Ухвала суду № 139367172, 31.08.2026, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа №752/14874/26

Провадження №2/752/12242/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2026 року м. Київ

Голосіївський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Кордюкової Ж.І.,

за участю секретаря Шененка В.В.,

представника позивача Тернового Р.Б.,

розглянувши у підготовчому засіданні в порядку загального позовного провадження клопотання адвоката Тернового Р.Б. про призначення судової молекулярно-генетичної експертизи,-

ВСТАНОВИВ:

Адвокат Терновий Р.Б., який діє в інтересах позивачки, звернувся до суду з клопотанням про призначення судової молекулярно-генетичної експертизи у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Голосіївський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання батьківства та стягнення аліментів.

Для встановлення біологічного батька ОСОБА_3 виникла необхідність проведення судової молекулярно-генетичної експертизи.

Просив призначити судову молекулярно-генетичну експертизу, проведення якої доручити ДСУ «Київське міське клінічне бюро судово-медичної експертизи», код ЄДРПОУ 23698049, яка знаходиться за адресою: 03038, Київ вул. Докучаєвська, буд. 4.

На розгляд вирішення експерта поставити питання: чи може бути ОСОБА_2 біологічним батьком ОСОБА_3 ?

Оплату за проведення експертизи покласти на позивачку.

На час проведення судової молекулярно-генетичної експертизи провадження у справі зупинити.

Представник позивачки підтримав клопотання.

Інші учасники справи в підготовче засідання не прибули.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив насутпне.

Відповідно до ч. 1 ст. 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Статтею ст. 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами, як серед іншого, висновками експертів.

Відповідно до вимог чинного законодавства, розгляд справи має бути справедливим, неупередженим та своєчасним, а метою вирішення цивільних справ є ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Предметом розгляду справи є визнання батьківства ОСОБА_2 біологічним батьком ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Враховуючи, що для правильного вирішення справи потрібні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановлення батьківства неможливе, суд вважає, що у даному випадку є доцільним призначення у справі судової молекулярно-генетичної експертизи з метою встановлення батьківства відповідача відносно неповнолітнього ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до ч. 4, 5 ст. 103 ЦПК України питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом.

Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов`язаний мотивувати таке відхилення або зміну.

Згідно з положеннями частини другої статті 128 СК України, підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до ЦПК України.

У розумінні статті 128 СК України та пункту 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» підставою для визнання батьківства можуть бути будь-які відомості, зокрема, висновки судово-генетичної експертизи.

Верховний Суд у своїй постанові від 16 вересня 2020 року у справі № 303/2609/17 вказав, що висновок судово-медичної (молекулярно-генетичної) експертизи є підставою для категоричного висновку для визнання батьківства, оскільки ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства, що також узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини (див. рішення у справі «Калачова проти Російської Федерації» від 07 травня 2009 року).

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 17 червня 2020 року у справі № 273/1542/16-ц, від 25 серпня 2020 року у справі № 478/690/18, від 09 вересня 2020 року у справі № 277/836/16-ц.

З матеріалів справи вбачається, що сторонами не надано будь-яких висновків судово-медичної (молекулярно-генетичної) експертизи, які б відповідали вимогам, визначеним статтею 102 ЦПК України.

Враховуючи предмет спору, характер спірних правовідносин, зокрема, що обставина встановлення біологічного батьківства, яка може бути підтверджена експертизою, є істотною і її з`ясування є обов`язковим для правильного вирішення справи, суд вважає обґрунтованим клопотання представника позивача про призначення у справі судової молекулярно-генетичної експертизи. Саме висновок такої експертизи, на думку суду, є одним із доказів, що може засвідчити походження дитини від певної особи, а для з`ясування цих обставин, необхідні спеціальні знання, без яких встановити відповідну обставину об`єктивно неможливо.

Отже, при розгляді даної справи необхідні спеціальні знання, у сфері іншій, ніж право, з метою встановлення правомірності заявлених позовних вимог, для всебічного, повного та об`єктивного розгляду спору й вирішення питань, що потребують спеціальних знань, суд вважає за необхідне призначити проведення у справі молекулярно-генетичної експертизи.

Суд вважає за необхідне на вирішення експертів поставити питання не запропоноване адвокатом у письмовому клопотанні, а конкретне питання щодо того, чи є відповідач батьком ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки вирішення саме цього питання, на думку суду, дозволить встановити ті обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ч. 3 ст. 103 ЦПК України при призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. Суд з урахуванням обставин справи має право визначити експерта чи експертну установу самостійно.

Згідно із частинами першою та третьою статті 7 Закону України «Про судову експертизу» судово-експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи, а також судові експерти, які не є працівниками зазначених установ, та інші фахівці (експерти) з відповідних галузей знань у порядку та на умовах, визначених цим Законом.

До державних спеціалізованих установ належать: науково-дослідні установи судових експертиз Міністерства юстиції України; науково-дослідні установи судових експертиз, судово-медичні та судово-психіатричні установи Міністерства охорони здоров`я України; експертні служби Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства оборони України, Служби безпеки України та Державної прикордонної служби України.

Враховуючи наведене, суд вважає за можливе проведення експертизи доручити Державній спеціалізованій установі «Київське міське клінічне бюро судово-медичної експертизи», яке знаходиться за адресою: 03141, м. Київ, вул. Докучаєвська, буд. 4.

З урахуванням положень ч. 4-5 ст. 139 ЦПК України витрати, пов`язані з проведенням вказаної експертизи, слід покласти на позивача.

Враховуючи потребу у значному проміжку часу для проведення зазначеної експертизи, а також положення п. 5 ч. 1 ст. 252, п. 9 ч. 1 ст. 253 ЦПК України, суд дійшов висновку щодо необхідності зупинення провадження по вказаній цивільній справі на час проведення експертизи.

Керуючись ст.ст. 2, 95, 103, 252, 253, 260-261, 353-354 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання адвоката Тернового Р.Б. задовольнити.

Призначити у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Голосіївський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання батьківства та стягнення аліментів судову молекулярно-генетичну експертизу, на вирішення якої поставити наступне питання:

1). Чи є ОСОБА_2 біологічним батьком ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Проведення експертизи доручити експертам Державної спеціалізованої установи «Київське міське клінічне бюро судово-медичної експертизи», яке знаходиться за адресою: 03141, м. Київ, вул. Докучаєвська, буд. 4.

Попередити експерта про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків за ст. 384, 385 КК України.

Витрати за проведення експертизи покласти на позивача ОСОБА_1 .

У разі необхідності надати матеріали цивільної справи у розпорядження експерта за його вимогою.

Встановити строк проведення експертизи тривалістю три місяці.

Роз`яснити учасникам справи наслідки ухилення від участі в експертизі, а саме те, що згідно зі ст. 109 ЦПК України у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з`ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.

Зупинити провадження у справі на час проведення експертизи.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення суддею.

Повний текст ухвали складений 31.08.2026.

Суддя Ж. І. Кордюкова