Рішення № 139367910, 31.08.2026, Заводський районний суд м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 332/1630/26

Провадження №: 2/332/2350/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 серпня 2026 р.

Заводський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді Сапунцова В. Д., при секретарі судового засідання Горбань Є.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

19.03.2026 ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» (далі позивач) через систему «Електронний суд» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі відповідач), який мотивує тим, що 03.06.2025 між ТОВ «Стар Файненс Груп» (далі первісний кредитор) та відповідачем було укладено кредитний договір №06104-06/2025, відповідно до якого останній отримав в кредит грошові кошти в розмірі 11200,00грн., які зобов`язався повернути та сплатити проценти за користування кредитними коштами в порядку та строк, погоджені в кредитному договорі. Відповідач належним чином не виконав взятих на себе зобов`язань за кредитним договором, у зв`язку з чим утворилась заборгованість в загальному розмірі 25872,00 грн., яка складається із заборгованості за тілом кредиту 11200,00 грн., заборгованості за відсотками 9072,00 грн., заборгованості за штрафом 5600,00грн. Право вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором наразі належить позивачу на підставі договору факторингу.

Просить стягнути з відповідача вказану суму заборгованості, а також судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2662,40грн.

Ухвалою суду від 25 березня 2026 року відкрито спрощене позовне провадження у цивільній справі за даним позовом і призначено її розгляд по суті у відкритому судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

26.03.2026 відповідач ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» надала відзив на позовну заяву, в якому не заперечує факт отримання кредитних коштів у розмірі 11200,00 грн.Разом з тим не погоджується із загальним розміром заявленої заборгованості (25 872 грн.), вважає її завищеною та такою, що підлягає зменшенню, з огляду на наступне. а саме: позивач не довів обґрунтований розмір заборгованості, не надав належний та детальний розрахунок заборгованості із зазначенням: періодів нарахування; процентної ставки; підстав нарахування кожної складової боргу. Також в матеріалах справи відсутні належні доказів переходу права вимоги, позивач не довів належним чином своє право вимоги за спірним зобов`язанням. Зокрема, суду мають бути надані: договір відступлення права вимоги; підтвердження передачі саме цього кредитного зобов`язання; розрахунок заборгованості на момент переходу права. За відсутності таких доказів позовні вимоги є необґрунтованими. Також вважає, що нараховані проценти є неспівмірними. Заявлена до стягнення сума (25872 грн.) більш ніж удвічі перевищує суму фактично отриманого кредиту (11200 грн.). Такі нарахування є надмірними та порушують принципи справедливості і розумності. Відповідно до ст. 551, 1056-1 ЦК України, суд має право зменшити розмір нарахованих платежів. Також просить звернути увагу суду на те, що вона є матір`ю малолітньої дитини та цивільною дружиною військовослужбовця Збройних Сил України. Кредит було отримано під час дії воєнного стану, що вплинуло на її матеріальне становище. На підставі вище зазначеного просить, розглянути справу за її відсутності, оскільки фактично проживає в м. Києві, у разі задоволення позову просить надати розстрочку виконання рішення з урахуванням мого матеріального становища та визначити можливість погашення заборгованості: щомісячними платежами у розмірі 500 грн. до повного погашення заборгованості, оскільки одноразова сплата всієї суми є для мене фінансово неможливою.Перевірити обґрунтованість розрахунку заборгованості, а у разі встановлення заборгованості зменшити розмір нарахованих процентів та платежів.

30.03.2026 представник позивача через систему «Електронний суд» надав відповідь на відзив в якому просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі, оскільки відповідачем факт укладення Кредитного договору у відзиві не спростовується. До того ж, Відповідачем безпосередньо визнається укладення ним Кредитного договору з Первісним кредитором, відповідно, Відповідач визнає отримання на підставі Кредитного договору коштів та визнає свою обізнаність щодо умов Кредитного договору. Укладення Кредитного договору онлайн знаходиться в рамках правового поля України. Сторони електронних правочинів відповідають за невиконання своїх зобов`язань у порядку визначеному законодавством України або укладеним договором. Повернення позики та кредитів за електронним договором є обов`язковим. Отже, Позивачем доведено факт укладання з Відповідачем Кредитного договору в електронній формі, а тому позовні вимоги Позивача є законними та обґрунтованими. Також зазначає, що Сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк, умови кредитування та нарахування відсотків в зв`язку з простроченням повернення кредитних коштів, що свідчить про наявність волі Відповідача для укладення Кредитного договору, на таких умовах шляхом підписання Кредитного договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Заборгованість нараховано відповідно до умов Кредитного договору та додатків до нього. Відповідачем при підписанні Кредитного договору не було висловлено жодних заперечень або зауважень щодо умов Кредитного договору, в тому числі і порядку нарахування відсотків, що свідчить про факт погодження Відповідача із всіма умовами Кредитного договору, враховуючи і нарахування відсотків. Також, наголошуємо на тому, що за весь період перебування права вимоги по Кредитному договору у ТОВ «ФК «ЄАПБ», Позивач не здійснював жодних додаткових нарахувань і не застосовував жодних штрафних санкцій до Відповідача. Відтак, Позивач лише просить суд стягнути із Відповідача ту заборгованість за Кредитним договором, яка була нарахована Первісним кредитором на дату відступлення права вимоги до Позивача. Слід зазначити, що жодна вимога про стягнення заборгованості за Кредитним договором, не містить вимогу про стягнення неустойки (штрафи, пені). Відповідачем умови Кредитного договору не виконувались отже нарахування відсотків за користування кредитними коштами відповідно до умов Кредитного договору є правомірним, а Відповідач жодним чином не позбавляється від обов`язку виконання умов Кредитного договору та погашення заборгованості в повному обсязі. Щодо переходу прав вимоги, зазначає наступне: що Реєстр боржників містить інформацію щодо великої кількості боржників, із зазначенням персональних даних інших фізичних осіб, які не мають відношення до предмета позову, Позивачем надано Виксерокопіювання (Витяг) з Реєстру боржників, що містить лише дані Відповідача (інші відомості були приховані за допомогою технічних засобів з метою захисту від неправомірного розповсюдження персональних даних інших осіб). Також просить, відмовити Відповідачу у розстроченні виконання рішення, оскільки необхідною умовою задоволення заяви про розстрочення виконання рішення суду є з`ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін, а тому повинні досліджуватися та оцінюватися доводи і заперечення як відповідача так і позивача. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи, тяжке захворювання її самої чи членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови. Задоволення заяви про відстрочку виконання рішення суду можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають його виконання. Таким чином, позивач (стягувач) заперечує проти розстрочення виконання рішення суду, оскільки це значно ускладнить сам процес виконання рішення. Розгляд справи просить проводити за відсутності представника позивача.

Ухвалою судді Сапунцова В.Д. від 13 липня 2026 року цивільну справу прийнято до свого провадження, визначено провести розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, у відповіді на відзив просив розгляд справи проводити за відсутності представника позивача.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, у відзиві на позовну заяву просив справу розглянути за її відсутності.

Оскільки розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши та дослідивши в сукупності докази у справі, суд приходить до наступних висновків.

Статтею12 та частиною 1 статті 81 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Частиною 1 статті 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Виходячи з положень ч. ч. 1, 3 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

Договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі (абз. 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» (далі Закон).

Відповідно до частини третьої статті 11 Закону, електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Частиною 6 статті 11 Закону, передбачено, що відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.

Відповідна позиція щодо застосування вказаних норм права викладена в постанові Верховного Суду від 09.09.2020 у справі № 732/670/19.

Статтею 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Договір про споживчий кредит - вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов`язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором (Закон України «Про споживче кредитування»).

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 527 ЦК України, боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Судом встановлено наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

В цій справі суд вважає встановленим та доведеним, що ТОВ «Стар Файненс Груп» як первісний кредитор та відповідач як позичальник, діючи вільно, на власний розсуд, уклали 03.06.2025 кредитний договір №06104-06/2025.

Цей договір укладений в електронній формі через ІТС Товариства, підписаний сторонами в передбачений чинним законодавством спосіб (позичальником/відповідачем електронним цифровим підписом з одноразовим ідентифікатором), що узгоджується з положеннями ст.207,1055 ЦК України, ст.11,12 Закону України «Про електронну комерцію».

Жодних обставин, які б вказували на нікчемність (недійсність) вказаного кредитного договору внаслідок недотримання обов`язкової письмової форми, судом не встановлено, тому він є чинним і обов`язковим для виконання.

В даному випадку первісний кредитор виконав свої зобов`язання за вказаним кредитним договором та 03.06.2025 за посередницьких послуг ТОВ «Універсальні платіжні рішення» переказав грошові кошти в розмірі 11200,00 грн. на платіжну картку відповідача № НОМЕР_1 .

За умовами кредитного договору відповідач зобов`язаний був повернути кредит в строк до 30.09.2025 (через 120 днів), сплативши за цей період проценти за користування ним в розмірі 0,90% в день від суми кредиту.

Разом з тим, відповідач порушив умови укладеного кредитного договору, належним чином не виконав свого зобов`язання щодо повернення кредиту, сплати процентів та інших платежів у погоджені сторонами строк та порядку, у зв`язку з чим утворилась заборгованість, стягнення якої кредитор має право вимагати в судовому порядку.

Право вимагати з відповідача стягнення заборгованості за вказаним кредитним договором наразі належить позивачу на підставі договору факторингу №25112025 від 25.11.2025, укладеного з первісним кредитором.

Згідно з розрахунком первісного кредитора ТОВ «Стар Файненс Груп» заборгованість відповідача за вказаним кредитним договором станом на 09.02.2026 (момент відступлення права вимоги позивачу) становить 25872,00 грн., яка складається із заборгованості за тілом кредиту 11200,00 грн., заборгованості за процентами 9072,00 грн., заборгованості за штрафом 5600,00грн.

Підписуючи вищезазначений договір та паспорт споживчого кредиту, відповідач був ознайомлений з сумою позики, строком позики, процентною ставкою, датою повернення позики та іншими умовами надання позики.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Вказані обставини об`єктивно та достовірно підтверджуються наданими позивачем та безпосередньо дослідженими судом письмовими доказами: копією кредитного договору з додатками, довідкою про успішність переказу кредитних коштів, договором факторингу з додатками, розрахунком заборгованості, які суд вважає належними, допустимими та достатніми для ухвалення рішення у цій справі.

В той же час, ухвалюючи рішення, суд виходить з того, що відповідно до п.18 «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

За змістом ч.2 ст.4 ЦК України основним актом цивільного законодавства України є саме Цивільний кодекс України, а не окремі закони. Вказане узгоджується з висновками, викладеними в постанові Верховного Суду від 10.10.2018 у справі №362/2159/15-ц і підтвердженими усталеною судовою практикою.

Загальновідомою обставиною є те, що з 24.02.2022 по цей час в Україні діє воєнний стан.

Так, дійсно за умовами кредитного договору передбачено обов`язок позичальника/відповідача сплатити кредитору штраф за прострочення повернення кредиту та сплати інших платежів. За розрахунком первісного кредитора позичальнику/відповідачу було нараховано штраф в загальному розмірі 5600,00 грн. за період з 02.08.2025 до 25.11.2025, тобто під час воєнного стану.

Отже, в силу п.18 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України відповідач звільнений від сплати на користь позивача штрафу в розмірі 5600,00 грн. за порушення строків повернення кредиту, у зв`язку з чим в цій частині позовних вимог слід відмовити.

В іншій частині визначений позивачем розмір заборгованості за кредитним договором ґрунтується на умовах кредитного договору та нормах чинного законодавства, підтверджений належним чином та відповідачем не спростований, тому стягненню з відповідача підлягає заборгованість за кредитним договором №06104-06/2025 від 03.06.2025 в загальному розмірі 20272,00 грн., з яких тіло кредиту 11200,00 грн., заборгованість за процентами 9072,00грн.

На підставі вищевикладеного, з`ясувавши повно, всебічно та об`єктивно обставини справи, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням надані сторонами докази з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, а також достатності і взаємозв`язку, суд приходить до висновку, що позов ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» слід задовольнити частково.

Розподіл судових витрат

Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог

Оскільки позовні вимоги задовольняються частково, тому з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог у сумі 2086,26 грн. (ціна позову 25872,00 грн., задоволено позовні вимоги на 20272,00 грн., що становить 78,36 % від заявленого розміру вимог, судовий збір при пред`явленні позову становив 2662,40 грн., а 78,36 % від цієї суми = 2086,26 грн.).

Щодо клопотання відповідача про розстрочку виконання рішення.

Згідно ч. 1 ст. 267 ЦПК України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочення виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

Статтею 435 ЦПК України визначено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом) встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови (ч. 5 ст. 435 ЦПК України).

Розстрочка це спосіб виконання зобов`язання, при якому виконання проводиться не одночасно і в повному обсязі, а частинами і в строки, встановлені наперед.

Приписами п. 37 Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12.06.2009 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» передбачено, що визначення порядку виконання рішення суду, надання відстрочки або розстрочки виконання, вжиття заходів для забезпечення його виконання за наявності для цього підстав зазначається безпосередньо в рішенні суду при його ухваленні.

До відзиву на позовну заяву від 23.03.2026, в якому відповідач просив суд розстрочити виконання рішення суду у зв`язку з її скрутним матеріальним становищем, оскільки вона є матір`ю малолітньої дитини та цивільною дружиною військовослужбовця Збройних Сил України, зазначене підтверджено свідоцтвом про народження ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 серії НОМЕР_2 , виданим Департаментом з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та довідкою №36797 від 05.11.2025, виданою командиром військовою частиною НОМЕР_3 , згідно якої старший солдат ОСОБА_3 брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції в період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки та оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах і в період здійснення заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку зі збройною агресією російської федерації проти України: у період із 28.07.2024 по 22.11.2024; у період із 08.12.2024 по 14.06.2025; у період із 30.06.2025 по теперішній час

З врахуванням наданих відповідачем доказів суд не вбачає наявності підстав у відповідності до ст. 435 ЦПК України для розстрочення виконання рішення суду.

На підставі вищезазначеного, суд доходить переконання, що вказане клопотання задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12-13, 76-83, 89, 141, 258-259, 263-265, 435, ЦПК України, суд

ухвалив:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Кредитним договором, - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» суму заборгованості за кредитним договором № 06104-06/2025 від 03.06.2025 року в розмірі 20272 (двадцять тисяч двісті сімдесят дві) гривні 00 копійок.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» судовий збір в розмірі 2086,26 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи, що розглядається, за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://court.gov.ua/fair.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», місцезнаходження: 07400. Київська область, Броварський район, м. Бровари, вул. Лісова, буд. 2, код ЄДРПОУ 35625014.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , адреса фактичного місця проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_4 .

Повний текст рішення складено 31 серпня 2026 року.

Суддя: В.Д. Сапунцов