Рішення № 139364917, 01.09.2026, Валківський районний суд Харківської області

Справа № 615/2026/26

Провадження № 2/615/798/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 вересня 2026 року м. Валки

Валківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Логвінова А.О.,

за участю секретаря судового засідання Партоли О.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Валки Харківської області за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу № 615/2026/26

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр»

до ОСОБА_1

про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

Стислий зміст (виклад) позовних вимог.

20 липня 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр»(далі по тексту - позивач, ТОВ «Споживчий центр») звернулось до Валківського районного суду Харківської області з позовом до ОСОБА_1 (далі по тексту - відповідач, ОСОБА_1 ), у якому просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за договором № 05.07.2025-100001119 від 05 липня 2025 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» та ОСОБА_1 05 липня 2025 року укладено кредитний договір № 05.07.2025-100001119, за умовами якого відповідач отримала кредит у розмірі 5 000,00 грн строком на 217 днів до 06 лютого 2026 року. Процентна ставка «Стандарт» становить 1 % за один день користування кредитом та застосовується протягом перших трьох чергових періодів користування кредитом, процентна ставка «Економ» становить 0,5 % за один день користування кредитом та застосовується протягом наступних чергових періодів. Також умовами кредитного договору передбачено сплату комісії, пов`язаної з наданням кредиту, у розмірі 9 % від суми кредиту, що становить 450,00 грн, комісії за обслуговування кредитної заборгованості у розмірі 450,00 грн у кожному з двох чергових періодів, наступних за першим черговим періодом, та неустойки у розмірі 75,00 грн за кожен день невиконання або неналежного виконання кожного окремого зобов`язання.

09 липня 2025 року між сторонами укладено додатковий договір, за умовами якого суму кредиту збільшено до 7 600,00 грн шляхом надання відповідачу другого траншу у розмірі 2 600,00 грн. Комісія, пов`язана з наданням другого траншу, становить 9 % від суми другого траншу, що дорівнює 234,00 грн. Комісію за обслуговування кредитної заборгованості встановлено у розмірі 684,00 грн у другому та третьому чергових періодах, а неустойку у розмірі 114,00 грн за кожен день невиконання або неналежного виконання кожного окремого зобов`язання.

10 липня 2025 року між сторонами укладено додатковий договір, за умовами якого суму кредиту збільшено до 18 000,00 грн шляхом надання відповідачу третього траншу у розмірі 10 400,00 грн. Комісія, пов`язана з наданням третього траншу, становить 9 % від суми третього траншу, що дорівнює 936,00 грн. Комісію за обслуговування кредитної заборгованості встановлено у розмірі 1 620,00 грн у другому та третьому чергових періодах, а неустойку у розмірі 270,00 грн за кожен день невиконання або неналежного виконання кожного окремого зобов`язання.

У порушення умов кредитного договору відповідач свої зобов`язання належним чином не виконала, в результаті чого загальний розмір заборгованості становить 59 136,00 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту 18 000,00 грн; заборгованість за відсотками 27 276,00 грн; комісія, пов`язана з наданням кредиту, 1 620,00 грн; комісія за обслуговування кредитної заборгованості 3 240,00 грн; неустойка 9 000,00 грн.

Стислий зміст (виклад) заяв по суті справи.

Заяви по суті справи від сторін не надходили.

Аргументи (позиції) учасників справи.

Представник позивача у судове засідання не з`явився. Подав до суду клопотання, у якому просить розглядати справу за відсутності представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр». Також зазначив, що у разі неявки в судове засідання відповідача не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач у судове засідання не з`явилась. Про день, час та місце проведення розгляду справи повідомлялась належним чином, шляхом направлення судових повісток за зареєстрованим місцем проживання відповідача. Про причини неявки суд не повідомила, відзив на позовну заяву не надала.

Згідно із ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

У відповідності до приписів ст. 280 ЦПК України суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Рух справи.

Ухвалою Валківського районного суду Харківської області від 23 липня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою Валківського районного суду Харківської області від 13 серпня 2026 року задовольнити клопотання представника позивача про витребування доказів. Витребувано у Акціонерного товариства «Універсал Банк» наступну інформацію: чи емітувалась (видавалась) банківська картка № НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп: НОМЕР_2 ; інформацію про рух коштів по банківському рахунку № НОМЕР_1 за 05 липня 2025 року; інформацію про рух коштів по банківському рахунку № НОМЕР_1 за 09 липня 2025 року; інформацію про рух коштів по банківському рахунку № НОМЕР_1 за 10 липня 2025 року.

Фактичні обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

05 липня 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» звернулось до ОСОБА_1 із пропозицією про укладення кредитного договору (оферту), яка є пропозицією укласти електронний кредитний договір (а.с. 12-15).

05 липня 2025 року ОСОБА_1 в електронній формі підписала відповідь позичальника про прийняття пропозиції (акцепт) кредитного договору № 05.07.2025-100001119 від 05 липня 2025 року.

Основними умовами кредитного договору є наступні:

дата надання/видачі кредиту 05 липня 2025 року;

сума кредиту 5 000,00 грн;

строк, на який надається кредит, 217 днів з дати його надання;

дата повернення кредиту 06 лютого 2026 року;

реквізити належного ОСОБА_1 електронного платіжного засобу для надання коштів 4441-11ХХ-ХХХХ-0006;

процентна ставка «Стандарт» фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1 % за один день користування кредитом, яка застосовується протягом перших трьох чергових періодів користування кредитом;

процентна ставка «Економ» фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 0,5 % за один день користування кредитом, яка застосовується протягом чергових періодів, наступних за черговими періодами, в яких застосовується процентна ставка «Стандарт».

Пунктом 8 кредитного договору визначено, що комісія, пов`язана з наданням кредиту, економічна сутність якої плата за надання кредиту, становить 9 % від суми кредиту та дорівнює 450,00 грн. Комісія розраховується шляхом множення суми кредиту на розмір комісії у відсотковому значенні, нараховується кредитодавцем та обліковується у день видачі кредиту, сплачується згідно з графіком платежів.

Пунктом 9 кредитного договору визначено, що комісія за обслуговування кредитної заборгованості становить 450,00 грн у кожному з двох чергових періодів, наступних за першим черговим періодом. Комісія за обслуговування нараховується кредитодавцем та обліковується в перший день кожного з двох чергових періодів, наступних за першим черговим періодом, та сплачується згідно з графіком платежів.

Комісія за обслуговування встановлюється за організацію та забезпечення надання інформаційної підтримки позичальника по телефону, в особистому кабінеті та на відділеннях, забезпечення можливості робити платежі онлайн на відділеннях, забезпечення можливості відновлення забутого паролю для входу в особистий кабінет як віддалено, так і на відділеннях, забезпечення інформування про дати сплати чергового платежу, консультаційні послуги, інші послуги, які прямо не вказані у цьому пункті, однак надання яких забезпечено кредитодавцем та пов`язане з обслуговуванням кредитної заборгованості.

При цьому до комісії за обслуговування кредитної заборгованості не включено послуги, які кредитодавець зобов`язаний надавати позичальнику безоплатно відповідно до чинного законодавства, зокрема надання один раз на місяць на вимогу споживача інформації про споживчий кредит.

Пунктом 11 кредитного договору передбачено, що протягом строку його дії тарифи та комісії за фінансовою послугою залишаються незмінними. Кредитодавець не надає додаткових та/або супутніх послуг.

Пунктом 13 кредитного договору визначено, що проценти, економічна сутність яких плата за користування кредитом, розраховуються шляхом множення всієї суми кредиту, включаючи всі транші, або залишку від всієї суми кредиту на кількість днів користування кредитом та на процентну ставку, яка застосовується у відповідному періоді.

Пунктом 17 кредитного договору передбачено неустойку у розмірі 75,00 грн, яка нараховується за кожен день невиконання або неналежного виконання кожного окремого зобов`язання незалежно від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Кредитний договір підписаний ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором E586.

09 липня 2025 року ОСОБА_1 в електронній формі звернулась до Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» з пропозицією про укладення додаткового договору до кредитного договору, якою запропонувала збільшити суму кредиту (а.с. 15 зворот 16).

Пунктом 1.1 додаткового договору від 09 липня 2025 року суму кредиту збільшено до 7 600,00 грн.

Пунктом 1.2 додаткового договору від 09 липня 2025 року передбачено надання ОСОБА_1 другого траншу у розмірі 2 600,00 грн 09 липня 2025 року шляхом перерахування коштів на рахунок з використанням реквізитів електронного платіжного засобу 4441-11ХХ-ХХХХ-0006. Строк, на який надавався другий транш, становив 213 днів.

Пунктом 1.3 додаткового договору від 09 липня 2025 року передбачено обов`язок ОСОБА_1 сплатити комісію, пов`язану з наданням другого траншу, економічна сутність якої плата за надання кредиту, у розмірі 9 % від суми другого траншу, що становить 234,00 грн. Вказана комісія нараховується кредитодавцем та обліковується у день видачі траншу, сплачується згідно з графіком платежів.

Пунктом 1.4 додаткового договору від 09 липня 2025 року комісію за обслуговування кредитної заборгованості встановлено у розмірі 684,00 грн у другому та третьому чергових періодах. Різниця між попереднім та новим розміром комісії за обслуговування у розмірі 234,00 грн нараховується та обліковується у день укладення додаткового договору.

Пунктом 1.6 додаткового договору від 09 липня 2025 року денну процентну ставку визначено у розмірі 0,85 %, орієнтовну реальну річну процентну ставку 2812,88 %, орієнтовну загальну вартість кредиту для споживача 21 328,00 грн, загальні витрати за споживчим кредитом 13 728,00 грн.

Пунктом 1.7 додаткового договору від 09 липня 2025 року розмір неустойки змінено та встановлено у сумі 114,00 грн за кожен день невиконання або неналежного виконання кожного окремого зобов`язання незалежно від суми такого зобов`язання.

Додатковий договір від 09 липня 2025 року підписаний ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором K934.

10 липня 2025 року ОСОБА_1 в електронній формі звернулась до Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» з пропозицією про укладення наступного додаткового договору до кредитного договору, якою запропонувала збільшити суму кредиту.

Пунктом 1.1 додаткового договору від 10 липня 2025 року суму кредиту збільшено до 18 000,00 грн.

Пунктом 1.2 додаткового договору від 10 липня 2025 року передбачено надання ОСОБА_1 третього траншу у розмірі 10 400,00 грн 10 липня 2025 року шляхом перерахування коштів на рахунок з використанням реквізитів електронного платіжного засобу 4441-11ХХ-ХХХХ-0006. Строк, на який надавався третій транш, становив 212 днів.

Пунктом 1.3 додаткового договору від 10 липня 2025 року передбачено обов`язок ОСОБА_1 сплатити комісію, пов`язану з наданням третього траншу, економічна сутність якої плата за надання кредиту, у розмірі 9 % від суми третього траншу, що становить 936,00 грн. Вказана комісія нараховується кредитодавцем та обліковується у день видачі траншу, сплачується згідно з графіком платежів.

Пунктом 1.4 додаткового договору від 10 липня 2025 року комісію за обслуговування кредитної заборгованості встановлено у розмірі 1 620,00 грн у другому та третьому чергових періодах. Різниця між попереднім та новим розміром комісії за обслуговування у розмірі 936,00 грн нараховується та обліковується у день укладення додаткового договору.

Пунктом 1.6 додаткового договору від 10 липня 2025 року денну процентну ставку визначено у розмірі 0,84 %, орієнтовну реальну річну процентну ставку 2725,77 %, орієнтовну загальну вартість кредиту для споживача 50 136,00 грн, загальні витрати за споживчим кредитом 32 136,00 грн.

Пунктом 1.7 додаткового договору від 10 липня 2025 року розмір неустойки змінено та встановлено у сумі 270,00 грн за кожен день невиконання або неналежного виконання кожного окремого зобов`язання незалежно від суми такого зобов`язання.

Додатковий договір від 10 липня 2025 року підписаний ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором K127.

Згідно з відповіддю Акціонерного товариства «Універсал Банк» № БТ/Е-36660 від 24 серпня 2026 року платіжна картка № 4441114415680006 емітована на ім`я ОСОБА_1 .

З виписок про рух коштів за картковим рахунком вбачається, що 05 липня 2025 року ОСОБА_1 перераховано 5 000,00 грн, 09 липня 2025 року 2 600,00 грн, а 10 липня 2025 року 10 400,00 грн.

Відповідно до розрахунку заборгованості станом на 03 липня 2026 року загальний розмір заборгованості за кредитним договором становить 59 136,00 грн, з яких: 18 000,00 грн заборгованість за тілом кредиту; 27 276,00 грн заборгованість за відсотками; 1 620,00 грн комісія, пов`язана з наданням кредиту; 3 240,00 грн комісія за обслуговування кредитної заборгованості; 9 000,00 грн неустойка (а.с. 22-24).

З вказаного розрахунку вбачається, що 05 липня 2025 року після надання першого траншу у розмірі 5 000,00 грн відсотки нараховувались за ставкою 1 % на день у розмірі 50,00 грн за кожен день користування кредитом. 09 липня 2025 року після надання другого траншу у розмірі 2 600,00 грн розмір основного боргу збільшився до 7 600,00 грн, у зв`язку з чим за цей день нараховано 76,00 грн відсотків. 10 липня 2025 року після надання третього траншу у розмірі 10 400,00 грн загальний розмір основного боргу становив 18 000,00 грн, а відсотки за ставкою 1 % на день нараховувались у розмірі 180,00 грн щоденно.

За процентною ставкою «Стандарт» у розмірі 1 % за один день користування кредитом відсотки нараховувались до 05 жовтня 2025 року включно. Станом на 05 жовтня 2025 року загальний розмір нарахованих та непогашених відсотків становив 16 116,00 грн. Починаючи з 06 жовтня 2025 року відсотки нараховувались за процентною ставкою «Економ» у розмірі 0,5 % за один день користування кредитом, що при залишку основного боргу 18 000,00 грн становило 90,00 грн за кожен день користування кредитом. Нарахування відсотків за вказаною ставкою здійснювалось до 06 лютого 2026 року включно, внаслідок чого загальний розмір нарахованих відсотків становив 27 276,00 грн. З 07 лютого 2026 року подальше нарахування відсотків припинено.

Крім того, відповідно до розрахунку 05 липня 2025 року нараховано комісію, пов`язану з наданням першого траншу, у розмірі 450,00 грн; 09 липня 2025 року у зв`язку з наданням другого траншу додатково нараховано комісію у розмірі 234,00 грн; 10 липня 2025 року у зв`язку з наданням третього траншу 936,00 грн. Таким чином, загальний розмір нарахованої комісії, пов`язаної з наданням кредиту, становить 1 620,00 грн.

05 серпня 2025 року позивачем нараховано комісію за обслуговування кредитної заборгованості у розмірі 1 620,00 грн, у зв`язку з чим загальний залишок нарахованих комісій збільшився до 3 240,00 грн, а 05 вересня 2025 року нараховано ще 1 620,00 грн комісії за обслуговування кредитної заборгованості, після чого загальний залишок нарахованих та непогашених комісій становив 4 860,00 грн, з яких 1 620,00 грн комісія, пов`язана з наданням кредиту, та 3 240,00 грн комісія за обслуговування кредитної заборгованості.

Також з 05 серпня 2025 року позивачем розпочато нарахування неустойки у розмірі 270,00 грн за кожен день невиконання зобов`язань. Станом на 06 вересня 2025 року розмір нарахованої неустойки становив 8 910,00 грн, 07 вересня 2025 року додатково нараховано 90,00 грн, після чого загальний розмір неустойки становив 9 000,00 грн та надалі не збільшувався.

При цьому протягом усього періоду, відображеного у розрахунку заборгованості, у графі «Сума платежу» зазначено 0,00 грн. Відомостей про здійснення ОСОБА_1 будь-яких платежів у рахунок погашення тіла кредиту, відсотків, комісій або неустойки розрахунок не містить. Після надання третього траншу 10 липня 2025 року залишок основного боргу у розмірі 18 000,00 грн залишався незмінним до закінчення строку кредитування.

Мотиви, з яких виходив суд, застосовані норми права та висновки суду.

Положеннями ч.ч.1, 2 ст. 207 ЦК України встановлено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Частинами 1 та 2 ст. 639 Цивільного кодексу України визначено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. За змістом ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

За приписами ч.ч. 1, 2 ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

За змістом вимог ч. 1 ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається в письмовій формі, а відповідно частини 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний стороною (сторонами).

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Порядок укладання договорів в електронній формі регламентується Законом України «Про електронну комерцію».

Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Статтею 11 Закону України «Про електронну комерцію» визначений порядок укладення електронного договору. Зокрема, відповідно до частини 3 цієї статті, електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Частинами 4 та 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає, якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Згідно з ч. 1 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис.

За правилами ч. 1 ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».

Як вбачається з матеріалів справи, кредитний договір та додаткові договори від 09 липня 2025 року та 10 липня 2025 року містять основні істотні умови, характерні для такого виду договорів, зокрема суму кредиту, дату його видачі, строк повернення грошових коштів, розмір процентів, комісій та інші умови кредитування.

Вказані договори підписані ОСОБА_1 електронними підписами одноразовими ідентифікаторами.

За вказаних обставин суд вважає встановленим факт укладення ОСОБА_1 кредитного договору та додаткових договорів від 09 липня 2025 року та 10 липня 2025 року.

За змістом положень ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно із ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Частинами 1, 2 ст. 1056-1 ЦК України встановлено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки та порядок їх сплати визначаються в договорі.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Матеріалами справи підтверджено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» надало ОСОБА_1 кредитні кошти у загальному розмірі 18 000,00 грн.

Доказів повернення отриманих кредитних коштів та сплати нарахованих відсотків відповідачем суду не надано.

Відсотки у розмірі 27 276,00 грн нараховані у межах погодженого сторонами строку кредитування до 06 лютого 2026 року включно, після закінчення якого їх нарахування припинено.

За таких обставин позовні вимоги у частині стягнення заборгованості за тілом кредиту у розмірі 18 000,00 грн та заборгованості за відсотками у розмірі 27 276,00 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Що стосується стягнення комісії, пов`язаної з наданням кредиту, суд зазначає наступне.

Пунктом 8 кредитного договору комісію, пов`язану з наданням кредиту, безпосередньо визначено як плату за надання кредиту у розмірі 9 % від суми кредиту, що становить 450,00 грн.

Пунктом 1.3 додаткового договору від 09 липня 2025 року передбачено комісію, пов`язану з наданням другого траншу, економічна сутність якої також визначена як плата за надання кредиту, у розмірі 9 % від суми другого траншу, що становить 234,00 грн.

Пунктом 1.3 додаткового договору від 10 липня 2025 року передбачено комісію, пов`язану з наданням третього траншу, економічна сутність якої визначена як плата за надання кредиту, у розмірі 9 % від суми третього траншу, що становить 936,00 грн.

Отже, загальний розмір заявленої до стягнення комісії, пов`язаної з наданням кредиту, становить 1 620,00 грн.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника, для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту.

Разом з тим саме по собі надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України є обов`язком кредитодавця, а виконання такого обов`язку не може обумовлюватися окремою зустрічною оплатою з боку позичальника.

Наявність такої комісії вимагає зазначення в кредитному договорі переліку додаткових та супутніх фінансових послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням/поверненням кредиту, що надаються позичальнику, адже само по собі надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України є обов`язком банку/фінансової установи, й виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 09 грудня 2019 року в справі № 524/5152/15 (провадження № 61-8862сво18) зазначив, що надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України є обов`язком банку, виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту - це обов`язок банку за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту чи моніторинг заборгованості по кредиту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь банку. Надання фінансового інструменту є фактично наданням кредиту позичальнику, така операція, як і моніторинг заборгованості по кредиту, відповідає економічним потребам лише самого банку та здійснюється при виконанні прав та обов`язків за кредитним договором, а тому такі дії банку не є послугами, що об`єктивно надаються клієнту-позичальнику.

Подібні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 12 квітня 2022 року в справі № 640/14229/15 (провадження № 61-16739св20), від 21 квітня 2021 року в справі № 677/1535/15 (провадження № 61-19356св19), від 15 грудня 2021 року в справі № 209/789/15 (провадження № 61-16561св20), від 21 липня 2021 року в справі № 751/4015/15 (провадження № 61-8543св20).

У позовній заяві зазначено, що комісія пов`язана із використанням стороннього сервісу інтернет-еквайрингу при перерахуванні кредитних коштів.

Разом з тим перерахування кредитних коштів на визначений позичальником рахунок є способом виконання кредитодавцем власного обов`язку з надання кредиту.

Використання кредитодавцем стороннього платіжного сервісу для виконання свого обов`язку не свідчить про надання ОСОБА_1 окремої додаткової чи супутньої послуги.

Більш того, економічна сутність комісії, встановленої п. 8 кредитного договору та п.п. 1.3 додаткових договорів, безпосередньо визначена як плата за надання кредиту.

При цьому п. 11 кредитного договору прямо передбачено, що кредитодавець не надає додаткових та/або супутніх послуг.

Отже, умови договору про сплату комісії саме за надання кредиту, тобто за дії, які кредитор здійснює на власну користь, є несправедливими, суперечать принципу добросовісності, та мають наслідком істотний дисбаланс договірних прав і обов`язків та погіршення становища споживача, що за своєю природою є дискримінаційними.

Встановлена комісія за надання кредиту є невиправданим платежем, що спрямований на незаконне заволодіння грошовими коштами фізичної особи споживача, як слабкої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, отже, така умова договору порушує публічний порядок, та є нікчемною.

Отже, комісія у сумі 1 620,00 грн стягненню з відповідачки на користь позивача не підлягає.

Що стосується стягнення комісії за обслуговування кредитної заборгованості, суд зазначає наступне.

Пунктом 9 кредитного договору комісію за обслуговування кредитної заборгованості первісно встановлено у розмірі 450,00 грн у кожному з двох чергових періодів, наступних за першим черговим періодом.

Пунктом 1.4 додаткового договору від 09 липня 2025 року розмір вказаної комісії збільшено до 684,00 грн, а п. 1.4 додаткового договору від 10 липня 2025 року до 1 620,00 грн у другому та третьому чергових періодах.

Таким чином, загальний розмір заявленої до стягнення комісії за обслуговування кредитної заборгованості становить 3 240,00 грн.

10 червня 2017 року набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв`язку із чим у Законі України «Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Положення частин 1, 2 та 5 статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» з набуттям чинності Закону України «Про споживче кредитування» залишилися незмінними.

Відповідно до пункту 4 частини 1статті 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з частиною 2 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

На виконання вимог, у тому числі, пункту 4 частини 1 статті 1 та частини 2 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року № 49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит). Цією ж постановою визнано такою, що втратила чинність, постанову Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту».

Відповідно до пункту 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.

Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил про споживчий кредит).

Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.

Правила про споживчий кредит розроблені й затверджені на виконання вимог Закону України «Про споживче кредитування» та підтверджують правомірність дій банку щодо встановлення у договорі споживчого кредиту комісії за обслуговування кредитної заборгованості.

Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.

Відповідно до частини 1 статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Згідно з частиною 5 статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частини 1 та частини 2 статті 11, частини 5 статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19, постанові Верховного Суду від 29 листопада 2023 року у справі № 461/2857/20.

Суд враховує, що п. 9 кредитного договору формально наведено перелік дій, за які встановлено комісію за обслуговування кредитної заборгованості, а саме: організація та забезпечення інформаційної підтримки позичальника, можливості здійснення платежів онлайн, відновлення доступу до особистого кабінету, інформування про дати сплати чергового платежу, консультаційні та інші послуги.

Разом з тим п. 11 цього ж кредитного договору прямо передбачено, що кредитодавець не надає додаткових та/або супутніх послуг.

Окрім того, комісія за обслуговування кредитної заборгованості включає в себе надання інформації, яка в свою чергу повинна надаватись безкоштовно, вимога про стягнення з відповідача комісії за обслуговування кредитної заборгованості у розмірі 3 240,00 грн задоволенню не підлягають.

Що стосується стягнення неустойки у розмірі 9 000,00 грн, суд зазначає наступне.

Відповідно до умов кредитного договору розмір неустойки первісно становив 75,00 грн за кожен день невиконання або неналежного виконання кожного окремого зобов`язання.

Додатковим договором від 09 липня 2025 року розмір неустойки збільшено до 114,00 грн, а додатковим договором від 10 липня 2025 року до 270,00 грн за кожен день невиконання або неналежного виконання кожного окремого зобов`язання.

Особа може бути звільнена від цивільного обов`язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства (частина 1статті 14 ЦК України).

Критерії правомірності примусу суб`єкта цивільного права до певних дій (бездіяльності) пов`язуються з тим, що відповідні дії (бездіяльність) мають бути обов`язковими для такого суб`єкта (див. постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10 жовтня 2019 року у справі № 320/8618/15-ц (провадження № 61-4393сво18)).

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан з 05 години 00 хвилин 24 лютого 2022 року, який триває до теперішнього часу.

У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем) (пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України).

Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється:

в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування;

в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит;

у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання).

Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною 2 статті 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 31 січня 2024 року у справі №183/7850/22.

Оскільки позивач звернувся до суду з позовом, яким крім іншого, просить стягнути з відповідача неустойку, нараховану у період дії воєнного стану, відповідно ОСОБА_1 звільняється від обов`язку сплати неустойки у період дії в Україні воєнного стану, а тому позовні вимоги про стягнення неустойки у розмірі 9 000,00 грн задоволенню не підлягають.

Доводи позивача про те, що у зв`язку зі змінами законодавства за договорами, укладеними після 24 січня 2024 року, кредиторам дозволено здійснювати нарахування неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, передбачених договором про споживчий кредит, за прострочення виконання зобов`язань, суд до уваги не приймає, оскільки між положеннями Цивільного кодексу України та Закону України «Про споживче кредитування» у цій частині колізії не виникає.

Так, пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України передбачено звільнення позичальника від обов`язку сплати неустойки (штрафу, пені), нарахованої за прострочення виконання грошового зобов`язання у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування, а неустойка та інші платежі, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за таке прострочення, підлягають списанню кредитодавцем.

Закон України «Про споживче кредитування», у свою чергу, передбачав звільнення споживача від відповідальності за прострочення виконання зобов`язань за договором про споживчий кредит за період з 01 березня 2020 року до 24 січня 2024 року, однак не містить положень, відповідно до яких після 24 січня 2024 року кредитодавець набуває право нараховувати неустойку всупереч положенням пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

Отже, припинення дії спеціальних положень Закону України «Про споживче кредитування» щодо звільнення споживача від відповідальності з 24 січня 2024 року не припиняє дії встановленого Цивільним кодексом України звільнення позичальника від обов`язку сплати неустойки у період воєнного стану.

Відповідно до положень ст.ст. 526, 530, 610, ч. 1 ст. 612 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

За змістом ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Отже, для належного виконання зобов`язання необхідно дотримуватись визначених у договорі строків, зокрема, щодо сплати коштів, визначених кредитним договором, а тому прострочення виконання зобов`язання є його порушенням.

На час розгляду справи судом відповідач не надала даних, що свідчать про добровільне погашення заборгованості та про причини несвоєчасного погашення заборгованості за кредитним договором у добровільному порядку.

Отже, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» підлягають частковому задоволенню шляхом стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором у розмірі 45 276,00 грн, з яких: 18 000,00 грн заборгованість за тілом кредиту; 27 276,00 грн заборгованість за відсотками.

Розподіл судових витрат.

Частиною 1 статті 141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду з цим позовом Товариством з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» сплачено 2 662,40 грн судового збору за подання позову (позов подано через систему Електронний Суд), що підтверджується платіжною інструкцією від 06 липня 2026 року (а.с. 1).

Приймаючи до уваги, що позов підлягає частковому задоволенню у розмірі 45 276,00 грн із заявлених 59 136,00 грн, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 038,40 грн (45 276,00 / 59 136,00 ? 2 662,40 = 2 038,40).

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно з ч. 7 ст. 43 ЦПК України у разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи та документів, що до неї додаються, учасник справи зобов`язаний надати доказ надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи. У разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету або відсутності відомостей про його наявність такі документи направляються у паперовій формі листом з описом вкладення.

На підтвердження витрат, пов`язаних з направленням відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів, позивачем надано квитанцію Товариства з обмеженою відповідальністю «Поштова служба «Е-Пост», відповідно до якої загальна вартість послуг за пересилку відправлення становить 138,18 грн (а.с. 32).

Вказані витрати понесені позивачем у зв`язку з виконанням встановленого процесуальним законом обов`язку щодо направлення відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів, а тому належать до витрат, пов`язаних з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи.

Оскільки позовні вимоги задоволено у розмірі 45 276,00 грн із заявлених 59 136,00 грн, що становить 76,5625 % від заявлених позовних вимог, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати, пов`язані з направленням копії позовної заяви та доданих до неї документів, пропорційно розміру задоволених позовних вимог у сумі 105,79 грн (138,18 грн ? 45 276,00 грн / 59 136,00 грн).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 141, 259, 264-265, 268, 273, 280-284, 289, 351-352, 354-355 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором № 05.07.2025-100001119 від 05 липня 2025 року у розмірі 45 276 (сорок п`ять тисяч двісті сімдесят шість) грн 00 коп, з яких: заборгованість за тілом кредиту 18 000 (вісімнадцять тисяч) грн 00 коп; заборгованість за відсотками 27 276 (двадцять сім тисяч двісті сімдесят шість) грн 00 коп.

У задоволенні іншої частини позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 038 (дві тисячі тридцять вісім) грн 40 коп, а також судові витрати, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду у розмірі 105 (сто п`ять) грн 79 коп.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, шляхом подачі апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», місцезнаходження: м. Київ, вул. Саксаганського, 133 А, код ЄДРПОУ: 37356833.

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повне судове рішення складено 01 вересня 2026 року.

Суддя А.О. Логвінов