Ухвала суду № 139367940, 01.09.2026, Заводський районний суд м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя

69606 Україна м. Запоріжжя вул. Мирослава Симчича 65 тел.(099) 55-49-125

Справа № 332/5553/25

Провадження №: 6/332/318/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 вересня 2026 р. м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді: Сапунцова В.Д.

при секретарі судового засідання: Горбань Є.Г.,

за участю:

представника заявника: адвоката Писаренка С.Ю.,

представника Національного банку України: Бірюк І.В.,

розглянувши у судовому засіданні заяву ОСОБА_1 , боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фрідом Фінанс Україна», державний виконавець: Печерський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, інша особа: Національний банк Україна, про звернення стягнення на майно, яке належить особі, яка має заборгованість перед боржником, -

встановив:

До Заводського районного суду м. Запоріжжя надійшла заява ОСОБА_1 , боржник Товариство з обмеженою відповідальністю «Фрідом Фінанс Україна», державний виконавець Печерський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, інша особа Національний банк України, про звернення стягнення на майно, яке належить особі, яка має заборгованість перед боржником, згідно якої заявник просив витребувати з Національного банку України відомості щодо сум коштів, що належать ТОВ «Фрідом Фінанс Україна» та які повинні бути йому сплачені Національним банком України в рахунок погашення номіналу належних на праві власності ТОВ «Фрідом Фінанс Україна» державних облігацій України та відсотків за ними з 19 жовтня 2022 року по теперішній час, та звернути стягнення на кошти, що належать ТОВ «Фрідом Фінанс Україна» та які повинні бути йому сплачені Національним банком України в рахунок погашення номіналу належних на праві власності ТОВ «Фрідом Фінанс Україна» державних облігацій України та відсотків за ними з 19 жовтня 2022 року по теперішній час.

Судове засідання з розгляду заяви було призначено на 10.07.2026.

08.07.2026 представник Національного банку України Бірюк І.В. через систему «Електронний суд» надала заперечення проти заяви про звернення стягнення на майно, яке належать особі, яка має заборгованість перед боржником, в якій просить заяву ОСОБА_1 залишити без задоволення та просила відкласти судове засідання на іншу дату.

Ухвалою суду від 10.07.2026 було задоволено клопотання заявника та у Національного банку України витребувано відомості щодо сум коштів, що належать ТОВ «Фрідом Фінанс Україна» та які повинні бути йому сплачені Національним банком України в рахунок погашення номіналу належних на праві власності ТОВ «Фрідом Фінанс Україна» державних облігацій України та відсотків за ними з 19 жовтня 2022 року по теперішній час

В подальшому від заявника, Національного банку України та ТОВ «Фрідом Фінанс Україна» до суду надійшли письмові пояснення/заперечення щодо заявлених вимог.

Окрім того, Національний банк України заявою від 04.08.2026 повідомив суд про неможливість надання витребуваних відомостей відповідно до ухвали суду від 10.07.2026 посилаючись на те, що Національний банк України відповідно до норм законодавства не має повноважень вести облік права власності на цінні папери та обслуговувати операції з виплати доходів/погашень за цінними паперами власників. Також Національний банк України зазначив, що суми коштів, отримані Національним банком від емітента в якості відсотків/погашень за державними цінними паперами, виплачуються Національним банком депозитарним установам однією загальною сумою, обсяг якої відповідає загальному балансу цінних паперів, що обліковуються на рахунку в цінних паперах депозитарної установи в депозитарії Національного банку. Розподіл цієї загальної суми за власниками здійснюється депозитарною установою на підставі інформації, що міститься в системі депозитарного обліку такої депозитарної установи та з урахуванням умов договорів, що укладені між депозитарною установою та її депонентом.

17.08.2026 заявником до суду подано клопотання про витребування з Національного банку України виписки по агрегованим та сегрегованим рахункам, відкритим у депозитарії Національного банку України ТОВ «Фрідом Фінанс Україна» за період з 19 жовтня 2022 року по теперішній час та витребування з ТОВ «Фрідом Фінанс Україна» виписки по власномурахунку в цінних паперах, на якому обліковуються цінні папери, права на цінні папери та обмеження прав на цінні папери, що належать ТОВ «Фрідом Фінанс Україна» за період з 19 жовтня 2022 року по теперішній час.

19.08.2026 від ТОВ «Фрідом Фінанс Україна» та 20.08.2026 від Національного банку України до суду надійшли письмові заперечення щодо заявленого клопотання заявника, в якому ТОВ «Фрідом Фінанс Україна» та Національний банк України вважали клопотання необґрунтованим та таким, що не має відношення до предмету доказування у цій справ.

У судовому засіданні 26.08.2026 представник заявника Писаренко С.Ю. підтримав заявлене клопотання та наполягав на задоволенні заяви про звернення стягнення на майно, яке належить особі, яка має заборгованість перед боржником.

Представник Національного банку України Бірюк І.В. проти заявленого клопотання заперечувала, а також просила відмовити у задоволенні заяви про звернення стягнення на майно, яке належить особі, яка має заборгованість перед боржником.

Представник ТОВ «Фрідом Фінанс Україна», державний виконавець Печерського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України в судове засідання не з`явилися з невідомої суду причини.

Протокольною ухвалою суду від 26.08.2026 у задоволення клопотання заявника про витребування з Національного банку України виписки по агрегованим та

сегрегованим рахункам, відкритим у депозитарії Національного банку України

ТОВ «Фрідом Фінанс Україна» за період з 19 жовтня 2022 року по

теперішній час та Витребувати з ТОВ «Фрідом Фінанс Україна» виписки по власному

рахунку в цінних паперах, на якому обліковуються цінні папери, права на цінні

папери та обмеження прав на цінні папери, що належать ТОВ «Фрідом Фінанс

Україна» за період з 19 жовтня 2022 року по теперішній час було відмовлено.

Заслухавши представника заявника, представника Національного банку України, Дослідивши матеріали справи та обґрунтування доводів, зазначених у заяві, та якими доказами вони підтверджуються, суд дійшов такого висновку.

Рішенням Заводського районного суду м. Запоріжжя від 08.12.2025 стягнуто з ТОВ «Фрідом Фінанс Україна» (боржник) користь ОСОБА_1 (стягувач) інфляційні втрати в сумі 52498 грн. 39 коп. та відсотки в сумі 16456 грн 78 коп за час прострочення належних йому виплат за середньостроковими державними облігаціями ISIN НОМЕР_1 в кількості 192 штук за період з 23.11.2022 по 07.08.2025 включно.

Додатковим рішенням Заводського районного суду м. Запоріжжя від 26.12.2025 стягнуто з боржника на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000 грн.

Додатковою постановою Запорізького апеляційного суду від 05 березня 2026 року стягнуто з боржника на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000 грн.

За заявою, ОСОБА_1 з метою примусового виконання вищезазначених судових рішень головним державним виконавцем Печерського відділу Державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (Печерський ВДВС) Яворською К.В. 16.04.2026 відкриті виконавчі провадження №80702239, №80702400, №80702402, про що винесені відповідні постанови.

01.05.2026 виконавчі провадження №80702239, №80702400, №80702402 приєднані до зведеного виконавчого провадження № 73517370, про що винесені відповідні постанови.

Наразі судові рішення не виконані. Під час виконання судових рішень державним виконавцем Печерського ВДВС направлена вимога до Національного банку України про надання відомостей щодо сум коштів, що належать боржнику та які повинні бути йому сплачені НБУ в рахунок погашення номіналу належних на праві власності Боржнику державних облігацій України та відсотків за ними з 19 жовтня 2022 року по теперішній час.

Листом НБУ №42-0010/52222 від 05.06.2026 у наданні відповідних відомостей державному виконавцю було відмовлено у зв`язку із відсутністю правових підстав для надання запитуваної інформації.

Відповідно до ч. 1 ст. 440 ЦПК України, суд, що розглядав справу як суд першої інстанції, може за заявою стягувача або державного чи приватного виконавця звернути стягнення на грошові кошти, що належать особі, яка має заборгованість перед боржником, яка не оспорюється зазначеною особою або підтверджена судовим рішенням, що набрало законної сили.

Отже, для реалізації вказаного права стягувача у виконавчому провадженні необхідними умовами є доведення належними доказами факту наявності грошових коштів у певної особи та доведення того факту, що така особа має заборгованість перед боржником. При цьому вказана заборгованість повинна не оспорюватись зазначеною особою або повинна бути підтверджена судовим рішенням, що набрало законної сили.

Вказане узгоджується з висновком аналогічного змісту міститься у постанові Верховного Суду від 20.05.2026 у справі № 376/560/23.

Відповідно до частини 1 статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на

підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що

обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають

значення для вирішення справи

Статтею 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять

інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи

заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають

встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування

Так , заявник (стягувач у виконавчому провадженні) ОСОБА_1 , керуючись ст. 440 ЦПК України просить суд звернути стягнення на кошти, що на його думку, належать ТОВ «Фрідом Фінанс Україна» та які повинні бути йому сплачені Національним банком України в рахунок погашення номіналу належних на праві власності ТОВ «Фрідом Фінанс Україна» державних облігацій України та відсотків за ними з 19 жовтня 2022 року по теперішній час.

При цьому заявником до суду не надано доказів, що такі грошові кошти знаходяться у розпорядженні Національного банку України та останній має заборгованість перед ТОВ «Фрідом Фінанс Україна».

Крім того, саме по собі існування заборгованості Національного банку України перед ТОВ «Фрідом Фінанс Україна» в ході розгляду заяви не визнавалось Національним банком України та ТОВ «Фрідом Фінанс Україна» про що зазначено в поданих ними до суду письмових запереченнях.

Також заявником не надано жодного судового рішення або посилання на відповідне судове рішення, що набрало законної сили,яке б підтверджувало існування заборгованості Національного банку України перед ТОВ «Фрідом Фінанс Україна».

При цьому суд критично ставиться до твердження представника заявника про те, що заборгованість Національного банку України перед ТОВ «Фрідом Фінанс Україна» може бути підтверджена у разі надання відповідних відомостей Національним банком України, так як вже було зазначено вище, без наявності визнання заборгованості або без наявності судового рішення, що набрало законної сили, яке б могло підтверджувати заборгованість, такі відомості самі по собі не є належними доказами для вирішення питання про звернення стягнення на грошові кошти, що є в розпорядженні Національному банку України в рамках виконавчого провадження про стягнення з ТОВ «Фрідом Фінанс Україна» грошових коштів на користь заявника.

Суд виснує, що визначення позиції Національного банку України щодо визнання або не визнання заборгованості перед ТОВ «Фрідом Фінанс Україна» є виключно правом, а не обов`язком боржника.

Зазначені обставини у своїй сукупності свідчать про відсутність підстав для задоволення заяви у відповідності до приписів ч. 1 ст. 440 ЦПК України.

Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

З врахуванням вищезазначеного, керуючись ст. 440 ЦПК України, суд,

постановив:

Заяву ОСОБА_1 про звернення стягнення на кошти, що належать ТОВ «Фрідом Фінанс Україна» та які повинні бути йому сплачені Національним банком України в рахунок погашення номіналу належних на праві власності ТОВ «Фрідом Фінанс Україна» державних облігацій України та відсотків за ними з 19 жовтня 2022 року по теперішній час залишити без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Запорізького апеляційного суду в 15-денний строк з дня її постановлення.

Учасник справи, якому повна ухвала не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 15 днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя В. Д. Сапунцов