Ухвала суду № 139365963, 01.09.2026, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"01" вересня 2026 р. м. Київ Справа № 911/214/25

м. Київ, вул. С. Петлюри, буд. 16/108

Господарський суд Київської області

без виклику (повідомлення) сторін

Господарський суд Київської області, одноособово, у складі судді Саванчук С.О., розглянув матеріали справи

за позовом Фізичної особи - підприємця Кияна Валерія Володимировича

АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1

до Публічного акціонерного товариства УКРНАФТА

04053, місто Київ, провулок Несторівський, будинок 3-5, код ЄДРПОУ 00135390

про стягнення заборгованості

встановив:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява (вх. №4523 від 13.01.2025) Фізичної особи-підприємця Кияна Валерія Володимировича до Публічного акціонерного товариства «УКРНАФТА» про стягнення 24955,66 грн заборгованості, що виникла у зв`язку із неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором купівлі-продажу №84-МТР від 22.09.2022.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 23.01.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №911/214/25, постановлено здійснювати розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

За результатом дослідження матеріалів справи та відомостей щодо розгляду спорів між тими самими сторонами, суд встановив наявність судового рішення, яким вже вирішено спір між Фізичною особою-підприємцем Кияном Валерієм Володимировичем та Публічним акціонерним товариством «УКРНАФТА» про той самий предмет і з тих самих підстав.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.04.2025 у справі №910/106/25 за позовом Фізичної особи-підприємця Кияна Валерія Володимировича до Публічного акціонерного товариства «УКРНАФТА» про стягнення 24955,66 грн позов задоволено частково: стягнуто з Публічного акціонерного товариства «УКРНАФТА» на користь Фізичної особи-підприємця Кияна Валерія Володимировича 14625,00 грн основного боргу; 901,54 грн 3 % річних; 2471,63 грн інфляційних втрат та 3606,03 грн витрат на професійну правничу допомогу; в іншій частині позову відмовлено. Також стягнуто з відповідача в дохід Державного бюджету України 1747,05 грн судового збору.

Рішення Господарського суду міста Києва від 23.04.2025 у справі №910/106/25 набрало законної сили 14.05.2025, що підтверджується відомостями Єдиного державного реєстру судових рішень.

Судом здійснено порівняльний аналіз суб`єктного складу, предмета та фактичних підстав позовів у справі №911/214/25, що розглядається, та у справі №910/106/25.

Щодо суб`єктного складу суд зазначає, що позивачем в обох справах є Фізична особа-підприємець Киян Валерій Володимирович, а відповідачем - Публічне акціонерне товариство «УКРНАФТА». Відтак, суб`єктний склад сторін у справах №911/214/25 та №910/106/25 є повністю тотожним.

Щодо предмета позовів судом встановлено, що у справі №911/214/25 Фізична особа-підприємець Киян Валерій Володимирович заявляє до стягнення з Публічного акціонерного товариства «УКРНАФТА» за договором купівлі-продажу №84-МТР від 22.09.2022 основну заборгованість у розмірі 14625,00 грн, інфляційні втрати у розмірі 2471,63 грн, 3 % річних у розмірі 901,54 грн та пеню у розмірі 6957,49 грн, що загалом становить 24955,66 грн.

У справі №910/106/25 Фізичною особою-підприємцем Кияном Валерієм Володимировичем було заявлено до того самого відповідача вимоги про стягнення тотожних за видом та розміром сум, а саме: 14625,00 грн основного боргу, 6957,49 грн пені, 901,54 грн 3 % річних та 2471,63 грн інфляційних втрат, загалом - 24955,66 грн.

Отже, матеріально-правові вимоги позивача у справах №911/214/25 та №910/106/25 збігаються у повному обсязі як за характером вимог, так і за їх розміром, а тому предмети зазначених позовів є тотожними.

Щодо підстав позовів судом встановлено, що в обох справах заявлені вимоги ґрунтуються на одних і тих самих юридичних фактах та виникли з одних і тих самих господарських правовідносин сторін.

Так, підставою заявлених вимог в обох справах є укладення 22.09.2022 між Фізичною особою-підприємцем Кияном Валерієм Володимировичем як продавцем та Публічним акціонерним товариством «УКРНАФТА» як покупцем договору купівлі-продажу №84-МТР, за яким продавець зобов`язався передати товар у власність покупця, а покупець - прийняти товар та сплатити за нього відповідну грошову суму.

В обох справах позивач посилається на погодження сторонами вартості товару у розмірі 22500,00 грн, здійснення відповідачем 14.10.2022 попередньої оплати у розмірі 7875,00 грн відповідно до платіжної інструкції №6669, поставку позивачем товару на суму 22500,00 грн за видатковою накладною №11/11-01 від 11.11.2022, виникнення у відповідача обов`язку здійснити остаточний розрахунок за поставлений товар та наявність непогашеної заборгованості у розмірі 14625,00 грн.

Додаткові вимоги про стягнення 3 % річних та інфляційних втрат в обох справах обґрунтовані простроченням відповідачем виконання того самого грошового зобов`язання за договором №84-МТР від 22.09.2022 та положеннями статті 625 Цивільного кодексу України, а вимога про стягнення 6957,49 грн пені - тим самим фактом прострочення виконання грошового зобов`язання.

Отже, не лише правовідносини сторін та договір, з якого виник спір, але й юридично значимі факти, якими позивач обґрунтовує виникнення та розмір заявлених вимог, первинні документи, на яких такі вимоги ґрунтуються, розмір основного зобов`язання та похідних нарахувань є однаковими. Відтак, підстави позовів у справах №911/214/25 та №910/106/25 також є тотожними.

При цьому, Господарським судом міста Києва у справі №910/106/25 вже надано судову оцінку як факту укладення та виконання сторонами договору купівлі-продажу №84-МТР від 22.09.2022, так і факту поставки товару, здійснення часткової оплати, наявності залишку основного боргу та наявності правових підстав для стягнення заявлених позивачем нарахувань.

За результатами такого розгляду, судом остаточно вирішено матеріально-правові вимоги позивача: встановлена наявність підстав для стягнення 14625,00 грн основного боргу; 901,54 грн 3 % річних; 2471,63 грн інфляційних втрат та відсутність підстав для стягнення 6957,49 грн пені.

Тобто, кожна із матеріально-правових вимог, яка становить предмет розгляду справи №911/214/25, вже була предметом судового розгляду та отримала відповідне остаточне вирішення у справі №910/106/25.

Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо суд встановить обставини, які є підставою для відмови у відкритті провадження у справі відповідно до пунктів 2, 4, 5 частини 1 статті 175 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною 2 статті 175 цього Кодексу.

За змістом частини 3 статті 231 Господарського процесуального кодексу України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Верховний Суд у пунктах 26-31 постанови від 04.06.2025 у справі №917/1215/24 зазначив, що закриття провадження у справі є формою закінчення розгляду господарської справи без прийняття рішення по суті у зв`язку з виявленням після відкриття провадження обставин, з якими закон пов`язує неможливість подальшого судового розгляду, а передумовою застосування пункту 2 частини 1 статті 175 та, як наслідок, пункту 3 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України є наявність двох справ з тотожним суб`єктним складом, предметом та підставами.

Таким чином, сам по собі факт того, що рішення Господарського суду міста Києва у справі №910/106/25 ухвалене після відкриття Господарським судом Київської області провадження у справі №911/214/25, не створює підстав для повторного вирішення тотожного спору після набрання таким рішенням законної сили. Визначальним для застосування пункту 3 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України є встановлення судом під час розгляду справи факту існування судового рішення, що набрало законної сили, яким вже вирішено спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Відповідно до частини 1 статті 18 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Остаточність судового рішення передбачає не лише обов`язковість його виконання, а й неможливість повторного вирішення іншою судовою справою спору, який вже остаточно вирішений компетентним судом. Інакший підхід допускав би існування двох судових рішень щодо одного і того самого матеріально-правового спору, створював би можливість повторної оцінки тих самих обставин та доказів і фактично перетворював би нове провадження на не передбачений процесуальним законом спосіб перегляду судового рішення, що набрало законної сили.

Отже, встановлена судом одночасна тотожність суб`єктного складу, предмета та фактичних підстав позовів у справах №911/214/25 та №910/106/25, а також наявність рішення Господарського суду міста Києва від 23.04.2025 у справі №910/106/25, яке набрало законної сили та яким спір між сторонами вже вирішено по суті, унеможливлюють подальший розгляд справи №911/214/25.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про наявність передбачених пунктом 3 частини 1 статті 231 у взаємозв`язку з пунктом 2 частини 1 статті 175 Господарського процесуального кодексу України правових підстав для закриття провадження у справі №911/214/25.

Судом враховано, що позивач є особою з інвалідністю II групи, що підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, а тому відповідно до пункту 9 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях. Оскільки при зверненні до суду судовий збір позивачем не сплачувався, питання про його повернення у зв`язку із закриттям провадження у справі не вирішується.

Враховуючи викладене та керуючись пунктом 2 частини 1 статті 175, пунктом 3 частини 1 статті 231, статтею 234 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ухвалив:

Провадження у справі №911/214/25 за позовом Фізичної особи-підприємця Кияна Валерія Володимировича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Публічного акціонерного товариства УКРНАФТА (04053, місто Київ, провулок Несторівський, будинок 3-5, код ЄДРПОУ 00135390) про стягнення заборгованості закрити.

Ухвала господарського суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею - 01.09.2026 та може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів.

Суддя С.О. Саванчук