Ухвала суду № 139364654, 31.08.2026, Гайворонський районний суд Кіровоградської області

Гайворонський районний суд Кіровоградської області

м.Гайворон, вул.Великого Кобзаря, 3 Кіровоградської області, 26300

_____________________________

Справа № 385/1464/26

2/385/778/26

У Х В А Л А

31.08.2026 року суддя Гайворонського районного суду Кіровоградської області Панасюк І.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Філії «Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд», третя особа: Одеська дорожня організація профспілки залізничників і транспортних будівельників України про стягнення одноразової матеріальної допомоги в зв`язку з виходом на пенсію за віком, одноразової щорічної матеріальної допомоги на оздоровлення та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до АТ «Українська залізниця» в особі Філії «Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд», третя особа: Одеська дорожня організація профспілки залізничників і транспортних будівельників України про стягнення одноразової матеріальної допомоги в зв`язку з виходом на пенсію за віком, одноразової щорічної матеріальної допомоги на оздоровлення та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Порядок звернення до суду за судовим захистом врегульовано ЦПК України. Подання заяви до суду має відбуватись із дотриманням певних умов.

Так, за правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати вимогам, викладеним у ст.175 ЦПК України, а також вимогам ст.177 цього Кодексу.

Згідно з вимогами п.3 ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обгрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

Водночас, звертаючись до суду з вищевказаним позовом з вимогами, які мають грошову оцінку, в порушення п.3 ч.3 ст.175 ЦПК України в позовній заяві не зазначено розмір/суму середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, яку просить стягнути з відповідача, та не зазначено в цілому ціну позову, що перешкоджає визначити розмір судового збору, належний до сплати при зверненні до суду з вищевказаним позовом.

Згідно з вимогами ч.4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

В той же час, у відповідності до ст.1 Закону України «Про судовий збір» судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом.

Судовий збір включається до складу судових витрат.

У відповідності до п.1 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Стаття 2 Закону України «Про оплату праці» визначає структуру заробітної плати, згідно якої основна заробітна плата - це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців. Додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій. Інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства, або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми (за особливі чи шкідливі умови праці тощо).

З вищевикладеного вбачається, що крім самого факту виконаної роботи, заробітна плата залежить від обставин виконання цієї роботи: об`єму виконаної роботи (згідно плану чи понад план), періоду виконання (в денний робочий час, в нічні часи, вихідні та святкові дні, терміново), часу виконання роботи (вчасно, згідно графіка, понад графік), умов виконання (шкідливі та особливі умови).

Отже, всі виплати, які входять до структури заробітної плати залежать від самого результату роботи та обставин її виконання.

Разом з тим, матеріальна допомога будь-яким чином не залежить ні від результатів праці, ні від умов виконання роботи. Виплачується незалежно від наявності чи відсутності шкідливих чи особливих умов праці.

Матеріальна допомога відноситься до інших виплат, як і виплати, передбачені колективним договором АТ «Укрзалізниця»: при реєстрації працівником шлюбу, при народженні дитини у працівника, на компенсацію витрат на лікування працівника, працівникам-донорам, при звільненні працівника у зв`язку із виходом на пенсію, до ювілейних дат (досягнення 60, 70, 80, 90 років), на компенсацію вартості твердого палива для пенсіонерів, на компенсацію витрат на поховання членів сім`ї працівника тощо.

Одноразова матеріальна допомога - це разова виплата працівнику від роботодавця у зв`язку з особистими або сімейними обставинами: лікуванням, складною життєвою ситуацією, потребою в підтримці, оздоровленням тощо.

Додаткова грошова допомога на підприємстві (або матеріальна допомога) - це разова або систематична виплата від роботодавця, яка не входить до основної зарплати. Вона покликана фінансово підтримати працівника у складних життєвих обставинах, допомогти з оздоровленням або вирішити соціально-побутові питання.

Отже всі вищевказані додаткові виплати, як і матеріальна допомога, не передбачені чинним законодавством для залізничників, а тільки умовами колективного договору підприємства. Обставини, за яких проводяться виплати залежать від особистих життєвих обставин працівника та направлені на посилення соціального захисту працівника-залізничника та зниження захворюваності серед працівників.

Обсяг заробітної плати найманого працівника становлять винагорода за виконану роботу, про що йдеться у ст.94 КЗпП і ст.1 Закону України "Про оплату праці", та гарантовані державою виплати, передбачені у ст.12 Закону, таке офіційне тлумачення дано Рішенням Конституційного Суду України від 15.10.2013 р. N 8-рп/2013.

Таким чином, одноразова та додаткові грошові допомоги, матеріальна допомога не входять до структури основної та додаткової заробітної плати, так як не залежить від виконаної роботи та її результатів, особливих чи шкідливих умов праці, а є іншою виплатою, передбаченою внутрішнім нормативом самого підприємства.

За загальним правилом виплата розрахункових при звільненні складається з таких сум, як: заробітна плата; вихідна допомога при звільненні за умови, що вона передбачена (ст.44 КЗпП); компенсація за невикористані відпустки; інші виплати, наприклад, додаткові гарантії, передбачені колективним договором.

Відтак, як матеріальна допомога, так і інші виплати згідно колективного договору, відносяться до інших виплат.

У відповідності до вимог ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно з правовими позиціями, які викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року (справа №910/4518/16), від 08 лютого 2022 року (справа №755/12623/19) та були застосовані Верховним Судом у подібній справі, де предметом спору було, зокрема, стягнення матеріальної допомоги на оздоровлення (ухвала від 26 травня 2022 року, справа № 521/6288/19, провадження № 61-4432ск22) заявник не звільнений від сплати судового збору в частині вимог щодо стягнення матеріальної допомоги.

Судом зазначається, що за подання та розгляд позовної заяви у даній справі позивач має сплатити судовий збір.

Суд зауважує, що пільга щодо сплати судового збору, передбачена п.1 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на інші вимоги позивачів у трудових спорах, в тому числі щодо стягнення одноразового та додаткового заохочення у зв`язку з виходом на пенсію, щодо стягнення матеріальної допомоги на оздоровлення та у разі заявлення вимоги про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, та відповідний висновок щодо застосування норм права викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 року у справі № 910/4518/16.

Суд звертає увагу, що одноразова та додаткова грошові допомоги та матеріальна допомога на оздоровлення, яку позивач просить стягнути на свою користь з відповідача, за своєю правовою природою не входять до структури заробітної плати, тобто не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою (зокрема, компенсацією працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати) у розумінні статті 2 Закону України «Про оплату праці».

Документів, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону позивачкою не подано.

Згідно з п.п.1 п.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою-підприємцем, справляється судовий збір у розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З урахуванням заявлених позивачем до стягнення з відповідача коштів попередня ціна позову становить 245531 грн., яка складається із суми всіх допомог, заявлених до стягнення, без врахування вимоги про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, розмір якого на час звернення до суду позивачем не визначено.

За наведених обставин позивачці необхідно зазначити розмір/суму середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, яку вона просить стягнути з відповідача, крім того необхідно зазначити в цілому ціну позову та надати квитанцію про сплату судового збору в розмірі визначеному законом (1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за 4 вимоги майнового характеру) у розмірі відповідно до ставки, встановленої Законом України «Про судовий збір».

При вирішенні питання про залишення позовної заяви без руху враховується практика Європейського суду з прав людини (рішення Суду у справі «De Geouffre de la Pradelle проти Франції», №12964/87, § 28, від 16 грудня 1992 pоку), де зазначено, що реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.

Крім цього в позовній заяві не вказаний поштовий індекс, офіційна електронна адреса та адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету позивачки; відома офіційна електронна адреса та адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету відповідача та третьої особи.

У зв`язку з наведеним, зазначені вище вимоги не є порушенням права на справедливий судовий захист, залишення заяви без руху жодним чином не перешкоджає позивачці у доступі до правосуддя після усунення недоліків позовної заяви.

Відповідно до ч.1, 2 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Недоліки позовної заяви позиваці слід усунути протягом трьох днів з дня отримання копії даної ухвали шляхом сплати судового збору.

Керуючись ст. 177, ч. 1 ст. 185 Цивільного процесуального кодексу України, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Філії «Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд», третя особа: Одеська дорожня організація профспілки залізничників і транспортних будівельників України про стягнення одноразової матеріальної допомоги в зв`язку з виходом на пенсію за віком, одноразової щорічної матеріальної допомоги на оздоровлення та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні залишити без руху.

Надати ОСОБА_1 строк для усунення недоліків терміном три дні з дня отримання копії ухвали.

Запропонувати ОСОБА_1 у визначений строк ліквідувати недоліки позовної заяви:

-в позовній заяві зазначити поштовий індекс, офіційну електронну адресу та адресу електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету позивачки, якщо такі є; відому офіційну електронну адресу та адресу електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету відповідача та третьої особи, якщо такі відомі.

-в позовній заяві необхідно зазначити розмір/суму середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, яку позивачка просить стягнути з відповідача, крім того необхідно зазначити в цілому ціну позову та надати квитанцію про сплату судового збору (1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за 4 вимоги майнового характеру) у розмірі відповідно до ставки, встановленої Законом України «Про судовий збір».

Роз`яснити позивачці, що, у разі невиконання цієї ухвали у встановлений строк, позовна заява буде вважатися неподаною та буде повернута без розгляду.

Ухвала суду щодо визначення розміру судових витрат може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду шляхом подачі в 15-денний строк апеляційної скарги.

Суддя: Ігор ПАНАСЮК