Рішення № 139364350, 31.08.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

31.08.2026Справа № 910/6170/26

Господарський суд міста Києва у складі судді Демидової М.О., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛМА ТРЕЙДИНГ»

про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/6170/26

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛМА ТРЕЙДИНГ» (78203, вул. Володимира Самійленка, буд.3, м. Коломия, Івано-Франківська обл., код 43971154)

до Державної митної служби України (04119, вул. Дегтярівська, буд.11Г, м. Київ, код 43115923)

про стягнення 189 461,27 грн

Без виклику представників сторін

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Господарського суду міста Києва перебувала справа № 910/6170/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛМА ТРЕЙДИНГ» до Державної митної служби України про стягнення 189 461,27 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.08.2026 позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛМА ТРЕЙДИНГ» задоволено частково; стягнуто з Державної митної служби України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛМА ТРЕЙДИНГ» 153 657 (сто п`ятдесят три тисячі шістсот п`ятдесят сім) грн 82 коп. інфляційних втрат, 35 445 (тридцять п`ять тисяч чотириста сорок п`ять) грн 01 коп. 3% річних та витрат зі сплати судового збору у розмірі 2 657 (дві тисячі шістсот п`ятдесят сім) грн 36 коп.; в решті позовних вимог відмовлено.

Повний текст рішення складено та підписано 10.08.2026.

06.07.2026 через систему «Електронний суд» від позивача надійшла заява щодо витрат на професійну правничу допомогу, у якій позивач просить стягнути з відповідача понесені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 31 500, 00 грн, які були сплачені адвокату в безготівковій формі за подання адвокатського запиту 21.04.26 (750, 00 грн), позову 23.05.26 (19 500, 00 грн), відповіді на відзив 21.06.26 (10 500, 00 грн) та заперечення проти клопотання 21.06.26 (750, 00 грн).

22.07.2026 через систему «Електронний суд» від відповідача надійшли заперечення на заяву позивача.

13.08.2026 через систему "Електронний суд" від Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛМА ТРЕЙДИНГ» надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, в якій заявник просить суд стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 31 500,00 грн.

Частиною 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до ч. 3 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.

Розглянувши матеріали справи та заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛМА ТРЕЙДИНГ» про ухвалення додаткового рішення, суд зазначає таке.

Оскільки рішенням Господарського суду міста Києва від 10.08.2026 у справі № 910/6170/26 питання розподілу судових витрат позивача на професійну правничу допомогу вирішено не було, суд, керуючись пунктом 3 частини 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України, вважає за необхідне вирішити це питання шляхом ухвалення додаткового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Судом встановлено, що одночасно з поданням позовної заяви позивачем на підтвердження повноважень представника надано ордер серії АЕ № 1507307 та свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ДП № 5239, а також договір про надання правової допомоги від 08.01.2024, а у попередньому (орієнтовному) розрахунку судових витрат позивач зазначив, що очікує понести витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 40 000,00 грн.

Фактично за результатами розгляду справи позивачем заявлено до стягнення витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 31 500,00 грн, тобто в межах суми, попередньо заявленої на стадії відкриття провадження у справі.

Відповідно до частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Судом встановлено, що позивач звернувся із заявою щодо витрат на професійну правничу допомогу 13.08.2026 та подав докази на підтвердження цих витрат разом із заявою від 06.07.2026, тобто в межах строку, встановленого частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України для подання відповідних доказів, а відтак вимоги зазначеної норми позивачем дотримано.

Частиною 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

До заяви від 06.07.2026 позивачем додано: копії рахунку № 1/ГПК від 22.05.2026 на суму 24 000,00 грн; копії рахунку № 2/ГПК від 23.05.2026 на суму 39 000,00 грн; копії рахунку № 3/ГПК від 22.06.2026 на суму 11 250,00 грн; виписаних адвокатом Афоніним О.В. на ім`я Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛМА ТРЕЙДИНГ» на підставі договору про надання правової допомоги від 08.01.2024, а також банківські виписки АТ «Універсал Банк» (monobank) по рахунку адвоката, які підтверджують перерахування позивачем на користь адвоката коштів у розмірі 24 000,00 грн та 39 000,00 грн 27.05.2026, а також 11 250,00 грн 24.06.2026, а всього на загальну суму 74 250,00 грн.

Судом враховано, що зазначені рахунки містять, окрім послуг, які стосуються цієї справи, також послуги, надані адвокатом позивачу в іншій справі, у зв`язку з чим до стягнення в межах справи № 910/6170/26 заявлено не повну суму фактично сплаченого адвокату гонорару (74 250,00 грн), а лише вартість тих послуг, що безпосередньо пов`язані з розглядом саме цієї справи, а саме підготовка та подання адвокатського запиту від 21.04.2026 на адресу Південно-Східної митниці щодо надання відомостей про повернення митних платежів (пункт 2 рахунку № 1/ГПК від 22.05.2026) загальною вартістю 1 500,00 грн, з яких до стягнення в цій справі заявлено 750,00 грн.

Судом встановлено, що зазначений адвокатський запит одночасно стосувався повернення митних платежів на підставі рішень адміністративного суду у двох справах № 160/8939/24 та № 160/9422/24, тобто фактичних обставин, покладених в основу двох окремих справ Господарського суду міста Києва цієї справи № 910/6170/26 (в основі якої рішення адміністративного суду у справі № 160/9422/24) та справи № 910/6168/26.

За таких обставин розподіл вартості цієї послуги порівну між двома справами, у яких вона фактично була використана, є економічно та юридично обґрунтованим і не свідчить про подвійне (дублююче) стягнення однієї й тієї самої суми; підготовка та подання 23.05.2026 позовної заяви у цій справі (пункт 2 рахунку № 2/ГПК від 23.05.2026) вартістю 19 500,00 грн; підготовка та подання 21.06.2026 відповіді на відзив Державної митної служби України у цій справі (пункт 1 рахунку № 3/ГПК від 22.06.2026) вартістю 10 500,00 грн; підготовка та подання 21.06.2026 заперечення проти клопотання Державної митної служби України про заміну неналежного відповідача належним (пункт 2 рахунку № 3/ГПК від 22.06.2026) вартістю 750,00 грн.

Разом зазначені суми становлять 31 500,00 грн, що повністю відповідає сумі, заявленій позивачем до стягнення.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (рішення від 28.11.2002 у справі «Лавентс проти Латвії» (заява № 58442/00)) за статтею 41 Конвенції суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму.

Аналогічна позиція викладена у рішенні у справі «East/West Alliance Limited» проти України» (заява № 19336/04) (на яку посилається і сам відповідач), відповідно до якого заявник має право на компенсацію судових та інших витрат лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

Оцінюючи довід відповідача про ненадання позивачем детального опису робіт (наданих послуг), передбаченого частиною 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, суд зазначає, що цей довід спростовується матеріалами справи.

Кожен з поданих позивачем рахунків (№ 1/ГПК від 22.05.2026, № 2/ГПК від 23.05.2026, № 3/ГПК від 22.06.2026) містить найменування конкретної наданої послуги із зазначенням дати її фактичного надання, кількості витраченого адвокатом часу та вартості такої послуги, що в сукупності і становить детальний опис виконаних робіт у розумінні наведеної норми.

При цьому зазначені рахунки та банківські виписки на підтвердження оплати були подані позивачем разом із заявою від 06.07.2026, тобто ще до звернення відповідача із запереченнями від 22.07.2026, а тому довід відповідача про відсутність такого опису на момент подання ним заперечень не відповідає дійсності.

Щодо доводу відповідача про непропорційність та надмірність заявлених витрат з огляду на нескладність справи, яка нібито розглядалася в порядку письмового провадження та не потребувала вивчення великого обсягу фактичних даних, суд не погоджується з такою позицією, з огляду на таке.

Предметом спору у цій справі було стягнення 189 461,27 грн інфляційних втрат та 3 % річних, нарахованих у зв`язку з несвоєчасним поверненням митних платежів, що потребувало аналізу рішення адміністративного суду у справі № 160/9422/24, перевірки правильності здійсненого позивачем розрахунку інфляційних втрат та 3 % річних за тривалий період прострочення, підготовки обґрунтованої позовної заяви з доказовою базою, а також підготовки мотивованої відповіді на відзив відповідача та заперечення проти клопотання відповідача про заміну неналежного відповідача належним.

Наведене свідчить про відсутність підстав вважати цю справу очевидно нескладною, а сам лише факт розгляду справи в порядку письмового провадження (без виклику представників сторін) не є свідченням незначного обсягу правничої допомоги, необхідної для належного захисту інтересів позивача.

Суд також враховує, що позивачем при поданні позовної заяви попередньо орієнтовно було визначено очікувані витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 40 000,00 грн, тоді як за результатами розгляду справи до стягнення заявлено 31 500,00 грн, що є значно меншою сумою, ніж фактично сплачена позивачем адвокату за розглядом усіх пов`язаних справ (74 250,00 грн). Такий підхід узгоджується з критеріями розумності та добросовісності реалізації процесуальних прав і додатково свідчить про відсутність підстав для подальшого зменшення заявленої суми судом.

Разом з тим суд враховує, що рішенням Господарського суду міста Києва від 10.08.2026 у цій справі позов задоволено частково: із заявлених 189 461,27 грн стягнуто 189 102,83 грн, а в частині 358,44 грн вимог щодо 3 % річних відмовлено.

Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Водночас застосування судом принципу пропорційного розподілу судових витрат не є суто механічним і не може здійснюватися без урахування дійсних причин часткової відмови в позові. Судом враховано, що частка позовних вимог, у задоволенні яких відмовлено, становить лише 0,19 % від заявленої суми позову.

За таких обставин, а також з огляду на те, що позивач самостійно обмежив заявлену до відшкодування суму витрат на правничу допомогу порівняно з фактично понесеними, суд не вбачає підстав для пропорційного зменшення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, оскільки таке зменшення суперечило б критеріям розумності та справедливості з урахуванням незадоволеної частини позову.

Щодо доводу відповідача про надання адвокатом послуги з підготовки адвокатського запиту від 21.04.2026 також у межах справи № 910/6168/26.

Суд зазначає про те, що обов`язок доведення факту подвійного стягнення однієї й тієї самої суми покладається на сторону, яка на це посилається.

Відповідачем не надано порівняльного аналізу заявлених у цій справі та у справі № 910/6168/26 сум щодо вказаної послуги, який би підтверджував, що в обох справах позивачем заявлено до стягнення повну (а не розподілену) вартість запиту, а тому саме лише посилання на факт існування другої справи, у якій згадується той самий запит, не є достатньою підставою для висновку про недобросовісне дублювання витрат (за аналогією з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 28.05.2026 у справі № 914/2331/24, на яку послався й сам відповідач, де підставою для зменшення витрат стало не саме існування двох документів зі схожим предметом, а встановлений судом факт текстового дублювання їх змісту).

З огляду на викладене, враховуючи критерії реальності, необхідності, розумності та співмірності витрат на професійну правничу допомогу, суд дійшов висновку про наявність підстав для повного задоволення заяви про ухвалення додаткового рішення та стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 31 500,00 грн.

Керуючись статтями 129, 130, 221, 244 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛМА ТРЕЙДИНГ» про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/6170/26 задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державної митної служби України (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 11Г, код 43115923) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛМА ТРЕЙДИНГ» (78203, вул. Володимира Самійленка, буд. 3, м. Коломия, Івано-Франківська обл., код 43971154) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 31 500 (тридцять одна тисяча п`ятсот) грн 00 коп.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, та в порядку, передбаченому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.

З повним текстом додаткового рішення можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua/.

Повний текст додаткового рішення складено та підписано 31.08.2026.

Суддя Марія ДЕМИДОВА