Рішення № 139366352, 26.06.2026, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.06.2026 Справа № 917/1456/25

м. Полтава

За позовом Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області пл. Перемоги, 2, м. Кременчук, Полтавська область, 39600

до Акціонерного товариства "Концерн Галнафтогаз" вул. Івана Франка, 14-А, с-ще Славсько, Стрийський район, Львівська область, 82660

про визнання укладеною додаткової угоди

Суддя Солодюк О.В.

Секретар судового засідання Олефір О.І.

Учасники справи згідно протоколу судового засідання

Розглядається позовна заява Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області до Акціонерного товариства "Концерн Галнафтогаз" про визнання укладеною додаткової угоди.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 28.07.2025 суд ухвалив прийняти позовну заяву до розгляду і відкрити провадження у справі; справу розглядати в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання у справі на 28.08.2025 на 09:50 год.

04.08.2025 (вхід. № 10185) від відповідача до матеріалів справи надійшов відзив на позов. Відповідач проти задоволення позову заперечує з наступних підстав:

- обраний неефективний спосіб судового захисту, оскільки задоволення позовної вимоги про визнання укладеною спірної додаткової угоди про внесення змін до договору оренди земельної ділянки комунальної власності, які пов`язані зміною нормативної грошової оцінки земельної ділянки, не приведе до захисту прав чи інтересів позивача, що є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову;

- рішення Кременчуцької міської ради від 25.05.2021, яким було встановлено річний розмір орендної плати за земельні ділянки, що використовуються для розміщення АЗС, у розмірі 12% від нормативної грошової оцінки, рішення Кременчуцької міської ради від 24.03.2023 "Про внесення змін до рішень органів місцевого самоврядування" не є підставою для внесення змін в договорі оренди земельної ділянки, який укладений між позивачем та відповідачем, оскільки сторони не передбачали в договорі таку умову зміни розміру орендної плати як зміна розміру орендної плати (у відсотках від нормативної грошової оцінки) рішенням органу місцевого самоврядування.

08.08.2025 (вхід. № 10412) від представника позивача до матеріалів справи надійшло клопотання, в якому позивач просить суд забезпечити проведення судових засідань по даній справі в режимі відеоконіеренції.

08.08.2025 (вхід. № 10438) від представника відповідача до матеріалів справи надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

08.08.2025 (вхід. № 10440) від представника позивача до матеріалів справи надійшла відповідь на відзив. Позивач позовні вимоги підтримує у повному обсязі, та зазначає наступне.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок не залежить від волевиявлення сторін договору оренди землі, а є способом регулювання уповноваженими органами плати за користування землею. При цьому, нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати, в зв`язку з чим, зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати (постанова Верховного Суду України від 02 березня 2016 року справа № 3-476гс15). Чинна на сьогодні редакція п. 13 Типового договору, затвердженого постановою КМУ від 3 березня 2004р. №220 чітко передбачає, що розмір орендної плати переглядається у разі зміни граничних розмірів орендної плати, визначених ПКУ, а також зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної та комунальної власності.

Оскільки ставка річного розміру орендної плати на земельні ділянки, що використовуються для розміщення, експлуатації та обслуговування авто-(газо-) заправних станцій, об`єктів зберігання продуктів нафтопереробки на території Кременчуцької міської територіальної громади були змінені до 12 % у відповідність до рішення Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області від 25.05.2021 «Про встановлення річного розміру орендної плати за земельні ділянки», тому це є законнообгрунтованою підставою для перегляду розміру орендної плати. Вказане рішення набрало чинності 01.01.2022 року.

Враховуючи вищезазначене та те, що п. 28 Договору визначено обов`язком Орендаря укладення додаткової угоди до договору оренди землі у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки земельної ділянки комунальної власності, умови спірної додаткової угоди до договору оренди землі, викладені в рішеннях Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, є обов`язковими для виконання підприємством. На думку Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області не виконання вищезазначених обов"язків свідчить про навмисне ухилення Відповідачем від укладення додаткової угоди до договору оренди землі стосовно спірної земельної ділянки, на якій розташований об`єкт нерухомого майна, що належить Акціонерному товариству "Концерн Галнафтогаз".

11.08.2025 (вхід. № 10443) від представника відповідача до матеріалів справи надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує з мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву.

Судове засідання, призначене на 28.08.2025 на 9:50 год., не відбулося у зв`язку з перебуванням судді у відпустці. Ухвалою від 08.09.2025 суд призначив розгляд справи на 11.11.2025 на 10:00 год. в режимі відеоконференції.

Ухвалою від 11.11.2025 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 29.01.2026 на 13:00 год.

В судовому засіданні 29.01.2026 суд оголосив перерву до 24.02.2026 до 15:30 год.

Судове засідання, призначене на 24.02.2026 на 15:30 год., не відбулося у зв`язку з перебуванням судді у відпустці. Ухвалою від 09.03.2026 суд призначив розгляд справи на 23.04.2026 на 15:30 год. в режимі відеоконференції.

08.04.2026 (вхід. № 4626) від представника відповідача до матеріалів справи надійшли додаткові пояснення.

22.04.2026 (вхід. № 5430) від представника відповідача до матеріалів справи надійшло клопотання, в якому відповідач просить суд долучити до матеріалів справи докази понесених відповідачем витрат на професійну правничу допомогу.

В судовому засіданні 23.04.2026 суд оголосив перерву до 18.06.2026 до 14:00 год.

В судовому засіданні 18.06.2026 представник позивача позовні вимоги підтримує і просить позов задовольнити. Заперечує проти суми заявлених відповідачем витрат на професійну правничу допомогу, посилаючись на їх не співмірність із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), а також просить зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Представник відповідача проти позову заперечує і просить у задоволенні позову відмовити.

Суд перейшов до стадії ухвалення рішення та відповідно до ст. 219 ГПК України відклав ухвалення та проголошення рішення до 26.06.2026 до 11:00 год.

В судовому засіданні 26.06.2026 суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ст. 240 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив.

Рішенням Кременчуцької міської ради Полтавської області від 03.09.2019 Про надання, вилучення та оформлення земельних ділянок в оренду в м. Кременчуці вирішено передати Публічному Акціонерному товариству "Концерн Галнафтогаз" (ідентифікаційний код 31729918) в оренду строком на п`ятнадцять років земельну ділянку площею 1837 кв.м (кадастровий №5310436100:04:003:1098) для експлуатації та обслуговування автозаправної станції №1 по просп. Лесі Українки, 97 в м. Кременчуці.

На виконання вищезазначеного рішення, 10.12.2019 між Кременчуцькою міською радою Полтавської області (надалі по тексту - Позивач) та Публічним Акціонерним товариством "Концерн Галнафтогаз" (надалі по тексту Відповідач) було укладено договір оренди землі, за умовами якого Орендодавець надає, а Орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку (кадастровий № 5310436100:04:003:1098) загальною площею 1837 кв.м. для експлуатації та обслуговування автозаправної станції №1 по просп. Лесі Українки, 97 в м. Кременчуці.

Відповідно до пункту 5 вищезазначеного договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 1837 кв.м, станом на 23.09.2019, становить: 610 030 грн. 96 коп., що є дійсною на дату укладення договору та підлягає щорічній індексації в порядку, визначеному ст. 289 Податкового кодексу України.

За умовами пункту 9 вказаного договору, орендна плата вноситься Орендарем у грошовій формі 5% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки щорічно та складає 30501,55 грн. без ПДВ в рік із застосуванням в подальшому щорічних коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки земель Орендарем самостійно.

Пунктом 13 Договору передбачено, що розмір орендної плати переглядається щорічно у разі:

- зміни умов господарювання, передбачених договором;

- зміни граничних розмірів орендної плати, визначених Податковим кодексом України, підвищення цін і тарифів, коефіцієнтів індексації, визначених законодавством;

- погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини Орендаря, що підтверджено документами;

- зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки комунальної власності;

- в інших випадках, передбачених законом.

Позивач в позові зазначає, що згідно з пунктом 289.1 статті 289 Податкового кодексу України врегульовано, що для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок, а річна сума платежу не може бути меншою 3% нормативної грошової оцінки та не може перевищувати 12% нормативної грошової оцінки.

Враховуючи вказані норми Податкового кодексу України, ЗУ Про оренду землі, постанови КМУ від 03.03.2004 № 220, рішення Кременчуцької міської ради від 24.11.2009 Про затвердження технічної документації нормативно грошової оцінки земель м. Кременчука Полтавської області, рішення Кременчуцької міської ради від 25.05.2021 Про встановлення річного розміру орендної плати за земельні ділянки, витягу з рішення Кременчуцької міської ради від 24.03.2023 Про внесення змін до рішень органів місцевого самоврядування, п.18 якого вирішено внести зміни в п.20 рішення Кременчуцької міської ради Полтавської області від 03.09.2019 Про надання, вилучення та оформлення земельних ділянок в оренду в м. Кременчуці щодо передачі в оренду земельної ділянки Публічному акціонерному товариству "Концерн Галнафтогаз" для експлуатації та обслуговування автозаправної станції №1 по просп. Лесі Українки, 97 в м. Кременчуці, а саме:

- замість слів Встановити плату за землю в розмірі 5 % від грошової оцінки землі щорічно читати Встановити плату за землю в розмірі 12 % від нормативної грошової оцінки землі щорічно, у зв`язку з приведенням ставки орендної плати у відповідність до рішення Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області від 25.05.2021 Про встановлення річного розміру орендної плати за земельні ділянки (відповідне рішення додається).

- зобов`язати Публічне акціонерному товариству "Концерн Галнафтогаз" укласти додаткову угоду до договору оренди землі, укладеного 10.12.2019 року та зареєстрованого 13.12.2019 (номер запису про інше речове право в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права 34734493, підстава внесення запису індексний №50318930 від 19.12.2019).

Вищезазначені рішення Кременчуцької міської ради на даний час є чинними та обов`язковими для виконання.

З метою приведення розміру орендної плати у відповідність до вимог чинного законодавства щодо нормативно-грошової оцінки земель, виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області було направлено відповідачу лист-пропозицію від 21.02.2025 № 01-49/3076 та повідомлено про необхідність внесення змін до договору оренди землі шляхом укладення додаткової угоди до нього.

Виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області було надіслано оригінали додаткової угоди до договору оренди землі в двох примірниках та з проханням у двадцятиденний строк повернути підписаний та нотаріально посвідчений примірник додаткової угоди з візами, а в разі незгоди надати до них протоколи розбіжностей.

З проекту надісланої відповідачу додаткової угоди вбачається, що позивач зазначав на необхідності укласти додаткову угоду до договору оренди землі про наступне:

1. В розділ «Об`єкт оренди» внести зміни, а саме:

Пункт 5 доповнити: « 5. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 1837 кв.м станом на 04.02.2025 рік становить 908267 грн. 91 коп., що є дійсною на дату укладання додаткової угоди до договору оренди землі та підлягає щорічній індексації в порядку, визначеному ст. 289 Податкового кодексу України.».

2. В розділ «Орендна плата» внести зміни, а саме:

Абзац 1 в пункті 9 викласти в новій редакції: « 9. Орендна плата вноситься Орендарем у грошовій формі в розмірі 12 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки щорічно та складає 108992,15 грн. в рік, із застосуванням в подальшому щорічних коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки земель Орендарем самостійно.».

3. Всі інші умови договору залишаються незмінними.

Згідно з інформацією перевірки статусу відстеження відправлення 0505262234732, вказане поштове відправлення вручене адресату 06.03.2025. На даний час, як зазначає позивач, всупереч вимог законодавства, ні протоколу розбіжностей, ні укладеної додаткової угоди до договору оренди землі на адресу Кременчуцької міської ради не надходило.

Станом на теперішній час, додаткова угода не укладена, протоколу розбіжностей чи заперечень не надіслано.

У зв`язку зі внесенням змін в Додатку 8 Методики нормативної грошової оцінки земельних ділянок, затвердженої постановою КМ України №1147 від 03.11.2021, Коефіцієнт 12.04 (для розміщення та експлуатації автозаправних станцій) змінено на 0,5, тому нормативно грошова оцінка вказаної вище земельної ділянки змінилась, та станом на 04.02.2025 становить 908267,91 грн.

Статтею 632 Цивільного кодексу України передбачено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Отже, як зазначає позивач, нормативна грошова оцінка земельних ділянок не залежить від волевиявлення сторін договору оренди землі, а є способом регулювання уповноваженими органами плати за користування землею. При цьому, нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати, в зв`язку з чим, зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати (Постанова Верховного Суду України від 02 березня 2016 року справа № 3-476гс15). Аналогічна правова позиція викладена також в постанові Вищого господарського суду України від 03.07.2014 року № 922/533/14 та постановах Верховного суду України від 20.08.2013 року у справі №5017/781/2012 та від 03.12.2013 року у справі № 5009/3430/12. Чинна на сьогодні редакція п. 13 Типового договору, затвердженого постановою КМУ від 3 березня 2004 р. № 220, чітко передбачає, що розмір орендної плати переглядається у разі зміни граничних розмірів орендної плати, визначених ПКУ, а також зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної та комунальної власності. Крім того, на необхідність укладати договір оренди таких земель саме за типовою формою вказує абзац четвертий п. 288.1 ПК України.

Зазначені обставини стали підставами для звернення Кременчуцькою міською радою Кременчуцького району Полтавської області з позовом до Публічного акціонерного товариству "Концерн Галнафтогаз" про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі в редакції позивача.

При прийнятті рішення судом враховано наступне.

Відповідно до частини першої статті 6 Закону України «Про оренду землі» орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених ЗК України, ЦК України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Згідно із частиною першою статті 93 ЗК України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Згідно з пунктом в) частини першої статті 96 ЗК України землекористувачі зобов`язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Відповідно до статті 206 ЗК України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Згідно із частиною другою статті 21 Закону України "Про оренду землі" розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Згідно зі ст. 14 Податкового кодексу України плата за землю - це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності. Відповідач не є власником або постійним землекористувачем земельної ділянки, а тому не є суб`єктом плати за землю у формі земельного податку, при цьому, єдина можлива форма здійснення плати за землю для нього, як землекористувача, є орендна плата (стаття 14.1.72 Податкового кодексу України). Податковим кодексом України визначено, що орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є обов`язковим платежем, а його розмір визначається на підставі законодавчих актів, тобто є регульованою ціною (статті 14.1.125, 14.1.136, 288.5 Податкового кодексу України).

У пункті 289.1 статті 289 ПК України передбачено, що для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Рішенням Кременчуцької міської ради від 25.05.2021 року «Про встановлення річного розміру орендної плати за земельні ділянки» затверджено річний розмір орендної плати за земельні ділянки на території Кременчуцької міської територіальної громади згідно додатку.

Пунктом 18 Рішення Кременчуцької міської ради від 24.03.2023 Про внесення змін до рішень органів місцевого самоврядування вирішено внести зміни в п.20 рішення Кременчуцької міської ради Полтавської області від 03.09.2019 Про надання, вилучення та оформлення земельних ділянок в оренду в м. Кременчуці щодо передачі в оренду земельної ділянки Публічному акціонерному товариству "Концерн Галнафтогаз" для експлуатації та обслуговування автозаправної станції №1 по просп. Лесі Українки, 97 в м. Кременчуці, а саме:

- замість слів Встановити плату за землю в розмірі 5 % від грошової оцінки землі щорічно. читати Встановити плату за землю в розмірі 12 % від нормативної грошової оцінки землі щорічно., у зв`язку з приведенням ставки орендної плати у відповідність до рішення Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області від 25.05.2021 Про встановлення річного розміру орендної плати за земельні ділянки;

- зобов`язати Публічне акціонерному товариству "Концерн Галнафтогаз" укласти додаткову угоду до договору оренди землі, укладеного 10.12.2019 року та зареєстрованого 13.12.2019 (номер запису про інше речове право в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права 34734493, підстава внесення запису індексний №50318930 від 19.12.2019).

Як вказується позивачем у відповіді на відзив, підставою збільшення Кременчуцькою міською радою відсоткової ставки орендної плати з 5 % до 12% для відповідача шляхом прийняття відповідного рішення стало внесення змін в Додатку 8 Методики нормативної грошової оцінки земельних ділянок, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України № 1147 від 03.11.2021, внаслідок чого нормативна грошова оцінка земельної ділянки зменшилась.

В свою чергу відповідачем стверджується, що орендна плата на даний час ним сплачується виходячи із нової нормативної грошової оцінки земельної ділянки в розмірі 45 418, 54 грн в рік.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 626 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 3 ЦК України, однією із загальних засад цивільного законодавства є свобода договору.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

Згідно зі ст. 13 Закону України "Про оренду землі", договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); дата укладення та строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. (ч. 1 ст. 15 Закону України "Про оренду землі").

Відповідно до пп. 288.5.1, 288.5.2 п. 288.5 ст. 288 Податкового кодексу України (далі - ПК України), розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу: не може бути меншою за розмір земельного податку: для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, - у розмірі не більше 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки та не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. (ч. 1 ст. 628 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. (ч. 1, 2 ст. 632 ЦК України).

Відповідно до ст. 30 Закону України "Про оренду землі" зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Виходячи зі змісту ст. 632, 651 ЦК та ст. 30 Закону України "Про оренду землі", за загальним правилом зміна умов договору, в тому числі в частині розміру орендної плати, здійснюється за взаємною згодою сторін. За відсутності такої згоди такий договір може бути змінений за рішенням суду лише у випадках, встановлених умовами договору або в силу закону.

Як визначено в п.13 Договору оренди сторони погодили право щорічно переглядати розмір орендної плати за земельну ділянку у разі: зміни граничних розмірів орендної плати, визначених Податковим кодексом України, підвищення цін і тарифів, коефіцієнтів індексації, визначених законодавством; зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки комунальної власності; в інших випадках, передбачених законом.

Отже сторони не передбачили умову для внесення змін до Договору оренди за відсутності взаємної згоди сторін, як зміна ставок орендної плати.

Відповідно до пункту 31 договору оренди землі, зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв`язується у судовому порядку.

З огляду на те, що за змістом пункту 288.5 статті 288 ПК України та статті 21 Закону № 161-XIV орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, то з урахуванням умов договору оренди, укладеного сторонами спору, підставою для перегляду розміру (ставки) орендної плати має бути саме законодавча зміна граничного (мінімального чи максимального) розміру такої плати або зміна розміру земельного податку, а не рішення органів місцевого самоврядування.

Такий висновок підтверджується і такими вимогами законів.

Єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент - Верховна Рада України (стаття 75 Конституції України).

Виключно законами України встановлюються система оподаткування, податки і збори (пункт 1 частини другої статті 92 Конституції України).

У статті 144 Конституції України передбачено, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.

Згідно із частиною першою статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (далі - Закон № 280/97-ВР) рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

За змістом пункту 34 частини першої статті 26 Закону № 280/97-ВР виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.

Підпунктом 1 пункту а) частини першої статті 33 Закону № 280/97-ВР визначено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні (самоврядні) повноваження, зокрема, щодо підготовки і внесення на розгляд ради пропозицій щодо встановлення ставки земельного податку, розмірів плати за користування природними ресурсами, вилучення (викупу), а також надання під забудову та для інших потреб земель, що перебувають у власності територіальних громад; визначення в установленому порядку розмірів відшкодувань підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності за забруднення довкілля та інші екологічні збитки; встановлення платежів за користування комунальними та санітарними мережами відповідних населених пунктів.

До переліку повноважень міських рад у галузі земельних відносин, визначеного у статті 12 ЗК України, не належить законодавче встановлення або зміна граничного (мінімального та максимального) розміру орендної плати за земельні ділянки комунальної власності, оскільки такі повноваження з огляду на положення статті 288 ПК України належать Верховній Раді України - єдиному органу законодавчої влади в Україні.

Тобто орган місцевого самоврядування має діяти відповідно до закону при вирішенні питань регулювання земельних відносин, у тому числі і щодо встановлення ставки земельного податку, мінімальний та максимальний розмір якого встановлюється у ПК України. А порядок зміни умов договору врегульовано як у законах України, так і в конкретному договорі, укладеному між сторонами спору.

У даному випадку рішення Кременчуцької міської ради від 25.05.2021 "Про встановлення річного розміру орендної плати за земельні ділянки" та Рішення Кременчуцької міської ради від 24.03.2023 "Про внесення змін до рішень органів місцевого самоврядування" не є законодавчою зміною орендної плати, оскільки орган місцевого самоврядування не наділений повноваженнями встановлювати граничні (мінімальний та максимальний) розмір орендної плати за земельні ділянки комунальної власності, бо такі ставки встановлюються, з урахуванням правової природи орендної плати як загальнодержавного податку, у ПК України.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2021 у справі N 635/4233/19 та постанові Верховного Суду від 31.05.2023 у справі N 925/406/22 міститься висновок про те, що рішення селищної ради можуть бути підставою для внесення змін до договору оренди землі, якщо сторони договору оренди безпосередньо у самому договорі передбачили таку підставу для зміни розміру орендної плати, що узгоджується з принципом свободи договору.

Отже, рішення органу місцевого самоврядування є самостійною підставою для внесення змін до договору оренди землі, якщо сторони договору оренди безпосередньо в самому договорі передбачили таку підставу для зміни розміру орендної плати, що узгоджується з принципом свободи договору.

Подібних висновків дійшов Верховний Суд у складі Касаційного господарського суду в постанові від 08 липня 2025 року у cправі № 925/496/24 від 16.04.2018 у справі № 910/7905/17, Верховний Суд у постановах від 09.11.2021 у справі №635/4233/19, від 16.01.2020 у справі №904/1912/19, від 14.02.2018 у справі №910/10936/17, від 20.09.2018 у справі №911/3626/17.

В постанові від 08 липня 2025 року у cправі № 925/496/24, Верховний суд зазначає:

...В контексті спірних земельних правовідносин також варто звернути увагу на те, що Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у постанові від 16.04.2018 у справі №910/7905/17 проаналізувавши, зокрема, положення статей 632, 651 ЦК України та статті 30 Закону України Про оренду землі виснував, зокрема про те, що рішення органів місцевого самоврядування якими змінено розмір орендної плати (у відсотках від нормативно-грошової оцінки) можуть бути підставою для внесення змін до договору оренди землі, якщо сторони договору оренди визначили безпосередньо в самому договорі таку підставу для перегляду розміру орендної плати, що узгоджується з принципом свободи договору, встановленим статтями 3, 6, 627 ЦК України.

У свою чергу, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 09.11.2021 у справі № 635/4233/19 розглядаючи спір про внесення змін до договору оренди земельної ділянки виснувала, що при визначенні розміру орендної плати, у випадку передачі в оренду земель комунальної власності, має враховуватися нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства, а річна сума платежу не може бути меншою розміру земельного податку, встановленого для відповідної категорії земельних ділянок на відповідній території, однак і не може перевищувати 12 % нормативної грошової оцінки.

При цьому Велика Палата зазначила, що рішення органів місцевого самоврядування щодо перегляду розміру орендної плати не мають обов`язкового характеру за відсутності в договорах оренди землі погодженої сторонами підстави для такого перегляду.

У контексті наведеного слід зазначити, що рішення № 75-11/8 не може вважатися безумовною підставою для внесення змін до Договору в частині зміни розміру (ставки) орендної плати, проте таке рішення Міськради може бути підставою для внесення змін до договору оренди землі, якщо сторони договору оренди безпосередньо в самому договорі передбачили таку підставу для зміни розміру орендної плати, що узгоджується з принципом свободи договору.

Аналогічні правові висновки неодноразово викладалися, зокрема, Верховним Судом у постановах від 14.02.2018 у справі № 910/10936/17, від 20.09.2018 у справі № 911/3626/17, від 31.05.2023 у справі № 925/406/22, а також Верховним Судом у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у постанові від 16.04.2018 у справі №910/7905/17, постановах Верховного Суду від 19.02.2019 у справі № 910/21590/17, від 13.06.2019 у справі № 910/11764/17, від 20.11.2019 у справі № 916/2769/18, від 16.01.2020 у справі № 904/1912/19, від 04.02.2020 року у справі № 922/378/19 та Великою Палатою Верховного Суду від 09.11.2021 у справі № 635/4233/19, на які посилається скаржник, як на підставу касаційного оскарження передбачену пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України.

Судами попередніх інстанцій установлено та не спростовано скаржником, що рішення № 75-11/8 прийнято повноважним складом Міськради, не скасовано, не визнано недійсним, набрало законної сили.

Колегія суддів звертає увагу на те, що у цій справі рішення № 75-11/8, у зв`язку з неоднаковим тлумаченням змісту якого та умов Договору між сторонами власне і виник даний спір, є самостійною підставою для внесення змін до Договору, адже сторони цього Договору, як установлено судами попередніх інстанцій та не спростовано скаржником, визначили безпосередньо в самому Договорі таку підставу як для перерахунку орендної плати так і для внесення змін до Договору в односторонньому порядку.

Так, проаналізувавши положення пункту 11, підпунктів 4, 6 пункту 23 та пунктів 32- 34 Договору, суди дійшли обґрунтованого висновку, що у ньому сторони обумовили таку підставу для перерахунку (зміни) розміру орендної плати, як зміна розміру ставки орендної плати. Крім цього, сторони обумовили в Договорі право позивача, як орендодавця земельної ділянки вносити в односторонньому порядку зміни до даного Договору при зміні розміру ставок орендної плати протягом місяця з моменту набрання чинності прийнятого рішення Міськради. Наведене відповідає принципу свободи договору, встановленому статтями 3, 6, 627 ЦК України.

Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли правомірного висновку, що сторони безпосередньо в самому Договорі визначили підстави для внесення до нього змін. Наявність відповідного договірного обґрунтування внесення відповідних змін у судовому порядку є тим фактичним складом, який може бути підставою для внесення змін до договору оренди землі…

Тобто, Верховний Суд підтвердив, що рішення органу місцевого самоврядування є підставою для внесення змін в частині ставки орендної плати лише, якщо сторони в договорі оренди обумовили таку підставу.

Договором оренди землі від 10.12.2019 не передбачено такої підстави для внесення змін до договору щодо розміру (ставки) орендної плати, як прийняття орендодавцем рішення про збільшення або зменшення орендної плати.

Отже, з огляду на викладене суд приходить до висновку, що сторони не погодили право позивача вимагати від відповідача внесення в односторонньому порядку змін до спірних Договору при зміні, зокрема, ставок орендної плати.

Відтак, рішення Кременчуцької міської ради від 25.05.2021, яким було встановлено річний розмір орендної плати за земельні ділянки, що використовуються для розміщення АЗС, у розмірі 12% від нормативної грошової оцінки, рішення Кременчуцької міської ради від 24.03.2023 Про внесення змін до рішень органів місцевого самоврядування не є підставою для внесення змін в договір оренди земельної ділянки, який укладений між позивачем та відповідачем.

Враховуючи те, що сам факт ухвалення рішення органу місцевого самоврядування про зміну розміру відсоткової ставки орендної плати не дає підстави для автоматичної зміни істотної умови договору, що у свою чергу не свідчить про виникнення у позивача права на отримання збільшеної орендної плати з дня ухвалення такого рішення, а відповідно і права позивача вимагати від відповідача укладення додаткової угоди.

В даному випадку, визначена в договорі від 10.12.2019 року ставка орендної плати - 5% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки відповідає вимогам податкового законодавства, визначена в межах між мінімальною та максимальною ставкою податку, тому законодавчі підстави для внесення змін до договору оренди землі та збільшення ставки орендної плати до 12 % відсутні.

Враховуючи викладене, позовної вимоги щодо внесення змін до пункту 9 договору оренди землі від 10.12.2019 року щодо збільшення розміру орендної плати з 5 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки на рік до 12 % від нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки на рік безпідставні і задоволенню не підлягають.

Позивач в позові зазначає, що саме рішення Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області від 25.05.2021 "Про встановлення річного розміру орендної плати за земельні ділянки" є "законнообгрунтованою підставою для перегляду розміру орендної плати", та, відповідно, є підставою для укладення додаткової угоди для приведенням ставки орендної плати у відповідність до наведеного рішення ради.

Вказані доводи відхиляються судом, враховуючи те, що наразі ані за умовами договору оренди, ані згідно діючого законодавства, Рішення Кременчуцької міської ради від 25.05.2021 та від 24.03.2023 не є обов`язковою підставою для зміни умов договору, як це помилково зазначає позивач оскільки:

- таке рішення не є збільшенням розміру ставки земельного податку, який регулюється ПК України, адже у світлі п.288.5 ст.288 ПК України, ст.75, п.1 ч.2 ст.92, ст.144 Конституції України, п.34 ч.1 ст.26, пп.1 п. а) ч.1 ст.33, ч.1 ст.59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", ст.12 Земельного кодексу України відповідне повноваження належить виключно парламенту;

- означений підхід щодо застосування наведених норм матеріального права, повністю відповідає усталеній судовій практиці, релевантній для розглядуваної справи у розумінні ч.4 ст.236 ГПК України, відображеній, зокрема як у згадуваній постанові ВП ВС від 09.11.2021 у справі №635/4233/19, так і у постановах КГС ВС від 14.12.2021 у справі №910/1344/21, від 27.09.2022 у справі №916/1738/21, від 06.02.2024 у справі №910/14086/22.

З урахуванням встановлених у даній справі обставин та умов укладеного договору, орендодавець не може в односторонньому порядку зобов`язувати орендаря у межах чинного договору оренди проти його волі всупереч ч. 2 ст.14 ЦК України погоджуватися із запровадженням максимально можливої ставки оренди, підвищуючи всупереч власних майнових інтересів обсяг своїх грошових зобов`язань (з 5% до 12%), через що відмова підписати запропонований проект додаткової угоди в її наявній редакції не може кваліфікуватися у повній мірі як порушення відповідачем суб`єктивного права/легітимного інтересу позивача.

За змістом ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Нормами ст. 792 ЦК України передбачено, що за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.

Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Водночас те, що сторона договору не скористалася процедурою позасудового врегулювання питання зміни чи розірвання договору, навіть коли порядок здійснення такої процедури врегульовано законодавчо, не позбавляє таку сторону можливості належним чином реалізувати своє суб`єктивне право на зміну чи припинення договору та вирішити існуючий конфлікт у суді в силу прямої вказівки в Законі.

Частина перша статті 652 Цивільного кодексу України встановлює, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

У відповідності до частини другої статті 652 Цивільного кодексу України, якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:

1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Частиною четвертою ст. 652 ЦК України передбачено, що зміна договору у зв`язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.

Поняття "істотна зміна обставин" є оціночним. Критерії визначення цього поняття закріплені в абзаці 2 частини 1 статті 652 Цивільного кодексу України, яка визначає, що зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

За відсутності істотної зміни обставин, тобто за незначної зміни обставин або за виникнення ускладнень у виконанні, які сторони могли розумно передбачити, договір відповідно до положень статті 652 Цивільного кодексу України не підлягає розірванню або зміні, як за згодою сторін, так і за рішенням суду.

Укладаючи договір, сторони розраховують на його належне виконання і досягнення поставлених ним цілей, проте, під час виконання договору можуть виникати обставини, які не могли бути враховані сторонами при укладенні договору, але істотно впливають на інтереси однієї чи обох сторін.

При укладенні договору та визначенні його умов сторони повинні розумно оцінювати ті обставини, за яких він буде виконуватися. Інтереси сторін можуть порушуватися будь - якою зміною обставин, що виникає під час виконання договору, проте, лише істотна зміна обставин визнається підставою для пред`явлення вимоги про розірвання або зміни договору.

Отже, за загальним правилом у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, що відповідає свободі договору. При цьому, можливість розірвання або внесення змін у договір може бути обмежена, а саме у випадку, коли інше передбачено договором або випливає із суті зобов`язання.

Водночас, договір, у разі істотної зміни обставин, може бути розірваним не лише за згодою сторін, а і на підставі рішення суду, якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились. У такому разі суд при вирішенні питання на предмет можливості задоволення вимоги заінтересованої сторони, має встановити факт зміни істотної обставини, за наявності одночасно чотирьох умов, визначених частиною 2 статті 652 Цивільного кодексу України, при істотній зміні обставин.

При цьому зміна договору у зв`язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.

Позивачем в даній справі не доведено наявність істотної зміни обставин, що могли б бути підставою для зміни умов договору оренди землі шляхом визнання укладеною додаткової угоди.

Щодо внесення змін до пункту 5 Договору оренди землі стосовно визначення нормативно грошової оцінки земельної ділянки, суд зазначає наступне.

Для визначення розміру орендної плати за землі державної та комунальної власності базою для обрахунку є нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Порядок проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок встановлено Законом України "Про оцінку земель".

Відповідно до частини п`ятої статті 5 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується, зокрема, для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Статтею 13 Закону України "Про оцінку земель" встановлено випадки обов`язкового проведення грошової оцінки земельних ділянок. Відповідно до абзацу другого частини першої статті 13 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі, зокрема, визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Згідно із частиною першою статті 15 Закону України "Про оцінку земель" підставою для проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

За змістом статті 18 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться: розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років; розташованих за межами населених пунктів земельних ділянок сільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років, а несільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 7-10 років. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно до Закону України "Про землеустрій".

Порядок затвердження технічної документації з оцінки земель визначений статтею 23 Закону України "Про оцінку земель". Частинами першою, третьою та четвертою цієї статті передбачено, що технічна документація з бонітування ґрунтів та нормативної грошової оцінки земельних ділянок затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою. Протягом місяця з дня надходження технічної документації з бонітування ґрунтів, нормативної грошової оцінки відповідна сільська, селищна, міська рада розглядає та приймає рішення про затвердження або відмову в затвердженні такої технічної документації. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається органами, що здійснюють ведення Державного земельного кадастру. Рішення рад, зазначених у цій статті, щодо технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок набирають чинності у строки, встановлені відповідно до пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України.

Пунктом 271.2 статті 271 Податкового кодексу України встановлено, що рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Положеннями пункту 289.1 статті 289 Податкового кодексу України передбачено, що для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства.

Отже, нормативна грошова оцінка земель встановлюється шляхом затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, яка здійснюється відповідною сільською, селищною, міською радою.

Суд зазначає, що імперативне регулювання встановлення нормативної грошової оцінки земель шляхом затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, здійснюваного відповідною радою, у світлі приписів ч.3 ст.6 ЦК унеможливлює встановлення нормативної грошової оцінки угодою сторін, що усуває юридичну значущість у розумінні ч.1 ст.202 та ч.3 ст.653 цього Кодексу запровадження змін у договір оренди (у тому числі, у судовому порядку) задля відображення актуального розміру нормативної грошової оцінки, оскільки:

- абз. 2 ч.1 ст.13 Закону України "Про оцінку земель" визначена обов`язковість врахування нормативної грошової оцінки земель державної та комунальної власності для визначення розміру орендної плати (як ціни договору оренди) внаслідок зміни нормативної грошової оцінки;

- така зміна умов договору в частині розміру орендної плати (якщо він визначений у відсотковому співвідношенні до нормативної грошової оцінки) відбувається автоматично з моменту початку застосування нового розміру нормативної грошової оцінки відповідно до п.271.2 ст.271 ПК України, що узгоджується із правовою позицією, викладеною у п.103 постанови ВП ВС від 05.06.2024 у справі №914/2848/22, якою конкретизовано висновки ВП ВС, викладені в постанові від 09.11.2021 по справі № 635/4233/19 в частині висновків щодо впливу зміни нормативної грошової оцінки земельних ділянок державної та комунальної власності на розмір орендної плати за такі ділянки.

Правова позиція, висловлена ВП ВС у п.п. 104-110 постанови від 05.06.2024 у справі №914/2848/22, зумовлює висновок про те, що сама по собі позовна вимога про внесення змін до договору оренди шляхом відображення актуального розміру нормативної грошової оцінки орендованої земельної ділянки не є ефективним способом судового захисту, оскільки судове рішення про визнання укладеною спірної додаткової угоди не матиме наслідком стягнення з відповідача орендної плати відповідно до зміненого розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Укладання додаткової угоди про внесення змін до договору оренди земельної ділянки державної або комунальної власності, які пов`язані тільки зі зміною нормативної грошової оцінки земельної ділянки, не приведе до захисту прав чи інтересів Позивача, оскільки укладання додаткової угоди не матиме наслідком стягнення з Відповідача орендної плати відповідно до зміненого розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Належному способу захисту Орендодавця у такому випадку відповідає позовна вимога про стягнення орендної плати, не сплаченої Орендарем. Водночас несплачена орендна плата підлягає стягненню за весь період прострочення з моменту початку застосування відповідно до п. 271.2 ст. 271 ПК України рішення ради щодо зміни розміру нормативної грошової оцінки земельних ділянок державної та комунальної власності (вказана правова позиція викладена в п. 110 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2024р. у справі №914/2848/22).

Отже, позовна вимога (умова додаткової угоди) в частині доповнення п.5 Договору наступним змістом: "5. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 1837 кв.м станом на 04.02.2025 рік становить 908267 грн. 91 коп., що є дійсною на дату укладання додаткової угоди до договору оренди землі та підлягає щорічній індексації в порядку, визначеному ст. 289 Податкового кодексу України." - не відповідає критеріям належного та ефективного способу захисту.

Водночас, такий підхід був би повністю релевантним з висновками ВП ВС, викладеними в постанові від 05.06.2024 у справі №914/2848/22, якщо б ініційовані Орендодавцем і розглядувані у цій справі зміни до договору оренди полягали виключно у відображенні в його умовах актуального розміру нормативної грошової оцінки, тоді як згідно умов Додаткової угоди та позовних вимог у розглядуваному випадку має місце намір змінити і ставку орендної плати з 5% до 12% від нормативної грошової оцінки.

Викладені формулювання спірної додаткової угоди пов`язують умови про розмір нормативної грошової оцінки з умовою про ставку орендної плати через викладення відповідного розрахунку.

Суд зазначає, що на відміну від автоматичності застосування у орендних відносинах зміненого розміру нормативної грошової оцінки незалежно від імплементації такого нового розміру у договір оренди, зміна розміру ставки орендної плати (у відсотках до розміру нормативної грошової оцінки) вимагає зміни відповідної умови або за згодою сторін, або у судовому порядку (ч.1 ст.651, ч.3 ст.653 ЦК).

Відповідно до положень п. 288.5. ПК України, розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу: 288.5.1. не може бути меншою за розмір земельного податку: для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, - у розмірі не більше 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки; 288.5.2. не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Беручи до уваги, що розмір ставки оренди, яка може бути визначена сторонами у діапазоні, вказаному у п.288.5 ПК України (мінімальний розмір не більше 3% від НГО, максимальний не більше 12% від НГО), безпосередньо впливає на орендну плату як ціну договору, у розглядуваному випадку підлягає застосуванню положення ч.2 ст.632 ЦК про можливість зміни ціни після укладення договору лише у випадках і на умовах встановлених договором або законом.

Відповідно до частини п`ятої статті 236 ГПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судом було вжито усіх заходів для забезпечення реалізації сторонами своїх процесуальних прав та з`ясовано усі питання, винесені на його розгляд.

Отже, позовні вимоги про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі не підлягають задоволенню, оскільки:

- умови додаткової угоди в частині зміни розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки не є неналежним способом захисту;

- позовні вимоги, які стосуються зміни розміру орендної плати, яка розраховується з урахуванням збільшеної за рішенням ради ставки орендної плати з 5% до 12% від нормативної грошової оцінки не підлягають задоволенню, оскільки рішення Кременчуцької міської ради не є законодавчою зміною орендної плати, а безпосередньо в самому договорі сторони не передбачили такої підстави для внесення змін до договору щодо розміру (ставки) орендної плати, як прийняття орендодавцем рішення про збільшення або зменшення орендної плати.

За наведених у їх сукупності обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Оскільки у позові відмовлено, судовий збір відповідно до ст. 129 ГПК України покладається на позивача.

Розглянувши клопотання відповідача про покладення на позивача понесених відповідачем витрат на професійну правничу допомогу, дослідивши матеріали справи, суд зазначає наступне.

Згідно ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

З матеріалів справи вбачається, що представництво інтересів АТ "Концерн Галнафтогаз" у даній справі здійснювалось адвокатом Лемішкою Ігорем Петровичем (адвокатське об`єднання "Ловейлс", повноваження якого підтверджуються ордером серії ВС № 1389291, виданим 04.08.2025, на підставі договору про надання правової допомоги №АО/С-18/2 від 02.07.2018.

На підтвердження понесених позивачем витрат на правничу допомогу до матеріалів справи надано: договір про надання правової допомоги №АО/С-18/2 від 02.07.2018; додаток № 1 від 02.07.2018 року до договору; додаток № 18 від 28.07.2025 до договору; акт наданої правничої допомоги до додатку №18 від 28 липня 2025 року по справі №917/1456/25 до договору № АО/С-18/2 від 02.07.2018 з детальним описом робіт на суму 19 200,00 грн від 17.04.2026 р.

Згідно акту наданої правничої допомоги від 17.04.2026 р. адвокатом Лемішкою Ігорем Петровичем було виконано наступні роботи:

- підготовка та подання відзиву на позовну заяву у справі № 917/1456/25 - 4 800,00 грн;

- підготовка та подання заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву - 4 800,00 грн;

- підготовка та подання додаткових пояснень у справі - 4 800,00 грн;

- участь у двох судових засіданнях в режимі відеоконференції по справі - 11 листопада 2025 та 29 січня 2026 року 4 800,00 грн.

Так, відповідач отримав юридичні послуги на суму 19 200,00 грн.

В даному акті зазначено, що сторони підтверджують, що правнича допомога, зазначена в п. 1 цього акта, надана у повному обсязі, якісно та у відповідності до умов Договору. Клієнт не має жодних претензій щодо наданої правової допомоги.

Для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок позивача відповідно до положень ст.ст. 126, 129 Господарського процесуального кодексу України, має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати відповідача були необхідними, а розмір цих витрат є розумним та виправданим. Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи та витрачений адвокатом час.

У даному випадку суд зазначає, що виокремлення юридичних послуг у вигляді підготовки та подання додаткових пояснень у справі, як самостійного виду адвокатських послуг, є необґрунтованим та охоплюється діями адвоката з підготовки відзиву на позовну заяву та заперечень на відповідь на відзив на позовну заяву, а тому є неспівмірним із фактично наданим обсягом юридичної допомоги та має бути виключено із загальної вартості наданих відповідачу послуг правничої допомоги. Додаткові пояснення, надані адвокатом не є заявою по суті справи, дозвіл на подачу додаткових пояснень у відповідності до ч. 5 ст. 161 ГПК України суд відповідачу не надавав.

Дослідивши надані відповідачем докази, приймаючи до уваги принципи співмірності та розумності судових витрат на професійну правничу допомогу, суд, керуючись ч.ч. 5, 6 ст. 126, ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням клопотання представника позивача про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, дійшов висновку про зменшення заявлених АТ "Концерн Галнафтогаз" до стягнення витрат на професійну правничу допомогу в сумі 19 200,00 грн до 14 400,00 грн.

Керуючись ст. ст. 123, 129, 210, 232, 233, 236, 238, 240, 241 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позову відмовити.

2. Стягнути з Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області (пл. Перемоги, 2, м. Кременчук, Полтавська область, 39600, код ЄДРПОУ 24388300) на користь Акціонерного товариства "Концерн Галнафтогаз" (вул. Івана Франка, 14-А, с-ще Славсько, Стрийський район, Львівська область, 82660, код ЄДРПОУ 31729918) 14 400,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Згідно ч.1,ч.2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно ст. 257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя Солодюк О.В.