Рішення № 139366950, 18.08.2026, Господарський суд Чернігівської області

РІШЕННЯ

Іменем України

18 серпня 2026 року м. Чернігівсправа № 927/295/26

Господарський суд Чернігівської області у складі судді Моцьора В.В.,

за участю секретаря судового засідання Гринчук О.К., розглянувши у закритому судовому засіданні справу, розгляд якої здійснено у порядку загального позовного провадження

за позовом: Управління капітального будівництва Чернігівської обласної

державної адміністрації, код ЄДРПОУ 04014246

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю ІНЕЙТС

код ЄДРПОУ 36264565

предмет спору: про стягнення 220 272,00 грн

представники учасників справи:

від позивача: Гутник В.П.

від відповідача: Трощинська С.М.

Дії суду щодо розгляду справи.

Управлінням капітального будівництва Чернігівської обласної державної адміністрації подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНЕЙТС» про стягнення коштів на відшкодування завищення вартості перевезення пірамід загороджувальних ПЗ-1 під час влаштування невибухових загороджень № 7 за державним договором від 04.03.2024 № 8-Б на виконання робіт «Будівництво військової інженерно-технічної і фортифікаційної споруди (улаштування невибухових загороджень №7) на території Чернігівської області (ДК 021:2015 - 45220000-5 - «Інженерні та будівельні роботи»)» у розмірі 220 272,00 грн.

Разом із позовною заявою Управлінням капітального будівництва Чернігівської обласної державної адміністрації подано клопотання про розгляд справи у закритому судовому засіданні.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 02.04.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в закритому судовому засіданні; встановлено сторонам строки для подання заяв по суті.

Сторони були належним чином повідомлені про відкриття провадження у справі, що підтверджується довідками про доставку електронного листа до їх електронних кабінетів в системі Електронний суд.

У встановлений судом строк від учасників справи надійшли відзив на позов та відповідь на відзив, які долучено судом до матеріалів справи.

Крім того, 17.04.2026 відповідачем подано заяву, в якій заперечує проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та просить суд перейти до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 22.04.2026 задоволено заяву відповідача про перехід до розгляду справи у порядку загального позовного провадження, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження в закритому судовому засіданні, підготовче засідання призначено на 14.05.2026, явку сторін визнано обов`язковою.

27.04.2026 від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, які долучено судом до матеріалів справи.

13.05.2026 від відповідача надійшли додаткові пояснення по справі, які долучено судом до матеріалів справи.

У підготовчому засіданні 14.05.2026 суд задовольнив клопотання відповідача про відкладення підготовчого засідання та постановив протокольну ухвалу про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів та відкладення підготовчого засідання на 11.06.2026.

У підготовчому засіданні 11.06.2026 суд відмовив у задоволенні клопотання представника відповідача про відкладення підготовчого засідання у зв`язку з явкою в засідання іншого повноважного представника відповідача.

Суд постановив протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 03.08.2026.

У судовому засіданні 03.08.2026 суд задовольнив клопотання відповідача про відкладення підготовчого засідання та постановив протокольну ухвалу відкладення розгляду справи на 18.08.2026.

У судовому засіданні 18.08.2026 суд розглянув справу по суті, перейшов до стадії ухвалення судового рішення та проголосив скорочене рішення (вступну та резолютивну частини).

Позиції сторін.

Позов обґрунтовано тим, що контрольною групою Рахункової палати під час проведення аудиту відповідності використання бюджетних коштів на військові інженерно-технічні і фортифікаційні споруди встановлено, що ТОВ «ІНЕЙТС» здійснено перевезення пірамід загороджувальних ПЗ-1 під час влаштування невибухових загороджень № 7 за державним договором від 04.03.2024 № 8-Б на виконання робіт «Будівництво військової інженерно-технічної і фортифікаційної споруди (улаштування невибухових загороджень №7) на території Чернігівської області (ДК 021:2015 - 45220000-5 - «Інженерні та будівельні роботи»)» за завищеною вартістю, чим завдано Управлінню капітального будівництва Чернігівської обласної державної адміністрації збитків у розмірі 220 272,00 грн.

Відповідач у відзиві на позов позовні вимоги не визнає, посилаючись на те, що підписання позивачем актів приймання виконаних робіт без зауважень є підтвердженням погодження ним як обсягів, так і вартості виконаних робіт, у тому числі вартості перевезень пірамід. Застосована відповідачем вартість перевезень у розмірі 3,50 грн з ПДВ за одиницю на 1 км є економічно обґрунтованою, підтвердженою первинними документами та відповідає реальній ринковій вартості транспортних послуг. Позивачем не доведено жодного з обов`язкових елементів складу господарського правопорушення. Різниця між договірною ціною та розрахунковою величиною, визначеною контрольною групою Рахункової палати на підставі усереднених показників, не є збитками в розумінні ст. 22 ЦКУ, оскільки не відповідає жодній із законодавчо визначених форм збитків, ні реальним втратам, ні упущеній вигоді.

Контрольна група Рахункової палати при проведенні розрахунку допустила методологічні помилки, зокрема: застосувала нормативну методологію не за її цільовим призначенням, всупереч прямій вказівці самого нормативного документа; використала усереднені дані по 30 договорах для оцінки одного середнього показника; застосувала тарифи для технічно нерелевантного типу транспортного засобу, що призвело до штучного заниження нормативної вартості перевезення.

Відповідно до Консультаційного висновку, підготовленого Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз Міністерства юстиції України, вартість транспортних витрат визначена коректно та відповідає умовам договору і чинним підходам до ціноутворення, що підтверджує обґрунтованість застосованих цін на момент здійснення перевезень.

Позивач у відповіді відзив зазначає, що рішення Рахункової палати для позивача є обов`язковими для виконання, а висновки контрольної групи Рахункової палати мають бути враховані під час розгляду справи. Відповідач, з метою дотримання принципу максимальної економії закупівель, мав виконати роботи по Договору за найменшою ціною, для чого міг ініціювати внесення змін у Договір в частині зменшення вартості перевезення пірамід загороджувальних.

Відповідач у запереченнях вказує, що Рахункова палата не є стороною цієї справи, а її рішення не має для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Обов`язковість рішення Рахункової палати для об`єкта контролю у відносинах державного фінансового контролю не звільняє позивача від обов`язку в загальному порядку довести в господарському процесі всі елементи складу правопорушення та не позбавляє суд обов`язку перевірити методологічну обґрунтованість такого рішення. Аудитні документи не можуть змінювати, припиняти договірні правовідносини сторін, зобов`язання, визначені укладеними договорами і самі по собі не є підставою для стягнення коштів. Саме договір, а не акт контролюючого органу, є підставою для стягнення коштів. Відповідач не є об`єктом контролю Рахункової палати, а тому не має права оскаржувати рішення, яке стосується фінансово-господарської діяльності іншої особи. Аргумент про обов`язок ініціювати зміни до Договору є юридично неспроможним, внутрішньо суперечливим та таким, що суперечить умовам Договору та чинному законодавству.

Обставини справи встановлені судом.

04.03.2024 між Управлінням капітального будівництва Чернігівської обласної державної адміністрації (далі Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ІНЕЙТС» (далі Виконавець), як виконавцем, укладено державний договір № 8-Б на виконання робіт «Будівництво військової інженерно-технічної і фортифікаційної споруди (улаштування невибухових загороджень № 7) на території Чернігівської області (ДК 021:2015 - 45220000-5 - «Інженерні та будівельні роботи»)» (далі Договір), про що в електронній системі закупівель Prozzoro опубліковано оголошення звіт про укладений договір UA-2024-03-13-011853-a.

Договір було укладено у відповідності до постанов Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2022 року № 1275 «Деякі питання здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану», від 29 грудня 2023 року № 1415 «Деякі питання підвищення обороноздатності держави на період воєнного стану в Україні», керуючись вимогами Господарського і Цивільного кодексів України, з урахуванням вимог Законів України «Про оборонні закупівлі», «Про публічні закупівлі».

До Договору неодноразово вносились зміни додатковими угодами від 19.03.2024 № 1, від 25.03.2024 № 2, від 01.04.2024 № 3, від 08.05.2024 № 4, від 29.08.2024 № 5, від 09.12.2024 № 6, від 20.12.2024 № 7.

Відповідно до п. 1.1 Договору Замовник доручає, а Виконавець виконує на свій ризик, своїми силами і засобами будівельні роботи по об`єкту: «Будівництво військової інженерно-технічної і фортифікаційної споруди (улаштування невибухових загороджень № 7) на території Чернігівської області (ДК 021:2015 - 45220000-5 - «Інженерні та будівельні роботи»)» (далі Об`єкт), і здає їх Замовнику.

Згідно з п. 3.1 Договору вартість будівництва визначається з урахуванням кошторисних норм України «Настанова з визначення вартості будівництва», затверджених наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 01.11.2021 № 281 «Про затвердження кошторисних норм України у будівництві», проектної документації, пропозиції Виконавця та вимог чинного законодавства.

Пунктом 3.2 Договору (в редакції додаткової угоди № 7) передбачено, що ціна цього Договору визначається виходячи із загальної вартості будівельних робіт, устаткування та інших витрат, що виконуються Виконавцем за даним Договором та становить 15 300 319,14 грн.

Згідно п. 3.4. Договору ціна цього Договору може бути зменшена за взаємною згодою Сторін у випадках передбачених діючим законодавством України.

Пунктом 3.5. Договору визначено, що вартість Договору не маже бути збільшена щодо зобов`язань у частині прострочення строків виконання робіт з вини Виконавця, а також у частині здійсненої попередньої оплати.

Згідно п. 3.6. Договору договірна ціна цього Договору є твердою і визначається відповідно до кошторисних норм України «Настанова з визначення вартості будівництва», затверджених наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 01.11.2021 № 281 «Про затвердження кошторисних норм України у будівництві».

Порядок здійснення оплати визначений розділом 4 Договору.

Згідно з пунктом 4.2 якого Замовник проводить розрахунки за виконані роботи на підставі підписаних Сторонами актів форми № КБ-2в (акт приймання виконаних будівельних робіт) та форми № КБ-3 (довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати), при цьому Сторони домовилися про те, що строк (термін) оплати Замовником виконаних Виконавцем робіт визначається відкладальною обставиною, а саме після надходження коштів з бюджету на рахунок Замовника за проведення робіт, які є предметом даного Договору.

Замовник також може (має право) проводити часткову оплату виконаних за Договором робіт шляхом здійснення проміжних платежів за фактично виконану Виконавцем роботу на підставі підписаних Сторонами актів форми № КБ-2в (акт приймання виконаних будівельних робіт) та форми № КБ-3 (довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати) за умови наявності відповідного бюджетного фінансування та в межах надходження коштів з бюджету на рахунок Замовника на проведення робіт, які є предметом даного Договору (п. 4.3 Договору).

Відповідно до п. 4.4 Договору розрахунок за виконані в цілому роботи на об`єкті здійснюється Замовником після виконання і приймання всіх передбачених Договором робіт за умови наявності відповідного бюджетного фінансування та в межах надходження коштів з бюджету на рахунок Замовника на проведення робіт, які є предметом даного Договору.

Пунктом. 4.5. Договору встановлено, що при погодженні вартості робіт Замовник перевіряє показники матеріально-технічних ресурсів, при виявлені завищених показників Замовник має право відкласти підписання актів за формами КБ-2в, КБ-3 до Досягнення взаємної згоди Сторін з цього питання.

Пунктом 11.1 Договору (в редакції додаткової угоди № 4) сторони погодили, що Договір набирає чинності з моменту підписання його Сторонами і діє до 31 грудня 2024 року, а у разі невиконання Сторонами зобов`язань, передбачених Договором діє до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань. Припинення дії цього Договору не звільняє Сторони від відповідальності за порушення своїх зобов`язань, вчинених під час дії цього Договору.

Відповідач виконав роботи згідно з умовами Договору, що підтверджено наступними документами:

- довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати № 1 за травень 2024 року та актом № 1 приймання виконання будівельних робіт за травень 2024 року на суму 1033,27133 грн;

- довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати № 2 за липень 2024 року та акт № 2 приймання виконання будівельних робіт за липень 2024 року на суму 11085,61883 грн;

- довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати № 3 за вересень 2024 року та акт № 3 приймання виконання будівельних робіт за вересень 2024 року на суму 1149,99452 грн;

- довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати № 4 за жовтень 2024 року та акт № 4 приймання виконання будівельних робіт за жовтень 2024 року на суму 1472,24810 грн;

- довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати № 5 за грудень 2024 року та акт № 5 приймання виконання будівельних робіт за грудень 2024 року на суму 559,18636 грн;

- довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати № 6 за квітень 2025 року та акт № 6 приймання виконання будівельних робіт за квітень 2025 року на суму 0,00000 грн (дані довідка та акт подавались вже після закінчення строку дії Договору з метою коригування вартості певних видів робіт і не призвели до зміни загальної ціни Договору).

Позивач перерахував відповідачу грошові кошти за виконані роботи відповідно до умов Договору згідно з платіжними інструкціями: від 01.04.2024 № 232 на суму 8 562 576,00 грн; від 23.08.2024 № 798 на суму 3 556 314,16 грн; від 07.10.2024 № 1009 на суму 1 149 994,52 грн;

від 22.10.2024 № 1078 на суму 1 472 248,10 грн; від 21.12.2024 № 1414 на суму 3345,64 грн; від 21.12.2024 № 1415 на суму 555 840,72 грн.

За результатом виконання Договору в електронній системі закупівель Prozzoro опубліковано звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель UA-2024-03-13-011853-a.

На підставі доручення Рахункової палати від 07.10.2024 на здійснення заходу державного зовнішнього фінансового контролю (аудиту) у період з жовтня 2024 року по листопад 2024 року контрольною групою Рахункової палати в Управлінні капітального будівництва Чернігівської ОДА здійснено аудит відповідності використання бюджетних коштів на військові інженерно-технічні і фортифікаційні споруди.

За результатами здійснення аудиту Рахунковою палатою складено Акт відповідності використання бюджетних коштів на військові інженерно-технічні і фортифікаційні споруди від 27.11.2024 №26-22/1ДСК (далі Акт).

У вказаному Акті контрольною групою зазначено про перевищення середніх цін (за одиницю) визначених Мінекономіки та Міноборони, що призвело до збільшення загальної суми по окремих договорах з будівництва взводних опорних пунктів.

Збільшення загальної суми мало місце при будівництві 15 з 17 ВОП.

Загальна сума завищення вартості основних елементів - 31 717,70 тис. грн з ПДВ, що призвело до неекономного використання коштів.

Також встановлено, під час улаштування невибухових загороджень №№ 1-38 на території Чернігівської області, завищення вартості перевезення пірамід на суму (розрахункова, відповідно до проекту) 25 146,5 тис. грн з ПДВ, що призвело до неекономного використання коштів на загальну суму (фактична, відповідно до актів виконаних робіт) 17 369,7 тис. грн з ПДВ.

Управління не погодилось зі змістом Акту та підписало його з письмовими зауваженнями щодо положень акту за результатами здійснення аудиту відповідності використання бюджетних коштів на військові інженерно-технічні і фортифікаційні споруди, що були подані 05.12.2024 №01-10/2429.

Враховуючи надані Управлінням зауваження, Рахунковою палатою зменшено суму загального завищення вартості будівництва з 49 087,4 тис. грн до 4838,9 тис. гривень. Відповідно до Плану заходів реагування об`єкта контролю на рішення Рахункової палати від 13.10.2025 № 25-5 «Про розгляд Звіту про результати аудиту відповідності використання бюджетних коштів на військові Інженерно- технічні і фортифікаційні споруди» Управлінню необхідно вжити заходів щодо відшкодування завищеної вартості будівництва на суму 4,8 млн гривень.

Листом від 13.11.2025 № 01-10/1609 Управління звернулось до Рахункової палати з проханням надати обґрунтовану інформацію (з розрахунками), про суми завищення вартості будівництва в розрізі кожного договору окремо.

За результатами розгляду Рахунковою палатою на адресу Управління направлено лист від 01.12.2025 № 152-02ДСК, в якому вказано, що завищення фактичної вартості транспортних витрат становить 4838,9 тис. грн, яке розраховано наступним чином:

за перевезення 79 982 шт згідно з договором надання послуг від 22.02.2024 № 22-02/24 ТОВ «ІНЕЙТС» сплачено 71 771,2 тис. грн, або на 4 838,9 тис. грн більше, ніж розраховано аудитом - 66 932,3 тис. грн (розрахунок базується на усереднених показниках вартості транспортних витрат, вазі піраміди ПЗ-1 380 кг, що є стандартною для піраміди ПЗ-1 із визначеними характеристиками середній відстані перевезення до об`єктів 256,7 км, а також фактичній кількості перевезених пірамід ПЗ-1).

Фактично підрядником ТОВ «ІНЕЙТС» було здійснено перевезення 79 982 шт пірамід ПЗ-1 на загальну суму 71 771 199,31 грн з ПДВ (згідно даних Підсумкових відомостей ресурсів (витрати по факту)). Згідно з Актами, вартість перевезення пірамід ПЗ-1 складає 9,24 грн з ПДВ за 1 т/км, (або 3,50 грн з ПДВ за перевезення 1 піраміди ПЗ-1 на 1 км) відповідно до договору надання послуг від 22.02.2024 № 22-02/24.

Розрахунок вартості перевезення однієї піраміди ПЗ-1 на середню відстань 256,7 км за даними аудиту, наступний:

7 958 км /31 шт = 256,7 км (розрахунок середньої відстані перевезення піраміди ПЗ-1, згідно Актів підрядника), де 7958 км - загальна сума кілометрів по Актах, 31 шт - кількість об`єктів на які здійснено транспортування;

548,56 грн + 206,4 грн + 688,50 грн + 392,99 грн = 1836,09 грн/т без ПДВ (розрахунок здійснено згідно усереднених показників ТОВ «ІНЕЙТС», де 1836,09 грн - вартість перевезення 1 тонни залізобетонних виробів на середні відстань 256,7 ш, в тому числі: 548,56 грн - вартість перевезення 1 тонни залізобетонних виробів на відстань 70 км; 206,04 грн - на відстань 30 км; 688,50 грн - на відстань 100 км; 392,99 грн - на відстань 56,7 км;

1836,09 грн х 0,38 т = 697,71 грн/од. без ПДВ (вартість перевезення однієї ПЗ-1 вагою 380 кг на відстань 256,7 км);

697,71 грн /256,7 км = 2,72 грн/км без ПДВ (вартість перевезення однієї піраміди ПЗ-1 за 1 км);

2,72 грн х 1,2 = 3,26 грн з ПДВ (здійснено нарахування ПДВ у розмірі 20%);

3,26 грн - вартість перевезення піраміди ПЗ-1 за 1км.

Розрахунок вартості фактично перевезених пірамід ПЗ-1 на середню відстань 256,7 км за даними аудиту:

(79 982 шт х 256,7 км) х 3,26 грн = 66 932 296,84 грн; (де 79 982 шт - фактична кількість перевезених пірамід ПЗ-1 згідно Актів; 256,7 км - середня відстань перевезення на об`єкти; 3,26 грн - розрахункова вартість перевезення піраміди ПЗ-1 за 1 км).

Позивач вказує, що вартість перевезень пірамід по Договору, за твердженням Рахункової палати, повинна становити: 3,26*3530*260 =2 992 028,00 грн з ПДВ. Таким чином, різниця між оплаченою Управлінням вартістю перевезень пірамід (відповідно до актів форми КБ-2в) та вартістю перевезень пірамід, встановленою контрольною групою Рахункової палати згідно з Актом та Звітом, становить 220 272,00 грн з ПДВ.

Листом від 26.12.2025 №01-11/1870 Управління завернулося до ТОВ «ІНЕЙТС» про сплату коштів на відшкодування завищення вартості перевезення пірамід загороджувальних ПЗ-1 під час влаштування невибухових загороджень №7 за Державним договором від 04.03.2024 №8-Б у розмірі 220 272,00 грн протягом 30 днів з моменту отримання даної вимоги.

У відповіді на лист Управління ТОВ «ІНЕЙТС» листом вих.№04-02/26-29 від 04.02.2026 повідомило, що вважає свої зобов`язання за Договором виконаними у повному обсязі, у зв`язку з чим відсутні правові підстави для повернення будь-яких коштів.

Зазначені обставини стали підставою для звернення позивача з позовом до суду про стягнення з відповідача коштів на відшкодування завищення вартості перевезення пірамід загороджувальних ПЗ-1 під час влаштування невибухових загороджень № 7 за державним договором від 04.03.2024 № 8-Б на виконання робіт «Будівництво військової інженерно-технічної і фортифікаційної споруди (улаштування невибухових загороджень №7) на території Чернігівської області (ДК 021:2015 - 45220000-5 - «Інженерні та будівельні роботи»)» у розмірі 220 272,00 грн.

Оцінка аргументів та нормативноправове обґрунтування. Висновки суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Згідно ч.1 ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно зі ст.509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України).

Згідно із частиною першою статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Підставою виникнення правовідносин між сторонами є виконання Державного договору №8-Б від 04.03.2024, який за своєю правовою природою є договором підряду.

За приписами ст. 875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків (ст. 611 ЦК України).

Статтею 22 ЦК України встановлено, що збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки - це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує його інтереси, як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також не одержаних кредитором доходів, які б він одержав, якби зобов`язання було виконано боржником (пункт 5.33 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 920/715/17).

Реальні збитки - це втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також втрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права. Подібні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 10.10.2024 у справі № 922/59/23, від 05.11.2024 у справі № 910/3987/20, від 26.06.2024 у справі № 922/3976/23.

Отже, під збитками необхідно розуміти фактичні втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, витрати, вже зроблені потерпілим, або які мають бути ним зроблені, та упущену вигоду. При цьому такі витрати мають бути безпосередньо, а не опосередковано пов`язані з відновленням свого порушеного права. Тобто, з наведеного випливає, що без здійснення таких витрат неможливим було би відновлення свого порушеного права особою. Крім того, такі витрати мають бути необхідними для відновлення порушеного права та перебувати у безпосередньому причинно-наслідковому зв`язку з порушенням. Подібні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 27.05.2021 у справі № 761/12945/19, від 10.09.2024 у справі № 910/21221/21.

За загальним принципом цивільного права особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування (ч. 1 ст. 22, ст. 611, ч. 1 ст. 623 ЦК України). Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; наявність збитків; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.

Виходячи з наведеного та в силу ст. 74 ГПК України, саме позивач повинен довести факт заподіяння йому збитків, розмір зазначених збитків та докази невиконання зобов`язань та причинно-наслідковий зв`язок між невиконанням зобов`язань та заподіяними збитками. При визначенні розміру збитків, заподіяних порушенням господарських договорів, береться до уваги вид (склад) збитків та наслідки порушення договірних зобов`язань. Тоді як відповідачу потрібно довести відсутність його вини у спричиненні збитків позивачу.

Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи. Під шкодою (збитками) розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров`я тощо). Причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди.

Як встановлено судом, за результатами проведеної процедури публічної закупівлі 04.03.2024 між Управлінням капітального будівництва Чернігівської обласної державної адміністрації та Товариством з обмеженою відповідальністю «ІНЕЙТС» укладено державний договір № 8-Б на виконання робіт «Будівництво військової інженерно-технічної і фортифікаційної споруди (улаштування невибухових загороджень № 7) на території Чернігівської області (ДК 021:2015 - 45220000-5 - «Інженерні та будівельні роботи»)».

На виконання умов Договору відповідач виконав роботи з будівництва військової інженерно-технічної і фортифікаційної споруди (улаштування невибухових загороджень № 7) на загальну суму 15 300 319,14 грн з ПДВ.

Позивач вважає, що ціна за перевезення пірамід загороджувальних ПЗ-1 під час влаштування невибухових загороджень № 7 є завищеною, що встановлено контрольною групою Рахункової палати під час проведення аудиту відповідності використання бюджетних коштів на військові інженерно-технічні і фортифікаційні споруди, а відтак позивачу завдано збитків у розмірі 220 271,00 грн, що становить різницю між оплаченою ним вартістю перевезення пірамід (відповідно до актів форми КБ-2в) та вартістю перевезень пірамід, встановленою контрольною групою Рахункової палати.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 843 ЦК України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

Згідно з ч. 2 статті 189 Господарського кодексу України ціна є істотною умовою господарського договору.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.

У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Відповідно до статті 11 Закону України Про ціни і ціноутворення вільні ціни встановлюються суб`єктами господарювання самостійно за згодою сторін на всі товари, крім тих, щодо яких здійснюється державне регулювання цін.

Отже, сторони на договірних засадах передбачають формування ціни за договором.

Ціна Договору (загальна вартість будівельних робіт, устаткування та інших витрат) була погоджена сторонами у Договорі та відповідно до Додаткової угоди №7 становила 15 300 319,14 грн. Крім того, сторонами були підписані додатки до Договору: Договірна ціна, Локальний кошторис на будівельні роботи, Підсумкова відомість ресурсів, у яких зазначені обсяг робіт та кількість матеріалів, їх вартість, у тому числі вартість перевезення пірамід загороджувальних ПЗ-1.

За приписами статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Таким чином, що підписавши Договір, його сторони на підставі вільного волевиявлення погодили умову щодо ціни договору, яка є істотною умовою.

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (презумпція правомірності правочину).

В постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 2-1383/2010 сформульовано висновок про те, що статтею 204 ЦК України закріплено презумпцію правомірності правочину та ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. Таким чином, у разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Доказів визнання недійсним Договору в частині визначення договірної ціни з підстав її завищення суду не надано, а тому в силу вимог ст. 204 ЦК України презюмується правомірність цього Договору в цілому, в тому числі і в частині такої істотної умови як ціна договору.

Судом встановлено, що у період дії Договору відповідач виконав роботи з будівництва військової інженерно-технічної і фортифікаційної споруди (улаштування невибухових загороджень № 7), які були прийняті позивачем без будь-яких зауважень шляхом підписання актів приймання виконаних будівельних робіт та довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрати.

Згідно з ч. 1 ст. 853 ЦК України замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Пунктом 4.5 Договору передбачено, що при погодженні вартості робіт Замовник перевіряє показники матеріально-технічних ресурсів, при виявлені завищених показників Замовник має право відкласти підписання актів за формами КБ-2в, КБ-3 до досягнення взаємної згоди Сторін з цього питання.

Отже, підписавши акти приймання виконаних будівельних робіт, позивач погодився як із обсягом виконаних робіт та матеріалів, так і з їх вартістю.

Крім того, відповідно до статті 5 Закону України Про публічні закупівлі закупівлі здійснюються за такими принципами: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія, ефективність та пропорційність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників та рівне ставлення до них; об`єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі / спрощеної закупівлі; запобігання корупційним діям і зловживанням.

Згідно з пунктом 18 статті 1 Закону України Про публічні закупівлі переможець процедури закупівлі - учасник, тендерна пропозиція якого відповідає всім критеріям та умовам, що визначені у тендерній документації, і визнана найбільш економічно вигідною, та якому замовник повідомив про намір укласти договір про закупівлю, або учасник, якому замовник повідомив про намір укласти договір про закупівлю за результатами застосування переговорної процедури закупівлі.

Тендерна документація - документація щодо умов проведення тендеру, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу в електронній системі закупівель; тендерна пропозиція - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник процедури закупівлі подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації (ч. 31, 32 статті 1 Закону України Про публічні закупівлі).

Отже, тендерна документація по суті є пропозицією з визначенням всіх істотних умов та представленням проєкту договору, а тендерна пропозиція є зустрічною пропозицією учасника укласти договорів на умовах, визначених в ній, за результатами розгляду та оцінки якої замовник визначає переможця та приймає рішення про намір укласти договір.

Сутність публічної закупівлі полягає у забезпеченні виникнення прав та обов`язків у замовників (зобов`язання зі сплати коштів за придбані товари, виконані роботи, надані послуги) та учасника процедури закупівлі (продажу таких товарів, виконанні робіт чи наданні послуг учасником за результатами проведення процедури закупівлі) у порядку, встановленому Законом України Про публічні закупівлі.

У статті 32 Закону України Про публічні закупівлі передбачено, що замовник відміняє тендер, зокрема, у разі неможливості усунення порушень, що виникли через виявлені порушення законодавства у сфері публічних закупівель, з описом таких порушень, які неможливо усунути.

10.09.2022 набрав чинності Закону України Про внесення змін до Закону України Про публічні закупівлі та інших законодавчих актів України щодо здійснення оборонних та публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану.

Згідно з цим Законом внесено зміни до Закону України Про публічні закупівлі та доповнено розділ X Прикінцеві та перехідні положення, зокрема до пункту 37.

У пункті 37 розділу X Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про публічні закупівлі передбачено: Установити, що на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених цим Законом, визначаються Кабінетом Міністрів України із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз.

Кабінет Міністрів України постановою від 12.10.2022 № 1178 затвердив особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України Про публічні закупівлі, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування.

Ці особливості встановлюють порядок та умови здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом, із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування.

За змістом пункту 41, 44 Особливостей (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) Розгляд та оцінка тендерних пропозицій здійснюються відповідно до статті 29 Закону (положення частин другої, дванадцятої, шістнадцятої, абзаців другого і третього частини п`ятнадцятої статті 29 Закону не застосовуються) з урахуванням положень пункту 43 цих особливостей.

Замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, коли тендерна пропозиція: не відповідає умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації, крім невідповідності в інформації та/або документах, що може бути усунена учасником процедури закупівлі відповідно до пункту 43 цих особливостей; є такою, строк дії якої закінчився; є такою, ціна якої перевищує очікувану вартість предмета закупівлі, визначену замовником в оголошенні про проведення відкритих торгів, якщо замовник у тендерній документації не зазначив про прийняття до розгляду тендерної пропозиції, ціна якої є вищою, ніж очікувана вартість предмета закупівлі, визначена замовником в оголошенні про проведення відкритих торгів, та/або не зазначив прийнятний відсоток перевищення або відсоток перевищення є більшим, ніж зазначений замовником в тендерній документації; не відповідає вимогам, установленим у тендерній документації відповідно до абзацу першого частини третьої статті 22 Закону.

Разом з тим, як вбачається із матеріалів справи, що тендерна пропозиція відповідача не була відхилена позивачем, що свідчить про її відповідність тендерній документації.

При цьому, суд констатує, що принцип максимальної економії під час проведення публічних закупівель передбачає ощадне витрачання бюджетних коштів саме замовником як розпорядником бюджетних коштів, який і визначає очікувану вартість закупівлі.

Також суд звертає увагу, що для доведення збитків недостатньо послатися на гіпотетичну економію, яку замовник міг би отримати за інших умов закупівлі. Необхідно встановити реальні втрати або необхідні витрати на відновлення порушеного права, а також підтвердити їх належними первинними документами та розрахунком.

У даній справі позивач отримав результат робіт належної якості у повному обсязі, прийняв його та оплатив у порядку, визначеному договором. Жодних витрат на усунення недоліків, відновлення порушеного права чи інших реальних втрат позивач не довів.

Так само відсутня упущена вигода, так як позивач не доводить, що у нього було реальне, визначене та обґрунтоване джерело доходу, яке він втратив саме через дії Відповідача. Натомість припущення про можливість придбати дешевше не є упущеною вигодою у розумінні статті 22 Цивільного кодексу України.

Отже, вина у придбанні товарів, робіт та послуг за завищеними цінами покладається на замовника, який повинен був вжити усіх можливих від нього заходів з метою дотримання принципу максимальної економії, а не на виконавця робіт, який здійснює підприємницьку діяльність з метою отримання прибутку.

Нормами Закону України Про публічні закупівлі на підприємця як учасника публічних закупівель безпосередньо не покладено дотримання принципу економії бюджетних коштів, а відтак зменшувати свої прибутки у разі продажу товарів (робіт, послуг) за державні кошти.

При цьому з наданих відповідачем доказів вбачається, що вартість перевезень формувалась відповідачем на підставі Договору про надання послуг №22-02/24 від 22.02.2024, укладеного з фактичним перевізником ТОВ «ДБК «ОМЕГА».

Відповідно до п. 2.1. Договору про надання послуг №22-02/24 від 22.02.2024, ціна договору дорівнює загальній вартості всіх послуг, поставлених за цим Договором. Згідно п. 2.2. даного Договору вартість послуг обраховується виходячи з розрахунку послуг, що складає 9,24 грн з урахуванням ПДВ за 1 т/км.

Фактична вага однієї піраміди становить 0,380 т (0,379 т без округлення). Відтак вартість перевезення 1 піраміди на 1 км визначається шляхом множення тарифу на його вагу: 9,24 х 0,379 = 3,50 грн/од з ПДВ. Саме ця вартість була покладена в основу розрахунку транспортних витрат у складі Договірної ціни та актів за формами КБ-2в.

Таким чином, ціна перевезення, пред`явлена Замовнику, є реальною ринковою вартістю фактично наданих послуг, підтвердженою первинними документами, а не розрахунковою або умовною величиною.

При цьому доказів змови відповідача і ТОВ ДБК «ОМЕГА щодо завищення ринкової ціни перевезення або інших незаконних дій відповідача при формуванні ціни спірного послуги позивач суду не надав.

Крім того, у п. 3.1 Договору підряду визначено, що вартість будівництва визначається з урахуванням кошторисних норм України Настанова з визначення вартості будівництва, затверджених наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 01.11.2021 № 281 Про затвердження кошторисних норм України у будівництві, проектної документації, тендерної документації, пропозиції Виконавця та вимог чинного законодавства.

Будь-яких обґрунтувань невідповідності вартості спірних робіт вказаним кошторисним нормам позивач суду не навів, а відтак і не довів порушення цих норм, у тому числі в частині завищення вартості перевезення пірамід загороджувальних ПЗ-1.

Доводи позивача про те, що підставою для стягнення збитків з відповідача є Акт Рахункової палати від 27.11.2024 №26-22/1ДСК за результатами здійснення аудиту відповідності використання бюджетних коштів на військові інженерно-технічні і фортифікаційні споруди є необґрунтованими, враховуючи наступне.

Суд наголошує, що акт ревізії не є тією беззаперечною підставою для стягнення збитків, оскільки акт перевірки не є рішенням суб`єкта владних повноважень, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов`язків для осіб, робота (діяльність) яких перевірялися. Акт перевірки є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб`єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу.

Відповідно до висновку, викладеного у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.02.2020 у справі № 910/17984/16 та підтриманому у постанові від 07.12.2021 у справі № 922/3816/19, акт ревізії контролюючого органу не є беззаперечною підставою для задоволення позовних вимог про стягнення збитків, оскільки виявлені таким органом порушення не можуть впливати на умови укладених між сторонами договорів і не можуть їх змінювати. Акт ревізії не може змінювати, припиняти договірні правовідносини сторін, зобов`язання, визначені укладеними договорами та які підтверджені відповідним актами здачі-приймання наданих послуг.

Виявлені контролюючим органом порушення не впливають на умови укладеного між сторонами договору і не можуть їх змінювати, оскільки за своїми правовими наслідками акт ревізії у даному випадку фіксує порушення фінансової дисципліни учасника правовідносин, фінансово-господарська діяльність якого перевірялась.

Аналогічна правова позиція неодноразово висвітлювалась Верховним Судом зокрема у постановах від 20.06.2019 року у справі №916/1906/18 та від 17.03.2020 року у справі 911/1102/19.

За умови існування між сторонами договірних правовідносин виявлені контролюючим органом порушення не впливають на умови укладених між сторонами договорів і не можуть їх змінювати.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 13.02.2018 року у справі № 910/12793/17, від 21.05.2018 року у справі № 922/2310/17, від 16.10.2018 року у справі № 910/23357/17, від 18.10.2018 року у справі №917/1064/17, від 26.03.2019 року у справі № 910/26948/15.

Крім того, акт ревізії не може встановлювати обов`язкових правил для сторін за господарсько-правовим договором в силу ст. 19 Господарського кодексу України, яка прямо забороняла (на час складання акта) втручання та перешкоджання господарській діяльності з боку контролюючих органів державної влади.

Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави (ст. 2 ГПК України).

При цьому, суд зазначає, що спосіб захисту, який може застосувати суд при вирішенні справи, обирає позивач, і суд позбавлений можливості на власний розсуд обирати і захищати права позивача у спосіб, який ця особа не просить застосувати. Крім того, суд не має права виходити за межі позовних вимог для визначення ефективного способу захисту права замість позивача.

За змістом загальної засади ст. 14 ГПК України суд, вирішуючи спір, обмежений сформульованими учасниками справи вимогами, тому вирішення спору судом безпосередньо залежить від вимоги, адресованої судові, про відправлення правосуддя.

Отже суд (за загальним правилом та якщо про це немає спеціальної норми права) не має права вийти за межі сформульованих і заявлених позивачем вимог, оскільки це суперечитиме принципу диспозитивності судочинства у приватноправових відносинах.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 статті 74 ГПК України).

Відповідно до частини 2 статті 74 ГПК України у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (ч. 4 статті 74 ГПК України).

Обов`язок доказування, а отже, і подання доказів відповідно до статті 74 ГПК України покладено на сторони та інших учасників справи, однак не позбавляє суд у випадку, передбаченому статтею 74 ГПК України, витребувати у сторони ті чи інші докази.

На підставі статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінка доказів має свій зміст: визнання допустимості, належності, достовірності, вірогідності, достатності і взаємозв`язку всієї сукупності доказів.

Отже, встановивши наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачеві у захисті.

Всупереч наведеним нормам, позивачем не доведено, жодного з елементів складу правопорушення, а саме наявність правил поведінки, встановленого законом або договором; наявність факту порушення такого правила поведінки винною особою; наявність збитків у потерпілої особи; наявність безпосереднього причинно-наслідкового зв`язку між протиправною поведінкою особи, яка завдала шкоду, та збитками потерпілої сторони.

Навпаки, з огляду на наявність на ринку інших постачальників із значно нижчою ціною, а з наданих позивачем матеріалів не вбачається, що позивач вживав всіх належних дій щодо моніторингу такого ринку та визначення відповідної очікуваної вартості предмета закупівлі, слід дійти висновку що саме через недобросовісну поведінку позивача як замовника послуг відбулась спірна закупівля за зазначеною вартістю.

За наведених обставин, суд вважає, що у контексті спірних правовідносин, які склалися між сторонами, та виходячи із законодавчо визначеного змісту терміну «збитки» заявлена до стягнення з відповідача перерахована йому як виконавцю будівельних робіт за Договором підряду сума не є збитками у розумінні статті 22 ЦК України та статті 225 ГК України.

Оскільки між сторонами у справі було укладено Договір підряду, а кошти, які позивач просить стягнути з відповідача, отримані ним як оплата виконаних за договором підряду робіт, суд дійшов висновку, що такі кошти набуто за наявності правової підстави Договору підряду, додатках до нього та Додаткових угодах, щодо яких діє презумпція правомірності, а тому вони не можуть вважатися збитками та не можуть бути стягнуті на підставі частини другої статті 224 ГК України.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що позивач не довів суду факту завдання йому збитків саме внаслідок протиправної поведінки відповідача, що є підставою для відмови у позові.

За змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах «Трофимчук проти України», «Серявін та інші проти України» обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Судом було вжито усіх заходів для забезпечення реалізації сторонами своїх процесуальних прав та з`ясуванні усіх питань, винесених на його розгляд.

За наведених у їх сукупності обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Розподіл судових витрат.

Згідно з п.5 ч.1 ст. 237 ГПК України при ухваленні рішення суд вирішує питання, зокрема, про розподіл між сторонами судових витрат.

Статтею 129 ГПК України передбачено, що судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

Керуючись ст.73, 74, 76, 77, 79, 86, 129, 233, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

У позові відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений ст.256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому ст.257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст підписаний та складений 01.09.2026.

Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.

Суддя В.В. Моцьор