Ухвала суду № 139368833, 31.08.2026, Шептицький міський суд Львівської області (до 25.04.2025 - Червоноградський міський суд Львівської області)

Справа № 459/3191/26

Провадження № 2/459/1398/2026

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

31 серпня 2026 року суддя Шептицького міського суду Львівської області Новосад М. Д., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про встановлення фактів родинних відносин,-

ВСТАНОВИВ:

Позивачі через свого представника звернулися до суду з вищевказаним позовом у якому просять встановити факти, що мають юридичне значення, а саме: що ОСОБА_4 є рідним дядьком ОСОБА_5 , ОСОБА_1 є двоюріним братом ОСОБА_5 , ОСОБА_2 є двоюрідною сестрою ОСОБА_5 .

Встановлення факту родинних відносин позивачам необхідне для прийняття спадщини після смерті брата ОСОБА_5 .

Перевіривши матеріали даної позовної заяви, вважаю таку слід залишити без руху з наступних підстав.

Відповідно до пунктів 4 та 5 ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити: зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Згідно ч.5 ст.177 ЦПК України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Відповідно до п.5 ч.2 ст.293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Ст.294 ЦПК України передбачено, що справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.

Так, зі змісту позовних вимог встановлено, що позивачі, звертаючись до суду в порядку позовного провадження, просять встановити факти родинних відносин з метою подальшого оформлення спадщини, оскільки може виникнути спір про право, натомість не вказують який саме наявний спір про право в даному випадку, на яку частину права власності в порядку спадкування за законом після смерті брата ОСОБА_5 вони претендують, при цьому, не заявляючи відповідних позовних вимог, які зумовили звернутися з таким позовом в порядку саме позовного провадження.

Також суд звертає увагу, що згідно з частиною першою статті 30 ЦПК України встановлено виключну підсудність для позовів, що виникають з приводу нерухомого майна.

За правилами виключної підсудності ці позови пред`являються за місцезнаходженням нерухомого майна або основної його частини.

Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК України); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Такий висновок викладено в пункті 42 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року № 3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ».

Як визначено Верховним Судом у постанові від 09 вересня 2020 року у справі №910/6644/18, виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані із нерухомим майном.

Отже, для підтвердження обставин, викладених в позові, на яких ґрунтуються позовні вимоги, а також з метою визначення підсудності справи суду необхідна інформація про наявність у складі спадщини, що залишилась після смерті спадкодавця нерухомого майна, про місце розташування цього майна, а також докази його вартості.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що померлому ОСОБА_5 на праві приватної власності належало нерухоме майно, зокрема: квартира по АДРЕСА_1 , квартира по АДРЕСА_2 , житловий будинок в с. Нараїв, Тернопільського району, Тернопільської області.

Натомість, в порушення вказаних вище норм, матеріали позовної заяви не містять відповідні документи на підтвердження зазначених відомостей (копії правовстановлюючих документів на нерухоме майно, витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно), а також доказів вартості даного нерухомого майна.

Крім того, відповідно до ч.7 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» у разі якщо позов подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір обчислюється з урахуванням загальної суми позову і сплачується кожним позивачем пропорційно долі поданих кожним з них вимог окремим платіжним документом.

У разі коли позов немайнового характеру подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір сплачується кожним позивачем окремим платіжним документом у розмірах, установлених статтею 4 цього Закону за подання позову немайнового характеру.

Так, відповідно до п.п. 2 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви немайнового характеру фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином, кожним позивачем окремим платіжним дорученням повинно бути сплачено судовий збір в сумі 1331,20 гривень.

В порушення вимог ч.7 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», ч.4 ст. 177 ЦПК України суду надано одну квитанцію про сплату судового збору позивачем ОСОБА_1 в розмірі 1996,80 гривень.

За таких обставин, позивачам необхідно доплатити судовий збір в сумі 665,60 грн (1331,20 х 2 - 1996,80).

Вказані недоліки підлягають усуненню у спосіб: подання документа, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 665,60 грн за такими реквізитами: Отримувач коштів ГУК Львiв/Червоноградська тг/22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38008294; Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.); Код банку отримувача (МФО) 899998; Рахунок отримувача UA508999980313191206000013945; Код класифікації доходів бюджету 22030101, або надання документів, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Ураховуючи наведене, позовну заяву слід залишити без руху з наданням позивачам десятиденного строку для усунення недоліків, вказаних в ухвалі.

Керуючись ст.ст. 185, 260 ЦПК України, суддя

УХВАЛИВ:

Позовну заяву залишити без руху.

Надати позивачам строк у десять днів з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків, вказаних в ухвалі.

В разі, якщо недоліки не будуть усунені у десятиденний строк з дня отримання позивачами копії ухвали, заява вважатиметься неподаною та буде повернута позивачам.

Копію ухвали направити позивачам.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: М. Д. Новосад