Рішення № 139366220, 31.08.2026, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2026 року Справа № 915/133/26

м.Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складi головуючого суддi Мавродієвої М.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу

за позовом: Державного некомерційного підприємства Національний інститут раку,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Сучасна лікарня,

про: стягнення заборгованості у розмірі 32262,0 грн, -

в с т а н о в и в:

Державне некомерційне підприємство Національний інститут раку звернулося до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою б/н від 05.02.2026 (вх.№1700/26 від 06.02.2026) в електронному вигляді, в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Сучасна лікарня пеню за порушення строку поставки товару, передбаченого Договором №374 від 03.12.2021 у розмірі 32262,0 грн.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.02.2026, - справу №915/133/26 призначено головуючому судді Мавродієвій М.В.

Ухвалою суду від 11.02.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу визначено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Запропоновано відповідачу, у разі наявності заперечень проти розгляду даної справи за правилами спрощеного позовного провадження, подати суду заяву у відповідності до ч.4 ст.176 ГПК України. Запропоновано відповідачу, в 15-денний строк від дня отримання цієї ухвали, надати суду відзив на позов, оформлений згідно вимог ст.165 ГПК України разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем, а також документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.

Згідно із ч.6 ст.242 ГПК України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Ухвала суду від 11.02.2026 у даній справі направлялась відповідачу до його електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі та отримана останнім.

За таких обставин, враховуючі приписи п.2) ч.6 ст.242 ГПК України суд вважає, що відповідач був належним чином повідомлений про розгляд даної справи.

Відповідач не скористався наданим йому ч.ч.1, 2, 4 ст.161 ГПК України правом на подання відзиву на позовну заяву, вимоги та доводи позивача не спростував.

Відповідачем не подавалось до суду заперечень проти розгляду даної справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Щодо тривалості судового провадження, суд, з урахуванням критеріїв розумності, які вироблені Європейським судом з прав людини вважає за необхідне зазначити наступне.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов`язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред`являється особі. У частині 1 статті 6 Конвенції закріплено елементи права на судовий захист, серед яких є розумний строк розгляду справи, який вважається окремим елементом доступності правосуддя.

Європейський суд з прав людини (надалі ЄСПЛ), правовою основою функціонування та діяльності якого є Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, опрацював критерії, які дозволяють зробити висновки про розумність розгляду конкретної справи. Зокрема, у п.47 рішення у справі Бараона проти Португалії 1987 року Суд відзначив: Розумність тривалості розгляду повинна визначатися з огляду на конкретні обставини справи з урахуванням критеріїв, сформульованих у практиці Суду, зокрема, комплексності справи, поведінки заявника і відповідних державних органів. Критерій комплексності справи означає оцінювання складності справи з урахуванням обставин і фактів, що ґрунтуються на праві (законі) і тягнуть за собою певні юридичні наслідки. Вона може бути пов`язана як із питаннями факту, так і з правовими аспектами: характером фактів, які необхідно встановити; кількістю питань, які розглядаються в межах справи; віддаленістю, з точки зору простору та часу, між подіями та фактами, що розглядаються, та процесом судочинства; кількістю свідків та інших проблем, пов`язаних зі збором доказів; міжнародними факторами; приєднанням справи до інших, а також вступом у процес нових осіб. Крім того, складність справи, а відтак й строк її розгляду, залежать, від складності предмету доказування у справі, без чого неможливо правильно вирішити справу по суті та застосувати норми матеріального права; від обсягу фактів предмета доказування, який може змінюватися у зв`язку зі зміною підстав позову, збільшенням чи зменшенням позовних вимог; від кількості доказів, наданих сторонами.

Також ЄСПЛ зазначає, що тривалість строку розгляду справи може бути пов`язана з перевантаженням судової системи, що, в свою чергу, може бути викликано певними надзвичайними ситуаціями.

З початку військової агресії російської федерації проти України активні бойові дії ведуться на території Миколаївської області та міста Миколаєва. Зважаючи на воєнний стан в Україні, тривалі повітряні тривоги і планові, аварійні та екстрені відключення електроенергії по місту Миколаєву, Господарський суд Миколаївської області, працюючи з обмеженнями у здійсненні правосуддя, не мав об`єктивної можливості для повноцінного розгляду справи №915/133/26, в межах строку передбаченого Господарським процесуальним кодексом України.

Відповідно, справа розглянута судом в розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, забезпечення можливості реалізації учасниками справи своїх процесуальних прав та вирішення справи.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

03.12.2021 між Державним некомерційним підприємством Національний інститут раку (надалі - покупець, позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю Сучасна лікарня (надалі - продавець, відповідач у справі) було укладено Договір №374 (надалі - Договір), відповідно до п.1.1, якого продавець зобов`язується протягом строку дії Договору поставити покупцю (передати у власність) товар визначений за кодом Лот.№2 ДК 021:2015 33190000-8 Медичне обладнання та вироби медичного призначення різні, код НК 024:2019:37342 - Консоль підвісна для інфузійної системи, з стельовим кріпленням. 2.Система зволоження кисню; код НК 024:2019: 37132 - Расходомер кисневої терапії, в асортименті та кількості, зазначеній в Специфікації (Додаток 1 до цього Договору), а покупець - прийняти і оплатити такий товар.

Згідно п.3.1 Договору ціна цього Договору становить 1198258,76 грн в т.ч. ПДВ 7% - 78390,76 грн. Товар оплачується і відпускається за цінами, вказаними в Специфікації до цього Договору.

Абзацами 6 та 7 пункту 3.3 Договору встановлено, що авансування в розмірі 70% від загальної ціни цього Договору, що складає 838781,13 грн, сплачується покупцем на підставі рахунка-фактури протягом 10 (десяти) робочих днів за наявності відповідних асигнувань. Решта, від сплаченої шляхом авансування суми коштів, підлягає перерахуванню продавцю після поставки товару протягом дії Договору.

Між сторонами було укладено Додаткову угоду №1 до Договору від 03.12.2021, відповідно до якої абзаци шостий та сьомий пункту 3.3 Договору викладено в новій редакції: Покупець здійснює авансування в розмірі 100% від загальної ціни цього Договору, що складає 1198258,76 грн, в т. ч. ПДВ 7% - 78390,76 грн, що сплачуються покупцем на підставі рахунка-фактури протягом 10 (десяти) робочих днів за наявності відповідних асигнувань. Авансування здійснюється на строк не більше 3 місяців з дня отримання коштів продавцем на розрахунковий рахунок, відкритий в органах ДКСУ, та зазначений у реквізитах до Договору.

Згідно п.4.1 Договору (у редакції, викладеній у Додатковій угоді №1 від 03.12.2021), строк поставки товару не може перевищувати 3 місяців від дати отримання авансування продавцем.

Платіжним дорученням №20 від 17.12.2021 покупець здійснив попередню оплату (авансування) за товар згідно Договором №374 від 03.12.2021 на суму 1198258,76 грн.

Датою отримання авансування продавцем є 20.12.2021.

Пунктом 4.6 Договору визначено, що датою поставки товару вважається дата передачі продавцем покупцю товару згідно з підписаною сторонами видатковою накладною.

Постачання товару за Договором відбувалось частинами, що підтверджується видатковими накладними, а саме:

- №СУ-0000263 від 10.02.2022 на суму 349258,70 грн;

- №СУ-0000263/1 від 27.04.2022 на суму 849000,06 грн.

Отже, датою поставки товару відповідачем є 27.04.2022.

У зв`язку з порушенням відповідачем строків поставки товару, позивачем на підставі п.6.2 Договору нарахована пеня у розмірі 32262,0 грн.

Позивач у позові стверджує, що Державною аудиторською службою України (далі - Держаудитслужба) відповідно до п.2.1 Плану проведення заходів державного фінансового контролю Держаудитслужби на ІІ квартал 2025 року було проведено ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності Державного некомерційного підприємства Національний інститут раку за період з 01.01.2021 по 31.05.2025 за результатами якої складено Акт ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Державного некомерційного підприємства Національний інститут раку за період з 01.01.2021 по 31.05.2025 від 25.09.2025 за №000400-21/75 (далі - Акт ревізії).

До вказаного Акту ревізії Держаудитслужбою додано розрахунок штрафних санкцій за несвоєчасну поставку медичного обладнання по договорах, укладених між Інститутом та суб`єктами господарювання у 2021 році, в тому числі з відповідачем, з яким повністю узгоджується розрахунок пені, наведений вище.

На підставі Акту ревізії Держаудитслужбою сформовано вимогу Про усунення виявлених ревізією порушень законодавства від 24.10.2025 №000400 14/13167-2025 (далі - Вимога), відповідно до п.1 якої Держаудитслужба, зокрема, вимагає від ДНП НІР забезпечити проведення претензійно-позовної роботи Інститутом із суб`єктами господарювання щодо відшкодування штрафних санкцій (пені) внаслідок неналежного виконання ними умов договорів про закупівлю медичного обладнання та виробів медичного призначення на загальну суму 44992692,89 грн, та перерахування їх до державного бюджету.

Вказані обставини стали підставою для звернення позивача з позовом до суду.

На підставі повно і всебічно з`ясованих обставин справи, підтверджених наявними у справі доказами, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст.664 ЦК України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України).

За ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 4.6 Договору сторони визначили, що датою поставки товару вважається дата передачі продавцем покупцю товару згідно з підписаною сторонами видатковою накладною.

Дата отримання авансування продавцем є 20.12.2021, відповідно, кінцевою датою поставки товару згідно п.4.1 Договору мало бути - 19.03.2022.

Постачання товару за Договором відбувалось частинами, що підтверджується видатковими накладними, а саме: №СУ-0000263 від 10.02.2022 на суму 349258,70 грн; №СУ-0000263/1 від 27.04.2022 на суму 849000,06 грн.

Отже, датою поставки товару відповідачем є 27.04.2022.

Таким чином, обов`язок щодо своєчасної поставки товару відповідачем було порушено, що підтверджується матеріалами справи, та не спростовано відповідачем.

Відповідно до ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч.1 ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

У відповідності до п.6.2 Договору, за порушення строків поставки товару продавець сплачує покупцю пеню у розмірі 0,1 відсотка вартості товару, з поставки якого допущено прострочення, за кожний календарний день такого прострочення, а за прострочення понад 30 (тридцять) календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 7 (семи) відсотків вказаної вартості.

У зв`язку з порушенням відповідачем строків поставки товару, позивачем на підставі п.6.2 Договору нарахована пеня у розмірі 32262,0 грн.

Відповідачем розрахунок пені не заперечений та не спростований.

Перевіривши виконані позивачем розрахунки пені, суд дійшов висновку, що нарахована позивачем сума пені у загальному розмірі 32252,0 грн за період з 20.03.2022 по 26.04.2022 (включно) на суму допущеного відповідачем прострочення постачання товару понад 30 календарних днів, відповідає умовам договору, чинному законодавству і обставинам справи, та підлягають стягненню в повному обсязі.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно ст.129 ГПК України, сплачений позивачем судовий збір підлягає відшкодуванню за рахунок відповідача.

Керуючись ст.ст.73, 74, 76-79, 91, 123, 129, 233, 238, 240, 241, 247, 252 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Сучасна лікарня (54058, Миколаївська обл., м.Миколаїв, вул.Озерна, буд.19, код ЄДРПОУ 40199288) на користь Державного некомерційного підприємства Національний інститут раку (03022, м.Київ, вул.Здановської Юлії, буд.33/43, код ЄДРПОУ 02011976) 32262,0 грн пені та 2662,40 грн судового збору.

Рішення суду, у відповідності до ст.241 ГПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ч.1 ст.254 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно ст.257 ГПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повне судове рішення складено 31.08.2026 року.

Суддя М.В. Мавродієва