Рішення № 139368584, 31.08.2026, Миколаївський районний суд Львівської області

Провадження №2/447/999/26 Справа №447/941/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31.08.2026 місто Миколаїв

Миколаївський районний суд Львівської області

в складі: головуючого судді Джуса Р.В.,

за участю: секретаря судового засідання Стемпель А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр»,

до відповідача: ОСОБА_1 ,

про стягнення заборгованості за кредитним договором,

за участю:

представник позивача: не з`явився;

відповідач: не з`явився;

Обставини справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» звернулося до Миколаївського районного суду Львівської області з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №17.02.2023-100000818 від 17.02.2023 у розмірі 14200,00 грн.

Ухвалою Миколаївського районного суду Львівської області від 14.05.2026 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні на 07.07.2026.

Судове засідання, призначене на 07.07.2026, було відкладено на 03.08.2026 у зв`язку з неявкою в судове засідання учасників справи. При цьому, на адресу суду повернулось поштове відправлення, яким суд направляв відповідачу копію ухвали про відкриття провадження, без вручення адресату, з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

14.07.2026 від відповідача через підсистему електронний суд надійшов відзив на позовну заяву в якому він зазначив, що кредит сплачено, заборгованість погашена, та долучив довідку АТ «Кредобанк».

15.07.2026 від позивача надійшла відповідь на відзив в якій звернено увагу на те, що долучені відповідачем докази погашення боргу підтверджують перерахування коштів на рахунок ТОВ «Діджи Фінанс», в той час, як позивачем у даній справі є ТОВ «Споживчий центр».

У зв`язку із неявкою відповідача в судове засідання 03.08.2026, розгляд справи було відкладено на 24.08.2026.

В судове засідання 24.08.2026 учасники справи не з`явилися. Згідно прохальної частини позовної заяви, позивач просив суд розглянути справу за відсутності його представника. Відповідач в судове засідання вчергове не з`явився, причин неявки не повідомив, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Повістку про виклик до суду відповідач отримав до свого електронного кабінету 04.08.2026.

Відповідно до норм ч.ч.1,3,4 ст.223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до положень ч.2 ст.211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

За таких обставин, оскільки представник позивача просить проводити розгляд справи без його участі, а відповідач будучи повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання в черговий раз не з`явився, суд вважає за можливе розглянути справу без участі сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до положень ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч.6 ст.259 ЦПК України, у виняткових випадках залежно від складності справи складання повного рішення (постанови) суду може бути відкладено на строк не більш як десять днів, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - не більш як п`ять днів з дня закінчення розгляду справи.

Згідно ч.4,5 ст.268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Оскільки сторони в судове засідання, призначене на 24.08.2026 не з`явилися, суд, з дотриманням положень ч.6 ст.259 ЦПК України і ч.5 ст.268 ЦПК України, відклав складення повного рішення суду на строк не більше п`яти днів та зазначив датою ухвалення рішення дату складення повного судового рішення.

Правова позиція позивача.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, у позовній заяві позивач посилається на те, що між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 17.02.2023 було укладено Кредитний договір (оферта) (кредитної лінії) №17.02.2023-100000818 за умовами якого він отримав на свій рахунок кошти у розмірі 7000,00грн.

Однак ОСОБА_1 свої зобов`язання за Договором щодо повернення коштів та сплати відсотків належним чином не виконує, у зв`язку з чим, станом на момент пред`явлення позову, у відповідача утворилась заборгованість у розмірі 14200,00 грн., яка складається із: заборгованості за тілом кредиту 6360,00 грн, заборгованості за процентами 7840,00 грн.

Позивач вважає, що в результаті неналежного виконання відповідачем своїх договірних зобов`язань, порушуються права та інтереси ТОВ «Споживчий центр», а тому просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість за кредитним договором №17.02.2023-100000818 від 17.02.2023 у розмірі 14200, 00 грн.

У відповіді на відзив, позивач зазначає, що загальні витрати за споживчим кредитом, враховуючи строк кредитування, є співмірними, та жодних нарахувань поза межами строку кредитування, зокрема, в порядку передбаченому ст. 625 ЦК України, позивачем не здійснювалось. Крім того, позивач звертає увагу на те, що відповідач долучив довідку АТ «Кредобанку» про переказ грошових коштів на рахунок ТОВ «Діджи Фінанс» в той час, як позовні вимоги про стягнення заборгованості пред`являються ТОВ «Споживчий центр», яка відповідачем непогашена.

Правова позиція відповідача.

Відповідач подав відзив, у якому зазначив, що позовні вимоги є безпідставними, оскільки кредит ним сплачено, відповідно і борг закрито. Зокрема, до відзиву долучив довідку АТ «Кредобанк» №86-11954кі/26 від 10.07.2026, згідно якої 25.05.2025 року кошти в сумі 6000,00 грн., з відкритого в АТ «Кредобанк» рахунку на ім`я ОСОБА_1 , було перераховано на рахунок ТОВ «Діджи Фінанс».

Фактичні обставини встановлені судом.

Судом встановлено, що 17.02.2023 ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором Н491 підписав Пропозицію ТОВ «Споживчий центр» про укладення кредитного договору (оферта) (кредитної лінії) №17.02.2023-100000818 (далі Пропозиція).

Відповідно до п.2.1 Пропозиції, електронний кредитний договір, частиною якого є дана пропозиція про укладення кредитного договору (оферта), укладається кредитодавцем та позичальником у порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно п.2.2 Пропозиції, електронний кредитний договір складається з наступних електронних документів, які містять всі його істотні умови: 2.2.1 дана пропозиція про укладення кредитного договору (оферта), розміщена на веб-сайті кредитодавця у загальному доступі, а також у особистому кабінеті позичальника на веб-сайті кредитодавця; 2.2.2 заявка, сформована на сайті кредитодавця після ідентифікації позичальника, обрання ним конкретних умов та їх схвалення кредитодавцем; 2.2.3 відповідь позичальника про прийняття пропозиції (акцепт), сформований на сайті кредитодавця, та підписана позичальником за допомогою одноразового ідентифікатора (кода), отриманого позичальником в смс-повідомленні на номер телефону, вказаний при його ідентифікації на сайті.

Відповідно до п.3.1 Пропозиції, за цим договором кредитодавець зобов`язується надати кредит позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти, Комісію (якщо Комісія встановлена договором).

Згідно п.3.3 Пропозиції, кредитодавець надає позичальнику кредит на наступних умовах: дата надання/видачі кредиту встановлюється у заявці, яка є невід`ємною частиною даної оферти; сума кредиту встановлюється у заявці, яка є невід`ємною частиною даної оферти; тип кредиту кредитна лінія; строк, на який надається кредит - встановлюється у заявці, яка є невід`ємною частиною даної оферти; дата повернення (виплати) кредиту - встановлюється у заявці, яка є невід`ємною частиною даної оферти; проценти за користування кредитом (проценти) -встановлюється у заявці, яка є невід`ємною частиною даної оферти; графік платежів - встановлюється у заявці, яка є невід`ємною частиною кредитного договору.

Відповідно до п.4.1 Пропозиції, кредитодавець надає позичальнику кредит на умовах його строковості, платності і поворотності. Спосіб перерахування позичальнику коштів у рахунок кредиту: банківський рахунок споживача.

Згідно п.4.4 Пропозиції, проценти нараховуються з дня надання Позичальнику Кредиту (включаючи безпосередньо день надання Кредиту) включно до дати його фактичного повернення. Проценти за користування нараховуються та обліковуються Кредитодавцем щоденно (п.5.3. Договору).

Відповідно до п. 7.7. У випадку невиконання/неналежного виконання Позичальником будь-яких грошових зобов`язань за Договором Кредитодавець залишає за собою право нарахування неустойки, розмір якої встановлюється у Заявці, яка є невід`ємною частиною даної оферти. Максимальний розмір неустойки встановлюється законом.

Згідно п.9.1 Пропозиції, у разі несплати кредиту та/або процентів у встановлені договором терміни/строки, сума зобов`язань по погашенню кредиту та/або процентів з наступного за останнім для сплати днем вважається простроченою, крім випадків, встановлених договором.

Відповідно до п.10.1 Пропозиції, цей договір набирає чинності з дати отримання кредитодацем у інформаційній системі кредитодавця від позичальника відповіді про прийняття пропозиції (акцепт), підписаної одноразовим ідентифікатором, отриманим позичальником від кредитодавця на номер телефону позичальника, вказаний при реєстрації у інформаційній системі кредитодавця. Цей договір діє протягом одного року.

Також, 17.02.2023 ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором Н491 підписав Заявку кредитного договору №17.02.2023-100000818 (кредитної лінії).

У вказаній заявці зазначено, що кредитодавцем є ТОВ «Споживчий центр», позичальником ОСОБА_1 , реквізити належного позивальнику електронного платіжного засобу для надання коштів позичальнику за даним та наступними договорами: 5168-75XX-XXXX-8055.

Відповідно до умов Заявки кредитного договору №17.02.2023-100000818 від 17.02.2023 позичальнику надається кредит на наступних умовах: 1. Дата надання/видачі кредиту - 17/02/2023; 2. Сума Кредиту: 7000 грн. 00 коп. 3. Строк, на який надається Кредит - 42 днів з дати його надання 4. Дата повернення (виплати) кредиту - 30.03.2023; 5. Первинний період користування Кредитом - 14 днів з дня його надання (надалі "первинний період"); 6. Черговий період користування кредитом кожні наступні 14 днів з дня закінчення первинного періоду (надалі "черговий період") Період користування ставкою "Економ" період фактичного користування Кредитом, протягом якого застосовується фіксована Процентна ставка "Економ", який розпочинається в день, наступний за днем сплати Позичальником повністю всіх Процентів, нарахованих на дату платежу, та закінчується через 14 днів (надалі-період "Економ"). Ставка "Економ" фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 2% за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовується протягом первинного періоду та протягом періоду "Економ". Ставка "Стандарт" - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 3% за 1 (один) день користування Кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається Кредит, окрім первинного періоду та періоду "Економ". 7. Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку. 11. Неустойка: 140 грн. 00 коп. за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов`язання незалежно від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов`язання. 12. Розмір процентів відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України становить 730 % річних.

Крім того, під час укладення вищевказаного кредитного договору, відповідачем ОСОБА_1 17.02.2023 підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором Н491 Відповідь позичальника про прийняття пропозиції (акцепт) кредитного договору №17.02.2023-100000818 (кредитної лінії), Підтвердження кредитного договору від 17.02.2023, яке є Додатком до кредитного договору №17.02.2023-100000818 (кредитної лінії) від 17.02.2023.

Згідно квитанції LIQPAY 17.02.2023 на картку 516875*55 було перераховано кошти в сумі 7000,00 грн., призначення платіжної операції: видача за договором №17.02.2023-100000818.

Із довідки-розрахунку заборгованості за кредитним договором №17.02.2023-100000818 від 17.02.2023 р., заборгованість ОСОБА_1 за даним кредитним договором складає 14200,00 грн, з яких: 6360,00 грн. - заборгованість за основною сумою боргу, 7840,00 грн. - заборгованість за процентами. Проценти по кредиту нараховані за період з 17.02.2023 по 30.03.2023.

Оцінка суду.

Як вбачається із позовної заяви, спірні правовідносини виникли між сторонами з приводу неналежного виконання зобов`язань ОСОБА_1 за кредитним договором №17.02.2023-100000818 від 17.02.2023, отже є зобов`язальними і регулюються нормами глав 47-49 ЦК України, а також спеціальними нормами глави 71 ЦК України.

За загальним правилом статей 15,16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Так, відповідно до вимог п.1 ч.2 ст.11 ЦК України підставою для виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Як визначено ч.1 ст.626, ч.1 ст.628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).

Згідно зі ст.638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Згідно із частиною 1 статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

За змістом статті 207 ЦК України,правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами..

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина 2 статті 639 ЦК України).

Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України). Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19.

Окрім того, спірні правовідносини регулюються нормами Законів України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та «Про електронну комерцію».

Зокрема, норми Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», визначають правові та організаційні засади електронної ідентифікації та надання електронних довірчих послуг, права та обов`язки суб`єктів відносин у сферах електронної ідентифікації та електронних довірчих послуг, порядок здійснення державного контролю за дотриманням вимог законодавства у сферах електронної ідентифікації та електронних довірчих послуг.

Так, згідно ч.2 ст.16 ЗУ «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», до складу електронних довірчих послуг входять: створення, перевірка та підтвердження удосконаленого електронного підпису чи печатки; формування, перевірка та підтвердження чинності сертифіката електронного підпису чи печатки; формування, перевірка та підтвердження чинності сертифіката автентифікації веб-сайту; формування, перевірка та підтвердження електронної позначки часу; реєстрована електронна доставка; зберігання удосконалених електронних підписів, печаток, електронних позначок часу та сертифікатів, пов`язаних з цими послугами. Кожна послуга, що входить до складу електронних довірчих послуг, може надаватися окремо або в сукупності.

Положеннями ст.11 ЗУ «Про електронну комерцію» передбачено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: 1) надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; 2) заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; 3) вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Також, відповідно до ч.ч.12-13 ст.11 ЗУ «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи. Докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно із статтею 64 Цивільного процесуального кодексу України, статтею 36 Господарського процесуального кодексу України та статтею 79 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно положень ст.ст.3, 12 ЗУ «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:

- електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину;

- електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;

- аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно зі статтею 1049 вказаного Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

У частинах 1, 3 ст.509 ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Положеннями ст.610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Статтею 12 ЦПК України встановлено принцип змагальності сторін в цивільному процесі, який полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, прямо встановлених Законом.

Обов`язок доведення своєї позиції за допомогою належних та допустимих доказів міститься і в статті 81 ЦПК України, відповідно до положень якої доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Як встановлено судом, 17.02.2023 ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором Н491 підписав Пропозицію ТОВ «Споживчий центр» про укладення кредитного договору (оферта) (кредитної лінії) №17.02.2023-100000818 від 17.02.2023, Відповідь позичальника про прийняття пропозиції (акцепт) кредитного договору №17.02.2023-100000818 (кредитної лінії) та Підтвердження кредитного договору від 17.02.2023, яке є Додатком до кредитного договору №17.02.2023-100000818 від 17.02.2023 на виконання умов яких ТОВ «Споживчий центр» надало відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах та в строк, передбачений договором та такі містять умови кредитування.

На підставі укладеного Договору відповідач ОСОБА_1 на карту № НОМЕР_1 отримав кредитні кошти в розмірі 7000,00 грн.

Разом з тим, відповідач свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконував, в результаті чого утворилась заборгованість.

Як вбачається із розрахунку заборгованості за кредитним договором №17.02.2023-100000818 від 17.02.2023р., за ОСОБА_1 числиться заборгованість: 6360,00 грн. заборгованість за основною сумою боргу, 7840,00 грн. - заборгованість за процентами.

Суд вважає, що позивачем доведено факт виникнення зобов`язальних правовідносин між сторонами, зокрема, шляхом укладання в електронному вигляді договору кредиту між ТОВ «Споживчий центр» та відповідачем. При цьому, ТОВ «Споживчий центр» належним чином виконало свої обов`язки по наданню кредиту в сумі 7000,00 грн, а відповідач отримавши кредитні кошти, тіло кредиту в повному обсязі не повернув, відсотки за користування кредитними коштами в строки встановлені графіком платежів не сплатив, таким чином належним чином не виконував свої зобов`язання за кредитним договором.

Внаслідок таких дій у відповідача утворилася заборгованість за кредитними зобов`язаннями, яка складається із заборгованості за тілом кредиту в сумі 6360,00 грн, заборгованості за процентами в сумі 7840,00 грн, а всього в розмірі 14200,00 гривень.

Відповідачем не було надано суду власного розрахунку заборгованості, а також доказів, які підтверджують повернення ним кредиту в повному обсязі чи сплати відсотків та спростовують правильність наданих позивачем розрахунків заборгованості.

Суд критично оцінює надану відповідачем разом із відзивом довідку АТ «Кредобанк» про перерахування коштів у сумі 6000,00 грн як доказ погашення заборгованості, оскільки переказ цих коштів здійснено не на рахунок позивача ТОВ «Споживчий центр», а на рахунок третьої особи ТОВ «Діджи Фінанс», яка не має жодного відношення до позовних вимог про стягнення заборгованості за договором кредиту №17.02.2023-100000818 від 17.02.2023.

Відтак суд вважає, що позов слід задоволити в повному обсязі, а саме в розмірі 14200,00 грн., з яких: 6360,00 грн.- заборгованість за основною сумою боргу, 7840,00 грн. - заборгованість за процентами.

Судові витрати.

Відповідно до вимог ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Із матеріалів справи вбачається, що вказана позовна заява подана через систему «Електронний суд», та відповідно до ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір сплачено із застосуванням понижуючого коефіцієнту відповідного розміру ставки судового збору - 0,8, що становить 2662,40 грн.

Враховуючи, що позов задоволено повністю, з відповідача слід стягнути на користь позивача судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог у розмірі 2662,40 грн.

Керуючись статями 10-13,49,76-81,141,247,258,259,263-265,268,280,282,289,354,355 ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" заборгованість за кредитним договором №17.02.2023-100000818 від 17.02.2023 в сумі 14200,00 грн., з яких: 6360,00 грн. - заборгованість за основною сумою боргу, 7840,00 грн. - заборгованість за процентами.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" 2662,40 грн. судового збору.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», юридична адреса: м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А, ЄДРПОУ 37356833;

відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Повне рішення складено 31.08.2026.

Суддя Роман ДЖУС