Рішення № 139364473, 31.08.2026, Тисменицький районний суд Івано-Франківської області

Справа № 352/1468/26

Провадження № 2/352/1329/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

заочне

31 серпня 2026 рокум. Івано-Франківськ

Тисменицький районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої судді Гриньків Д.В.,

секретар судового засідання Івасів В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами,-

В С Т А Н О В И В :

І. Короткий зміст позовних вимог.

08.06.2026 року представник позивача звернулася до Тисменицького районного суду Івано-Франківської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 15.12.2025 року ТОВ «БІ ЕЛ ДЖИ .МІКРОФІНАНС» та відповідач уклали кредитний договір № 65468844 на суму 15000 грн на строк 30 днів, тобто до 14.01.2026 року, зі сплатою процентів за кожний день користування кредитом у такому розмірі: з 1-го по 20-й день користування кредитом - 0,9900 %, в сумі 2970 грн, термін оплати 04.01.2026 року; з 21-го по 30-й день користування кредитом - 1,0000 %, в сумі 1500 грн., термін оплати 14.01.2026 року.

24.03.2026 року ТОВ «БІ ЕЛ ДЖИ МІКРОФІНАНС» та ТОВ ФК ЄАПБ уклали договір факторингу № 24032026, у відповідності до вимог якого до позивача перейшло право грошової вимоги до боржника, яким ОСОБА_1 в розмірі 22470 грн

31.12.2025 року між ТОВ «Стар файненс груп» та ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансового кредиту № 72449-12/2025, за умовами якого відповідач отримав у безготівковій формі на рахунок платіжної картки кредит у сумі 6000 грн на строк 120 днів, з процентною ставкою 0,90% в день, фіксована, яка застосовується в межах строку кредиту та комісія за видачу кредиту в сумі 600 грн.

28.04.2026 між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ТОВ «ФК «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» укладено Договір факторингу №, у відповідності до умов якого ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, в тому числі і до позичальника ОСОБА_2 за договором № 72449-12/2025 від 31.12.2025 року в розмірі 18486 грн.

Відповідач свої зобов`язання за вказаними договорами не виконав, тому позивач просить стягнути з відповідача загальну заборгованість за договорами в розмірі 40956 грн та понесені судові витрати.

ІІ.Стислий виклад позиції учасників справи.

Представник позивача у позовній заяві просив розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін, без участі представника позивача, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідач в судове засідання повторно не з`явилась,про день та час слухання справи повідомлялась відповідно до вимог закону шляхом розміщення оголошення на сайті суду.

ІІІ. Відомості про рух справи. Процесуальні дії у справі.

З метою визначення підсудності справи та встановлення реєстрації місця проживання відповідача судом 15.06.2026 року здійснено запит до відповідного відділу відповідний відділ Державної міграційної служби України.

30.06.2026 року з відділу обліку та моніторингу Західного міжрегіонального управління Державної міграційної служби України надійшла відповідь, в якій зазначена інформація про останнє відоме місце реєстрації проживання відповідача, що відноситься до територіальної підсудності Тисменицького районного суду.

Ухвалою від 23.06.2026 року провадження у справі відкрито та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.

Судом на підставі частини другої статті 247 ЦПК, у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Оскільки сторони в судове засідання, призначене на 31.08.2026 року не з`явилися, суд, з дотриманням положень ч. 5 ст.268 ЦПК України зазначив датою ухвалення рішення дату його складання і на виконання вимог ч. 4 ст.268 ЦПК України підписав судове рішення без його проголошення.

ІV. Фактичні обставини справи.

Судом встановлено, що 15.12.2025 року ТОВ «БІ ЕЛ ДЖИ МІКРОФІНАНС» та відповідач уклали кредитний договір № 65468844 на суму 15000 грн на строк 30 днів, тобто до 14.01.2026 року, зі сплатою процентів за кожний день користування кредитом у такому розмірі з 1-го по 20-й день користування кредитом - 0,9900 %, в сумі 2970 грн, термін оплати 04.01.2026 року; з 21-го по 30-й день користування кредитом - 1,0000 %, в сумі 1500 грн., термін оплати 14.01.2026 року. Кредитодавець надає Позичальнику фінансовий кредит у формі грошових коштів у національній валюті України шляхом перерахування кредитних коштів на банківську картку Позичальника в день укладення Договору, але не пізніше 3 (трьох) робочих (операційних) днів з моменту його укладення. Реквізити банківської картки Позичальника для перерахування Кредиту Кредитодавцем: НОМЕР_1 .

Наслідком прострочення Позичальником виконання зобов`язань зі сплати платежів, передбачених цим Договором, є застосування до Позичальника штрафу, якщо передбачено умовами Договору, та здійснення Кредитодавцем дій з врегулювання простроченої заборгованості, передбачених діючим законодавством.

Договір підписано ОСОБА_1 одноразовим ідентифікатором 3112 15.12.2025 року (доказ в електронному вигляді).

Перерахування коштів кредиту за вказаним договором підтверджується квитанцією 2766690019 від 15.12.2025 року платіжного сервісу Liqpay АТ КБ «Приватбанк» на суму 15000 грн, за номером платіжної картки 402808*26, призначення платежу: Кредитні кошти від Cashpoint згідно договору 65468844 (доказ в електронному вигляді).

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитом 65468844 від 15.12.2025 року станом на 24.03.2026 сума боргу становить: 15000 грн за тілом кредиту, 4470 грн- проценти, 3000 грн - штрафи.

24.03.2026 року ТОВ «БІ ЕЛ ДЖИ МІКРОФІНАНС» та ТОВ ФК ЄАПБ уклали договір факторингу № 24032026, у відповідності до вимог якого до позивача перейшло право грошової вимоги до боржника, яким є ОСОБА_1 за кредитним договором 65468844 від 15.12.2025 року в розмірі 22470 грн, що підтверджується витягом з реєстру боржників (доказ в електронному вигляді).

31.12.2025 року між ТОВ «Стар файненс груп» та ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансового кредиту №72449-12/2025, за умовами якого відповідач отримав у безготівковій формі на рахунок платіжної картки №4028 - 08xx - xxxx - 8526 кредит у сумі 6000 грн на строк 120 днів, з процентною ставкою 0,90% в день, фіксована, яка застосовується в межах строку кредиту та комісія за видачу кредиту в сумі 600 грн. Вказаний договір підписаний ОСОБА_1 електронним підписом Y454.

При цьому як зазначено у п. 1.4 договору тип комісії одноразова комісія (нараховується одноразово при видачі Кредиту в дату видачі Кредиту, якщо умови цього Договору передбачають сплату комісії за видачу Кредиту) Сутність комісії - плата за надання кредиту, комісія розраховується шляхом множення суми Кредиту (база розрахунку) на розмір Комісії у відсотковому значенні, зазначена комісія включається до складу загальної вартості кредиту.

Згідно п. 1.2. кінцева дата погашення кредиту 29.04.2026 року.

Згідно п. 3.2. договору сума кредиту, проценти за користування кредитом, комісія за видачу кредиту, нарахована неустойка (у разі наявності) складають заборгованість за договором.

Відповідно до п. 3.3 договору, нарахування процентів за цим Договором здійснюється в межах строку кредитування, зазначеного в п.1.2. Договору, починаючи з дня надання кредиту Клієнту (перерахування грошових коштів на рахунок, вказаний Клієнтом). При цьому проценти за користування кредитом нараховуються на залишок фактичної заборгованості за кредитом станом на початок кожного календарного дня. Комісія за видачу кредиту нараховується в процентному відношенні від суми виданого кредиту та підлягає сплаті Позичальником в перший платіжний період, відповідно до Графіку платежів.

Згідно п. 5.3. у випадку прострочення клієнтом сплати платежів відповідно до термінів, встановлених в графіку платежів товариство нараховує неустойку у вигляді штрафу в розмірі 100% від суми простроченої заборгованості.

В Додатку №1 до договору зазначений графік платежів, в якому вказано інформацію про дату видачі кредиту 31.12.2025 року, дати платежу 29.04.2026 року, сума кредиту 6000 грн, процент за користування кредитом в загальній сумі 6480 грн, комісія 600 грн (доказ в електронному вигляді).

Паспорт споживчого кредиту підписаний відповідачем електронним підписом W496 та містить ідентичну договору інформацію про умови кредитування (доказ в електронному вигляді).

В підтвердження перерахування суми кредиту до матеріалів справи наданий лист ТОВ «Універсальні платіжні рішення», яке надає послуги з переказу коштів в національній валюті без відкриття рахунків на підставі договору між ТОВ «Стар файненс груп» та ТОВ «УПР» ПУ-П-2026/01-1 від 2026-01-15 року, згідно якого 31-12-2025 14:20:05 на суму 6000,00 грн, маска картки НОМЕР_1 , номер транзакції в системі iPay.ua 966120284, призначення платежу: Зарахування 6000,00 грн на карту № НОМЕР_2 , код авторизації на боці банку №662757. ПІБ клієнта: ОСОБА_1 » (доказ в електронному вигляді).

Згідно розрахунку заборгованості ТОВ «Стар файненс груп» за кредитним договором №72449-12/2025 вiд 31.12.2025 року за боржником ОСОБА_1 рахується заборгованість в розмірі 18486 грн, з яких: 6000 грн - сума за основною сумою боргу, 1566 грн - сума заборгованості за відсотками, 4860 грн - прострочені відсотки, 600 грн прострочена комісія, 5460 штраф, оплат всього за договором 0 грн (доказ в електронному вигляді).

28.04.2026 року між ТОВ «Стар файненс груп» та ТОВ ФК ЄАПБ було укладено договір факторингу №28042026 .

Згідно п.1.1. договору фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом, пеню та інші платежі, право на одержання яких налужить коієнту. Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в реєстрі боржників, який формується згідно додатку №1 та є невід`ємною частиною договору.(доказ в електронному вигляді).

Згідно витягу реєстрів боржників, які є додатком №1 до Договору факторингу до Договору факторингу № 28042026, клієнт ТОВ «Стар файненс груп» відступив позивачу право вимоги заборгованостей до боржників, зокрема ОСОБА_1 за договором №72449-12/2025 вiд 31.12.2025 року в розмірі 18486 грн (доказ в електронному вигляді).

V.Мотиви з яких виходить суд та норми права.

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються ЦК України.

Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

За правилами ч. 1ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з положеннями ч. 2ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Згідно положень статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).

Статті 6 та 627 ЦК України визначають, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до частини 2 статті 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем він вважається укладеним в письмовій формі.

З огляду на зазначені норми права Верховний Суд в своїх постановах дійшов висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі ЦК України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі205,207 ЦК України).

Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19, від 16 грудня 2020 року у справі №561/77/19.

Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1, 3 ст. 1056-1 ЦК України визначено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

В п. 1ст. 629 ЦК України вказано, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до п. 1ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

В п. 1ст. 612 ЦК України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст. 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлено строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Щодо кредитного договору, то сторони вправі встановити строк кредитування, протягом якого боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок за договором із повернення кредиту та сплати процентів. У свою чергу, впродовж цього строку кредитодавець вправі реалізувати своє право на проценти за користування кредитними коштами.

При цьому право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом і комісії припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

Саме таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28.03.2018 року (справа №444/9519/12) та від 31.10.2018 року (№202/4494/16-ц), яка в силу частини четвертої статті 263ЦПК України має бути врахована судами при виборі і застосуванні норм права.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.04.2023 року (справа №910/4518/16) не знайшла підстав для відступу від цього правового висновку. Одночасно Велика Палата Верховного Суду зазначила, що припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України.

У цій же постанові Велика Палата Верховного Суду, уточняючи свій правовий висновок, який викладений у постанові від 18.01.2022 року (справа 910/17048/17), щодо нарахування процентів до дня фактичного повернення кредиту відповідно до умов кредитного договору, незалежно від закінчення строку дії кредитних договорів, вказала на те, що можливість нарахування процентів поза межами строку кредитування чи після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту та розмір таких процентів залежать від підстави їх нарахування згідно з частиною другою статті 625 ЦК України. У подібних спорах судам необхідно здійснити тлумачення умов відповідних договорів та дійти висновку, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування або після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, чи у відповідному розділі договору передбачили тільки проценти за правомірну поведінку позичальника (за «користування кредитом»). У разі сумніву слід застосовувати принцип contra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem, тобто слова договору тлумачаться проти того, хто їх написав).

Щодо відступлення прав вимоги новому кредитору

Відповідно до статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора; зобов`язання в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Положеннями статті 516 ЦК України визначено, що заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

За приписами статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Щодо стягнення неустойки.

Пунктом 18 розділу Прикінцевих та перехідних положень ЦК України передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Тобто, в даному випадку законодавством звільнено позичальника від сплати неустойки(штрафу, пені) за прострочення своїх кредитних(боргових) зобов`язань

У постанові Верховного Суду від 06 вересня 2023 року у справі № 910/8349/22 суд виснував щодо застосування пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України до зобов`язань, які виникли на підставі окремих договорів. Зокрема, вказувалося, що на договір про надання поворотної фінансової допомоги (позики) розповсюджується дія пункту 18 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України.

Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється: 1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; 2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; 3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною 2 статті 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 31.01.2024 у справі №183/7850/22.

Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року на території України з 24 лютого 2022 року строком на 90 днів введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та діє на даний час.

Щодо одноразової комісії за надання кредиту.

Так, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 13 липня 2022 року у справі № 363/1834/17 (провадження 14-53цс21) зазначила про таке.

Закон № 1734-VIII (ЗУ Про споживче кредитування) у редакції, чинній до 19 жовтня 2019 року (дати набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав споживачів фінансових послуг» від 20 вересня 2019 року), до загальних витрат за споживчим кредитом відносив витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту (пункт 4 частини першої статті 1). Цей же пункт з 19 жовтня 2019 року визначив, що до загальних витрат за споживчим кредитом належать витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за супровідні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.

В цьому висновку Велика Палата Верховного Суду зауважує, що згідно п. 8 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав споживачів фінансових послуг» від 20 вересня 2019 року, що набрав чинності 19 жовтня 2019 року і положення якого зберігають свою чинність на день перегляду рішення суду першої інстанції), пункт 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» виклали в такій редакції, згідно якої до загальних витрат за споживчим кредитом відносять витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту (пункт 4 частини першої статті 1). Цими ж змінами починаючи з 19 жовтня 2019 року визначено у частині другій статті 8 Закону України «Про споживче кредитування», що до загальних витрат за споживчим кредитом належать витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за супровідні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.

VІ. Висновки суду.

Розглянувши матеріали цивільної справи, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог з огляду на нижчевикладене.

Так, судом встановлено, що 15.12.2025 року між ТОВ «БІ ЕЛ ДЖИ МІКРОФІНАНС» та відповідачем укладений кредитний договір № 65468844 на суму 15000 грн на строк 30 днів, тобто до 14.01.2026 року, зі сплатою процентів за кожний день користування кредитом у розмірі: з 1-го по 20-й день користування кредитом - 0,9900 %, в сумі 2970 грн, термін оплати 04.01.2026 року; з 21-го по 30-й день користування кредитом - 1,0000 %, в сумі 1500 грн., термін оплати 14.01.2026 року.

Отримання кредитних коштів на вказаний у договорі номер картки позичальника підтверджується квитанцією платіжного сервісу Liqpay АТ КБ «Приватбанк».

Як вбачається з розрахунку заборгованості за кредитним договором, позичальник ОСОБА_1 не здійснював погашення за кредитом. Відтак позов у частині стягнення тіла кредиту 15000 грн та відсотків за його користування 4470 грн (15000*0,99%*20днів+15000*1%*10днів) підлягає до задоволення.

Стосовно вимоги позивача про стягнення із відповідача неустойки у виді штрафу в розмірі 3000 грн, то суд вважає, що остання до задоволення не підлягає, оскільки суперечить п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, які передбачають особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань, зокрема, списання сум неустойки в період дії на території України воєнного стану з 24.02.2022 року по даний час.

Відтак загальна сума заборгованості що підлягає стягненню з відповідача за вказаним вище договором становить 19470 грн.

Крім цього, суд встановив, що 05.11.2025 року ОСОБА_1 уклав з ТОВ «Стар файненс груп» договір про споживчий кредит №72449-12/2025 в електронній формі, в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію» на суму 6 000 грн строком на 120 днів, шляхом переказу на його банківську картку та зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 0,90% від суми кредиту за кожен день користування.

Отримання відповідачем кредитних коштів в розмірі 6 000 грн підтверджено інформацією ТОВ «Універсальні платіжні рішення».

Суд вважає, що оскільки відповідач не здійснював погашення заборгованості за кредитом, то позовні вимоги в частині стягнення тіла кредиту в розмірі 6000 грн та відсотків за користування кредитом, що нараховані за ставкою 0,90% в день в межах строку кредитування за 119 днів в розмірі 6426 грн (6000*0,90%*119 днів) підлягають до задоволення.

Стосовно вимоги позивача про стягнення із відповідача неустойки у виді штрафу в розмірі 5460 грн, то суд вважає, що остання до задоволення не підлягає, оскільки суперечить п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, які передбачають особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань, зокрема, списання сум неустойки в період дії на території України воєнного стану з 24.02.2022 року по даний час.

При цьому, наведені приписи ЦК України, ЗУ «Про споживче кредитування» не вказують на недійсність умови кредитного договору про встановлення комісії за надання кредиту, яку передбачає кредитний договір №72449-12/2025 вiд 31.12.2025 року .

Умови кредитного договору, якими визначено права споживача, є зрозумілими та не дають підстав для висновку, що одноразова комісія за надання кредиту може передбачати плату за інші послуги, які банк зобов`язаний надати безкоштовно, а отже і для висновку про нікчемність такої умови. Таким чином сума комісій, нарахованих за видачу кожного з траншів по кредиту, в розмірі 600 грн підлягає стягненню з відповідача.

Відтак в цій частині позовні вимоги підлягають до часткового задоволення в розмірі 13026 грн.

Відтак позов слід задовольнити частково у загальному розмірі 32 496 грн.

VІІ. Судові витрати.

Згідно із ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Тому пропорційно до суми задоволених позовних вимог з відповідача слід стягнути 2112,45 гривень судового збору на користь позивача.

На підставі вищевикладеного, ст.625, 626, 628, 638, 639, 1048, 1049, 1050,1054, ст.3,11,12 Закону України "Про електронну комерцію", та керуючись ст.258, 259, 264,265,268 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість в загальній сумі 32 496 (тридцять дві тисячі чотириста дев`яносто шість) грн, з яких: за кредитним договором № 65468844 від 15..12.2025 року заборгованість в розмірі 19 470 (дев`ятнадцять тисяч чотириста сімдесят) грн, з яких: за основною сумою боргу 15 000 (п`ятнадцять тисяч) грн, заборгованість за відсотками 4 470 (чотири тисячі чотириста сімдесят) грн; за кредитним договором №72449-12/2025 вiд 31.12.2025 року заборгованість в сумі 13 026 (тринадцять тисяч двадцять шість) грн, з яких: 6 000 (шість тисяч) грн - заборгованість за тілом кредиту, 6 426 (шість тисяч чотириста двадцять шість) грн - заборгованість за відсотками та 600 (шістсот) грн заборгованість за комісією.

В задоволенні позову в іншій частині відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» понесені судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 112 (дві тисячі сто дванадцять) грн 45 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач має право оскаржити заочне рішення до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів», вул. Лісова,2, м. Бровари, Броварський район, Київська область, 07400, ЄДРПОУ: 35625014;

Відповідач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 .

Рішення складене у повному обсязі 31.08.2026 року.

Суддя Тисменицького районного суду

Івано-Франківської області Гриньків Д.В.