Ухвала суду № 139366326, 01.09.2026, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

______________________________

УХВАЛА

"01" вересня 2026 р.м. Одеса Справа № 916/1879/26

Господарський суд Одеської області у складі судді Сулімовської М.Б., розглянувши матеріали зустрічної позовної заяви Ізмаїльського товариства ім. Кирила та Мефодія у справі

за позовом: Фізичної особи-підприємця Браславської Олени Олександрівни (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 )

до відповідача: Ізмаїльського товариства ім. Кирила та Мефодія (код ЄДРПОУ 20988232, 68600, Одеська обл., м. Ізмаїл, просп. Суворова, буд. 33 )

про визнання договору припиненим, розірвання договору

в с т а н о в и в:

Позивач фізична особа-підприємець Браславська Олена Олександрівна звернулася до Господарського суду Одеської області із позовною заявою до відповідача Ізмаїльського товариства ім. Кирила та Мефодія про визнання договору припиненим, розірвання договору.

Ухвалою суду від 01.06.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання, встановлено сторонам строк на подання заяв по суті справи.

27.08.2026 до суду звернулося Ізмаїльське товариство ім. Кирила та Мефодія із зустрічною позовною заявою до фізичної особи-підприємця Браславської Олени Олександрівни, відповідно до якої просить зобов`язати останню надати товариству на час проведення ремонтних робіт в нежитловому приміщенні за адресою м.Ізмаїл, проспект Незалежності, 33-а нежитлове приміщення, рівноцінне нежитловому приміщенню, загальною площею 48,9 кв.м., розташованому за адресою Одеська область, м.Ізмаїл, проспект Незалежності, 33-а.

Дослідивши матеріали зустрічної позовної заяви суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 3 частини другої статті 46 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.

Разом з цим, згідно пункту 6 частини другої статті 42 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Відповідно до частин першої - шостої статті 180 Господарського процесуального кодексу України, відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.

Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.

Зустрічний позов має певну специфіку, яка відрізняє його від інших видів позовів (зокрема, й від первісного). По-перше, право подання зустрічного позову має не будь-який учасник процесу, а лише відповідач за первісним позовом; пред`являється він до первісного позивача. По-друге, подання зустрічного позову є можливим лише у строк для подання відзиву. По-третє, зустрічний позов має на меті захист від первісного позову або заліком, або спростуванням його частково чи повністю, або розглядом в одному провадженні хоча й різних, але взаємопов`язаних вимог.

Отже, право пред`явити зустрічний позов може бути реалізоване у строк, встановлений ГПК України, а саме для надання відзиву, який є строком, встановленим законом, оскільки за змістом пункту 3 частини 2 ст.46 та ч.1 ст.180 ГПК України не йдеться про встановлення ними строку для подання відзиву судом, а імперативно законом встановлено період часу для подання зустрічного позову, який має відповідати строку для подання відзиву.

У відповідності до статті 113 Господарського процесуального кодексу України, строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

Згідно з частиною 8 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

За приписами статті 118 Господарського процесуального кодексу України, право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Таким чином, право на подання зустрічного позову може бути реалізовано відповідачем виключно у строк, встановлений для подання відзиву на позов, а процесуальним наслідком пропуску такого строку є втрата права на вчинення стороною відповідної процесуальної дії.

Подібну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 24.12.2019 у справі №910/5172/19.

Так, ухвалою Господарського суду Одеської області від 01.06.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 01.07.2026.

Цією ж ухвалою встановлено сторонам строк на подання заяв по суті справи, в тому числі встановлено відповідачу строк на подання відзиву на позовну заяву - не пізніше п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Згідно з ч.ч.4 та 5 ст.6 ГПК України, Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Частиною 7 статті 6 ГПК України передбачено, що особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Згідно з ч.ч. 5, 11 ст. 242 ГПК України, учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі шляхом надсилання до електронного кабінету у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Згідно з ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є, в тому числі, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Ухвала господарського суду від 01.06.2026 була направлена та доставлена відповідачу до його Електронного кабінету 02.06.2026 о 20:43.

З огляду на викладене, відповідач мав право подати відзив та зустрічну позовну заяву у строк до 17.06.2026 (включно).

Із зустрічним позовом відповідач звернувся до господарського суду лише 26.08.2026, тобто з пропуском процесуального строку.

Згідно з частиною першою статті 43 ГПК України, учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.

Відповідно до частини 6 статті 180 ГПК України, зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої цієї статті, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.

Оскільки відповідачем подано зустрічну позовну заяву з порушенням строку, встановленого частиною 1 статті 180 ГПК України, суд дійшов висновку, що така зустрічна позовна заява підлягає поверненню заявнику.

Водночас суд зазначає, що у відповідності до ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку належним і безстороннім судом, встановленим законом.

Судовий захист є одним із найефективніших правових засобів захисту інтересів фізичних та юридичних осіб.

Процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, при цьому сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (рішення ЄСПЛ у справі "Дія 97" проти України" №19164/04, § 47, від 21.10.2010).

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі": "Право на суд" не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. Гарантуючи сторонам право доступу до суду для визначення їхніх "цивільних прав та обов`язків", пункт 1 статті 6 залишає державі вільний вибір засобів, що використовуватимуться для досягнення цієї мети, але в той час, коли Договірні держави мають можливість відхилення від дотримання вимог Конвенції щодо цього, остаточне рішення з дотримання вимог Конвенції залишається за Судом.

Відтак, зважаючи на викладене вище, з огляду на те, що зустрічний позов подано з порушенням вимог ст.180 ГПК України, зустрічний позов Ізмаїльського товариства ім. Кирила та Мефодія підлягає поверненню заявнику на підставі ч.6 ст.180 ГПК України як такий, що поданий до суду із порушенням процесуального строку на вчинення відповідних процесуальних дій.

При цьому суд зауважує, що повернення відповідачу зустрічної позовної заяви у справі не є недоступом до правосуддя та/або порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, адже особа може подати позов у встановленому законодавством порядку на вирішення суду в окремому позовному провадженні за загальними правилами подання позовів.

Оскільки зустрічна позовна заява Ізмаїльського товариства ім. Кирила та Мефодія з додатками була надіслана до суду через систему "Електронний суд", зустрічна позовна заява з додатками (в паперовому вигляді) не направляється заявникові.

Керуючись ст.ст.113, 180, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

у х в а л и в:

1. Зустрічну позовну заяву б/н від 26.08.2026 (вх. ГСОО №3617/26 від 27.08.2026) Ізмаїльського товариства ім. Кирила та Мефодія повернути заявнику.

Суддя М.Б. Сулімовська

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в порядку і строки, передбачені ст.ст. 254-257 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала підписана 01.09.2026.