Рішення № 139366464, 25.08.2026, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Давидюка Тараса, 26А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"25" серпня 2026 р. м. Рівне Справа № 918/832/26

Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді Торчинюка В.Г., при секретарі судового засідання Гупалюк О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго"

до відповідача Приватного акціонерного товариства "Київстар"

про зобов`язання звільнити місце встановлення обладнання.

В засіданні приймали участь:

Від позивача: Мицько Роман Миколайович (поза межами залу суду);

Від відповідача: Шумський Назар Миронович (в залі суду).

ВСТАНОВИВ:

03 липня 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Рівненської області із позовною заявою до відповідача Приватного акціонерного товариства "Київстар" (далі - відповідач) про зобов`язання звільнити місце встановлення обладнання.

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" та Приватним акціонерним товариство "Київстар" укладено договір про надання послуг № Р17-13 від 01 серпня 2013 року, відповідно до предмету якого, позивач як виконавець взяв на себе зобов`язання прийняти обладнання відповідача як замовника та розмістити його у вказаному замовником місці. Позивач зазначає, що строк дії договору про надання послуг припинив свою дію, оскільки позивач скористався своїм правом і, у відповідності до п. 7.1. договору, за 1 місяці до завершення дії договору, повідомив відповідача про відмову від автоматичної пролонгації. Однак, відповідач не виконав взяті на себе договірні зобов`язання щодо звільнення місця встановлення обладнання.

Зважаючи на вказані обставини, позивач просить суд зобов`язати відповідача звільнити місце встановлення обладнання, яке знаходиться за адресою: м. Рівне, вул. Т. Козлишина 22 (частина димової труби де розміщено антенно-фідерне улаштування та частини фундаменту труби де розміщено контейнер з обладнанням).

Відповідач у свою чергу позовні вимоги заперечує, посилаючись на те, що позивачем порушено вимоги п. 7.1. договору щодо повідомлення останнього щодо продовження дії договору, тому, на переконання відповідача договір продовжив дію на наступний річний термін. Крім того, відповідач зазначає, що позивачем обрано невірний спосіб захисту, відтак відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 06 липня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі № 918/832/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" до відповідача Приватного акціонерного товариства "Київстар" про зобов`язання звільнити місце встановлення обладнання, розгляд справи визначено здійснювати за правилами загального позовного провадження у змішаній (паперовій та електронній) формі, підготовче судове засідання призначено на 29 липня 2026 року.

20 липня 2026 року до відділу канцелярії та документального забезпечення суду від представника відповідача надійшов в порядку ст. 165 ГПК України відзив на позовну заяву, в якому останній позовні вимоги заперечує у повному обсязі.

21 липня 2026 року до відділу канцелярії та документального забезпечення суду від представника позивача в порядку ст. 166 ГПК України на дійшла відповідь на відзив, в якій останній спростовує доводи відповідача викладені у відзиві на позовну заяву.

27 липня 2026 року до відділу канцелярії та документального забезпечення суду від представника позивача в порядку ст. 167 ГПК України надійшли заперечення на відповідь на відзив.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 28 липня 2026 року закрито підготовче провадження по розгляду позовної заяви у справі № 918/832/26 за позовом за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" до відповідача Приватного акціонерного товариства "Київстар" про зобов`язання звільнити місце встановлення обладнання та призначено розгляд справи № 918/832/26 до судового розгляду по суті на 18 серпня 2026 року.

В судовому засіданні 18 серпня 2026 року представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі, представники відповідачів у свою чергу позовні вимоги заперечили. Надалі, відповідно до статті 219 Господарського процесуального кодексу України, суд перейшов до стадії проголошення судового рішення яке відбудеться 25 серпня 2026 року в приміщенні Господарського суду Рівненської області.

В судовому засіданні 25 серпня 2026 року судом проголошено скорочене рішення.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" (далі - виконавець) та Приватним акціонерним товариством "Київстар" в особі Львівської філії (далі - замовник укладено договір про надання послуг № Р17-13 від 01 серпня 2013 року (далі - договір).

За умов договору замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов`язання прийняти контейнери з обладнанням та антенно-фідерні пристрої базових станцій Замовника (в тексті - "БС"), розмістити їх у погодженому з Замовником місці та власними силами і на власний ризик надавати послуги з утримання "БС" Замовника, спрямованих на підтримку цілісність і справність елементів «БС» та забезпеченням її нормального функціонування (п. 1.1. договору).

Місце встановлення Обладнання визначені Сторонами, знаходиться за адресою: м. Рівне, (вул. Жукова) вул. Т. Козлишина 22 (частина димової труби для розміщення антенно-фідерного улаштування та частини фундаменту труби для розміщення контейнера з обладнанням) (п. 1.2. договору).

З моменту встановлення обладнання оформляється Акт встановлення обладнання на обслуговування з переліком обладнання. Припинення розміщення обладнання вважається таким, що відбулося, після підписання двостороннього Акту приймання-передачі (п. 1.5. договору).

На виконання умов договору між сторонами підписано акт визначення місця та акт встановлення обладнання від 01 серпня 2013 року.

Відповідно до п. 7.1 строк дії Договору встановлено з 01 серпня 2013 року до 31 грудня 2013 року з можливістю подальшої пролонгації. За один місяць до закінчення строку дії договору, сторона, яка бажає припинити його дію, або змінити умови договору, повинна письмово попередити про це іншу Сторону. Якщо у вказаний термін зазначене повідомлення не було зроблене, договір вважається продовженим на аналогічний термін.

Сторони 01 грудня 2013 року внесли зміни до п. 7.1 договору. Строк дії договору з 01 серпня 2013 року до 31 грудня 2013 року з можливістю подальшої пролонгації. За один місяць до закінчення строку дії договору, сторона, яка бажає припинити повинна письмово повідомити його дію, або змінити умови договору, повинна письмово попередити про це іншу сторону. Якщо у вказаний термін зазначене повідомлення не було зроблене, договір вважається продовженим на наступний річний термін.

Зміни доповнення та додаткові угоди до даного Договору повинні оформлятися у письмовій формі і вступають в силу з дати їх підписання уповноваженими представниками сторін договору (п. 8.3 договору).

Враховуючи, термін дії договору з 01 серпня 2013 року до 31 грудня 2013 року та умови про автоматичну пролонгацію на наступний річний термін, наступна дата закінчення строку дії договору 31 грудня 2025 року, кінцева дата повідомлення про відмову продовження договору складає до 30 листопада 2025 року.

28 листопада 2025 року позивачем направлено відповідачу повідомлення від 28 листопада 2025 року № 03-05/3471 про відмову продовження строку дії договорів, в тому числі, № Р17-13 від 01 серпня 2013 року про що, свідчить копія поштової квитанції та опису вкладення у цінний лист.

Відповідач листом від 23 грудня 2025 року № 39631/01 повідомив про отримання повідомлення від 28 листопада 2025 року № 03-05/3471.

Позивач листом від 29 грудня 2025 року № 03-05/3788 підтвердив позицію про відмову продовжити договірні відносини сторін.

Пунктом 2.2.6. договору передбачено, що замовник зобов`язується звільнити місце встановлення обладнання не пізніше 15 діб з дати припинення дії Договору. Демонтаж проводиться зі збереженням об`єктів розміщення в стані не гіршому ніж передавався та здійснюється зі складанням відповідного акту уповноважених представників сторін цього договору.

Проте, обладнання відповідно до п. 2.2.6. договору по закінченню дії Договору відповідачем демонтовано не було, акт закінчення розміщення обладнання підписано не було.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування, оцінка аргументів сторін.

Згідно з ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання іншою особою.

Захист свого особистого немайнового або майнового права та інтересу в суді кожна особа вправі здійснювати шляхом звернення з позовом, предмет якого або кореспондує зі способами захисту, визначеними у ст.16 ЦК України, договором або іншим законом.

Відповідно до ст. 11 ЦК України та ст. 174 ГК України, господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору (ч. 1 та ч. 3 ст. 626 ЦК України).

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України та ч. 1 ст. 173 ГК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Спірні правовідносини між сторонами виникли на підставі укладеного між ними договору про надання послуг № Р17-13 від 01 серпня 2013 року.

Статтею 759 ЦК України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Згідно з ч. 1 ст. 763 ЦК України, договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Якщо наймач продовжує володіти та/або користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором (ст. 764 ЦК України)

Відповідно до ч.1 ст. 785 ЦК України, у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Судом встановлено, що позивачем було дотримано процедури, передбаченої п. 7.1 договору, та завчасного (за 1 місяці) повідомлено відповідача про відмову від пролонгації з ним орендних правовідносин по закінченні строку, на який укладався договір.

Тобто, зібрані у справі докази беззаперечно свідчать про небажання однієї із сторін правочину на продовження його дії.

В свою чергу, відповідачем не спростовано, що позивач, як орендодавець і власник спірного майна, належним чином скористався правом, наданим ЦК України і умовами спірного договору, на відмову від його переукладення на новий строк.

Отже, з матеріалами справи встановлено, що договір про надання послуг припинив свою дію.

Аргументи відповідача про те, що позивачем порушено порядок відмови від договору визначений п. 7.1. договору суд оцінює критично, оскільки матеріали справи містять належні та допустимі докази направлення передбаченої умовами договору відмови позивачем у визначений строк. Доказів протилежного відповідачем не надано.

Крім того, суд відхиляє твердження відповідача про обрання позивачем неправильного способу захисту, оскільки обраний позивачем спосіб захисту прямо визначено умовами договору.

Європейський суд з прав людини у справах "Серявін та інші проти України" і "Трофимчук проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент (довід). Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Тому, інші заперечення відповідача, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи розгляду, а тому відхиляються як необґрунтовані.

Згідно з ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Негаторний позов це позов власника, який є фактичним володільцем майна, до будь-якої особи про усунення перешкод, які ця особа створює у користуванні чи розпорядженні відповідним майном.

Позивач за негаторним позовом вправі вимагати усунути існуючі перешкоди чи зобов`язати відповідача утриматись від вчинення дій, що можуть призвести до виникнення таких перешкод.

Означений спосіб захисту спрямований на усунення порушень прав власника, які не пов`язані з позбавленням його володіння майном.

При цьому однією з умов застосування негаторного позову має бути відсутність між позивачем і відповідачем договірних відносин. У випадку ж їх наявності суд не може втручатись у такі правовідносини шляхом усунення перешкод у користуванні майном за встановлених домовленостей сторін стосовно такого майна у договорі.

Суть негаторного позову полягає у законній можливості суду усунути перешкоди у користуванні майном, які є такими, що здійснюються поза межами закону (з його порушенням), в той час, як наявність договірних відносин між сторонами спору виключає можливість законного втручання у правовідносини сторін шляхом усунення перешкод, які встановленні за домовленістю сторін.

Оскільки між учасниками процесу станом на момент звернення з позовом до суду відсутні договірні відносини, продовження знаходження майна відповідача на об`єктах позивача є безпідставним і створює перешкоди для його використання власником та є підставою для звільнення від обладнання, яке належить відповідачу.

Висновки суду за результатами вирішення спору.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 ГПК України юридичні та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Дана справа, яка пов`язана з виконанням правочинів в господарській діяльності відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 20 ГПК України відноситься до юрисдикції господарського суду.

За змістом ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ст.ст. 74, 77 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

За результатами з`ясування обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні, і з наданням оцінки всім аргументам учасників справи у їх сукупності та взаємозв`язку, як це передбачено вимогами ст.ст. 75-79, 86 ГПК України, суд констатує, що позов слід задоволити та зобов`язати відповідача звільнити місце встановлення обладнання, яке знаходиться за адресою: м. Рівне, вул. Т. Козлишина 22 (частина димової труби де розміщено антенно-фідерне улаштування та частини фундаменту труби де розміщено контейнер з обладнанням).

Розподіл судових витрат.

Згідно ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Позивачем по справі у якості судових витрат заявлено сплату судового збору в розмірі 2 662 грн. 40 коп.

У зв`язку із задоволенням позову, та враховуючи, що в результаті неправильних дій відповідача, який не сплатив відповідачу обумовлені договором кошти у встановлений строк, що призвело до необхідності позивачу звертатись до суду та нести додаткові витрати на сплату судового збору, суд, відповідно до ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись статтями 73, 74, 76-79, 91, 120, 123, 129, 233, 238, 241 ГПК України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Позов задоволити.

2. Зобов`язати Приватне акціонерне товариство "Київстар" (03113, м. Київ, вул. Дегтярівська, 53, код. 21673832) звільнити місце встановлення обладнання, яке знаходиться за адресою: м. Рівне, вул. Т. Козлишина 22 (частина димової труби де розміщено антенно-фідерне улаштування та частини фундаменту труби де розміщено контейнер з обладнанням).

3. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Київстар" (03113. м. Київ, вул. Дегтярівська, 53, код. 21673832) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" (33027, м. Рівне, вул. Д. Галицького, буд. 27, код. 36598008) судовий збір у розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн. 40 коп.

Позивач (Стягувач): Товариство з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" (33027, м. Рівне, вул. Д. Галицького, буд. 27, код. 36598008).

Відповідач (Боржник): Приватне акціонерне товариство "Київстар" (03113. м. Київ, вул. Дегтярівська, 53, код. 21673832).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).

Інформацію по справі, що розглядається, можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.

Повний текст рішення складено та підписано 01 вересня 2026 року.

Суддя Вадим Торчинюк