахування договірних процентів. Крім того, Суд безпідставно визнав належним доказом односторонній розрахунок заборгованості. У даній справі відповідач був позбавлений можливості надати свої докази та заперечення, а тому є законні та правові підстави для скасування даного заочного рішення.

Ухвалою Яворівського районного суду Львівської області від 11.08.2026 заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Яворівського районного суду Львівської області від 15.06.2026 у справі за позовом ТОВ «Споживчий Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, прийнято до розгляду та призначено судове засідання.

В судове засідання ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 не прибули, у своїй заяві про перегляд заочного рішення ОСОБА_1 просив таку розглядати у його відсутності.

В судове засідання представник ТОВ «Споживчий Центр» не прибув, про розгляд справи був належним чином повідомлений.

Відповідно до ст. 287 ЦПК України неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, у зв`язку з неявкою учасників.

Оцінивши доводи сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про перегляд заочного рішення, зважаючи на таке.

Заочним рішенням Яворівського районного суду Львівської області від 15.06.2026 було задоволено позов ТОВ «Споживчий Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Споживчий Центр» заборгованість за кредитним договором№ 14.09.2023-100002953 від 16.09.2023 у розмірі 20519 гривень 95 копійок, з яких 12000 гривень 00 копійок заборгованості по тілу кредиту; 6719 гривень 94 копійки заборгованість по процентах; 1800 гривень 00 копійок комісія за надання кредиту.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 287 ЦПК України суд може своєю ухвалою за результатами розгляду заяви про перегляд заочного рішення скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Як зазначив ОСОБА_1 та його представник адвокат Лабік Г.І. в заявах про перегляд заочного рішення, ОСОБА_1 не з`явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, оскільки не отримував ухвали про відкриття провадження у справі та позову, не отримував судових повісток, не знав що такі йому направлялись, відтак не знав про час і місце розгляду справи і не знав, що така справа розглядається судом.

Згідно з відповіддю №2115039 від 10.12.2025 з Єдиного державного демографічного реєстру ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення № R067061535796 та №R067102302769, які направлялись за адресою: АДРЕСА_1 були повернуті до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Також про судове засідання, призначене на 10.06.2026, ОСОБА_1 повідомлявся шляхом надіслання судової повістки в його електронний кабінет.

Крім того, представник відповідача адвокат Лабік Г.І. був повідомлений про час та місце розгляду справи шляхом надіслання судової повістки на його електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка доставлена 17.04.2026.

Таким чином відповідач та його представник належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи.

Також для скасування заочного рішення необхідно встановити не лише поважність причин неявки відповідача в судове засідання, в якому було ухвалене заочне рішення, а й те, що його аргументи щодо обставин справи впливали на правильне її вирішення. Лише за сукупності двох умов можна вважати, що наявні підстави для скасування заочного рішення і призначення справи до розгляду у загальному порядку.

Відповідачем та його представником не наведено доказів, які б мали істотне значення для правильного вирішення справи, під час розгляду справи судом були досліджені усі наявні в матеріалах справи докази та таким надано належну оцінку при прийнятті рішення суду.

Згідно з ч.3 ст.287 ЦПК України у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою залишити заяву без задоволення.

Частиною 4 ст.287 ЦПК України передбачено, що у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

За наведених обставин, суд вважає, що підстави для скасування заочного рішення Яворівського районного суду Львівської області від 15.06.2026 відсутні, а тому в задоволенні заяви відповідача та його представника про перегляд заочного рішення слід відмовити.

Керуючись ст.ст.287, 288 ЦПК України, суд,

у х в а л и в :

Заяву ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Яворівського районного суду Львівської області від 15.06.2026 у справі №944/6642/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня проголошення ухвали про відмову з задоволенні заяви про перегляд заочного рішення, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

Повний текст ухвали складено 31.08.2026.

Суддя І.М.Карпин