Рішення № 139368633, 01.09.2026, Пустомитівський районний суд Львівської області

Справа № 463/5244/26

Провадження № 2/450/2777/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 вересня 2026 року Пустомитівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Дем`яновської Ю.Д.,

розглянувши в порядку спрощеного (письмового) позовного провадження без виклику учасників судового розгляду в приміщенні суду м. Пустомити цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами, -

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення з відповідача на його користь заборгованості за договором № 45564812 від 10.10.2025 у розмірі 3299,80 грн та за договором № 6732182 від 12.10.2025 у розмірі 6821,90, а також понесені судові витрати, мотивуючи позовні вимоги тим, що 10.10.2025 між ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір № 45564812 у формі електронного документа з використанням електронного підпису, яким відповідачу надано кредит у розмірі 1000,00 грн на умовах, визначених договором. Крім того, 12.10.2025 між ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір № 6732182 у формі електронного документа з використанням електронного підпису, яким відповідачу надано кредит у розмірі 1700,00 грн на умовах, визначених договором. Вказує, що ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» свої зобов`язання за кредитними договорами виконало в повному обсязі, а саме надало відповідачу грошові кошти в обсязі та у строки визначені умовами кредитних договорів. У свою чергу, відповідач належним чином не виконав зобов`язань за договорами, внаслідок чого утворилася заборгованість.

Зазначає, що на підставі Договору факторингу № 25/02/26 від 25.02.2026 право вимоги за договорами № 45564812 від 10.10.2025 та № 6732182 від 12.10.2025 перейшло від ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» до позивача ТОВ «Фінпром Маркет». Вказує, що заборгованість відповідача за договором № 45564812 від 10.10.2025 у загальному становить 3299,80 грн, що складається з: 1000,00 грн заборгованості за тілом кредиту; 139,80 грн заборгованості за несплаченими процентами за користування кредитом; 160,00 грн заборгованості за комісією за надання кредиту; 2000,00 грн заборгованості за неустойкою. Крім того, заборгованість відповідача за договором № 6732182 від 12.10.2025 у загальному становить 6821,90 грн, що складається з: 1700,00 грн заборгованості за тілом кредиту; 1469,65 грн заборгованості за несплаченими процентами за користування кредитом; 293,25 грн заборгованості за комісією за надання кредиту; 3359,00 грн заборгованості за неустойкою. Позивач просить позовні вимоги задовольнити, а також відшкодувати понесені судові витрати зі сплати судового збору 2662,40 грн та витрати понесені на професійну правничу допомогу в розмірі 4500,00 грн.

22.06.2026 ухвалою про передачу справи за підсудністю Личаківського районного суду м. Львова позовну заяву передано за підсудністю на розгляд до Пустомитівського районного суду Львівської області.

01.07.2026 позовна заява надійшла до Пустомитівського районного суду Львівської області.

Ухвалою від 02.07.2026 відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Відповідачу встановлено п`ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву.

07.07.2026 представником відповідача ОСОБА_1 - Адвокатом Цьвоком Богданом Ігоровичем подано клопотання про ознайомлення з матеріалами справи в електронному вигляді.

У визначений судом строк відповідач не скористався правом подачі відзиву, а тому розгляд справи проводиться на підставі наявних доказів в порядку частини 8 статті 178 та частини 5 статті 279 ЦПК України.

Розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без проведення судового засідання (частина 13 статті 7 ЦПК України).

У відповідності до частини 2 статті 247 ЦПК України, розгляд справи здійснюється без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши та оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно до частини 1 статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до вимог статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно статей 81, 83 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

Судом встановлено, що 10.10.2025 між ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» та відповідачем укладено договір № 45564812 у формі електронного документу з використанням електронного підпису. Договір та додатки до нього, заявка-опитувальник клієнта на отримання фінансового кредиту, інформаційне повідомлення, підписані сторонами, а позичальником зокрема одноразовим ідентифікатором 32526.

Відповідно до умов договору, кредитодавець надає позичальникові кредит у розмірі 1000,00 грн, строком на 30 днів з 10.10.2025 по 08.11.2025, із сплатою 0,466% за кожен день користування кредиту, комісія за надання кредиту 16% від тіла кредиту, що становить 160,00 грн.

На підтвердження укладення договору позивачем надано довідку ТОВ «Европейська Платіжна Система» та копію платіжної інструкції, де зазначено, що 10.10.2025 здійснено переказ кредитних коштів на суму 1000,00 грн на банківську картку НОМЕР_1 , що належить відповідачу.

Крім того, надано довідку про ідентифікацію, де зазначено, що відповідача ідентифіковано за допомогою одноразового ідентифікатора 32526, що надісланий відповідачу 10.10.2025 о 02:18:39 год на адресу електронної пошти.

Первісний кредитор свої зобов`язання за кредитним договором виконав в повному обсязі, здійснив переказ коштів на загальну суму 1000,00 грн згідно договору № 45564812 від 10.10.2025, на платіжну картку НОМЕР_1 , що належить відповідачу.

Як вбачається із розрахунку заборгованості первісного кредитора за договором № 45564812 від 10.10.2025, станом на 25.02.2026, заборгованість становить 3299,80 грн, що складається з: 1000,00 грн заборгованості за тілом кредиту; 139,80 грн заборгованості за несплаченими процентами за користування кредитом; 160,00 грн заборгованості за комісією за надання кредиту; 2000,00 грн заборгованості за неустойкою.

Крім того, судом встановлено, що 12.10.2025 між ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» та відповідачем укладено договір № 6732182 у формі електронного документу з використанням електронного підпису. Договір, заявка-опитувальник клієнта, інформаційне повідомлення підписані сторонами, а позичальником зокрема одноразовим ідентифікатором 336002.

Відповідно до умов договору, кредитодавець надає позичальникові кредит у розмірі 1700,00 грн, строком на 360 днів з 12.10.2025 по 06.10.2026, із сплатою 0,95% за кожен день користування кредиту, комісія за надання кредиту 17,25% від тіла кредиту, що становить 293,25 грн.

На підтвердження укладення договору позивачем надано довідку ТОВ «Европейська Платіжна Система» та копію платіжної інструкції, де зазначено, що 12.10.2025 здійснено переказ кредитних коштів на суму 1700,00 грн на банківську картку НОМЕР_2 , що належить відповідачу.

Крім того, надано довідку про ідентифікацію, де зазначено, що відповідача ідентифіковано за допомогою одноразового ідентифікатора 336002, що надісланий відповідачу 12.10.2025 о 22:08:40 год на адресу електронної пошти.

Первісний кредитор свої зобов`язання за кредитним договором виконав в повному обсязі, здійснив переказ коштів на загальну суму 1700,00 грн згідно договору № 6732182 від 12.10.2025, на платіжну картку НОМЕР_2 , що належить відповідачу.

Як вбачається із розрахунку заборгованості первісного кредитора за договором № 6732182 від 12.10.2025, станом на 25.02.2026, заборгованість становить 6821,90 грн, що складається з: 1700,00 грн заборгованості за тілом кредиту; 1469,65 грн заборгованості за несплаченими процентами за користування кредитом; 293,25 грн заборгованості за комісією за надання кредиту; 3359,00 грн заборгованості за неустойкою.

25.02.2026 між ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» та позивачем ТОВ «Фінпром Маркет» укладено договір факторингу № 25/02/26.

Відповідно до реєстрів прав вимог до договору факторингу № 25/02/26 від 25.02.2026, позивач набув права грошової вимоги до відповідача за кредитними договором № 45564812 від 10.10.2025 у розмірі 3299,80 грн, що складається з: 1000,00 грн заборгованості за тілом кредиту; 139,80 грн заборгованості за несплаченими процентами за користування кредитом; 160,00 грн заборгованості за комісією за надання кредиту; 2000,00 грн заборгованості за неустойкою. Крім того, позивач набув права грошової вимоги до відповідача за кредитними договором № 6732182 від 12.10.2025 у розмірі 6821,90 грн, що складається з: 1700,00 грн заборгованості за тілом кредиту; 1469,65 грн заборгованості за несплаченими процентами за користування кредитом; 293,25 грн заборгованості за комісією за надання кредиту; 3359,00 грн заборгованості за неустойкою.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори.

В силу частини 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з частиною 1 статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до положень статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі (частина 2 статті 639 ЦК України).

У пункті 5 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частини 3 статті 11 Закону № 675-VIII електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина 4 статті 11 Закону № 675-VIII).

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Підпис є обов`язковим реквізитом правочину, вчиненого в письмовій формі. Наявність підпису підтверджує наміри та волю й фіксує волевиявлення учасника (-ів) правочину, забезпечує їх ідентифікацію та цілісність документу, в якому втілюється правочин. Внаслідок цього підписання правочину здійснюється стороною (сторонами) або ж уповноваженими особами. Договір про надання споживчого кредиту підписаний відповідачем за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами правочину. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений. Саме така позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 22 січня 2020 у справі № 674/461/16-ц, від 23 березня 2020 у справі № 404/502/18, від 09 вересня 2020 у справі № 732/670/19 , від 12 січня 2021 у справі № 524/5556/19, від 22 листопада 2021 у справі № 234/7719/20, від 17 січня 2022 у справі № 234/7723/20.

Судом встановлено, що 10.10.2025 між ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» та відповідачем укладено договір № 45564812 у формі електронного документу з використанням електронного підпису. Договір та додатки до нього, заявка-опитувальник клієнта на отримання фінансового кредиту, інформаційне повідомлення, підписані сторонами, а позичальником зокрема одноразовим ідентифікатором 32526.

Крім того, судом встановлено, що 12.10.2025 між ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» та відповідачем укладено договір № 6732182 у формі електронного документу з використанням електронного підпису. Договір, заявка-опитувальник клієнта, інформаційне повідомлення підписані сторонами, а позичальником зокрема одноразовим ідентифікатором 336002.

Укладання договорів із використанням електронного (цифрового) підпису відповідає приписам Закону України «Про електронну комерцію» та Закону України «Про електроні документи та електронний документообіг».

Без проходження реєстрації та отримання відповідачем одноразового ідентифікатора (який використовується як аналог власноручного підпису), без здійснення входу відповідачем на веб-сайт до особистого кабінету за допомогою паролю та логіна договір № 45564812 з ним не був би укладений.

Відповідно до статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

За приписами частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Із матеріалів справи вбачається, що ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» у повному обсязі виконало свої зобов`язання за вищевказаними договорами, здійснивши переказ коштів відповідачу на банківську картку НОМЕР_1 у розмірі 1000,00 грн згідно договору № 45564812 від 10.10.2025 та на банківську картку НОМЕР_2 у розмірі 1700,00 грн згідно договору № 6732182 від 12.10.2025.

Наведені вище обставини свідчать про факт отримання відповідачем кредитних коштів, схвалення ним, як умов договорів.

Разом з цим, відповідач свого зобов`язання за договорами не виконав, у передбачений у договорах строк кошти (суму кредиту) не повернув, внаслідок чого у нього виникла заборгованість.

Щодо набуття ТОВ «Фінпром Маркет» права грошової вимоги за вказаним кредитним договором, суд виходить з наступного.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 516 ЦК України визначено порядок заміни кредитора у зобов`язанні. За змістом цієї норми заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Наданий позивачем договір факторингу є дійсним та чинним, відомостей про те, що договір оскаржувався в судовому порядку відсутні.

За наведених обставин, суд вважає, що позивач ТОВ «Фінпром Маркет» як новий кредитор, набув право вимоги до відповідача за договором № 45564812 від 10.10.2025.

Згідно з частиною 1 статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 599 ЦК України передбачає, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За правилами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановленні договором або законом.

Згідно з частинами 1, 2 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Як вбачається із розрахунку заборгованості первісного кредитора за договором № 45564812 від 10.10.2025, станом на 25.02.2026, заборгованість становить 3299,80 грн, що складається з: 1000,00 грн заборгованості за тілом кредиту; 139,80 грн заборгованості за несплаченими процентами за користування кредитом; 160,00 грн заборгованості за комісією за надання кредиту; 2000,00 грн заборгованості за неустойкою.

Проте суд не може в повній мірі погодитись із наведеним позивачем сумою заборгованості відповідача за кредитним договором № 45564812 від 10.10.2025 у повному обсязі з огляду на наступне.

Окрім заборгованості за тілом кредиту, відсотками та комісією, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача за кредитним договором № 45564812 від 10.10.2025 заборгованість за неустойкою в розмірі 2000,00 грн.

Відповідно до частин 1, 2 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України установлено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24.02.2022, який неодноразово продовжено і триває по теперішній час.

Верховний Суд у своїй постанові від 31.01.2024 № 183/7850/22 (61-14740св23) зазначив, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань: в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частина 2 статті 625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Відтак, заявлені представником позивача заборгованості за неустойкою в розмірі 2000,00 грн за кредитними № 45564812 від 10.10.2025 не підлягатимуть стягненню з відповідача на користь ТОВ «Фінпром Маркет».

Так, загальний розмір заборгованості відповідача перед позивачем за договором № 45564812 від 10.10.2025 у загальному становить 1299,80 грн, що складається з: 1000,00 грн заборгованості за тілом кредиту; 139,80 грн заборгованості за несплаченими процентами за користування кредитом; 160,00 грн заборгованості за комісією за надання кредиту.

Окрім, як вбачається із розрахунку заборгованості первісного кредитора за договором № 6732182 від 12.10.2025, станом на 25.02.2026, заборгованість становить 6821,90 грн, що складається з: 1700,00 грн заборгованості за тілом кредиту; 1469,65 грн заборгованості за несплаченими процентами за користування кредитом; 293,25 грн заборгованості за комісією за надання кредиту; 3359,00 грн заборгованості за неустойкою.

Проте суд не може в повній мірі погодитись із наведеним позивачем сумою заборгованості відповідача за кредитним договором № 6732182 від 12.10.2025 у повному обсязі з огляду на наступне.

Окрім заборгованості за тілом кредиту, відсотками та комісією, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача за кредитним договором № 6732182 від 12.10.2025 заборгованість за неустойкою в розмірі 3359,00 грн.

Відповідно до частин 1, 2 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України установлено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24.02.2022, який неодноразово продовжено і триває по теперішній час.

Верховний Суд у своїй постанові від 31.01.2024 № 183/7850/22 (61-14740св23) зазначив, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань: в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частина 2 статті 625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Відтак, заявлені представником позивача заборгованості за неустойкою в розмірі 3359,00 грн за кредитними № 6732182 від 12.10.2025 не підлягатимуть стягненню з відповідача на користь ТОВ «Фінпром Маркет».

Окрім, судом встановлено, що відповідачем 16.11.2025 сплачено 41,00 грн у рахунок погашення заборгованості за неустойкою, що не підлягає стягненню. Так, сплачена сума 41,00 грн підлягає зарахуванню у рахунок погашення заборгованості за несплаченими процентами за користування кредитом.

Так, загальний розмір заборгованості відповідача перед позивачем за договором № 6732182 від 12.10.2025 у загальному становить 3421,90 грн, що складається з: 1700,00 грн заборгованості за тілом кредиту; 1428,65 грн (1469,65 грн - 41,00 грн) заборгованості за несплаченими процентами за користування кредитом; 293,25 грн заборгованості за комісією за надання кредиту.

Таким чином, суд приходить до висновку, що аргументи, якими позивач мотивував позовні вимоги, знайшли своє підтвердження під час розгляду справи, а тому такі слід задовольнити частково та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 45564812 від 10.10.2025 у розмірі 1299,80 грн, що складається з: 1000,00 грн заборгованості за тілом кредиту; 139,80 грн заборгованості за несплаченими процентами за користування кредитом; 160,00 грн заборгованості за комісією за надання кредиту. Крім цього, стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 6732182 від 12.10.2025 у розмірі 3421,90 грн, що складається з: 1700,00 грн заборгованості за тілом кредиту; 1428,65 грн заборгованості за несплаченими процентами за користування кредитом; 293,25 грн заборгованості за комісією за надання кредиту. У цій частині позовні вимоги є підставними та підлягають задоволенню. У частині стягнення неустойки за кредитними договорами позов підлягає відмові у задоволенні.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Позивач ТОВ «Фінпром Маркет» уклав договір № 25-08/25/ФП від 25.08.2025 про надання правничої допомоги адвокатом Ткаченком Юлією Олегівною.

На підтвердження понесених витрат долучив витяг з акту № 11ФП та відповідно до якого адвокат Ткаченко Ю.О. надала клієнтові ТОВ «Фінпром Маркет» такі послуги пов`язані з представництвом інтересів за позовом клієнта до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості:

- вивчення наявних у клієнта документів, проведення їх аналізу, визначення правової позиції/аналіз судової практики та збір документів/доказів (у разі відсутності у клієнта необхідних документів/доказів, адвокат збирає їх самостійно шляхом направлення адвокатських запитів) по малозначних справах для формування позовної заяви - 500,00 грн;

- судовий супровід в суді першої інстанції: підготовка/складання та направлення/подача однієї позовної заяви до боржника за договором позики у малозначних справах, за необхідності інших заяв по суті справи, в електронній формі за посередництвом Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, в тому числі представництво інтересів клієнта в суді (адвокат самостійно подає позовну заяву від імені клієнта, представляє інтереси як представник клієнта в суді) - 4000,00 грн.

Загальна вартість послуг становить 4500,00 грн.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі № 927/237/20).

Такі самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Зокрема, згідно з практикою ЄСПЛ заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/WestAlliance Limited проти України»).

Крім того, у рішенні ЄСПЛ у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Тобто нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (пункти 33-34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).

Не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат.

Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, у постанові Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 912/1025/20).

Так, в питанні зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу варто враховувати висновки Об`єднаної Палати Верховного Суду у справі № 922/445/19, в якому, серед іншого наголошено, що зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони щодо неспівмірності заявлених іншою стороною витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт; суд з огляду на принципи диспозитивності та змагальності не може вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи. Подібні висновки можна також зустріти в ряді постанов Верховного Суду, зокрема, у справах № 922/3436/20, № 910/7586/19, № 910/16803/19.

Верховний Суд у своїй постанові від 28 червня 2023 року по справі № 369/576/22 зазначив, що суд може з власної ініціативи зменшити розмір витрат на правничу допомогу, застосувавши критерії, визначені у частинах 3, 4, 5, 9 статті 141 ЦПК України. При цьому це не є тотожним застосовуванню судом критеріїв, визначених у частині 4 статті 137 ЦПК України, де обов`язковою умовою є наявність клопотання іншої сторони про зменшення розміру таких витрат.

Дослідивши надані представником позивача докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, суд вважає, що деякі види робіт мають не обґрунтовано завищену вартість.

Спірні правовідносини між сторонами у справі виникли щодо стягнення заборгованості в загальному розмірі 10121,70 грн, які підлягають частковому задоволенню у розмірі 4721,70 грн.

Суд констатує, що даний спір для кваліфікованого юриста є спором незначної складності, відноситься до категорії малозначних справ, судова практика щодо яких є сталою і передбачуваною. Великої кількості законів і підзаконних нормативно-правових актів, які підлягають дослідженню адвокатом і застосуванню, спірні правовідносини не передбачають, а відтак заявлені до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4500,00 грн є завищеними порівняно з вартістю послуг з правничої допомоги в таких категоріях спору, оскільки матеріали справи не потребували і не містять великої кількості документів для підготовки позовної заяви, а враховуючи усталену практику дана справа є не складною. При цьому, адвокатом зовсім не мотивована необхідність витрачання значного часу на аналіз документів, які знаходяться в матеріалах справи, ступінь складності та новизни правових питань, досліджених адвокатом.

У зв`язку з викладеним, суд вважає, що клопотання відповідача слід задовольнити частково та з відповідача слід стягнути на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в сумі 2000,00 грн. Саме такий розмір витрат на оплату послуг адвоката суд вважає співмірним із складністю даної справи та виконаних робіт, витраченим на виконання таких часом, обсягом наданих послуг та виконаних робіт та значенням справи для сторін.

Оскільки за наслідком розгляду справи суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають витрати по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог у сумі 1242,00 грн, виходячи з наступного розрахунку 4721,70 грн (сума задоволених позовних вимог) х 2662,40 грн (ставка судового збору) : 10121,70 грн (сума заявлених позовних вимог).

На підставі викладеного, керуючись статтями 10, 12, 81, 141, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» 1299,80 грн (одна тисяча двісті дев`яносто дев`ять гривень вісімдесят копійок) заборгованості за договором № 45564812 від 10.10.2025, що складається з: 1000,00 грн заборгованості за тілом кредиту; 139,80 грн заборгованості за несплаченими процентами за користування кредитом; 160,00 грн заборгованості за комісією за надання кредиту.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» 3421,90 грн (три тисячі чотириста двадцять одна гривня дев`яносто копійок) заборгованості за договором № 6732182 від 12.10.2025, що складається з: 1700,00 грн заборгованості за тілом кредиту; 1428,65 грн заборгованості за несплаченими процентами за користування кредитом; 293,25 грн заборгованості за комісією за надання кредиту.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» 1242,00 грн (одна тисяча двісті сорок дві гривні нуль копійок) судових витрат, понесених на сплату судового збору.

Стягнути з з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» 2000,00 грн (дві тисячі гривень нуль копійок) витрат на професійну правничу допомогу.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30 - денний строк з дня проголошення рішення. Учасник справи, який не був присутній при оголошенні рішення має право на поновлення ст подачі апеляційної скарги, якщо така скарга буде подана в 30-денний строк з дня отримання копії судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет» (ЄДРПОУ 43311346, 08205, Київська область, м. Ірпінь, вулиця Садова, 31/33).

Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ).

Повний текст рішення складено 01.09.2026.

Суддя: Ю. Д. Дем`яновська