Ухвала суду № 139364540, 01.09.2026, Тлумацький районний суд Івано-Франківської області

Справа № 353/996/26

Провадження № 1-кп/353/118/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 вересня 2026 рокум.Тлумач

Тлумацький районний суд Івано-Франківської області у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора Тлумацького відділу Івано-Франківської окружної прокуратури ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 та його захисника адвоката ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Тлумачі клопотання прокурора Тлумацького відділу Івано-Франківської окружної прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Братишів Тлумацького району Івано-Франківської області, зареєстрованого по АДРЕСА_1 , жителя АДРЕСА_2 , громадянина України, непрацюючого, з середньою освітою, розлученого, має на утриманні одну малолітню дитину, не судимого, у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12026091240000072 від 22.06.2026 року, за його обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 185, ч. 1 ст. 209, ч. 1 ст. 263 КК України, -

в с т а н о в и в:

31.08.2026 року до Тлумацького районного суду Івано-Франківської області від прокурора у кримінальному провадженні начальника Тлумацького відділу Івано-Франківської окружної прокуратури ОСОБА_3 надійшов обвинувальний акт з реєстром матеріалів досудового розслідування по кримінальному провадженні № 12026091240000072, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22.06.2026 року, за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 185, ч. 1 ст. 209, ч. 1 ст. 263 КК України.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.08.2026 року дану справу передано судді Тлумацького районного суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 для розгляду.

Згідно ухвали Тлумацького районного суду Івано-Франківської області від 31.08.2026 року у вказаному кримінальному провадженні призначено підготовче судове засідання на 13 год. 00 хв. 01.09.2026 року.

01.09.2026 року від начальника Тлумацького відділу Івано-Франківської окружної прокуратури ОСОБА_3 через систему «Електронний суд» надійшло клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_4 на строк 60 днів із визначенням розміру застави в сумі 632320 гривень, з посиланням на ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України (а.с. 40-42).

В підготовчому судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_4 підтримала, просив його задовольнити.

Обвинувачений ОСОБА_4 в підготовчому судовому засіданні підтвердив, що він о 09 год 10 хв. 01.09.2026 року отримав клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та ознайомився з ним. Не заперечив щодо задоволення вказаного клопотання прокурора.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції) в підготовчому судовому засіданні підтвердив, що він отримав клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 01.09.2026 року вчасно та ознайомився з ним, також не заперечив щодо задоволення вказаного клопотання прокурора.

Потерпіла ОСОБА_6 в підготовче судове засідання не з`явилася, на адресу суду подала заяву, в якій просила проводити судове засідання у даному кримінальному провадженні, зокрема, щодо розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_4 у її відсутності. Вказане клопотання підтримала у повному обсязі (а.с. 39).

Потерпілий ОСОБА_7 в підготовче судове засідання не з`явився, причин неявки суду не повідомив.

Частиною 4 ст. 176 КПК України передбачено, що запобіжні заходи застосовуються під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.

Пунктом 4 частини 2 статті 183 КПК України визначено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

При вирішенні даного клопотання суд враховує положення ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу та особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Підстави для арешту передбачені нормами КК України та КПК України, Конвенцією про захист прав людини і основних свобод людини, а саме ст. 5 (право на свободу та особисту недоторканість), а також рішеннями Європейського суду по правам людини. Основна мета вказаної ст. 5 Конвенції заключається в тому, щоб виключити необгрунтоване тримання під вартою особи (рішення ЄСПЛ по справі «Маккей проти Великобританії»). ЄСПЛ звертає увагу, що вимога законності тримання під вартою не може бути задоволена тільки шляхом дотримання національного законодавства, а національне законодавство повинно відповідати Конвенції, включаючи загальні принципи, які в ній відображені (справа «Плесо проти Угорщини»). В рішенні по справі «Джессіус проти Литви» ЄСПЛ роз`яснив, що в розумінні ст. 5 Конвенції особа може бути взята під варту на підставі підпункта «с» пункта 1 цієї статті тільки в рамках кримінального судочинства з метою, щоб дана особа предстала перед компетентним органом за наявності обгрунтованої підозри. Суть терміну «обгрунтована підозра» полягає в існуванні фактів або інформації, які могли б переконати об`єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. Яку саме підозру слід вважати обгрунтованою залежить від обставин справи.

Відповідно до правової позиції ЄСПЛ, висловленої судом у п. 79 рішення Суду у справі Харченко проти України та у п. 170 рішення Суду у справі Лабіта проти Італії тримання під вартою може бути виправданим у тій чи іншій справі лише за наявності специфічних ознак того, що цього вимагають істинні вимоги публічного інтересу, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують правило поваги до особистої свободи.

Таким чином, тримання під вартою і доставка до компетентного правоохоронного органу особи, щодо якої існує підозра у вчиненні кримінального правопорушення, якщо особа ухиляється або може ухилитись від покладених на неї обов`язків, передбачених законом, є належним засобом.

Згідно ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: (1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; (2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; (3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; (4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; (5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно ч. 3 ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.

Враховуючи викладене та думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали клопотання, суд вважає, що клопотання прокурора слід задовольнити та застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_4 , виходячи з наступного.

Згідно ухвали слідчого судді Тлумацького районного суду Івано-Франківської області від 07.07.2026 року обрано ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком 60 діб, строк тримання під вартою вирішено рахувати з 15 год. 41 хв. 06 липня 2026 року, термін дії ухвали до 15 год. 41 хв. 04 вересня 2026 року, розмір застави визначено у межах 190 прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 632320 гривень.

ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 185, ч. 1 ст. 209, ч. 1 ст. 263 КК України, один з яких згідно ст. 12 КК України відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна, два інших - відносяться до категорії тяжких злочинів.

Під час підготовчого судового засідання встановлено продовження існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які не зменшились з часу обрання ОСОБА_4 запобіжного заходу, а саме те, що ОСОБА_4 може:

- переховуватися від суду, усвідомлюючи про неминучість покарання за вчинення кримінального правопорушення у виді позбавлення волі, оскільки ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого та тяжких злочинів, за вчинення особливо тяжкого злочину, відповідно до ч. 5 ст. 185 КК України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна, що свідчить про можливість обвинуваченого здійснити спроби уникнути покарання, шляхом переховування від суду, а також суворість покарання за вчинення кримінального правопорушення у вигляді позбавлення волі, може бути визнане більш небезпечним ніж втеча, оскільки ОСОБА_4 не має стійких соціальних зв`язків, розлучений та не працює;

- незаконно впливати на потерпілих ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , а також свідків;

- вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки ОСОБА_4 раніше притягувався до кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України, зокрема засуджений 30.10.2013 року Тлумацьким районним судом Івано-Франківської області до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 2 місяці, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим терміном 2 роки, надалі засуджений 18.03.2014 року Тлумацьким районним судом Івано-Франківської області до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 3 місяці, на підставі ч. 5 ст. 71 КК України приєднано покарання у виді позбавлення волі на строк 1 місяць за вироком Тлумацького районного суду Івано-Франківської області від 30.10.2013 року. Вище вказане свідчить про можливість вчинення підозрюваним ОСОБА_4 інших кримінальних правопорушень.

Суд звертає увагу, що на даний час судовий розгляд даного кримінального провадження не розпочато, а справа перебуває на стадії підготовчого судового засідання, обставини зазначені у вказаному кримінальному провадженні як підстави для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не змінилися, ризики, зазначені у статті 177 КПК України та викладені у попередній ухвалі слідчого судді про обрання запобіжного заходу не зменшились.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, допустимими підставами для взяття й утримання особи під вартою є наявність з боку підозрюваного таких загроз як: перешкоджання розслідуванню, вплив на свідків та інших осіб, ухилення від слідства та суду або повторне вчинення злочину (рішення ЄСПЛ від 02.10.2014 року у справі «Воляник проти України»). Крім цього, судом взято до уваги позицію Європейського суду з прав людини, яка висвітлена в рішенні ЄСПЛ від 20.05.2010 року у справі «Москаленко проти України», в якому зазначено, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину.

Вирішуючи клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_4 , суд враховує характер висунутого ОСОБА_4 обвинувачення, що має підвищений ступінь суспільної небезпеки, наявність якої потребує забезпечення не лише прав ОСОБА_4 , але й високих стандартів охорони загальносуспільних інтересів, а так само особу обвинуваченого, який згідно ст. 89 КК України не судимий, розлучений, має на утриманні одну малолітню дитину, яка є дитиною з інвалідністю, не працює, визнаний учасником бойових дій, на обліках у лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває, з 13.03.2024 року перебуває на військовому обліку ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 04.07.2023 року по 12.03.2024 року проходив військову службу по мобілізації у складі військової частини НОМЕР_1 , користується правом на відстрочку, відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а також тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винуватим. Достатніх доказів про наявність міцних соціальних зв`язків чи про існування інших обставин, що могло б бути підставою для застосування щодо нього більш м`якого запобіжного заходу, суду не надано. Обгрунтовані підстави вважати, що інший більш м`який запобіжний захід забезпечить виконання цілей та завдань кримінального судочинства у суду відсутні.

З урахуванням того, що прокурором доведено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, з огляду на недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання вказаним ризикам, суд вважає за необхідне застосувати щодо ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, а саме до 30 жовтня 2026 року включно.

Нормами частини 3 ст. 183 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Враховуючи характеризуючі дані обвинуваченої особи, тяжкість вчинених злочинів та те, що утримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, суд вважає за необхідне призначити заставу відповідно до п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України у межах 190 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що станом на 01.01.2026 року (3328 грн.) становить 632320 (Шістсот тридцять дві тисячі триста двадцять) гривень 00 копійок, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків.

Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Крім цього, суд вважає за необхідне відповідно до ч. 3 ст. 183 та ч. 5 ст. 194 КПК України у разі внесення застави покласти на обвинуваченого також додаткові обов`язки. Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України, обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому перебуває обвинувачений, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 183, 194, 197, 205, 314, 369-372, 392 КПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання прокурора Тлумацького відділу Івано-Франківської окружної прокуратури ОСОБА_3 задовольнити.

Застосувати щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого по АДРЕСА_1 , жителя АДРЕСА_2 , громадянина України, який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 185, ч. 1 ст. 209, ч. 1 ст. 263 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 (Шістдесят) днів, а саме до 30 жовтня 2026 року включно.

Тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 здійснювати в Державній установі «Івано-Франківська установа виконання покарань (№ 12)».

Розмір застави визначити у межах 190 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у сумі 632320 (Шістсот тридцять дві тисячі триста двадцять) гривень 00 копійок у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Тлумацького районного суду Івано-Франківської області (банк отримувача: ДКС України, м. Київ, код отримувача: 26289647, код банку отримувача: 820172, номер рахунку (IBAN): UA158201720355259002000002265, «Призначення платежу» необхідно вказати: Застава по кримінальному провадженні (номер кримінального провадження/номер справи), прізвище, ім`я та по батькові обвинуваченого, прізвище ім`я та по батькові особи, яка вносить заставу, та суд в провадженні якого перебуває справа).

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу в розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на обвинуваченого наступні обов`язки:

1) прибувати до суду із встановленою періодичністю;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу суду;

3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання або місця роботи.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 30 жовтня 2026 року.

Попередити ОСОБА_4 , що у разі невиконання вище перелічених обов`язків, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави суд вирішує питання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України.

Роз`яснити обвинуваченому, що в разі внесення застави у визначеному в даній ухвалі розмірі, оригінал документу із відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Тлумацького районного суду Івано-Франківської області коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово прокурора та Тлумацький районний суд Івано-Франківської області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Копію ухвали для виконання направити керівнику Державної установи «Івано-Франківська установа виконання покарань (№ 12)» та вручити обвинуваченому і прокурору негайно після її оголошення, інші учасники судового провадження мають право отримати її копію в суді.

Ухвала суду підлягає негайному виконанню після її оголошення.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а особою, яка перебуває під вартою, в той же строк з моменту вручення їй копії ухвали.

ГоловуючийОСОБА_8