Рішення № 139367890, 01.09.2026, Заводський районний суд м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 332/129/26

Провадження №: 2/332/1388/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 вересня 2026 р. м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді Марченко Н.В., при секретарі судового засідання Волкові Д.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,-

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача ТОВ «Коллект центр» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором № 443028 від 15.12.2020 у розмірі 21481,66 грн., суми сплачених судових витрат у розмірі 2422,40 грн. та витрат на професійну правову допомогу у розмірі 13000,00 грн.

В обґрунтування позову позивач вказав на те, що 15.12.2020 року між TOB «Слон Кредит» та ОСОБА_1 укладено договір №443028. Кредитний договір є двостороннім правочином, який укладається між кредитодавцем та позичальником з метою надання грошових коштів у кредит на визначених умовах. Відповідно до вимог чинного законодавства України, договір укладався в письмовій формі, що підтверджується наявними документами. Сторони узгодили істотні умови які викладені в кредитному договорі. Сума кредиту (загальний розмір) складає 15000,00 грн. Строк кредиту 547 днів, з кінцевим терміном повернення 15.06.2022 . Пунктом 1.5. Договору, передбачено умови нарахування та тип процентної ставки за кредитом. Відповідно до розділу 2 Кредитного договору, кошти надаються Кредитором шляхом їх виплати/видачі/утримання у розмірі передбаченим договором на користь Споживача з подальшою видачею в готівковому порядку через каси відділень Кредитного посередника після звернення Споживача за отриманням готівки до такої каси Кредитного посередника. Сума кредиту (його частини) перераховується Кредитодавцем протягом 3-х робочих днів. Також, сторони узгодили, що кредит вважається наданим в день перерахування Кредитором суми кредиту в порядку передбаченому Договором. Отже, Кредитодавець належним чином виконав свої зобов`язання за Договором, надавши відповідачу кредит у розмірі узгодженому сторонами договору, що підтверджується відповідними доказами доданими до позовної заяви. Однак, Відповідач не повернув у добровільному порядку фактично отримані та використані кошти, а тому Позивач має право на захист своїх прав шляхом звернення до суду з вимогою про зобов`язання боржника повернути отриману суму кредитних коштів разом з додатковими нарахуваннями, передбаченими умовами договору.

26.11.2021 між TOB «Слон Кредит» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено договір факторингу № 26-11/2021, на підставі якого TOB «Слон Кредит» відступило право вимоги ТОВ «Вердикт Капітал» до позичальників, в тому числі за договором №443028 від 15.12.2020 на загальну суму заборгованості у розмірі 15909,22 грн.

У свою чергу ТОВ «Вердикт Капітал» відступило право вимоги до позичальника ТОВ «Коллект Центр» відповідно до договору про відступлення права вимоги №10-01/2023 від 10.01.2023 року в тому числі щодо вказаного кредитного договору №443028 від 15.12.2020 на загальну суму заборгованості у розмірі 21481,66 грн.

Внаслідок чого у позивача виникло право звернутися до суду із позовом про стягнення з відповідача суми заборгованості у розмірі 21481,66 грн., що складається із заборгованості за основним зобов`язанням у розмірі 11904,84 грн.; заборгованості за нарахованими процентами у сумі 9576,82 грн.

Ухвалою судді Заводського районного суду м. Запоріжжя від 28.01.2026 по справі відкрите провадження, ухвалено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, подав клопотання про розгляд справи за його відсутності, не заперечує проти заочного розгляду справи, за наявності для цього правових підстав.

Відповідач в судове засідання не з`явився повторно, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому процесуальним законом порядку. Будь-яких заяв, клопотань на адресу суду не надходило.

Відповідно до ч. 4 ст.223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

На підставі наявних у справі доказів, зі згоди представника позивача, прийнято рішення про заочний розгляд справи на підставі ст. 280 ЦПК України.

У зв`язку з неявкою у судове засідання сторін на підставі ч. 2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд доходить такого висновку.

Судом встановлено, що 15.12.2020 року між ТОВ «Слон Кредит» та ОСОБА_1 укладений договір про надання споживчого кредиту № 443028.

Положеннями п. 1.2. Договору встановлено, що на умовах, встановлених договором, товариство надає споживачу кредит у гривні, а споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ними та виконати інші обов`язки, передбачені договором.

Згідно з п.1.3. Договору сума кредиту(загальний розмір) складає 15000,00 грн., тип кредиту - кредит.

Відповідно до п.1.4. Договору строк кредиту 547 днів, з кінцевим терміном повернення 15.06.2022 року. Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів, визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що є Додатком № 1 до цього Договору. Графік платежів розраховується з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки, виходячи з припущення, що споживач виконає свої обов`язки на умовах та у строки, визначені в договорі.

У п.1.5. Договору визначено тип процентної ставки фіксована, а її розмір залежить від періоду її встановлення та становить: за перший день користування кредитом (включно) 25% в день (9125%) річних; на усі наступні дні користування кредитом, починаючи з другого дня (включно) й до кінця строку надання кредиту 85% річних.

У п. п. 1,7 та 1.8. Договору зазначені орієнтовна реальна річна процентна ставка 126,84% та орієнтовна загальна вартість кредиту 26894,51 грн.

Відповідно до п.2.1Договору кошти кредиту надаються у безготівковій формі шляхом перерахування у розмірі 12000,00 грн. за реквізитами платіжної картки НОМЕР_1 в АТ «БАНК ФОРВАРД», код банку 380418 у розмірі 3000,00 грн. на користь Товариства з метою виконання зобов`язань з оплати процентів за перший день користування кредитом.

Зазначений договір підписаний ОСОБА_1 особисто.

ТОВ «Слон Кредит» свої зобов`язання за кредитним договором виконало у повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням №4008 від 15.12.2020.

Відповідно до розрахунку заборгованості первісного кредитора за кредитним договором № 443028 від 15.12.2020 ОСОБА_1 має заборгованість у загальному розмірі 15909,22 грн., з яких: 11904,84 грн. - заборгованість за кредитом; 4004,38 грн. - заборгованість за відсотками.

26.11.2021 між TOB «Слон Кредит» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено договір факторингу № 26-11/2021, на підставі якого TOB «Слон Кредит» відступило право вимоги ТОВ «Вердикт Капітал» до позичальників, в тому числі за договором №443028 від 15.12.2020.

Згідно реєстру боржників до договору факторингу № 26-11/2021, на користь ТОВ «Вердикт Капітал» було відступлено право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №443028 від 15.12.2020, із зазначенням загальної суми заборгованості 15909,22 грн., з яких: 11904,84 грн. - заборгованість за кредитом; 4004,38 грн. - заборгованість за відсотками.

Також, в матеріалах справи міститься розрахунок заборгованості за кредитним договором, складений ТОВ «Вердикт Капітал», згідно якого станом на 10.01.2023 заборгованість по основній сумі кредиту становить 11904,84 грн., за відсотками на дату відступлення права вимоги 4004,38 грн., нараховані відсотки 5572,44 грн., що разом складає 21481,66 грн.

10.01.2023 ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» уклали договір про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги № 10-01/2023, згідно п. 2.1 якого за цим договором в порядку та на умовах, визначених цим договором, первісний кредитор відступає шляхом продажу новому кредитору належні первісному кредитору, а новий кредитор набуває у обсязі та на умовах, визначених цим договором, права вимоги первісного кредитора до боржників, зазначених у додатках № 1 та № 3 цього договору.

Згідно реєстру боржників до договору про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги № 10-01/2023, від ТОВ «Вердикт Капітал» до ТОВ «Коллект Центр» було відступлено право вимоги до ОСОБА_1 , за кредитним договором №443028 від 15.12.2020, із зазначенням загальної суми заборгованості 21481,66 грн., яка складається із тіла кредиту 11904,84 грн., 9576,82 грн. - заборгованість по процентам.

Згідно положень ч. 1 ст. 15, частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За змістом 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно зі ст. 1047 ЦК України у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, договір позики укладається в письмовій формі.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

Згідно з абз. 1 ч. 1, ч. 3 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Статтею 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Аналогічні положення містить норма ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування».

Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених ст. 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як регламентовано ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження (ст.1080 ЦК України).

За сформованою позицією Верховного Суду у постанові від 05 грудня 2018 року у справі № 643/4902/14-ц тлумачення ч. 1 ст. 512 ЦК України дає підстави для висновку, що відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов`язанні, яке відбувається на підставі правочину. Відступлення права вимоги не є окремим видом договору, це правочин, який опосередковує перехід права. Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору факторингу (глава 73 ЦК України).

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 ЦК України разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Частиною першою статті 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору (частина перша статті 631 ЦК України). Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору (частина четверта статті 631 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

За правилами ч. 1 ст. 638 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).

Позивач виконав свої зобов`язання, зокрема передав відповідачу у власність грошові кошти, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок, який зазначений відповідачем, НОМЕР_1 в АТ «БАНК ФОРВАРД», код банку 380418, за посередництвом платіжної установи.

Доказів того, що банківська картка з відповідним номером НОМЕР_1 , не належить відповідачу, матеріали справи не містять.

Крім того, з вимогами про визнання вказаного кредитного договору недійсним або неукладеним відповідач до суду не зверталась.

Виходячи з наведеного, позивачем надано належні та допустимі докази укладення договору позики та отримання відповідачем кредитних коштів.

У зв`язку з невиконанням позичальником взятих на себе зобов`язань за кредитними договорами суд вважає, що позов підлягає задоволенню та стягненню з відповідача на користь ТОВ «Коллект центр» заборгованості у загальному розмірі 21481,66 грн., яка складається із тіла кредиту 11904,84 грн., 9576,82 грн. - заборгованість по процентам.

Щодо заявлених позивачем витрат на правову допомогу, судом встановлено таке.

Відповідно до ч.1 ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно з ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд, відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України, враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до частин третьої, четвертої статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зазначено, що «склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат».

Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 21 березня 2018 року у справі № 815/4300/17, від 11 квітня 2018 року у справі №814/698/16.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу представником позивача суду надано: договір про надання правничої допомоги від 02.09.2024, укладений між позивачем та ФОП ОСОБА_2 , затверджені тарифи на послуги, заявку на надання юридичної допомоги №8 від 03.11.2025, витяг з акту № 15 про надання юридичної допомоги від 28.11.2025, в яких зазначено, що нею надано усуну консультацію на суму 4000 грн., складено позовну заяву для подачі до суду на суму 9000,00 грн.

Відповідно до закріпленого на законодавчому рівні принципу співмірності, розмір витрат на послуги адвоката при їхньому розподілі визначається з урахуванням складності справи, часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, обсягу наданих послуг та виконаних робіт, ціни позову, а також значення справи для сторони.

Ґрунтуючись на вказаному принципі, при здійсненні дослідження та оцінки наданих сторонами доказів суд враховує, зокрема, пов`язаність витрат на правову допомогу з розглядом справи, обґрунтованість витрат, їхню пропорційність до предмета спору, а також виходить з критеріїв: їхньої реальності (тобто встановлення їхньої дійсності та необхідності); розумності їхнього розміру (виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін).

Отже, суд може зменшити розмір понесених витрат на правничу допомогу, якщо обсяг робіт і час, витрачений на підготовку документів, є явно неспівмірним із складністю виконаних адвокатом робіт.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документу, витрачений адвокатом час тощо є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Враховуючи вищевикладене та складність справи, з урахуванням виконаної адвокатом роботи (позов поданий дистанційно через систему Електронний суд, представник позивача участі у судових засіданнях не приймав), беручи до уваги, що справа належить до категорії незначної складності; справу розглянуто у порядку спрощеного провадження, застосовуючи принципи співмірності та розумності розміру судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, виходячи з конкретних обставин справи, суд вважає за можливе стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4 000,00 грн.

Відповідно до статті 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача понесений судовий збір у розмірі 2422, 40 грн.

Керуючись ст.ст. 12, 81, 89, 133, 141, 263, 265, 280,282 ЦПК України, ст.ст. 526, 527, 530, 536, 610, 612, 615, 1052, 1054 ЦК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором- задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» ( код ЄДРПОУ: 44276926, місцезнаходження: 01133, м. Київ, вул.. Мечнікова, буд. 3, офіс 306) заборгованість за Кредитним договором №443028 від 15.12.2020 у розмірі 21481,66 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» ( код ЄДРПОУ: 44276926, місцезнаходження: 01133, м. Київ, вул.. Мечнікова, буд. 3, офіс 306) понесені витрати на сплату судового збору у розмірі 2422,40 грн. та понесені витрати на правову допомогу у розмірі 4000,00 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Повний текст заочного рішення складено 01.09.2026.

Суддя Н.В. Марченко