Ухвала суду № 139368391, 20.08.2026, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

ЄУН: 335/6088/19

Провадження №: 6/336/411/2026

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2026 року м. Запоріжжя

Суддя Шевченківського районного суду м. Запоріжжя Коваленко П.Л., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс», заінтересована особа: Лівобережний відділ державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції, стягувач: Акціонерне товариства КБ "ПриватБанк", боржник: ОСОБА_1 про заміну стягувача та видачу дублікату виконавчого листа по цивільній справі №335/6088/19 за позовом Акціонерне товариство «ПриватБанк» до боржника ОСОБА_1 ,

В С Т А Н О В И В:

До Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від представника заявника Янчук А.А. через підсистему «Електронний суд» надійшла заява про заміну стягувача та видачу дублікату виконавчого листа.

В обґрунтуванні заяви, зазначає, що на виконання рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 09.12.2019, яке набуло чинності, видано виконавчий лист, на підставі якого було відкрито виконавче провадження № 61367927, яке 25.05.2020 на підставі постанови державного виконавця завершено. Станом на теперішній час оригінал вищевказаного Виконавчого листа на адресу стягувача не надходив, згідно даних Автоматизованої системи виконавчого провадження жодних відкритих виконавчих проваджень про стягнення боргу з Боржника на підставі вищевказаного виконавчого листа немає.

22 серпня 2025 року між АТ КБ «ПриватБанк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС» було укладено Договір факторингу № 8-22-08/2025, за яким було відступлено права вимоги за кредитними договорами, у тому числі за кредитним договором ОСОБА_1 б/н від 01.03.2010.

Таким чином, кредитора по кредитному договору ОСОБА_1 було змінено з АТ КБ «ПриватБанк» на ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС». Окрім того, кредитний договір б/н від 01.03.2010 ОСОБА_1 на момент звернення заявника з даною заявою є дійсними та не оскаржувались сторонами по справі.

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів » № 2147 - VIIІ від 03 жовтня 2017 року, яким зокрема Цивільний процесуальний кодекс викладений в новій редакції.

Відповідно до п. 9 ч.1 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Представник заявника в судове засідання не з`явилась, в заяві міститься її прохання про розгляд справи за його відсутності із підтриманням вимог.

Інші заінтересовані особи в судове засідання не з`явились, належним чином повідомлені про час та місце розгляду заяви, причини неявки суду не відомі, суд вважає за можливе розглянути заяву за їх відсутності на підставі доказів, наявних в матеріалах справи, та у відповідності до п.17. 4 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України, ст.ст. 433, 442 ЦПК України, оскільки їхня неявка не є перешкодою для вирішення даного процесуального питання.

Відповідно до п. 17.4 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановлюється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви.

Оскільки неявка вказаних осіб не перешкоджає розгляду заяви про заміну сторони (стягувача) виконавчого провадження, видачу дубліката виконавчого листа, суд вважає за можливе розглянути заяву за їх відсутності на підставі доказів, наявних у матеріалах справи, за погодженням представника заявника.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання учасників справи чи у разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали заяви та матеріали цивільної справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до п. 9 ч. 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.

Відповідно до ч. 2 ст. 442 ЦПК України заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.

Частиною п`ятою статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

За змістом ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, зокрема внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, вирішуючи питання про заміну стягувача його правонаступником, суд має встановити не лише факт укладення правочину щодо відступлення права вимоги, а й факт переходу до заявника права вимоги саме за тим зобов`язанням та щодо того боржника, які були предметом судового розгляду та щодо яких видано відповідний виконавчий документ.

Судом встановлено, що рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 09 грудня 2019 року у цивільній справі № 335/6088/19 за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором позовні вимоги задоволено частково.

З ОСОБА_2 на користь АТ КБ «ПриватБанк» стягнуто заборгованість за кредитним договором від 01.03.2010 у розмірі 24 483,89 грн та судовий збір у розмірі 1 921 грн.

На виконання зазначеного рішення Шевченківським районним судом м. Запоріжжя 10.01.2020 видано виконавчий лист № 335/6088/19, боржником за яким є ОСОБА_2 .

З матеріалів справи вбачається, що на примусовому виконанні перебувало виконавче провадження № 61367927, яке постановою державного виконавця від 25.05.2020 було завершено шляхом повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п. 5 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження».

Звертаючись до суду із заявою, ТОВ «Капіталресурс» посилається на те, що 22 серпня 2025 року між АТ КБ «ПриватБанк» та ТОВ «Капіталресурс» укладено договір факторингу № 8-22-08/2025, відповідно до якого заявнику відступлено права вимоги за кредитними договорами, у тому числі, як стверджує заявник, за кредитним договором, який був предметом розгляду у цій справі.

На підтвердження набуття відповідного права вимоги заявником надано, зокрема, витяг з Реєстру боргових зобов`язань № 10 до Договору факторингу № 8-22-08/2025 від 22.08.2025.

Разом із тим із зазначеного Реєстру вбачається, що особою, право вимоги за зобов`язаннями якої передано ТОВ «Капіталресурс», зазначено ОСОБА_3 .

Натомість боржником за рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 09.12.2019 у справі № 335/6088/19 та виданим на його виконання виконавчим листом є ОСОБА_4 .

Таким чином, прізвище боржника, зазначене у документі, яким заявник підтверджує набуття права вимоги, не відповідає прізвищу боржника, визначеного судовим рішенням та виконавчим документом, а саме: у Реєстрі боргових зобов`язань зазначено « ОСОБА_5 », тоді як у судовому рішенні та виконавчому документі « ОСОБА_6 ».

При цьому належних та допустимих доказів, які б давали суду можливість достовірно встановити, що ОСОБА_1 , зазначена у Реєстрі боргових зобов`язань, та ОСОБА_2 , яка є боржником за судовим рішенням у цій справі, є однією й тією самою особою, заявником не надано.

Суд враховує, що окремі відомості, зазначені у Реєстрі боргових зобов`язань, можуть збігатися з обставинами кредитних правовідносин, які були предметом судового розгляду. Водночас за наявності розбіжності безпосередньо у прізвищі фізичної особи боржника та за відсутності належних доказів, які дозволяють усунути таку розбіжність і однозначно ідентифікувати особу боржника, суд не вправі виходити лише з припущення про те, що така розбіжність є технічною помилкою.

Заміна сторони виконавчого провадження є процесуальним наслідком матеріального правонаступництва, а тому обставина переходу права вимоги від первісного кредитора до нового кредитора щодо конкретного боржника має бути підтверджена належними та достатніми доказами.

Заявник відповідно до вимог цивільного процесуального законодавства повинен довести обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог, а висновок суду про наявність правонаступництва не може ґрунтуватися на припущенні щодо тотожності осіб із різним написанням прізвища.

Таким чином, надані заявником документи не дають суду достатніх підстав для достовірного висновку про те, що за договором факторингу № 8-22-08/2025 до ТОВ «Капіталресурс» перейшло право вимоги саме до ОСОБА_2 за зобов`язанням, щодо якого ухвалено рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 09.12.2019 у справі № 335/6088/19.

За таких обставин заявником не доведено наявності передбачених ст. 442 ЦПК України підстав для заміни АТ КБ «ПриватБанк» його правонаступником - ТОВ «Капіталресурс» у відповідному виконавчому документі, а тому заява в цій частині задоволенню не підлягає.

Щодо вимоги про видачу дубліката виконавчого листа суд зазначає наступне.

Відповідно до пп. 17.4 п. 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Виконавчі документи відповідно до ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім випадків, установлених законом.

Строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі пред`явлення виконавчого документа до виконання. У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення.

Як установлено судом, виконавчий лист перебував на примусовому виконанні та постановою державного виконавця від 25.05.2020 був повернутий стягувачу.

Водночас відповідно до пп. 4 п. 10-2 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» строки, визначені цим Законом, перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану з урахуванням законодавчих змін, що регулюють відповідне питання.

Отже, виходячи з установлених обставин, саме по собі закінчення строку пред`явлення виконавчого документа до виконання не є підставою для відмови у видачі дубліката у цій справі.

Так само з матеріалів справи вбачається, що виконавчий документ після його повернення державним виконавцем первісному стягувачу фактично втрачено, а відомостей про перебування оригіналу виконавчого листа на виконанні матеріали справи не містять.

Однак зазначені обставини самі по собі не є достатніми для задоволення вимоги ТОВ «Капіталресурс» про видачу йому дубліката виконавчого листа.

За змістом пп. 17.4 п. 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України право на звернення із заявою про видачу дубліката втраченого виконавчого документа належить, зокрема, стягувачу.

ТОВ «Капіталресурс» обґрунтовує своє право на отримання дубліката тим, що воно є правонаступником первісного стягувача АТ КБ «ПриватБанк».

Однак, як установлено судом вище, заявником не доведено переходу до нього права вимоги саме за судовим рішенням щодо ОСОБА_2 , у зв`язку з чим відсутні підстави для заміни первісного стягувача на ТОВ «Капіталресурс».

Отже, заявником у межах розгляду цієї заяви не доведено набуття ним статусу стягувача за виконавчим документом, виданим на виконання рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 09.12.2019 у справі № 335/6088/19 щодо ОСОБА_2 .

Крім того, дублікат виконавчого документа видається замість втраченого оригіналу та має відповідати судовому рішенню, на виконання якого було видано первісний виконавчий документ. Під час вирішення питання про видачу дубліката суд не наділений повноваженнями змінювати особу боржника порівняно із судовим рішенням та первісним виконавчим документом.

Таким чином, за відсутності встановленого судом правонаступництва ТОВ «Капіталресурс» у зобов`язанні саме щодо боржника ОСОБА_2 відсутні правові підстави і для видачі цьому товариству дубліката виконавчого листа.

При цьому відмова у задоволенні заяви з наведених підстав не перешкоджає заінтересованій особі повторно звернутися до суду з відповідною заявою за наявності належних доказів, які усувають встановлені судом розбіжності та підтверджують перехід права вимоги саме за зобов`язанням боржника, визначеного судовим рішенням.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс» про заміну стягувача та видачу дубліката виконавчого листа задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 12, 247, 260, 261, 353, 354, 442 ЦПК України, ст.ст. 512, 514 ЦК України, ст.ст. 12, 15 Закону України «Про виконавче провадження», пп. 17.4 п. 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс», заінтересовані особи: Лівобережний відділ державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», боржник ОСОБА_1 , про заміну стягувача та видачу дубліката виконавчого листа у цивільній справі № 335/6088/19 за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, передбачених ч. 2 ст. 358 ЦПК України.

Суддя П.Л. Коваленко