Рішення № 139366983, 31.08.2026, Путильський районний суд Чернівецької області

31.08.2026

Справа №721/532/26

Провадження 2/721/351/2026

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Путильський районний суд Чернівецької області в складі: головуючої судді Стефанко У. Д. за участю секретаря судового засідання Серотюк Д. Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань №2 в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Позика" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором

У С Т А Н О В И В:

ТОВ ФК "Позика" звернулось до суду з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором до ОСОБА_1 .

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 30.12.2021 між ТОВ ФК "Ірбіс" та ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансового кредиту № 66920810, за умовами якого сума кредиту складає 3900,00 грн, позичальник зобов?язується повернути кредит та сплатити передбачені цим договором проценти у строки та на умовах даного договору.

01.09.2025 між ТОВ ФК "Ірбіс" та ТОВ ФК "Позика" укладено договір факторингу №01092025/1. Відповідно до умов якого ТОВ ФК "Позика" набув статусу нового кредитора та отримав право грошової вимоги по відношенню до осіб визначених в реєстрі боржників включно з правом вимоги і за договором про надання фінансового кредиту № 66920810 від 30.12.2021 року.

Відповідно до витягу з додатку №1 до договору факторингу №01092025/1 від 01.09.2025 ТОВ ФК "Позика"набуло права грошової вимоги до відповідача за договором про надання фінансового кредиту № 66920810 від 30.12.2021 року у розмірі 13494,00 грн, з яких: 3900,00 грн сума заборгованість за тілом кредиту; 9594,00 грн сума заборгованість за відсотками.

Враховуючи вищевикладене, просить позов задовольнити та стягнути з відповідачки вказану заборгованість і судові витрати.

У судове засідання представник позивача не з`явився, від нього до суду надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, не заперечує щодо ухвалення заочного рішення.

У судове засідання відповідачка не з`явився, судом повідомлена про дату та час розгляду справи, про причини неявки суд не повідомила.

Копія ухвали про відкриття провадження у справі двічі надсилалась відповідачці на адресу її місця реєстрації, проте повернулись до суду без вручення адресату, з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою". Довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки з позначкою "відсутній за вказаною адресою" вважається належним доказом повідомлення сторони про дату судового розгляду (Постанова КЦС ВС від 10.05.2023 року справа № 755/17944/18 (61-185св23).

Відповідачка не скористалася своїм процесуальним правом та не направила суду відзив на позовну заяву із викладенням заперечень проти позову.

На підставі ст. 280 ЦПК України, враховуючи думку позивача, суд ухвалив провести заочний розгляд справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши докази викладені у позовній заяві, суд встановив такі обставини та визначені відповідно до них правовідносини.

Судом встановлено, що 30.12.2021 між ТОВ ФК "Ірбіс" та ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансового кредиту № 66920810 ( а.с. 18-24).

Відповідно до п. 3.1 Договору Товариство надало Кредит Клієнту у розмірі 3900,00 грн.

Відповідно до п. 3.2 Договору за користування кредитом Клієнт зобов`язаний сплатити Товариству стандартну процентну ставку у розмірі 3%. Стандартна процентна ставка застосовується у межах строку, визначеного у п. 4.2. цього Договору та у межах нового стандартного періоду строку кредитування, якщо відбулось продовження строку кредитування за ініціативою Клієнта. При цьому, Клієнт може скористуватись Пільговим періодом та отримати пільгову процентну ставку (знижку) на умовах, визначених в п.п. 3.2.1, 3.2.2. п.3.2. цього Договору.

Пільговий період складає 30 календарних днів 30.12.2021-29.01.2022, пільгова процентна ставка 2,2% ( п. 3.2.1).

Стандартний період складає 60 календарних днів 30.01.2022-30.03.2022, стандартна процентна ставка 3%.

Між сторонами погоджено Графік погашення боргу ( додаток №1 до Договору).

Окрім цього 29.01.2022 між сторонами укладено додатковий договір до договору про надання фінансового кредиту № 66920810 від 30.12.2021.

Згідно п. 2.1. Додаткового договору, враховуючи запит Клієнта, щодо обрання наступного Пільгового періоду, враховуючи те, що Клієнт сплатив проценти за користування Кредитом, Сторони дійшли згоди внести зміни до Договору про надання фінансового кредиту № 66920810 від 30.12.2021 року. Відповідно до п. 4.4. Договору та з урахуванням п. 2.1 цього Додаткового договору Товариство і Клієнт дійшли згоди, що строк наступного пільгового періоду за Договором складає: 30 календарних днів, який обчислюється з 29.01.2022 по 28.02.2022, Стандартного періоду за Договором складає: 60 календарних днів, який обчислюється з 01.03.2022 по 29.04.2022. Сторони підтверджують обов`язковість взятих на себе за Договором та Додатковим договором зобов`язань та продовжують виконувати усі положення Договору в порядку і обсязі, визначеному Договором та Додатковим договором, зокрема Сторони домовились, що Клієнт зобов`язується виконувати умови Договору та Додаткового договору та зобов`язується повністю повернути Кредит та сплатити проценти, що були нараховані за Кредитом до 29.04.2022 р., шляхом перерахування відповідної суми на поточний рахунок Товариства ( п. 2.2., 2.3).

ТОВ ФК "Ірбіс" свої зобов`язання за кредитним договором виконав у повному обсязі, через надавача послуг з переказу коштів ТОВ "Універсальні платіжні рішення", 30.12.2021 го 23:24:43 перечислив відповідачці ОСОБА_1 грошові кошти на картковий рахунок НОМЕР_1 у розмірі 3900,00 грн (а.с. 33).

01.09.2025 між ТОВ ФК "Ірбіс" та ТОВ ФК "Позика" укладено договір факторингу №01092025/1. Відповідно до умов якого ТОВ ФК "Позика" набув статусу нового кредитора та отримав право грошової вимоги по відношенню до осіб визначених в реєстрі боржників включно з правом вимоги і за договором про надання фінансового кредиту № 66920810 від 30.12.2021 року ( а.с. 27-29).

Відповідно до витягу з додатку №1 до договору факторингу №01092025/1 від 01.09.2025 ТОВ ФК "Позика" набуло права грошової вимоги до відповідача за договором про надання фінансового кредиту № 66920810 від 30.12.2021 року у розмірі 13494,00 грн, з яких: 3900,00 грн сума заборгованості за тілом кредиту; 9594,00 грн сума заборгованості за відсотками (а.с.12).

Згідно розрахунку заборгованості ТОВ "ФК "Ірбіс" за договором про надання фінансового кредиту № 66920810 від 30.12.2021 заборгованість відповідачки станом на 29.04.2022 складає 13494,00 грн, з яких: 3900,00 грн сума заборгованості за основним боргом (тілом кредиту); 9594,00 грн сума заборгованості за відсотками (а.с. 38-40).

Цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням балансу вірогідностей. Суд повинен вирішити, чи існує вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує на довіру.

Аналогічний висновок міститься в постанові Верхового Суду від 23.10.2024 року, справа №753/25081/21.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» №675-VIII від 03 вересня 2015 року, який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

У статті 3 вказаного Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частини третьої статті 11 зазначеного Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина четверта статті 11 Закону).

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (частина шоста статті 11 вказаного Закону). Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (частина дванадцята статті 11 Закону № 675-VIII).

За змістом статті 12 вказаного Закону, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України Про електронний цифровий підпис, за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Відповідно до положень ст.ст. 1077-1078 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено на підставі безпосередньо досліджених та оцінених наявних у справі доказів, що ТОВ ФК "Позика" на підставі укладеного договору факторингу є новим кредитором у зобов`язаннях з відповідачкою ОСОБА_1 відповідно до умов договору про надання фінансового кредиту № 66920810 від 30.12.2021.

Поряд з цим суд звертає увагу на те, що договором факторингу визначено умову, яка полягає в тому, що кредитор передає новому кредитору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах боржників. Так, в матеріалах справи міститься витяг з реєстру боржників, в якому зазначена необхідна інформація щодо права вимоги, яке відступається.

Враховуючи викладене, позивач довів своє право вимоги до відповідачки щодо сплати заборгованості за кредитним договором про надання фінансового кредиту №66920810 укладеного 30.12.2021між відповідачем та ТОВ ФК "Ірбіс"

Як убачається з матеріалів справи, у відповідача через неналежне виконання зобов`язань за договором про надання фінансового кредиту №66920810 від 30.12.2021, станом на 29.04.2022 утворилася заборгованість у розмірі 13494,00 грн, з яких: 3900,00 грн сума заборгованості за основним боргом (тілом кредиту); 9594,00 грн сума заборгованості за відсотками,яка підлягає стягненню з відповідача.

Згідно частин 1, 5, 6, 7 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод принципу справедливості розгляду справи судом.

Надати оцінку аргументам відповідачки суд позбавлений можливості, оскільки такі нею не наведені, у судове засідання не з?явилася, відзив на позовну заяву не подала, своїх розрахунків не надала.

Таким чином, аналізуючи вищевикладене, дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, виходячи з принципів розумності, виваженості та справедливості, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Окрім цього, вирішуючи питання стягнення судових витрат, суд приходить до висновку, що на підставі ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені ним судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви у розмірі 2662,40 грн.

Щодо стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 5500,00 грн суд приходить до наступного.

Відповідно до частин третьої, четвертої статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (ст. 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність») або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного до договору (статті 12, 46, 56 ЦПК України). Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Зазначені критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У постанові Верховного Суду від 30.09.2020 року у справі № 379/1418/18 (провадження № 61-9124св20) вказано, що «склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення».

На підтвердження понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу, до позовної заяви додані: договір № 39493634/03 про надання правової допомоги від 02.01.2026, Акт наданих послуг від 08.05.2026 та детальний опис робіт.

Суд наголошує, що розмір витрат на професійну правничу допомогу має бути доведеним, документально обґрунтований та відповідати критеріям реальності адвокатських витрат (їхньої дійсності і потрібності), розумності та пропорційності їхнього розміру позовним вимогам з огляду на конкретні обставини справи.

Відтак, оцінивши складність справи, суть спору, розмір позовних вимог, характер та обсяг наданих послуг адвоката (їх дійсність та пропорційність), суд приходить до висновку, що заявлені ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" витрати на надання професійної правничої допомоги у розмірі 5500,00 грн є надмірно завищеними і не відповідають критерію розумності. У зв`язку з цим заявлений позивачем розмір судових витрат підлягає зменшенню до 3500,00 грн.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 15, 16, 526, 530, 533, 536, 549, 550, 610, 625, 1049, 1050, 1054, 1055 ЦК України, ст.ст. 2, 4, 12, 76-82, 89, 141, 263-265, 274-279284, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Позика" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити. Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП НОМЕР_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Позика" (ЄДРПОУ 39493634) заборгованість за договором про надання фінансового кредиту №66920810 від 30.12.2021 у розмірі 13494 (тринадцять тисяч чотириста дев?яносто чотири) грн 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП НОМЕР_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Позика" (ЄДРПОУ 39493634) судові витрати у розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн 40 коп на відшкодування витрат зі сплати судового збору за подання позовної заяви та витрати на правничу допомогу у розмірі 3500 (три тисячі п?ятсот) грн 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Чернівецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У випадку проголошення у судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Повний текст рішення складено та підписано 31.08.2026.

Сторони у справі:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Позика", юридична адреса: 07406, вул. С. Петлюри буд 21/1 м. Бровари Київської області, код ЄДРПОУ 39493634.

Відповідач: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя Уляна СТЕФАНКО