Рішення № 139365969, 28.08.2026, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" серпня 2026 р. Справа № 911/1944/26

Господарський суд Київської області у складі судді Фурсової С.М., розглянувши у спрощеному позовному провадженні справу за позовом

Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності Укрінтеренерго (04080, місто Київ, вулиця Кирилівська, будинок №85; код ЄДРПОУ 19480600)

до Бучанської районної ради Київської області (08292, Київська область, місто Буча, вулиця Енергетиків; код ЄДРПОУ 43961534)

про стягнення 462 646,17 гривень

без повідомлення (виклику) сторін

Р У Х С П Р А В И

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності Укрінтеренерго до Бучанської районної ради Київської області про стягнення заборгованості за договором постачання електричної енергії постачальником останньої надії у загальному розмірі 462 646,17 грн, з яких: 169 608,80 грн - заборгованість за поставлену електричну енергію (січень березень 2021 року); 24 605,92 грн - пеня; 132 179,49 грн - 15% річних; 136 251,96 грн -інфляційні втрати.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за типовим договором постачання електричної енергії постачальником останньої надії в частині повної та своєчасної оплати спожитої електричної енергії за січень березень 2021 року на підставі актів купівлі-продажу, сформованих за даними оператора системи розподілу ПрАТ ДТЕК Київські електромережі.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 30.06.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №911/1944/26. Справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи. Встановлено відповідачу строк протягом 5 днів з дня отримання цієї ухвали для подання заяви із запереченням проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження. Також, даною ухвалою встановлено процесуальні строки сторонам для подання заяв по суті справи.

14.07.2026 представником відповідача подано відзив на позовну заяву, у якому відповідач, заперечуючи проти позову зазначає, що жодних боргових зобов`язань від Києво-Святошинської районної ради до Бучанської районної ради за передавальним актом від 25.01.2021 передано не було (розмір переданої кредиторської заборгованості становить 0,00 грн); здійснення оплати за первинними документами, виписаними на ім`я іншої юридичної особи, є порушенням бюджетного законодавства та нецільовим використанням бюджетних коштів; крім того, відповідач посилається на сплив строків позовної давності, відсутність письмового договору щодо нарахування 15% річних та пені, а також на перебування позивача в стані припинення і неможливість виконання рішення через відсутність власних бюджетних надходжень.

20.07.2026 представником позивача подано відповідь на відзив на позовну заяву, у якій позивач, заперечуючи проти доводів відповідача, зазначає, що Бучанська районна рада як правонаступник у порядку універсального правонаступництва несе повну відповідальність за зобов`язаннями Києво-Святошинської районної ради незалежно від відображення заборгованості в передавальному акті; відсутність бюджетного фінансування та асигнувань не звільняє боржника від виконання грошового зобов`язання; позовна давність не спливла з урахуванням її зупинення та продовження в період дії карантину й воєнного стану; нарахування 15% річних та пені ґрунтується на умовах публічного договору та комерційної пропозиції; перебування підприємства в стані припинення не позбавляє його процесуальної дієздатності щодо стягнення дебіторської заборгованості, а досудовий порядок врегулювання спору законом не вимагається.

22.07.2026 представником відповідача подано заперечення на відповідь на відзив, у яких відповідач зазначає, що умова про збільшений п`ятирічний строк позовної давності в комерційній пропозиції є нікчемною через відсутність її підписання сторонами у письмовій формі, а до спірних правовідносин має застосовуватися загальна трирічна позовна давність, строк якої сплив; відсутність у передавальному акті заборгованості та бюджетних асигнувань виключає відповідальність органу місцевого самоврядування, а ненадання своєчасних рахунків свідчить про прострочення кредитора.

30.07.2026 представником відповідача подано заперечення на заяву, у якому відповідач просить залишити без розгляду подані позивачем додаткові пояснення від 29.07.2026 через порушення процесуальних строків та відсутність попереднього дозволу суду на їх подання.

31.07.2026 представником позивача подано заперечення на заяву відповідача про залишення без розгляду пояснень позивача, у яких позивач зазначає, що подані пояснення є запереченнями на аргументи відповідача, які викладені в запереченні на відповідь на відзив. Зазначає, що судом не були встановлені процесуальні строки для таких заяв, а самі пояснення подано в розумний строк.

Розглянувши клопотання відповідача про залишення без розгляду додаткових пояснень позивача, суд зазначає наступне. Відповідно до положень Господарського процесуального кодексу України стадії подання заяв по суті справи обмежуються позовом, відзивом, відповіддю на відзив та запереченням. Подання додаткових пояснень за ініціативою учасника справи поза межами встановлених процесуальних строків та без відповідного дозволу суду суперечить засадам змагальності та рівності учасників процесу. Водночас, з огляду на те, що спір вирішується за наявними у справі матеріалами, а наведені у поясненнях доводи не містять нових доказових підстав, які б впливали на вирішення спору по суті, суд залишає відповідні пояснення без врахування при прийнятті рішення як такі, що подані з порушенням встановленого процесуального порядку.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ

Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності Укрінтеренерго відповідно до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) від 06.11.2018 р. № 1344, здійснює ліцензійне постачання електричної енергії споживачу.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12.12.2018 р. № 1023-р Про визначення державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності Укрінтеренерго постачальником останньої надії (із змінами) Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності Укрінтеренерго визначено постачальником останньої надії з 1 січня 2019 р. до 31 грудня 2026 р.

Згідно з ч.ч. 1, 6, 8 ст. 64 Закону України Про ринок електричної енергії постачальник останньої надії надає послуги з постачання електричної енергії споживачам у разі: 1) банкрутства, ліквідації попереднього електропостачальника; 2) завершення строку дії ліцензії, зупинення або анулювання ліцензії з постачання електричної енергії споживачам попереднього електропостачальника; 3) невиконання або неналежного виконання електропостачальником правил ринку, правил ринку на добу наперед та внутрішньодобового ринку, що унеможливило постачання електричної енергії споживачам; 4) необрання споживачем електропостачальника, зокрема після розірвання договору з попереднім електропостачальником; 5) в інших випадках, передбачених правилами роздрібного ринку. Постачальник останньої надії здійснює постачання електричної енергії у порядку, визначеному правилами роздрібного ринку, на умовах типового договору постачання електричної енергії постачальником останньої надії, що затверджується Регулятором, та є публічним договором приєднання. Постачальник останньої надії оприлюднює відповідний договір на своєму офіційному веб-сайті. Постачальник останньої надії здійснює постачання з моменту припинення постачання електричної енергії попереднім електропостачальником. Договір постачання електричної енергії між постачальником останньої надії і споживачем вважається укладеним з початку фактичного постачання електричної енергії такому споживачу.

Положеннями пункту 3.4.4 глави 3.4 розділу III Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 р. № 312 (правила), встановлено, що постачальник останньої надії здійснює постачання з моменту припинення постачання електричної енергії попереднім електропостачальником. Договір постачання електричної енергії між постачальником останньої надії і споживачем вважається укладеним з початку фактичного постачання електричної енергії такому споживачу. Договір про постачання електричної енергії постачальником останньої надії, укладений за допомогою інформаційно-комунікаційних систем та/або засобів електронної комунікації, вважається таким, що укладений у письмовій формі. У цьому випадку покази засобу вимірювання визначаються постачальником послуг комерційного обліку на дату початку фактичного постачання електричної енергії в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку. Постачальник останньої надії постачає електричну енергію споживачу протягом строку, який не може перевищувати 90 днів. Після завершення зазначеного строку постачальник останньої надії припиняє електропостачання споживачу. Про кінцевий строк постачання електричної енергії постачальник останньої надії має повідомляти споживача у виставлених рахунках кожні 30 днів. Повідомлення про припинення електропостачання надаються споживачу відповідно до процедури, передбаченої цими Правилами. Якщо споживач постачальника останньої надії не уклав договір із новим електропостачальником по закінченню терміну договору про постачання електричної енергії постачальником останньої надії, розподіл та постачання електричної енергії такому споживачу припиняється шляхом здійснення відключення електроустановки такого споживача.

Згідно з ч.ч. 1, 2, 5 ст. 633 Цивільного кодексу України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. Актами цивільного законодавства можуть бути встановлені правила, обов`язкові для сторін при укладенні і виконанні публічного договору.

Договір про постачання електричної енергії постачальником останньої надії є публічним договором та розміщений на сайті Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності Укрінтеренерго (https://uie.kiev.ua).

Відповідачем у справі є Бучанська районна рада Київської області.

Згідно з рішенням Бучанською районною радою Київської області від 07.12.2020 р. № 11-01-VIII Про початок реорганізації Києво-Святошинської районної ради Київської області, Макарівської районної ради шляхом приєднання до Бучанської районної ради Київської області розпочато процедуру реорганізації зокрема Києво-Святошинської районної ради Київської області (код ЄДРПОУ 04054748, місцезнаходження: 03170, місто Київ, вул. Янтарна, будинок 12), що припиняється шляхом приєднання до Бучанської районної ради, місцезнаходження: вул. Енергетиків, буд 12, м. Буча Бучанського району Київської області, код ЄДРПОУ 43961534), та встановлено, що Бучанська районна рада Київської області є правонаступником всього майна, прав та обов`язків Києво-Святошинської районної ради Київської області.

Згідно з ч. 1 ст. 104 ЦК України правонаступництво юридичної особи має місце у випадку її припинення шляхом реорганізації: злиття, приєднання, поділу, перетворення. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.

Відповідно до ч. 1 ст. 106 ЦК України, злиття, приєднання, поділ та перетворення юридичної особи здійснюються за рішенням його учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, а у випадках, передбачених законом, - за рішенням суду або відповідних органів державної влади.

З інформації, що міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, вбачається, що Києво-Святошинську районну раду Київської області, на підставі рішення щодо реорганізації, припинено як юридичну особу.

Оскільки реорганізація Києво-Святошинської районної ради Київської області відбулася шляхом приєднання, має місце факт універсального правонаступництва, коли до правонаступника Бучанської районної ради Київської області перейшли обов`язки - Києво-Святошинської районної ради Київської області.

Незазначення конкретної кредиторської заборгованості у передавальному акті саме по собі не припиняє та не змінює обов`язку правонаступника за зобов`язаннями юридичної особи, що припинилася шляхом приєднання, оскільки при такій формі реорганізації до правонаступника переходять усі права та обов`язки юридичної особи, яка припиняється

За даними ПрАТ ДТЕК Київські регіональні електромережі Києво-Святошинську районну раду Київської області віднесено до категорії споживачів, постачання електричної енергії яким здійснює постачальник останньої надії з січня 2021 року, що підтверджується листом ПрАТ ДТЕК Київські регіональні електромережі № 3/01/3/731 від 11.01.2021.

Як вбачається з матеріалів справи, Києво-Святошинська районна рада Київської області, правонаступником якої є Бучанська районна рада Київської області, почала споживати електричну енергію з 01.01.2021 р., що підтверджується звітом ПрАТ ДТЕК Київські регіональні електромережі щодо фактичного (звітного) корисного відпуску електричної енергії за точками комерційного обліку (площадками вимірювання) споживачів постачальника останньої надії ДПЗД Укрінтеренерго, які приєднані до електричних мереж або відносяться до території ліцензованої діяльності оператора системи розподілу (передачі) ПрАТ ДТЕК Київські регіональні електромережі.

Так, між Державним підприємством зовнішньоекономічної діяльності Укрінтеренерго (постачальник) та Києво-Святошинською районною радою Київської області, правонаступником якої є Бучанська районна рада Київської області (споживач), укладено договір про постачання електричної енергії постачальником останньої надії.

Відповідно до п. 2.1 договору за цим договором постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору, що зазначені в додатку 1 до договору (комерційна пропозиція).

Згідно з п. 3.1 договору постачальник здійснює постачання електричної енергії споживачу з моменту припинення постачання електричної енергії споживачу діючим електропостачальником у випадках, зазначених у пункті 3.2 цієї глави.

Пунктом 3.4 договору встановлено, що електрична енергія постачається до електроустановок споживача протягом строку, що не може перевищувати 90 днів. Якщо після закінчення зазначеного строку постачання електричної енергії споживач не розпочав процедуру зміни електропостачальником, постачання електричної енергії на об`єкт призупиняється.

Відповідно до п. 3.7 договору початок постачання електричної енергії споживачу починається з факту споживання електричної енергії у перший день, наступний за останнім днем постачання електричної енергії попереднім електропостачальником, за відсутності факту відключення, передбаченого ПРРЕЕ у разі укладення договору між сторонами.

Згідно з п. 5.1 договору споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами (тарифами), що визначаються відповідно до методики (порядку), затвердженої Регулятором, згідно з комерційною пропозицією з постачання електричної енергії постачальником останньої надії, яка є додатком до цього договору.

Пунктом 5.8 договору встановлено, що розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць.

Відповідно до п. 5.10 договору оплата виставленого постачальником рахунку за цим договором має бути здійснена споживачем в терміни, визначені в рахунку, але не менше 5 робочих днів з дати отримання споживачем цього рахунку, або протягом 5 робочих днів від строку оплати, зазначеного у комерційній пропозиції, прийнятої споживачем. Всі платіжні документи, що виставляються постачальником споживачу, мають містити чітку інформацію про суму платежу, порядок та строки оплати, що погоджені сторонами цього договору, а також інформацію щодо адреси, телефонів, офіційної вебсторінки для отримання інформації про подання звернень, скарг та претензій щодо комерційної якості постачання електричної енергії та надання повідомлень про загрозу електробезпеки.

Згідно з п. 6.2.2 договору споживач зобов`язується забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії згідно з умовами цього договору.

Цей договір набирає чинності за фактом споживання електричної енергії у перший день, наступний за останнім днем постачання електричної енергії попереднім електропостачальником, за відсутності факту відключення, передбаченого ПРРЕЕ, та діє в частині здійснення розрахунків між сторонами до повного їх здійснення, а в частині постачання електричної енергії його дія не може перевищувати 90 календарних днів (п. 13.1 договору).

Пунктом 4.1 комерційної пропозиції № 3 від 07.06.2019 р., яка є додатком № 1 до договору про постачання електричної енергії постачальником останньої надії, встановлено, що споживач сплачує 100% від орієнтовної вартості прогнозованого обсягу споживання електричної енергії за розрахунковий період протягом 5 банківських (робочих) днів з моменту отримання споживачем рахунку. У разі не отримання рахунку споживач зобов`язується здійснити 100 % оплату самостійно (без рахунку) на поточний рахунок постачальника, зазначений у договорі, не пізніше ніж за 1 банківський (робочий) день до початку розрахункового періоду, виходячи з прогнозованого обсягу споживання електричної енергії у розрахунковому періоді та діючої у розрахунковому періоді ціни на електричну енергію. Орієнтовна вартість розраховується шляхом множення прогнозованого обсягу споживання електричної енергії на ціну, за якою здійснюється постачання електричної енергії постачальником. Прогнозований обсяг споживання електричної енергії визначається на підставі даних, отриманих постачальником від оператора системи розподілу.

Згідно з п. 4.2 комерційної пропозиції остаточний розрахунок за спожиту електричну енергію в розрахунковому періоді здійснюється споживачем на підставі виставленого постачальником рахунку до 14-го (включно) числа місяця, наступного за розрахунковим, розмір якого визначається як різниця між вартістю купованої споживачем електричної енергії, зазначеної в акті купівлі-продажу, та сумарною оплатою споживачем за розрахунковий період з урахуванням ПДВ.

Відповідно до п. 4.3 комерційної пропозиції рахунки вважаються отриманими споживачем належним чином у разі їх направлення особистим врученням (нарочним) або із застосуванням послуг пошти на адресу споживача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та/або на адресу, надану ОС постачальнику. Датою отримання таких рахунків буде вважатися дата їх особистого вручення, що підтверджується підписом одержувача на рахунку або супровідному листі, та/або реєстрацією вхідної кореспонденції, або третій календарний день від дати отримання поштовим відділенням зв`язку, в якому обслуговується одержувач (у разі направлення поштою рекомендованим або цінним листом). У разі направлення рахунків електронною поштою або із застосуванням інших засобів електронного зв`язку, датою отримання таких рахунків буде вважатися дата відправлення постачальником відповідного електронного повідомлення (лист, факс та інше).

Пунктом 4.4 комерційної пропозиції встановлено, що акт купівлі-продажу електричної енергії складається на підставі даних про фактичне споживання електричної енергії споживачем, отриманих від ОС. Після завершення розрахункового періоду та отримання даних від ОС постачальник надсилає на адресу електронної пошти споживача скановану версію акта купівлі-продажу, підписаного зі свого боку. Споживач в триденний термін після отримання сканованої версії акта купівлі-продажу зі свого боку підписує його та направляє скановану версію акта купівлі-продажу на адресу електронної пошти постачальника. Оригінал акта купівлі-продажу у двох примірниках надсилається поштою на поштову адресу споживача. Підписаний з боку споживача один екземпляр оригіналу акта купівлі-продажу в триденний термін повертається на поштову адресу постачальника. У разі наявності зауважень до акта купівлі-продажу, споживач оформлює протокол розбіжностей, в якому вказує обсяг електричної енергії, по якому є розбіжності. У разі неповернення споживачем підписаного зі свого боку одного екземпляру оригіналу акта купівлі-продажу у встановлені строки або його не підписання з боку споживача у встановлений термін, документ вважається узгодженим та підтвердженим споживачем та приймається постачальником як узгоджений.

Згідно з п. 15.1 комерційної пропозиції цей договір набирає чинності за фактом споживання електричної енергії у перший день, наступний за останнім днем постачання електричної енергії попереднім електропостачальником, за відсутності факту відключення, передбаченого ПРРЕЕ, за умови акцептування споживачем умов договору шляхом сплати рахунку за електричну енергію, наданого постачальником.

Відповідно до п. 16.1 комерційної пропозиції інформування споживача, з яким укладено договір, про зміни в умовах договору, про закінчення терміну його дії, зміну цін, надсилання рахунків на оплату (із вкладенням сканованої копії рахунку у форматі PDF), попереджень про припинення постачання електричної енергії (із вкладенням сканованої копії попередження у форматі PDF) також може здійснюватися шляхом надсилання інформації/документів засобами електронного зв`язку на електронну адресу споживача.

На виконання умов договору, за даними оператора системи розподілу ПрАТ ДТЕК Київські Електромережі (як адміністратора комерційного обліку), обсяги фактично спожитої електричної енергії та їх вартість за розрахункові періоди становлять:

- за січень 2021 року - на підставі Звіту про фактичне споживання складено Акт № 004765 від 31.01.2021 та виставлено рахунок № 000004054748/08/О01/10662 від 15.02.2021 на суму 87 044,42 грн (з ПДВ) за спожитий обсяг 24 394 кВт*год;

- за лютий 2021 року - на підставі Звіту про фактичне споживання складено Акт № 009058 від 28.02.2021 та виставлено рахунок № 000004054748/08/О02/15578 від 16.03.2021 на суму 38 788,32 грн (з ПДВ) за спожитий обсяг 11 860 кВт*год;

- за березень 2021 року - на підставі Звіту про фактичне споживання складено Акт № 012309 від 31.03.2021 та виставлено рахунок № 000004054748/08/О03/18170 від 09.04.2021 на суму 43 776,06 грн (з ПДВ) за спожитий обсяг 11 924 кВт*год.

Вказані рахунки та акти купівлі-продажу електроенергії за січень - березень 2021 року були належним чином направлені на юридичну адресу відповідача - Бучанської районної ради Київської області та отримані останньою (зокрема, за січень 2021 року - направлено 24.02.2021, отримано 02.03.2021; за лютий та березень 2021 року - отримано відповідно 08.04.2021 та 25.05.2021), що підтверджується матеріалами справи.

Вказані акти купівлі-продажу електроенергії відповідачем не підписані, будь-яких зауважень або протоколів розбіжностей до них матеріали справи не містять. А тому відповідно до пункту 4.4 комерційної пропозиції № 3 від 07.06.2019 р. вони вважаються узгодженими та підтвердженими споживачем.

Поряд з цим, у порушення вимог пунктів 5.10 договору про постачання електричної енергії постачальником останньої надії та 4.2 комерційної пропозиції, Бучанською районною радою Київської області (як правонаступником Києво-Святошинської районної ради Київської області) не було здійснено своєчасної та повної оплати вартості спожитої електричної енергії за січень - березень 2021 року, внаслідок чого утворилася заборгованість у загальному розмірі 169 608,80 грн.

Відповідно до ст. 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 58 Закону України Про ринок електричної енергії споживач зобов`язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.

Пунктом 2.3.11 глави 2.3 розділу II Правил роздрібного ринку електричної енергії встановлено, що комерційний облік на роздрібному ринку електричної енергії організовується адміністратором комерційного обліку та здійснюється постачальниками послуг комерційного обліку відповідно до вимог Закону України Про ринок електричної енергії, Кодексу комерційного обліку та цих Правил.

Постачальник послуг комерційного обліку забезпечує зняття показів засобів вимірювальної техніки відповідно до Кодексу комерційного обліку (п. 2.3.14 правил).

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з приписами статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Матеріали справи не містять доказів сплати за спожиту електричну енергію відповідачем виставлених позивачем рахунків і актів: № 000004054748/08/О01/10662 від 15.02.2021 та акт № 004765 від 31.01.2021; № 000004054748/08/О02/15578 від 16.03.2021 та акт № 009058 від 28.02.2021; № 000004054748/08/О03/18170 від 09.04.2021 та акт № 012309 від 31.03.2021

Отже, оскільки матеріалами справи підтверджується факт наявності у відповідача, який є правонаступником Києво-Святошинської районної ради Київської області, заборгованості перед позивачем за поставлену електричну енергію за січень - березень 2021, вимога позивача про стягнення 169 608,80 грн основного боргу є обґрунтованою, доведеною і такою, що підлягає задоволенню.

Крім того, суд зазначає, що відсутність у боржника необхідних коштів або взяття ним зобов`язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень не звільняє його від обов`язку виконати господарські зобов`язання (правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 25.06.2020 у справі № 910/4926/19, від 30.03.2020 у справі № 910/3011/19, від 03.04.2018 у справі № 908/1076/17).

Також, позивач просить суд стягнути з Відповідача пеню у розмірі 24 605,92 грн за наступні періоди: з 11.03.2021 по 23.02.2022, з 16.04.2021 по 23.02.2022, з 02.06.2021 по 23.02.2022, 15% річних у розмірі 132 179,49 грн, та інфляційні втрати у розмірі 136 251,96 грн, нарахування яких здійснено за наступні періоди: 11.03.2021 по 19.06.2026, з 16.04.2021 по 19.06.2026, з 02.06.2021 по 19.06.2026.

Частиною 2 статті 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з п. 7.4. комерційної пропозиції для постачання електричної енергії споживачам постачальником останньої надії споживач, який прострочив виконання грошового зобов`язання з оплати електроенергії, на вимогу постачальника зобов`язаний, крім оплати штрафних санкцій та збитків, сплатити суму боргу за електроенергію з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення зобов`язання, а також п`ятнадцять процентів річних від простроченої суми невиконаного або неналежним чином виконаного зобов`язання.

Як вже зазначалось, згідно з п. 5.10 договору оплата виставленого постачальником рахунку за цим договором має бути здійснена споживачем в терміни, визначені в рахунку, але не менше 5 робочих днів з дати отримання споживачем цього рахунку, або протягом 5 робочих днів від строку оплати, зазначеного у комерційній пропозиції, прийнятої споживачем.

Відповідно до п. 4.3 комерційної пропозиції визначено, що рахунки вважаються отриманими споживачем належним чином у разі їх направлення особистим врученням (нарочним) або із застосуванням послуг пошти на адресу споживача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та/або на адресу, надану ОС постачальнику.

Таким чином, відповідач є таким, що отримав виставлені позивачем рахунки разом із актами купівлі-продажу за січень - березень 2021 року (рахунок №000004054748/08/О01/10662 від 15.02.2021 та акт № 004765 від 31.01.2021 - отримано 02.03.2021, рахунок № 000004054748/08/О02/15578 від 16.03.2021 та акт № 009058 від 28.02.2021 - отримано 08.04.2021; рахунок № 000004054748/08/О03/18170 від 09.04.2021 та акт № 012309 від 31.03.2021 - отримано 25.05.2021, що підтверджується матеріалами справи, а отже, є таким, що прострочив їх оплату.

Отже, відповідач є таким, що прострочив оплату виставлених рахунків (№ 000004054748/08/О01/10662 від 15.02.2021, № 000004054748/08/О02/15578 від 16.03.2021 та № 000004054748/08/О03/18170 від 09.04.2021) після спливу встановленого пунктом 5.10 договору 5-денного банківського строку з дати їх отримання.

Отже, вимоги позивача про стягнення із відповідача основної заборгованості у розмірі 169 608,80 грн за публічним договором про постачання електричної енергії постачальником останньої надії є законними і обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 3) ч. 1 ст. 611 цього ж кодексу у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Частиною 1 ст. 549 цього ж кодексу передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Частиною 3 цієї ж статті встановлено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 цього ж кодексу у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно ч. 6 ст. 232 цього ж кодексу нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Пунктом 6.1. комерційної пропозиції № 3 від 07.06.2019 р. для постачання електричної енергії споживачам постачальником останньої надії встановлено, що за внесення передбачених умовами Договору платежів з порушенням термінів, визначених даною комерційною пропозицією, Постачальник має право нарахувати Споживачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати. Споживач зобов`язується сплатити пеню на підставі рахунку Постачальника.

Розрахунок пені від суми основної заборгованості, виконаний позивачем, є обґрунтованим та вірним, а тому суд дійшов висновку про задоволення вимог позивача в частині стягнення із відповідача пені від суми основної заборгованості за договором у вищевказані періоди у розмірі 24 605,92 грн.

Відповідно до Комерційної пропозиції № 3 від 07.06.2019 р. для постачання електричної енергії споживачам постачальником останньої надії, яка є Додатком 1 до Договору, а саме положеннями розділу 7 Додаткові зобов`язання Споживача, встановлено збільшення розміру процентів до 15% у зв`язку з простроченням сплати боргу, розмір ставки, на яку збільшена плата за користування позикою (кредиту), яке слід вважати іншим розміром процентів, встановленим договором відповідно до положень ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Враховуючи те, що судом встановлено порушення відповідачем умов договору та невиконання грошового зобов`язання, погодження між сторонами умов про відповідальність у вигляді пені, позивач має право на нарахування та стягнення означеної штрафної санкції.

Відтак, суд зобов`язаний належним чином дослідити поданий стороною доказ (в даному випадку - розрахунок пені, 15% річних та інфляційних втрат), перевірити його, оцінити в сукупності та взаємозв`язку з іншими наявними у справі доказами, а у випадку незгоди з ним повністю чи частково - зазначити правові аргументи на його спростування і навести у рішенні свій розрахунок - це процесуальний обов`язок суду.

Контррозрахунок відповідачем не поданий.

Перевіривши заявлену позивачем до стягнення суму пені та 15% річних у розмірі 132 179,49 гривень, суд дійшов висновку, що розрахунок позивача є арифметично та методологічно вірним, а тому позовні вимоги в цій частині задовольняються в заявленому розмірі

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розрахунок інфляційних втрат визнаний судом арифметично неправильним.

За здійсненим господарським судом перерахунком, виконаним за допомогою програми інформаційно-пошукової системи ЛІГА Закон, за порушення строків оплати, в межах визначеного позивачем строку: розмір інфляційних втрат становить 135 946,11 гривень, з розрахунку:

- за зобов`язаннями січня 2021 року на суму 87 044,42 гривень за період з 11.03.2021 по 19.06.2026 розмір інфляційних втрат 72 107,82 гривень;

- за зобов`язаннями лютого 2021 року на суму 38 788,32 гривень за період з 16.04.2021 по 19.06.2026 розмір інфляційних втрат 30 462,09 гривень;

- за зобов`язаннями березня 2021 року на суму 43 776,06 гривень за період з 02.06.2021 по 19.06.2026 розмір інфляційних втрат 33 376,20 гривень.

Частиною другою статті 237 Господарського процесуального кодексу України визначено, що при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог, а оскільки перерахована сума інфляційних втрат в розмірі 135 946,11 грн є меншою за заявлену позивачем в розмірі 136 251,96 грн, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню частково - в розмірі 135 946,11 гривень.

Стосовно дотримання позивачем строку позовної давності для звернення з даним позовом до суду судом встановлено наступне.

Статтею 256 ЦК України визначено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно зі статтею 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до статті 258 ЦК України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Зокрема, позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Разом з тим, відповідно до частини першої статті 259 ЦК України позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін.

Як встановлено судом, відповідно до пункту 14.1 Комерційної пропозиції № 3 від 07.06.2019 сторони, керуючись статтею 259 ЦК України, домовилися встановити збільшений строк позовної давності, а саме: строк загальної позовної давності щодо вимог про стягнення боргу тривалістю п`ять років та строк спеціальної позовної давності щодо вимог про стягнення штрафних санкцій (штраф, пеня) тривалістю п`ять років.

Отже, до заявлених у цій справі вимог підлягає застосуванню погоджений сторонами п`ятирічний строк позовної давності.

При цьому суд враховує особливості перебігу позовної давності, встановлені законодавством у зв`язку із запровадженням карантину та воєнного стану в Україні.

Так, пунктом 12 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у відповідній редакції було передбачено продовження строків позовної давності, визначених, зокрема, статтями 257 та 258 цього Кодексу, на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України.

Карантин на території України було скасовано з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року.

Надалі пунктом 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у редакції, чинній з 30 січня 2024 року, було передбачено зупинення перебігу позовної давності на строк дії воєнного стану в Україні.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 02.07.2025 у справі № 603/602/24 зазначила, що якщо позовна давність не спливла станом на 02 квітня 2020 року, то перебіг такого строку спочатку було продовжено на строк дії карантину - до 30 червня 2023 року, надалі - до 29 січня 2024 року на строк дії воєнного стану, а з 30 січня 2024 року перебіг позовної давності зупинився на строк дії воєнного стану. Водночас із 05 вересня 2025 року перебіг позовної давності поновлено відповідно до Закону України № 4434-IX «Про внесення зміни до розділу Прикінцеві та перехідні положення Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності».

У цій справі заборгованість виникла у січні 2021 року, тобто на момент запровадження відповідних законодавчих змін строк позовної давності не сплив.

З огляду на наведене, перебіг погодженого сторонами п`ятирічного строку позовної давності підлягав врахуванню з урахуванням передбачених законом особливостей його продовження та зупинення.

Таким чином, з урахуванням погодженого сторонами п`ятирічного строку позовної давності, а також законодавчих положень щодо особливостей перебігу позовної давності у період дії карантину та воєнного стану, позивач звернувся до суду в межах встановленого строку позовної давності.

За таких обставин доводи відповідача щодо пропуску позивачем строку позовної давності є необґрунтованими, а заява відповідача про застосування наслідків спливу позовної давності задоволенню не підлягає.

Стосовно посилань відповідача на відсутність власних джерел фінансування, отримання ним виключно цільової субвенції з державного бюджету на утримання апарату та відсутність інших коштів для погашення заборгованості суд зазначає, що відсутність у боржника необхідних коштів або взяття ним зобов`язань без відповідних бюджетних асигнувань чи з перевищенням повноважень не звільняє його від обов`язку виконати господарські зобов`язання (правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 25.06.2020 у справі № 910/4926/19, від 30.03.2020 у справі № 910/3011/19, від 03.04.2018 у справі № 908/1076/17).

Згідно з положеннями ст.86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).

Проаналізувавши встановлені у справі обставини, оцінивши досліджені докази в їх сукупності та взаємозв`язку за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог у загальному розмірі 462 340,32 гривень, з яких 169 608,80 гривень основний борг, 24 605,92 гривень пеня, 132 179,49 гривень 15% річних, 135 946,11 гривень інфляційні втрати.

Відповідно до приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статями 12, 13, 73, 74, 76, 77, 79, 86, 91, 129, 236-238, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В

Позовні вимоги Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності Укрінтеренерго до Бучанської районної ради Київської області про стягнення 462 646,17 гривень задовольнити частково.

Стягнути з Бучанської районної ради Київської області (08292, Київська область, місто Буча, вулиця Енергетиків; код ЄДРПОУ 43961534) на користь Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності Укрінтеренерго (04080, місто Київ, вулиця Кирилівська, будинок № 85; код ЄДРПОУ 19480600) 169 608,80 гривень заборгованості, 24 605,92 гривень пені, 132 179,49 гривень 15% річних, 135 946,11 гривень інфляційних втрат, а також судовий збір у сумі 5 548,08 гривень.

В частині стягнення 305,85 гривень інфляційних втрат відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Згідно із ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності Укрінтеренерго (04080, місто Київ, вулиця Кирилівська, будинок № 85; код ЄДРПОУ 19480600).

Відповідач: Бучанська районна рада Київської області (08292, Київська область, місто Буча, вулиця Енергетиків; код ЄДРПОУ 43961534).

Суддя С.М. Фурсова