Рішення № 139368307, 01.09.2026, Хортицький районний суд м. Запоріжжя

01.09.2026 Справа № 336/5472/26

Провадження № 2/337/3301/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 вересня 2026 року Хортицький районний суд міста Запоріжжя

у складі головуючого судді Кучерука І.Г.

з участю секретаря Бочіної Н.А.

розглянувши в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в :

Представниця позивача ТОВ «ФК «ПОЗИКА» по системі «Електронний суд» звернулася до Шевченківського районного суду м. Запоріжжя із позовною заявою у якій просить стягнути з відповідача заборгованість за Кредитним договором № 26500160 від 24.08.2021 року у розмірі 10200 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 24.08.2021 року між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІРБІС» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір № 26500160.

У відповідності до умов кредитного договору, його підписання здійснювалось електронним підписом Позичальника, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора, який був надісланий на номер мобільного телефону вказаний Позичальником при укладанні кредитного договору.

За даним кредитним договором Кредитодавець зобов`язується надати Позичальникові Кредит, в розмірі визначеному кредитним договором, на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит та сплатити проценти за користування Кредитом, відповідно до умов, зазначених у кредитному договорі, додатках до нього та в Правилах надання грошових коштів у позику, що розміщені на офіційному веб-сайті Кредитодавця.

Відповідач уклав Кредитний договір № 26500160 від 24.08.2021 року із ТОВ «ФК «ІРБІС» та Відповідачу перераховані кредитні кошти на картковий рахунок в сумі 3000 грн.

01.09.2025 року між ТОВ «ФК «ІРБІС» та ТОВ «ФК «ПОЗИКА», відповідно до чинного законодавства України, укладений Договір факторингу №01092025/1. Згідно даного Договору факторингу 01.09.2025 року відбулося відступлення права вимоги за Кредитним договором № 26500160 від 24.08.2021 року. Відповідно до Договору факторингу сума боргу перед Новим кредитором (ТОВ «ФК «ПОЗИКА») є обґрунтованою та документально підтвердженою, що становить 10200 грн., із яких: заборгованість за тілом кредиту становить 3000 грн.; заборгованість за відсотками становить 7200 грн.

Просить суд стягнути з відповідача заборгованість за Кредитним договором у розмірі 10200 грн.; судовий збір у розмірі 2662,40 грн.; витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5500 грн.

На підставі ухвали Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 04.06.2026 року справу передано до Хортицького районного суду м. Запоріжжя за підсудністю.

04.06.2026 року Хортицьким районним судом м. Запоріжжя відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням(викликом) сторін.

20.08.2026 року до суду, від представника відповідача, надійшли додаткові пояснення по справі, узагальненими доводами яких зазначено, що у доданих до позову матеріалах відсутні будь-які докази того, що ОСОБА_1 було направлено письмове повідомлення про перехід права вимоги до ТОВ «ФК «ПОЗИКА». Відсутність такого повідомлення позбавляє нового кредитора права вимагати виконання зобов`язання безпосередньо від боржника, оскільки виконання зобов`язання первісному кредитору є належним виконанням для Відповідача.

ТОВ «ФК «ІРБІС» не мало права відступати право вимоги до ОСОБА_1 на момент укладення договору факторингу 01.09.2025 року, оскільки дане право вимоги виникло у нього на підставі кредитного договору від 24.08.2021 року, строк дії якого закінчився 22.11.2021 року.

Розрахунок заборгованості за процентами у розмірі 7 200 грн, наданий Позивачем, є необґрунтованим та не підтвердженим первинними документами.

Відповідач заперечує проти розміру заборгованості, який визначило ТОВ «ФК «ПОЗИКА», через нараховані непропорційно великі проценти за користування кредитом, які в декілька разів перевищують тіло кредиту.

Доданий до позову Договір про надання фінансового кредиту № 26500160 є лише Пропозицією (Офертою) ТОВ «ФК «ІРБІС» від 24.08.2021. Копія самого підписаного Кредитного договору (з електронним підписом Відповідача) суду не надана. Відсутність підписаного кредитного договору унеможливлює встановлення факту узгодження сторонами істотних умов, зокрема розміру процентів та строку дії договору. Посилання Позивача на судову практику не спростовує той факт, що він не надав суду оригіналу або належної копії самого договору.

Наданий лист від ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ» № 3152_251023163729 від 23.10.2025 свідчить про переказ коштів на картку НОМЕР_1 , проте не містить ідентифікації отримувача (ПІБ, РНОКПП) як ОСОБА_1 , а лише вказує на маску картки, що робить цей доказ неналежним.

Відповідач звертає увагу, що дана цивільна справа є типовою та нескладною, а її розгляд проведено за правилами спрощеного позовного провадження. За таких обставин Відповідач вважає дещо перебільшеною та недостатньо обґрунтованою вартість послуг адвоката за надання правничої допомоги, оскільки вона не є пропорційною до предмета спору. Відповідач дійшов висновку про їх стягнення у розмірі 1 000,00 гривень, що становитиме співмірні і розумні витрати позивача на професійну правничу допомогу.

Просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Представниця позивача у позові просить провести розгляд справи без участі представника.

Представник відповідача надав до суду заяву у якій просить проводити судове засідання участі представника Відповідача - адвоката Демченко С.В. та розглянути справу за наявними матеріалами, зокрема з урахуванням письмових пояснень.

Суд, за відсутності підстав для відкладення або оголошення перерви в судовому засіданні, передбачених ст. 223 ЦПК України, вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін.

Відповідно до ст. 247 ч.2 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст.12 цього Закону є оригіналом такого документа.

Згідно ч. 3 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Судом установлено, що 24.08.2021 року між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІРБІС» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання фінансового кредиту № 26500160.

Відповідно до умов договору, за цим Договором Товариство надає Кредит Клієнту у розмірі 3000 гривень 00 копійок, з оплатою по процентній ставці, що становить 3% відсотків за день від суми наданого Кредиту, а Клієнт зобов`язується повернути Кредит та сплатити передбачені цим Договором проценти.

Видача (надання) Товариством Кредиту Клієнту за цим Договором проводиться протягом трьох операційних банківських дні з моменту укладення цього Договору шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок Клієнта, операції за яким можуть здійснюватися з використанням платіжної картки, реквізити якої зазначені Клієнтом у Особистому кабінеті, та, яка визначена Клієнтом у якості Основної платіжної картки.

Клієнт зобов`язується повністю повернути Кредит та сплатити відсотки, що були нараховані за Кредитом до 22.11.2021 року шляхом перерахування відповідної суми на поточний рахунок Товариства.

В Пільговий період 30 календарних днів з 24.08.2021 по 23.09.2021, Процентна ставка є фіксованою та складає 2 % в день; реальна річна процентна ставка за кредитом складає 720%, розрахунок якої було здійснено на припущенні, що Сторони виконають свої обов`язки на умовах та у строки, визначені у цьому Договорі

В Стандартний період 60 календарних днів з 24.09.2021 по 22.11.2021, Процентна ставка є фіксованою та складає 3 % в день; реальна річна процентна ставка за кредитом складає 973%, розрахунок якої було здійснено на припущенні, що Договір залишатиметься дійсним протягом погодженого строку та що Сторони виконають свої обов`язки на умовах та у строки, визначені у цьому Договорі.

Загальна вартість кредиту для Позичальника з урахуванням суми кредиту, розміру процентів за користування кредитом, за умови дотримання Позичальником Графіку платежів, становить 10200 грн.

Договір підписано відповідачем з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором 650017.

Жодних обставин, які б вказували на нікчемність (недійсність) вказаного кредитного договору внаслідок недотримання обов`язкової письмової форми, судом не встановлено, тому він є чинним і обов`язковим для виконання.

Відповідно до Довідки про ідентифікацію клієнта, Клієнт ОСОБА_1 ідентифікований в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ІРБІС». Акцепт оферти Позичальником (підписання договору електронний підписом одноразовим ідентифікатором) для укладення договору Унікальний ідентифікатор (код підпису) 650017, № моб./ел. адреса, на яку було відправлено персональний ідентифікатор НОМЕР_4, Дата та час підписання 24.08.2021, Номер карти/маска карти: НОМЕР_1 .

Відповідно до довідки ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ» було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта: 24-08-2021 20:12:26 на суму 3000,00 грн, маска картки НОМЕР_1 , номер транзакції в системі iPay.ua - 104697055, призначення платежу: Зачисление 3000 грн. на карту НОМЕР_1 .

Згідно із ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Кредитний договір, укладений в інформаційно-телекомунікаційній системі шляхом обміну електронними повідомленнями, з підписанням електронним цифровим підписом, електронним підписом з одноразовим ідентифікатором або іншим аналогом власноручного підпису, відповідно до ст. 207 ЦК України, а також Закону України «Про електронну комерцію» вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Згідно з ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ст. 525, 526, 530 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі

Згідно з ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення цього кодексу, що регулюють договір позики.

Так, згідно з ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідач порушив умови укладеного договору, оскільки належним чином не виконав свого зобов`язання щодо повернення грошових коштів, отриманих в кредит, сплати процентів за користування кредитними коштами, у зв`язку з чим утворилась заборгованість.

Суд враховує, що правомірність укладеного між сторонами кредитного договору як правочину не оспорена, тому він є чинним і обов`язковим для виконання.

Суд відхиляє посилання відповідача на те, що лист від ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ» являється неналежним доказом через наявність тільки маски картки НОМЕР_1 , так як відповідачем не надано належних доказів того, що картка йому не належить і кредитні кошти на неї не були зараховані.

Однак, відповідач порушив умови кредитного договору, оскільки належним чином не виконував свого зобов`язання щодо сплати коштів в рахунок повернення кредиту та сплати відсотків, у зв`язку з чим утворилась заборгованість.

Відповідно до розрахунку заборгованості ТОВ «ФК «ІРБІС» за договором про надання фінансового кредиту № 26500160, станом на 01.09.2025 року відповідач має заборгованість на суму 10200 грн., із яких: за тілом кредиту 3000 грн.; за відсотками 7200 грн.

01.09.2025 року між ТОВ «ФК «ІРБІС» та ТОВ «ФК «ПОЗИКА», укладено Договір Факторингу №01092025/1, відповідно до умов якого Клієнт зобов`язується відступити Фактору Права Вимоги, зазначені в Реєстрі прав вимоги, а Фактор зобов`язується їх прийняти та сплатити Клієнту суму фінансування за таке відступлення. Перехід Права вимоги: Право вимоги переходить від Клієнта до Фактора з моменту підписання ними відповідного Реєстру прав вимог.

Відповідно до розділу І «ВИЗНАЧЕННЯ ТЕРМІНІВ», «Право вимоги» - означає всі права Клієнта за Кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до Боржників по сплаті суми Боргу за Кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому. «Борг» - означає суми грошових коштів, належні до сплати Клієнту Боржниками за Кредитними договорами, включаючи суми кредиту, процентів за користування кредитом, будь-які інші суми, що належать до сплати Клієнту за Кредитними договорами, які нараховані або можуть бути нараховані Клієнтом на день набуття цим Договором зобов`язальної сили.

Відповідно до Витягу із додатку №1 до Договору факторингу №01092025/1 від 01.09.2025 року відбулося відступлення прав вимоги за Кредитним договором № 26500160 від 24.08.2021 року і ТОВ «ФК «ПОЗИКА» набуло прав кредитора до відповідача за Кредитним договором на суму 10200 грн.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути змінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Частиною другою статті 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

За змістом наведених положень закону боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на її погашення первісному кредитору і таке виконання є належним.

Суду не надано доказів, що відповідач взяті на себе договірні зобов`язання належним чином виконав, отримані кредитні кошти, відсотки за користування кредитом сплатив ТОВ «ФК «ІРБІС» або ТОВ «ФК «ПОЗИКА».

Суд, оцінивши докази у їх сукупності, прийшов до висновку, що вимоги позивача з приводу стягнення заборгованості за договором є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню, однак частково.

Відповідач посилається на несправедливе нарахування процентів.

Суд виходить з того, що нараховані та пред`явлені до стягнення відсотки в сумі 7200 грн., більш ніж у два рази перевищують розмір заборгованості за основною сумою кредиту в сумі 3000 грн.

На переконання суду дана умова договору є непропорційно високою, що призводить до дисбалансу договірних прав та обов`язків на шкоду позичальнику, суперечить нормам Закону України «Про захист прав споживачів», що підтверджується правовими висновками Верховного Суду, які викладені в постановах №132/1006/19 від 07.10.2020, 910/719/19 від 19.05.2020 та №363/1834/17 від 13.07.2022 та №910/12876/19 від 01.06.2021.

З огляду на вказане, суд вважає, що вимоги позивача про стягнення з відповідача відсотків у відповідності до умов Договору № 26500160 від 24.08.2021 року підлягають частковому задоволенню, а саме в сумі 3000 грн., що дорівнює отриманій в позику сумі. Вказана сума буде справедливою та співмірною з огляду на суму основного боргу.

Таким чином суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог в частині стягнення процентів і вираховує суму заборгованості за Договором № 26500160 від 24.08.2021 року у розмірі 6000 грн., із яких: за тілом кредиту 3000 грн.; за відсотками 3000 грн.

Відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При подачі позову до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2662,4 грн. Враховуючи задоволення позову на 58,8%, стягненню підлягає сума в 1565,49 грн.(2662,4 грн. *58,8%).

Щодо вирішення питання про відшкодування понесених витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. 1 , 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно ч.3 ст.141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано: Договір № 39493634/01 про надання правової допомоги від 02 січня 2026 р.; ДЕТАЛЬНИЙ ОПИС робіт (наданих послуг), виконаних ОСОБА_2 , необхідних для надання правничої (правової) допомоги за позовом ТОВ «ФК «ПОЗИКА» щодо стягнення кредитної заборгованості; АКТ надання послуг на підтвердження факту надання правової допомоги від 08 травня 2026 року; ДОДАТКОВА УГОДА № 26500160 від 08.05.2026 року до Договору про надання правової допомоги № 39493634/01 від 02 січня 2026 року. За змістом вищевказаних документів вбачається, що професійна правнича допомога надана на загальну суму 5500 грн.

Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п.1 ч.2 ст.137 та ч.8 ст.141 ЦПК України).

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 03 жовтня 2019 року у справі №922/445/19, від 22 січня 2021 року у справі №925/1137/19, від 02 грудня 2020 року у справі №317/1209/19, від 03 лютого 2021 року у справі №554/2586/16-ц, від 17 лютого 2021 року у справі №753/1203/18.

Суд погоджується з тим, що позивачем у справі понесені витрати на правничу допомогу.

Відповідач вважає перебільшеною та недостатньо обґрунтованою вартість послуг адвоката за надання правничої допомоги, оскільки вона не є пропорційною до предмета спору.

З огляду на складність справи та виконані роботи, оскільки матеріали справи не містять великої кількості документів, на збирання б яких було витрачено значний час, крім того у спорах такого характеру судова практика є сталою, великої кількості законів та підзаконних актів, які підлягають застосуванню, спірні правовідносини не передбачають, суд вважає, що заявлена до стягнення з відповідача на користь позивача сума витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5500 грн. не відповідає критеріям розумності, справедливості та співмірності. Тому суд дійшов висновку про необхідність стягнення таких витрат у розмірі 3000 грн., що буде відповідати критеріям розумності, справедливості та співмірності розміру витрат на професійну правничу допомогу.

Частиною четвертою статті 10 ЦПК України передбачено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до статей 1 та 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Керуючись ст. 89, 133, 141, 229, 247, 263, 264, 354 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ :

Позовні вимоги ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПОЗИКА» - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПОЗИКА» заборгованість за кредитним договором № 26500160 від 24.08.2021 року у розмірі 6000 грн., судовий збір у розмірі 1565,49 грн., витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000 грн., а всього стягнути 10565 (десять тисяч п`ятсот шістдесят п`ять) грн. 49 коп.

В іншій частині позову - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Інформація про сторін

Позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПОЗИКА», ЄДРПОУ 39493634, адреса 07406, Київська область, м. Бровари, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1, ел. пошта ppr@fkpozyka.com.ua, тел. 380671207225,.

Відповідач: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП. НОМЕР_3 , адреса реєстрації ВПО: АДРЕСА_1 , ел. пошта ІНФОРМАЦІЯ_2 , тел. НОМЕР_4 .

Суддя: І.Г.Кучерук